КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №
22-а-12979/08 Головуючий
у 1-й інстанції: Сауляк Ю.В.
Суддя-доповідач: Коваль
М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2009
року колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Коваля М.П., суддів Бараненка
І.І. та Бєлової Л.В., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у
відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову
Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2007 року у справі
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої доплати до пенсії як
дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2007 року
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення недоплаченої доплати до
пенсії як дитині війни.
Постановою
Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2007 року позов
задоволено частково, а саме: зобов'язано ОСОБА_2 нарахувати та виплатити
ОСОБА_1, починаючи з 09.07.2007 року підвищення до пенсії у розмірі 30%
мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний
захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись
з вищезазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подало апеляційну скаргу, в якій
просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з
порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову
постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не
з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені
належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги,
перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі
встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої
інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга
підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких
підстав.
Згідно
зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає
скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з
додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої
інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив
обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до
обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом першої
інстанції встановлено, що з 09.07.2007 року позивачу підвищення до пенсії як
дитині війни має розраховуватися відповідно до Закону України «Про соціальний
захист дітей війни» з розміру мінімальної пенсії, який відповідає розміру
прожиткового мінімуму.
Колегія суддів
погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом першої
інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни.
Статтею 6 Закону України «Про
соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне
довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується
замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, п. 12 ст.
71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію
статті 6 Закону України "Про соціальний
захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин
Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів
виходить з наступного.
Конституційний
Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні
гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про
Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть
вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися
інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів
України.
З урахуванням
зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на
2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний
захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано
Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
З огляду на вищевикладене та з врахуванням того, що позивач звернувся до
суду у листопаді 2007 року, суд першої інстанції, приймаючи рішення про
часткове задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону
України «Про соціальний захист дітей війни» щодо перерахунку пенсії з 9 липня
2007 року, а положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007
рік» до вказаної дати, оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на
2007 рік» з 09 липня 2007 року втратив чинність.
Відповідно до
частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,
в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Згідно з
положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства
України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України,
закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана
Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт,
який має вищу юридичну силу.
Отже, за
конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними
актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру підвищення
пенсії позивачу з 09.07.2007 року застосуванню підлягають норми Закону України
"Про соціальний захист дітей війни".
У свою чергу,
цим Законом передбачено, що розмір підвищень пенсій має обраховуватися у
відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.
Окрім
того судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про
державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії
встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на
достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій
включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому,
статтею 19 вказаного закону передбачено, що
виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії
за віком.
Оскільки
будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова
колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування
будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії
позивача як дитині війни.
Що стосується належності
Відповідача у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 7 Закону «Про
соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195 передбачено, що
фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом,
здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно Додатку "Розподіл
видатків Державного бюджету України на 2007 рік" № 3 до Закону України "Про державний бюджет на 2007
рік" від 19.12.2006 №489 передбачено, що ОСОБА_2 виділено дотацію у певній сумі на виплату пенсій, надбавок та підвищень
до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.
Крім того, згідно Фінансового
звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою
Правління Пенсійного фонду України від 8 квітня 2008 р. № 8-1, загальна сума
надходжень з Державного бюджету України становить 25618,5 млн. грн., з яких
дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами - 14489,3 млн.
грн., що на 1355,7 млн. грн. більше від плану і пояснюється
понадплановими надходженнями спеціального фонду.
Таким
чином, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки відповідачу надано дотацію
на виплату
підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, то
відповідач у даній справі є
належним.
Отже, вимоги позивача
підлягають задоволенню з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України,
тобто з 09.07.2007 року.
Зважаючи на вищевикладене,
колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив
обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та
процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_2 залишається без
задоволення, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 04
жовтня 2007 року - без змін.
Керуючись
ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства
України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну
скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову
Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2007 року - залишити
без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена
протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого
адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №
22-а-12979/08 Головуючий
у 1-й інстанції: Сауляк Ю.В.
Суддя-доповідач: Коваль
М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2009
року колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Коваля М.П., суддів Бараненка
І.І. та Бєлової Л.В., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у
відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову
Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2007 року у справі
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої доплати до пенсії як
дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
Відповідно до
вимог ст.ст. 158, 160 КАС України залежно від складності справи складання
судового рішення у вигляді ухвали у повному обсязі може бути відкладено на
строк не більш ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. При цьому
вступна та резолютивна частини ухвали підписуються всім складом суду,
проголошуються в судовому засіданні та
приєднується до справи.
Роз'яснити
сторонам, що з обґрунтованим текстом ухвали суду вони зможуть ознайомитися 18
травня 2009 року.
На підставі
викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну
скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову
Вінницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2007 року - залишити
без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена
протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого
адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді:
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2009 |
Оприлюднено | 24.06.2009 |
Номер документу | 3902144 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Коваль М.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні