Постанова

від 15.07.2009 по справі 22-а-12979/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

П

О С Т А Н О В А

І

М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

15 липня

2009 року            

Судова

колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого       - 

Джабурія О.В.

суддів                 -  Крусяна А.В.

                                -  Шляхтицького О.І.

при секретарі     - 

Філімович І.М.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за  апеляційною скаргою Товариства з обмеженою

відповідальністю «М і Дюма» на постанову господарського суду Херсонської

області від 22.04.2008 року по справі за адміністративним позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю «М і Дюма» до 

Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської

області  про спонукання до вчинення дій,

В

С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом

до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області  про зобов'язання ДПІ у Бериславському районі

Херсонської області списати податковий борг в сумі 7835,65грн., який виник у

зв'язку з форс-мажорними обставинами.

Обґрунтовуючи  свої позовні вимоги позивач зазначає, що

внаслідок засухи протягом квітня-травня 2007 року на площах товариства загинули

посіви озимої пшениці на площі 450га., ярового ячменю на площі 220га.,

соняшника на площі 210га. Форс-мажорні обставини підтверджені висновком

Торгово-промислової палати України. Підставою списання податкового боргу

позивач зазначає приписи вимог пп. «г» п.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України

«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та

державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ.  

В судовому

засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

В судовому

засіданні представник відповідач позов не визнав просить відмовити в задоволені

позову, обґрунтовуючи це тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України з питань оподаткування» від 30.11.2006р. №398-У

зупинено на 2007р. дію абзацу «г» пп.18.2.1 п.18.2 ст. Закону України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними

цільовими фондами» №2181, а Законом України «Про державний України на 2008 рік»

зупинено дію даної норми на 2008р. ДПІ також звертає увагу суду на неправильне

зазначення адреси позивача в адміністративному позові, що є порушенням вимог

ст.106 КАС України.

Постановою

господарського суду Херсонської області від 22.04.2008 року  в задоволенні позову відмовлено.

Товариство з

обмеженою відповідальністю «М і Дюма» на вищезазначене судове рішення

подало  апеляційну скаргу, в якій

вказується, що постанова господарського суду Херсонської області від 22.04.2008

року  прийнята без врахування всіх фактичних

обставин справи, з порушенням норм матеріального права. Апелянт просить

постанову господарського суду Херсонської області від 22.04.2008 року скасувати

і прийняти нову постанову, якою зобов'язати ДПІ у Бериславському районі списати

безнадійний борг ТОВ «М і Дюма» податку, який виник у зв'язку форс-мажорними

обставинами.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши

законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що

апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Колегією

суддів встановлені наступні обставини.

Товариство з

обмеженою відповідальністю «М і Дюма», є юридичною особою й платником податків,

зареєстровано у Державній податковій інспекції у Бериславському районі Херсонської

області, має в користуванні земельні угіддя, є платником фіксованого

сільськогосподарського податку.

Згідно зі

ст. 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» сплата

податку проводиться щомісячно до 30 числа наступного місяця у розмірі третини

суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку в розмірі: у

І кварталі -10%, у II кварталі -10 %, у III кварталі -50 %, у IV кварталі -30

%. Позивач був зобов'язаний сплатити у 2007 році 14502 грн. 68 коп. фіксованого

сільськогосподарського податку, але податок сплатив частково, в позовній заяві

зазначено про наявність боргу. Зазначена сума залишилась несплаченою внаслідок

несприятливих погодних умов, які визнані в установленому порядку форс-мажорними

та які спричинили значні збитки і унеможливили своєчасність виконання

податкових зобов'язань по перерахуванню податку. Вважаючи цей борг безнадійним,

позивач просить суд зобов'язати контролюючий орган провести його списання.

З'ясувавши

обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції

дійшов до висновку про необхідність відмови 

у задоволенні позову.

Вимогами ч.

1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є

захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної

влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб,

інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з

вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути

оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень,

крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи

законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з

положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України

можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного

законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі

судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відмовляючи

у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що

відповідно до вимог п.п. 18.2.1 п.18.2 статті 18 Закону №2181 підлягає списанню

безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий борг, а

також штрафні санкції. Під терміном "безнадійний" суд першої

інстанції розуміє податковий борг юридичних або фізичних осіб, який виник

внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Наказом від

14.03.2001р. за №103 Державною податковою адміністрацією України з метою

забезпечення практичного провадження п.18.2 ст.18 Закону №2181 затверджено

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків. Згідно з

вимогами п.п.3.4 п.3 Порядку під терміном "безнадійний податковий

борг" суд першої інстанції розуміє борг юридичних або фізичних осіб, який

виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто не з

вини платників податків, і які неможливо упередити або запобігти своїми

заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне

виконання податкових зобов'язань, а також за умови, що такий факт непереборної

сили засвідчений у встановленому чинним законодавством України порядку.

Суд першої

інстанції не встановив з матеріалів справи, що 

несприятливі погодні умови протягом квітні-травня 2007р. (ґрунтова та

повітряна засуха) призвели до загибелі сільськогосподарських культур та вважає,

що позивачем не доведено причинний зв'язок між дією форс-мажорних обставин та

існуванням податкового боргу, який став безнадійним внаслідок цих форс-мажорних

обставин (збитковість фінансової діяльності, відсутність чистого прибутку та

збитковість виробництва).

Проте, з

висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача

погодитися не можна.

Судова

колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що згідно вимогам п.

1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181    податковим    боргом   

вважається    податкове    зобов'язання погоджене платником, але не

сплачене у встановлений термін. До платників прибуткового податку, а також

податку з доходів фізичних осіб Позивач відноситься  на підставі п. 1.1 ст.1 Закону №2181,

оскільки на нього як на підприємство, що виробляє виплати доходів громадянам,

статтею 9 Декрету КМУ «Про прибутковому податку з громадян» до 01.01.2004р.,

тобто, до дати набуття чинності Закону України «Про податок з доходів фізичних

осіб», був покладений обов'язок утримувати прибутковий податок з громадян.

З

01.01.2004р. у зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про податок з

доходів фізичних осіб», на Позивача, як на підприємство, що виробляє виплати

доходів громадянам, підпунктом 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів

фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003р. покладений обов'язок нараховувати,

утримувати і сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету, вести

податковий облік і подавати податкову звітність податковим органам.

Узгодження

податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків,

безпосередньо зв'язується з фактом представлення податковій декларації

платником податків. У відповідності с п. 1.11 ст.1 Закону №2181 податковою

декларацією вважається документ, що представляється платником податків в

контролюючий орган в терміни, встановлені законодавством, на підставі якого

здійснюється нарахування і сплата податку.

Для

прибуткового податку з громадян таким документом (по суті податковою

декларацією), була форма №1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, наліченого

/сплаченого/ на користь платника податку і сум утриманого з них податку»,

затвердженого Наказом ДПА України №451 від 29.09.2003р.

Пунктом 2.1

даного Наказу встановлено, що Податковий розрахунок подається окремо за кожен

квартал впродовж 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного

періоду.

Судова

колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивач

представив відповідачеві відповідну форму №1-ДФ, що відображає суму

нарахованого і підлягаючого утриманню прибуткового податку, а також податку з

доходів фізичних осіб за вказаний період, самостійно визначивши таким чином

свої податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, які залишилися

несплаченими у встановлений законодавством термін.

На думку

колегії суддів позивач вважає вказаний податковий борг безнадійним, так як він

виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) - п/п. г,

п.18.2.1 ст.18 Закону №2181. Такі обставини підтверджуються відповідним

«Виводом про форс-мажорні обставини» Торговельно-промислової палати України

№2940/05-4 від 17.08.2007р.

Вищезгаданим

виводом встановлено, що унаслідок ґрунтової і повітряної засухи, впродовж

квітня-червня 2007р., на площах Позивача загинули сільськогосподарські

культури, що підтверджується відповідним актом. В результаті об'єм реалізації

сільськогосподарських культур Позивачем значно понижений, що негативно

відобразилося на фінансовому стані Позивача і призвело до неможливості для

нього здійснити сплату податку з доходів фізичних осіб до бюджету в повному

об'ємі що, у свою чергу, є підтвердженням причинно-наслідкового зв'язку між

форс-мажорними обставинами і несплатою Позивачем податкового боргу.

Як

передбачає вимоги п.5 Порядку списання безнадійного податкового боргу, Позивач

звернувся в податковий орган з проханням про списання безнадійного податкового

боргу по податку з доходів фізичних осіб.

На думку

колегії суддів заява позивача про списання залишена відповідачем без

задоволення без достатніх підстав.

Списання

безнадійної заборгованості заборонене у зв'язку із статтею 65 Закону України

«Про Державний бюджет України на 2007р.», якою заборонено списання на 2007 рік.

Проте, як убачається з правового аналізу статті 65 Закону України «Про

Державний бюджет України на 2007р.», дана норма не поширюється на

правовідносини, що виникають при списанні безнадійного податкового боргу,

оскільки в ній йде мова лише про списання заборгованості суб'єктів

господарської діяльності перед державою по кредитах, притягненою державою або

під державні гарантії, державними позиками і фінансовою допомогою, наданою на

поворотній основі. Крім того, враховуючи те, що Законом України «Про Державний

бюджет України на 2007р.» не внесені зміни в спеціальний Закон, регулюючий

питання оподаткування, - Закон «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000р.

№2181, і не припинена дія пунктів, регулюючим питання списання податкового

боргу, правомірно керуватися саме Законом 2181, що надає право на подібне

списання.

Відповідно

до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про

протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та

надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних

повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Оскільки

висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того,

судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного

вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі п. п. 3 та 4 ч. 1 ст. 202

КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення

вимог позивача.

Керуючись

ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5

ст. 254 КАС України, судова колегія, -

П

О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М і Дюма» задовольнити,

постанову господарського суду Херсонської області від 22.04.2008 року

скасувати, постановити по справі нову постанову, якою задовольнити

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М і Дюма».

Зобов'язати

Державну податкову інспекцію у Бериславському районі списати безнадійний борг

Товариства з обмеженою відповідальністю «М і Дюма», код ЄДРПОУ 33435535 по

фіксованому сільськогосподарському податку у розмірі 7452,15грн., який виник у

зв'язку з форс-мажорними обставинами.

Постанова

апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути

оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України

протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду

апеляційної інстанції.

Повний

текст постанови виготовлений 17.07.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: