Ухвала

від 01.12.2014 по справі 910/2184/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 грудня 2014 року Справа № 910/2184/14

Вищий господарський суд України у складі:

головуючого судді:Стратієнко Л.В., суддів:Вовка І.В., Грека Б.М., Запорощенка М.Д., Селіваненка В.П.,

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 06.08.2014 у справі№ 910/2184/14 за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Вассма" про часткове скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі №419/12 за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вассма"; 22) ОСОБА_6; 33) товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Вассма" простягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2014 заяву товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Вассма" про часткове скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20.03.2013 у третейській справі № 419/12 (далі - рішення третейського суду) задоволено: скасовано зазначене рішення третейського суду в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Вассма" заборгованості за договором кредиту в сумі 1 448 423,98 грн. та третейського збору в сумі 2 276,69 грн., стягнуто з публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Вассма" витрати по сплаті судового збору в сумі 2 436 грн.

Постановою від 28.05.2014 Київського апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду міста Києва від 20.03.2014 у справі № 910/2184/14 скасовано, у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Вассма" про часткове скасування рішення третейського суду відмовлено; рішення третейського суду в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Вассма" заборгованості за договором кредиту в сумі 1 448 423,98 грн. та третейського збору в сумі 2 276,69 грн. залишено в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2014 у справі № 910/2184/14 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014, ухвалу господарського суду міста Києва від 20.03.2014 залишено в силі.

Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.08.2014 у справі № 910/2184/14, в якій заявник просить вказану постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 07.06.2012 у справі № 65/200, від 26.10.2011 у справі № 30/156, від 24.11.2011 у справі № 27/79, на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.06.2011 у справі № 6-3343св11, від 18.04.2013 у справі № 6-17677ск13, від 21.06.2013 у справі № 6 19467св13, від 06.03.2014 у справі № 6-1781св14, від 14.05.2014 у справі № 6-1649св14 мотивовано неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції положень частин першої та четвертої статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди", а також положень статті 122 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яка кореспондується з приписами частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, подані у межах трьохмісячного строку, передбаченого частиною першою статті 111 17 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Звертаючись з даною заявою, заявник доводить наявність неоднакового застосування Вищим господарським судом України зазначених ним норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Згідно приписів частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки; у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

В постанові від 06.08.2014 у справі № 910/2184/14, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви щодо скасування рішення третейського суду у справі № 419/12 про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором, яке було прийнято на підставі третейського застереження, що містилось у договорі поруки, укладеному сторонами у забезпечення кредитного договору. Відповідного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на те, що дія третейського застереження припинилась разом з договором поруки, що встановлено частиною четвертою статті 559 ЦК України (банк не пред'явив вимог про сплату боргу до поручителя протягом шести місяців з дня настання строку погашення заборгованості), а тому третейський суд не міг розглядати позов у справі № 419/12 та приймати оспорюване третейське рішення, що є підставою для його скасування.

Проте, в постанові від 24.11.2011 у справі № 27/79 та ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.04.2013 у справі № 6-17677ск13, на які заявник посилається, розглядаючи спір з аналогічним змістом позовних вимог, підставами позову, за однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин та схожих встановлених судами фактичних обставин, суди касаційної інстанції дійшли протилежних правових висновків і зазначили, що заяви про скасування рішень третейського суду не підлягають задоволенню. При цьому касаційною інстанцією було зазначено, що:

- господарський суд не здійснює перевірку законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною третьою статті 51 Закону "Про третейські суди", якою передбачено можливість скасування рішення третейського суду у разі визначення компетентним судом недійсною третейської угоди, однак не містить застереження про те, що рішення третейського суду може бути скасовано у зв'язку з припиненням договору поруки, умовами якого було передбачено третейське застереження (про що було зазначено у відповідній заяві) (справа 27/79);

- частина третя статті 51 Закону "Про третейські суди" та стаття 389-5 ЦПК України містять вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду і вказана заявником обставина (про припинення поруки згідно з частини четвертої статті 559 ЦК України ) до них не відноситься (справа № 6-17677ск13).

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що зі змісту зазначених судових рішень вбачаються ознаки неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що визнається підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Допустити справу № 910/2184/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:Л.Стратієнко Судді:І.Вовк Б.Грек М.Запорощенко В.Селіваненко