Постанова

від 28.05.2014 по справі 2а/1770/3618/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3618/2012

28 травня 2014 року 15год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Рибачок С.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Калита Т.М.,

відповідача: представник Юхименко Т.В.,

відповідача-2: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Холод Плюс" до Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування коштів, - ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Холод Плюс" у вересні 2012 року звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про визнання протиправною бездіяльності; стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Рівненській області на користь Приватного підприємства "Холод Плюс" 549187,77 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 у справі №2а/1770/3618/2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду 31.01.2013, адміністративний позов ПП "Холод Плюс" задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби в частині неподання до органу державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, яка належить до відшкодування ПП "Холод Плюс" за листопад 2010 року в розмірі 536 747,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області на користь ПП "Холод Плюс" 549 187,77 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.03.2014 у справі К/800/10188/13 касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби задоволено частково. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Замінено відповідача-1 (Костопільську міжрайонну державну податкову інспекцію Рівненської області Державної податкової служби) правонаступником - Костопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставин справи щодо фактичного отримання податковим органом відповідного судового рішення, яким закінчено процедуру судового оскарження, а відтак, не встановлено дату отримання відповідачем-1 цього рішення та не встановлено, з якого моменту у органу державної податкової служби виник обов'язок подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та коли саме відповідачем-1 було порушене право позивача на отримання бюджетного відшкодування. Крім того, судами попередніх інстанцій не було досліджено обставин справи та не встановлено, з якої дати заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість на яку, у відповідності до положень ч.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, а також не встановлено період, за який позивачем була нарахована пеня у сумі 12 440,77 грн.

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

24.04.2014 справа №2а/1770/3618/2012 надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду та призначена до розгляду.

15.05.2014 ПП "Холод Плюс" подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, з урахуванням якої позивач просить стягнути з Державного бюджету України 626 744,03 грн. бюджетної заборгованості та пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості (а.с.203-205).

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та просив задовольнити в повному обсязі. Суду пояснив, що ПП "Холод Плюс" за листопад 2010 року було правомірно задекларовано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 536 747 грн., однак у зв'язку з неподанням податковим органом до органу державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, зазначена сума бюджетного відшкодування на рахунок платника податків не перерахована до даного часу. Відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України на суму бюджетної заборгованості платником податків нарахована пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, за період з 05.07.2012 по 15.05.2014 (всього 680 днів), сума якої становить 89997,03 грн.

Відповідач-1 Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області адміністративний позов не визнав, подав письмові заперечення (а.с.65-66, 215-216). Представник відповідача-1 в судовому засіданні пояснив, що ненадання висновку до органу державної казначейської служби не є порушенням з боку податкового органу. Зазначив, що згідно з вимогами п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України податковий орган зобов'язаний подати до органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, протягом п'яти днів після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження. Оскільки Костопільською МДПІ подано касаційну скаргу на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2012 та на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012, відтак, процедура судового оскарження не закінчена і, відповідно, висновок про бюджетне відшкодування не може бути надано. Вважає, що в даному випадку процедура судового оскарження закінчиться прийняттям рішення Вищим адміністративним судом України в справі № 2а/1770/3409/2011, таке судове рішення до відповідача-1 не надходило. Окрім цього, вважає, що на органи державної податкової служби не покладено обов'язку нараховувати пеню на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Також представник відповідача-1 заперечує розрахунок пені з суми 536 747 грн., оскільки за даними податкового органу станом на 15.05.2014 за ПП "Холод Плюс" рахується невідшкодованої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 535 195,15 грн.

З наведених підстав представник відповідача-1 в задоволенні позову просив відмовити повністю.

Відповідач-2 Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідач-2 в судовому засіданні. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача-2.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що Приватне підприємство "Холод Плюс" зареєстроване як юридична особа Костопільською районною державною адміністрацією Рівненської області 22.08.2005; взяте на облік як платник податків Костопільською МДПІ з 25.08.2005, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №24649446 від 01.09.2005

Приватне підприємство "Холод Плюс" 20.12.2010 подало до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, відповідно до якої заявило до відшкодування на розрахунковий рахунок суму податку на додану вартість в розмірі 688089,00 грн. (а.с.9-10).

В період з 04.02.2011 по 10.02.2011 на підставі наказу №96 від 03.02.2011 та направлення №50 від 04.02.2011, відповідно до ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, ст.85, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України уповноваженою особою Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Холод Плюс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у жовтні 2010 року в сумі 60567 грн., уточненими розрахунками за січень 2010 року в сумі 498469 грн., за березень 2010 року в сумі 8166 грн., за травень 2010 року в сумі 116327, за липень 2010 року в сумі 4557 грн.

За результатами перевірки складено акт від 17.02.2011 №97/23/33627554, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення: п.4.1, п.4.3 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.07.1997 №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054, в результаті чого ПП "Холод Плюс" завищено заявлену до відшкодування з бюджету суму податку на додану вартість за листопад 2010 року у розмірі 628089,00 грн. (а.с.14-23).

На підставі акту перевірки від 17.02.2011 №97/23/33627554 Костопільською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102341 від 03.03.2011, яким ПП "Холод Плюс" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року на 628089,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 314044,50 грн. (а.с.24).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, за результатами якого рішенням заступника голови ДПА в Рівненській області №9435/25-16/179 від 11.05.2011 податкове повідомлення-рішення №0000102341 від 03.03.2011 було скасоване в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 314044,50 грн. (а.с.25-28).

11.05.2011 Костопільською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412341, яким ПП "Холод Плюс" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року на 628089,00 грн. (а.с.29).

Податкове повідомлення-рішення №0000412341 від 11.05.2011 було оскаржене ПП "Холод плюс" до Рівненського окружного адміністративного суду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2012 у справі №2а/1770/3409/2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012, позовні вимоги ПП "Холод Плюс" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000422341 від 11.05.2-11, яким ПП "Холод Плюс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2010 року на суму 3678 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000412341 від 11.05.2011 в частині зменшення ПП "Холод Плюс" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 536 747,00 грн. (а.с.30-38).

Приватне підприємство "Холод Плюс" звернулося до Костопільської МДПІ з заявою №4/07-юр від 20.07.2012 про надання інформації щодо відшкодування сум податку на додану вартість (а.с.39).

Костопільською МДПІ листом № 4929/10-09 від 23.08.2012 у відповідь на вказану заву повідомлено про подання до Вищого адміністративного суду України касаційної скарги на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 (а.с.40).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.07.2012 відкрито касаційне провадження у справі К/9991/43386/12 за касаційною скаргою Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 у справі № 2а/1770/3409/2011 (а.с.53). Доказів на підтвердження того, що суд касаційної інстанції при підготовці справи до касаційного розгляду вирішив питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, представником відповідача-1 не надано.

Відповідно до ч.ч.3, 5 ст.254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 у справі № 2а/1770/3409/2011 набрала законної сили з моменту проголошення, а тому постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2012 у справі № 2а/1770/3409/2011, є такою, що набрала законної сили 12.06.2012.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч.2 ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 225 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За наведених обставин, суд вважає доведеною належними та допустимими доказами правомірність задекларованої ПП "Холод Плюс" до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 536 747,00 грн.

Спірні правовідносини на час їх виникнення регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" N 168/97-ВР від 03.04.1997, зі змінами та доповненнями (далі Закон N 168/97), відповідно до п.1.8 ст.1 якого бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону N 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП "Холод Плюс" були дотримані вказані приписи Закону № 168/97, подано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, у якій зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування (а.с.9-13).

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Норма аналогічного змісту міститься й у Податковому кодексі України, а саме відповідно до п.200.10, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин) передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом, за наслідками проведеної перевірки платника податку та наслідками адміністративного оскарження податковим органом 11.05.2011 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412341, згідно з яким ПП "Холод Плюс" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 628089,00 грн.

У відповідності до ч.1 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2011 у справі №2а/1770/3409/2011 набрала законної сили згідно з ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012, таким чином процедура судового оскарження закінчилась набранням рішенням суду законної сили. З урахуванням приписів ст.ст.254, 255 КАС України доводи представника відповідача про те, що процедура судового оскарження завершується після перегляду судового рішення судом касаційної інстанції, не можуть бути визнані обгрунтованими. Більш того, слід зазначити, що порядок оскарження рішень контролюючого органу встановлений в статті 56 Податкового кодексу України. Відповідно до п.56.18 цієї статі з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, податковий закон безпосередньо пов'язує закінчення судового оскарження з днем набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як вказано вище, згідно з п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

На виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції в даній адміністративній справі від 24.03.2014, для визначення моменту, з якого у органу державної податкової служби виник обов'язок подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, для визначення, коли саме відповідачем-1 було порушене право позивача на отримання бюджетного відшкодування, а також для встановлення, з якої дати заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість вважається бюджетною заборгованістю, суд враховує наступне.

Статтею 3 Податкового кодексу України визначено, що до складу податкового законодавства України належать чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

В свою чергу, при обчисленні строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом, застосовуються положення Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 року №ETS-076 (далі - Конвенція).

Оскільки податкові правовідносини належать до адміністративних, суд вважає, що правила обчислення строків, встановлені Конвенцією, підлягають застосуванню при обрахунку початку перебігу строків, визначених в ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.3 Конвенції, строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом ст.2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Крім того, згідно зі ст.5 Конвенції, при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.

Отже, в разі, якщо останній день вказаного строку припадає на вихідний або святковий день, то даний строк продовжується на наступний робочий день.

Суд встановив, що ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 в справі № 2а/1770/3409/2011 отримана Костопільською МДПІ 19.06.2012, що стверджується вхідним реєстраційним номером податкового органу (а.с.206).

Таким чином, обов'язок податкового органу подати висновок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, починається з 20.06.2012 та закінчується 26.06.2012 (включно).

Відповідно до п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Таким чином, встановлений податковим законодавством строк, протягом якого сума бюджетного відшкодування підлягала до зарахування на поточний банківський рахунок платника податку, обраховується починаючи з 27.06.2012 та закінчується 04.07.2012 (включно) з урахуванням вихідних та святкових днів.

Однак, відповідач-1 в порушення вказаних вище приписів податкового законодавства впродовж установленого строку (з 20.06.2012 по 26.06.2012) відповідний висновок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не подав, чим допустив протиправну бездіяльність, порушивши законні інтереси платника податку. Відповідно, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість 536 747 грн. протягом визначеного статтею 200 Податкового кодексу України строку відшкодована не була.

Відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відтак, починаючи з 05.07.2012 сума 536 747 грн. набула статусу заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, відповідно до вказаної вище норми податкового закону, на суму бюджетної заборгованості 536747,00 грн. підлягає до нарахування пеня за період прострочення відшкодування з 05.07.2012 по 15.05.2014 (відповідно до змісту позовних вимог), загальна кількість днів прострочення 680, з урахуванням облікової ставки Національного банку України на момент виникнення пені 7,5%, за наступним алгоритмом: розмір бюджетної заборгованості х 9%(120% облікової ставки НБУ 7,5%) / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення, та становить:

536747 х 9% / 365 х 680 = 89997,03 грн.

Таким чином, враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а відповідач-1 Костопільська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Рівненській області не вчинив визначених законом дій, спрямованих на перерахування позивачу бюджетного відшкодування, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП "Холод Плюс" про стягнення з Державного бюджету України на його користь суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 536747,00 грн. та пені в сумі 89997,03 грн.

Оцінюючи доводи представника відповідача-1, що станом на 15.05.2014 по обліковій картці ПП "Холод Плюс" рахується невідшкодована бюджетна заборгованість в сумі 535195,15 грн., суд враховує наступне.

З письмового заперечення проти позову (а.с.215-216), письмового пояснення (а.с.225) та пояснення представника відповідача-1 в судовому засіданні 28.05.2014 встановлено, що 07.02.2013 Житомирським апеляційним адміністративним судом у справі №2а/1770/3618/2012 видано виконавчий лист про стягнення з Державного бюджету України на користь ПП "Холод Плюс" коштів в сумі 549 187,77 грн.

У зв'язку з цим відповідно до наказу Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 N 82/245, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.2004 за N 645/9244, "Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість", Костопільською МДПІ було надіслано до Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області довідку № 1349/202-43 від 15.03.2013, в якій зазначено, що залишок бюджетної заборгованості станом на 15.03.2013 становить 535195,15 грн., фактично відшкодовано 13992,62 грн., а саме зменшено на цю суму бюджетного відшкодування за повідомленням-рішенням від 30.07.2012 № 0000412341 згідно з рішенням Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 №2а/1770/3409/2011 (а.с.227). При цьому представник відповідача-1 зазначив, що станом на 15.05.2014 сума залишку невідшкодованих сум ПДВ, вказана в довідці, не змінилась і становить 535 195,15 грн.

Разом з тим, представник відповідача-1 в судовому засіданні 28.05.2014 ствердив, що зазначена вище довідка заповнена некоректно, оскільки фактично сума 13992,62 грн. платнику податків відшкодована не була, а податкове повідомлення-рішення форма В1 від 30.07.2012 № 0000412341 не приймалося взагалі. Пояснив, що відповідач-1 самостійно зменшив бюджетну заборгованість на суму пені 12440,77 грн., стягнуту судовою постановою даній справі від 19.10.2012, оскільки вважає, що податковий орган не зобов'язаний нараховувати пеню за затримку бюджетного відшкодування, а програмним забезпеченням облік такої пені не передбачено; а також на суму 1551,85 грн. внаслідок самостійного відрахування податковим органом з суми бюджетного відшкодування задекларованих та не сплачених позивачем сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних податкових періодах, хоча платник податків відповідну заяву не подавав.

Суд вважає, що зазначені вище дії відповідача-1 щодо зменшення бюджетної заборгованості суперечать нормам матеріального закону з урахуванням такого.

Як зазначалося вище, нарахування пені на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість передбачене п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України, а відтак доводи відповідача-1 щодо відсутності підстав для нарахування та обліку відповідної пені суд вважає необгрунтованими. Крім цього, дослідженням наданих відповідачем-1 відомостей з АІС "Облік податків і платежів" "Історія переплат" по ПП "Холод Плюс" встановлено, що по податковій декларації від 20.12.2010 (за листопад 2010 року) облікована сума переплати 535 195,15 грн. та зазначено дата початку нарахування пені на користь платника 09.03.2011 (а.с.226). Таким чином, пеня на користь платника податку підлягає нарахуванню та обліку в автоматичних інформаційних системах податкового органу.

Щодо зменшення податковим органом задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування на суму несплачених податкових зобов'язань в наступних податкових періодах суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-які фактичні докази, які б підтверджували, що після подання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року з заявою про бюджетне відшкодування податку на рахунок платника у банку ПП "Холод Плюс" декларував суму податку на додану вартість до сплати в бюджет та не сплачував задекларовану суму, - відповідач-1 суду не надав. При цьому представник відповідача-1 в судовому засіданні 28.05.2014 ствердив про відсутність відповідних доказів. Разом з тим, представник відповідача-1 ствердив, що платник податків не звертався до податкового органу з заявою щодо зарахування попередньо задекларованої суми бюджетного відшкодування на рахунок в банку в рахунок податкових зобов'язань наступних податкових періодів. Крім цього, будь-які фактичні дані на підтвердженні наявної у позивача податкової заборгованості з податку на додану вартість, яка була погашена внаслідок зарахування суми бюджетного відшкодування, відповідачем-1 не надані.

Оцінюючи зазначені фактичні обставини, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

А згідно з п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, податковий закон наділяє правом щодо визначення напряму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (отримання такого відшкодування коштами на рахунок у банку або зарахування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів) - виключно платника податків.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України не наділяє органи державної податкової служби правом визначати чи змінювати напрям бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, який визначений платником податку.

Окрім цього, слід зазначити, що порядок погашення податкового боргу платника податків регламентований главою 9 Податкового кодексу України. При цьому, серед передбачених законом заходів, які застосовуються податковим органом для погашення податкового боргу, відсутнє право самостійно зараховувати суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на погашення податкового боргу з цього податку.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що зарахування податковим органом бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПП "Холод Плюс" за листопад 2010 року в рахунок погашення податкового боргу з цього податку в наступних податкових періодах не грунтується на приписах податкового законодавства та не підтверджене належними й допустимими доказами.

За результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відповідач-1 належними та допустимими доказами не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість зібраними у справі та дослідженими судом доказами доведено, що правомірно заявлена Приватним підприємством "Холод Плюс" сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року в сумі 536 747 грн. не відшкодована платнику податків протягом строку, визначеного статтею 200 Податкового кодексу України, а відтак позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України такої суми бюджетної заборгованості, а також пені, розрахованої відповідно до п.200.23 цієї статті, за період з моменту виникнення пені з 05.07.2012 до 15.05.2014 (відповідно до змісту позовної вимоги) в сумі 89997,03 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області в частині неподання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, яка підлягає до відшкодування Приватному підприємству "Холод Плюс" за листопад 2010 року в розмірі 536 747 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області (33000, м. Рівне, вул. Симона Петлюри,13, код ЄДРПОУ 38012494) на користь Приватного підприємства "Холод Плюс" (код ЄДРПОУ 33627554) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в сумі 536 747 грн. (п'ятсот тридцять шість тисяч сімсот сорок сім гривень) та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, за період з 05.07.2012 по 15.05.2014, в сумі 89 997,03 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім гривень 03 коп.), а всього в сумі 626 744,03 грн. (шістсот двадцять шість тисяч сімсот сорок чотири гривні 03 коп.).

Присудити на користь позивача Приватне підприємство "Холод Плюс" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3729,32 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.