Постанова

від 28.05.2014 по справі 910/2184/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2014 р. Справа№ 910/2184/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Власова Ю.Л.

Шаптали Є.Ю.

за участю представників:

від ПАТ «Укрсоцбанк» (апелянта) - Степанюк Д.О. - представник за довіреністю;

від ТОВ «ТД «Вассма» - не з'явився;

від ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - представник за довіреністю;

від ТОВ НВФ «Вассма» - Миколаєнко Д.Л. - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на ухвалу господарського суду м. Києва від 20.03.2014

у справі № 910/2184/14 (суддя Головіна К.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма"

про часткове скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі №419/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма",

2. ОСОБА_3,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Вассма"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2014 у справі № 910/2184/14 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" про часткове скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12 - задоволено, а саме, скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" заборгованості за договором кредиту в сумі 1 448 423,98 грн. та третейського збору в сумі 2 276,69 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" витрати по сплаті судового збору в сумі 2 436 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 20.03.2014 у справі № 910/2184/14 - скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" про часткове скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12 - відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- заявником - Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" було пропущено строк для звернення із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12;

- при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, передбачених статтею 122-5 Господарського процесуального кодексу України,

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що припинення поруки в силу ч. 4 статті 559 Цивільного кодексу України припиняє дію і договору поруки, а отже, і припиняє дію третейського застереження, узгодженого між сторонами у договорі поруки.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" по справі № 910/2184/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/2184/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.03.2014 по справі №910/2184/14 прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 22.04.2014

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 розгляд справи відкладено на 07.05.2014, витребувано у Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків матеріали справи №419/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Вассма" про стягнення заборгованості.

29.04.2014 до Київського апеляційного господарського суду від Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків надійшла справа Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків №419/12 (2 тома).

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 справу №910/2184/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 колегією суддів у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І. справу №910/2184/14 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 21.07.2014.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 справу №910/2184/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 колегія суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю. прийняла до свого провадження справу №910/2184/14, розгляд справи ухвалено здійснювати в судовому засіданні 21.05.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 розгляд справи відкладено до 28.05.2014.

В судовому засіданні 28.05.2014 представник ПАТ «Укрсоцбанк» доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити.

Також, представники ОСОБА_3 та ТОВ НВФ «Вассма» в судовому засіданні 28.05.2014 надали суду пояснення по суті скарги, а також просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В свою чергу, ТОВ НВФ «Вассма» в судове засідання 28.05.2014 представників не направило, причин неявки суд не повідомило.

Дослідивши наявні матеріали, враховуючи те, що усі сторони були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка представників ТОВ «ТД «Вассма» - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, визначених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні, а тому вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників ТОВ «ТД «Вассма».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, з наступних підстав.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Частиною другою статті 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ухвала суду першої інстанції щодо часткового скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" заборгованості за договором кредиту в сумі 1 448 423,98 грн. та третейського збору в сумі 2 276,69 грн. мотивована тим, що дія третейського застереження припинилась разом з порукою зі спливом 6-місячного терміну, передбаченого ч. 4 ст. 559 Цивільного кодеку України, а тому третейський суд не міг розглядати позов у справі № 419/12. Також, спорів між позивачем та відповідачами під час укладення третейської угоди не існувало, а, отже, й відсутні наслідки у вигляді розгляду такої справи в третейському суді. На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, що третейським судом здійснено розгляд спору, не передбаченого третейською угодою, що у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України, і стало підставою для часткового скасування рішення третейського суду.

Проте, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції та вважає, що вони здійснені судом першої інстанції при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи з огляду на нижченаведене.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується наявними матеріалами справи, 20.03.2012 рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі № 419/12 позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "ТД "Вассма", ОСОБА_3 та ТОВ "НВФ "Вассма" задоволено частково, стягнуто з них солідарно заборгованість за договором кредиту в сумі 1 448 423,98 грн. та третейський збір в сумі 2 276,69 грн., а також стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Вассма" заборгованість за договором кредиту в сумі 14 774 654,69 грн. і третейський збір у сумі 23 223,31 грн., в іншій частині відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" (далі - ТОВ НВФ "Вассма") звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про часткове скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12, яким із заявника, ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" (далі - ТОВ "ТД "Вассма") солідарно стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") заборгованість за договором кредиту № 06-10/62.

В обґрунтування своєї заяви ТОВ НВФ "Вассма" зазначало, що 12.10.2010 між ним та ПАТ "Укрсоцбанк був укладений договір поруки № 02-10/372, яким було забезпечено виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" зобов'язань за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/62. Вказаний договір поруки містив третейське застереження щодо розгляду спорів між сторонами, пов'язаних з виконанням цього договору. У зв'язку з несплатою позичальником кредитної заборгованості ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до третейського суду з позовом про стягнення цієї заборгованості, за результатами якого було прийняте спірне рішення.

Заявник вважає, що рішення третейського суду від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12 необхідно скасувати, оскільки третейська угода, якою був передбачений спір, втратила свою дію на підставі ч. 4 ст. 599 Цивільного кодексу України, а дія договору поруки припинилась, у зв'язку з тим, що банк не пред'явив вимог до поручителя про сплату боргу протягом 6 місяців з дня настання строку погашення заборгованості.

Заявник просив суд скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 р. у третейській справі № 419/12 в частині, що стосується стягнень з ТОВ "НВФ "Вассма".

Згідно зі ст. 122-4 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України України та ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, якщо:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

При цьому господарський суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 122-5 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Частиною першою статті 12 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору (частина шоста наведеної статті).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про третейські суди" якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до п. 5.1 договору поруки № 02-10/372 від 12.10.2010 сторони дійшли згоди, що всі розбіжності щодо укладення, виконання, розірвання, зміни, визнання недійсним повністю або частково, а також з будь-яких інших питань, що стосуються даного договору, становлять предмет спору та підлягають розгляду в Постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02002, м. Київ, вул.. М. Раскової, 15. Розгляд здійснюється одноособово суддею Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків Ярошовцем В.М., згідно з Регламентом зазначеного третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди, і з яким сторони ознайомились.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в пункті 5.1 договору поруки № 02-10/372 від 12.10.2010 сторони узгодили у відповідності до статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейське застереження, яким надали свою згоду на розгляд будь-якого спору, що може виникнути між ними у зв'язку з виконанням договору поруки, а тому висновок суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про те, що спорів між позивачем та відповідачами під час укладення третейської угоди не існувало, а, отже, й відсутні наслідки у вигляді розгляду такої справи в третейському суді - є помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи.

Також, в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір поруки № 02-10/372 від 12.10.2010 припинив свою дію на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, оскільки кредитор (банк) не пред'явив вимог до поручителя про сплату боргу протягом 6 місяців з дня настання строку погашення заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Також, статтями 599-609 Цивільного кодексу України визначено підстави припинення зобов'язань, зокрема: виконанням, переданням відступного, зарахуванням, зарахуванням зустрічних вимог, зарахуванням у разі заміни кредитора, за домовленістю сторін прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю його виконання, смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи.

Відповідно до пункту 6.1 договору поруки № 02-10/372 від 12.10.2010, вказаний договір набирає чинності з моменту його укладення уповноваженими представниками сторін та діє до виконання у повному обсязі зобов'язань за договорами кредиту та цим договором.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що припинення поруки в силу ч. 4 статті 559 Цивільного кодексу України не створює наслідком і автоматичного припинення договору поруки № 02-10/372 від 12.10.2010 та припинення усіх інших зобов'язань сторін за ним, оскільки договором є сукупність певних умов, які узгоджуються між сторонами для регулювання правовідносин, і договір містить умови, які стосуються усіх правовідносин сторін, які за ним виникають, і припинення однієї складової правовідносин, врегульованої договором (припинення поруки за основним зобов'язанням) не припиняє дію договору в цілому щодо усіх інших зобов'язань сторін за ним, зокрема і не припиняє дію третейського застереження.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що висновок суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про те, що дія третейського застереження припинилась разом з порукою зі спливом 6-місячного терміну, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України, а тому третейський суд не міг розглядати позов у справі № 419/12 - є помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи.

Також, посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі як на підставку часткового скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 р. у третейській справі № 419/12 на наявність ухвали Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/9117/13-ц від 03.06.2013, залишеної без змін ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 09.10.2013 та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.02.2014, якою спірне рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 року у справі № 419/12 про стягнення заборгованості скасовано в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 про стягнення з нього заборгованості за договором кредиту в сумі 1 448 423 грн. 98 коп. та

третейського збору в сумі 2 276 грн. 69 коп. - суд апеляційної інстанції вважає помилковим з огляду на наступне.

Як вказано в ухвалі господарського суду міста Києва від 20.03.2014 у справі № 910/2184/14, зазначеними судовими рішеннями у цивільній справі № 755/9117/13-ц встановлено, що 03.09.2011 припинилась автоматично в силу закону порука ОСОБА_3, а тому і третейське застереження втратило свою силу, отже, третейський суд вийшов за межі третейської угоди. Встановлені обставини вказаними судовими інстанціями господарський суд приймає як такі, що мають значення для вирішення даного спору та рішення (ухвали) цих судів в цій частині є обов'язковими для господарського суду в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

П. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» визначає, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що

вищезгаданими рішеннями у цивільній справі № 755/9117/13-ц встановлено, що 03.09.2011 припинилась в силу закону порука ОСОБА_3, а тому і третейське застереження втратило свою силу саме щодо ОСОБА_3, отже, третейський суд вийшов за межі третейської угоди стосовно ОСОБА_3 Таким чином, саме вказаний факт припинення поруки стосовно ОСОБА_3 та припинеянн третейського застереження відносно ОСОБА_3 має враховуватись при вирішенні подальших спорів, а не його правова оцінка відповідними судами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" про часткове скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12 помилково було враховано саме правову оцінку припинення поруки ОСОБА_3, здійсненої в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/9117/13-ц від 03.06.2013, залишеної без змін ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 09.10.2013 та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.02.2014.

Стосовно доводів апелянта про те, що заявник пропустив строки на оскарження рішення третейського суду, вказане питання було вирішене господарським судом при прийнятті та призначенні заяви до розгляду з посиланням на норми чинного законодавства щодо їх відновлення, а тому в цій частині доводи апелянта судом апеляційної інстанції відхиляються.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що законні підстави, передбачені статтею 122-5 Господарського процесуального кодексу України та ч. 3 статті 51 Закону України «Про третейські суди» для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" заборгованості за договором кредиту в сумі 1 448 423,98 грн. та третейського збору в сумі 2 276,69 грн. - відсутні.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. Натомість, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" про часткове скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12 та скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" заборгованості за договором кредиту в сумі 1 448 423,98 грн. та третейського збору в сумі 2 276,69 грн., вказаний висновок зроблено судом першої інстанції при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 20.03.2014 у справі № 910/2184/14 в силу вимог п. 2, 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України, та відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" про часткове скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12 з залишенням рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" заборгованості за договором кредиту в сумі 1 448 423,98 грн. та третейського збору в сумі 2 276,69 грн. - в силі.

Згідно з п. 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" розподілу підлягають також суми судового збору, сплачені із заяв про скасування рішення третейського суду та про примусове виконання рішення третейського суду. Такий розподіл засновується на загальних засадах статті 49 ГПК; зокрема, в разі відмови в задоволенні відповідної заяви судовий збір покладається на заявника.

Таким чином, судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма", які і судовий збір за звернення до суду першої інстанції з заявою про часткове скасування рішення третейського суду.

Також, у відповідності до вимог статті 122-4 Господарського процесуального кодексу України, матеріали третейської справи № 419/12 підлягають поверненню до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105, 106, 122-1-122-6 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 20.03.2014 у справі № 910/2184/14 - скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" про часткове скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12- відмовити.

4. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" заборгованості за договором кредиту в сумі 1 448 423,98 грн. та третейського збору в сумі 2 276,69 грн. - залишити в силі.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" (35331, Рівненська обл., с. Городок, код 13980520) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019) судовий збір в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. за подачу апеляційної скарги.

6. Доручити місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.

7.Матеріали господарської справи № 910/2184/14 повернути до місцевого господарського суду.

8. Матеріали третейської справи № 419/12 повернути до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Ю.Л. Власов

Є.Ю. Шаптала