Постанова

від 03.06.2014 по справі 904/356/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2014 року Справа № 904/356/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кощеєва І.М.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2014р. у справі № 904/356/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» м. Дніпропетровськ

до: Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ

про: розірвання договору оренди землі

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2014 р. у справі № 904/356/14, яке підписано 25.03.2014 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Ліпинський О.В.), задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» м. Дніпропетровськ до Дніпропетровської міської ради м.Дніпропетровськ про розірвання договору оренди землі.

Вказаним рішенням розірвано договір оренди землі від 30.09. 2004 р., укладений між Дніпропетровською міською радою м. Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» м. Дніпропетровськ, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 10.11. 2004 р. за № 5851.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, ст. 120 ЗКУ, ст.ст. 218, 219, 371, 376, 377, 654 ЦКУ, ст.ст. 7, 31 ЗУ «Про оренду землі», а обставини, які встановив суд, що мають значення для справи - розташування нерухомого майна на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:317:0054 є недоведеними.

Відповідач зазначає у скарзі, що істотною умовою правочину, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти та вважає, що господарський суд Дніпропетровської обл. не встановив, який відсоток нерухомого майна було відчужене позивачем за первісним позовом. Досліджені судом матеріали не є правовстановлюючими, не мають ідентифікації земельної ділянки та прив`язки об`єкта нерухомого майна до земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:317:0054є, отже не можуть бути належними доказами по цій справі.

Скаржник вважає, що господарський суд Дніпропетровської обл., задовольняючи позов, порушив виключне право Дніпропетровської міської ради, як органу місцевого самоврядування, на розпорядження землями територіальної громади м. Дніпропетровська. Суд не встановив чи розглядалося питання щодо розірвання спірного договору оренди земельної ділянки на сесії Дніпропетровської міської ради і чи прийняте у встановленому законом порядку позитивне рішення щодо цього питання або рішення про відмову у їх позитивному вирішенні.

Відповідач вважає, що суд безпідставно розірвав договір оренди землі, оскільки законодавством України не передбачена підстава для дострокового розірвання договору оренди землі внаслідок відчуження нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці.

Законами України не передбачене автоматичний перехід до набувача майна права користування земельною ділянкою на умовах оренди від відчужувача майна, адже, виникнення такого права у набувача можливе лише за рішенням власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності. Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, унормований статтею 123 Земельного Кодексу України, яка не містить імперативного обов`язку органу місцевого самоврядування прийняти рішення про укладання договору оренди землі з особою, яка придбала права власності на об`єкти нерухомості, що на цій землі розташовані, поза межами встановленої у кодексі процедури.

Скаржник в судове засідання не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні. Неявка скаржника не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній матеріалами.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає, що рішення прийнято у відповідності з діючим законодавством.

Позивач вважає, що у зв`язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, попередній землекористувач - позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, а законодавством передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

В судовому засідання оголошено постанову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віват» (орендар) укладено договір оренди землі від 30.09.2004 р.

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:317:0054. .

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 14.07.2004 № 87/18 (п. 1.3).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0395 га, площа частки за яку справляється орендна плата становить 33,02 % або 0,0130 га. (п.2.1)

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання цього договору становила 579 690, 96 грн. (п. 2.3)

Договір укладено на п`ятнадцять років. (п.3.1)

Умовами пунктів 12.1, 12.2 договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку.

14.12.2011 р., на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, позивач здійснив відчуження належного йому житлового будинку, який розташовано за адресою:

АДРЕСА_1, на користь громадянки ОСОБА_1 Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 14.12.2011 року за № 4000.

Таким чином, з моменту переходу права власності на об'єкт нерухомості, що розташований на відведеній за спірним договором земельній ділянці, позивач не використовує останню.

07.08.2012 року позивач звернувся до Дніпропетровської міської ради з заявою №07/8-12 (п) про припинення спірного договору оренди землі в зв'язку з відчуженням розташованого на земельній ділянці об'єкта нерухомості (а.с.19).

У відповідь на зазначене звернення позивача, Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, повідомив про необхідність звернутись до державних органів з метою отримання відповідного пакету документів для прийняття Дніпропетровською міською радою рішення стосовно припинення права користування земельними ділянками.

Оскільки факт припинення договору оренди земельної ділянки відповідачем визнаний, проте сам договір залишається не розірваним, позивач змушений був звернутися з позовною заявою до суду з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.09.2004р. (зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 10.11.2004р. за № 5851).

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. За ст.2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст.ст. 598, 653 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема в разі розірвання договору; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Загальні підстави для зміни або розірвання договору передбачені статтями 651, 652 ЦК України.

Згідно приписів ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано ст. 32 Закону України „Про оренду землі ", згідно з ч. 1 якої на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою добровільну відмову від права користування нею. При цьому, дана норма не ставить реалізацію права відмови від землекористування в залежність від наявності чи

відс відсутності тих чи інших підстав такої відмови.

В даному випадку, відмова позивача від права користування земельною ділянкою була обумовлена відчуженням об'єкту нерухомості, для обслуговування якого надавалася така земельна ділянка.

Перехід права на земельну ділянку врегульовано ст. 120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України.

Відповідно до зазначених статей, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу визначено, що до договорів, укладених до 1 січня 2004 року, які продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Частиною 1 ст. 654 цього Кодексу встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Враховуючи, що укладення договору оренди земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, для припинення права користування та розірвання договору оренди земельної ділянки необхідне прийняття відповідного рішення та укладення договору про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Пунктом "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі:… набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. А відповідно до ст.120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічно врегульований перехід права на земельну ділянку і ст.377 ЦК України - до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Пунктом 12.2. договору сторони передбачили, що у разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Законом визначено, що з переходом права власності на будівлю до іншої особи, до неї ж переходить право користування земельною ділянкою. При цьому, у якості підстав припинення договору оренди землі законодавець встановив саме набуття право на будівлю, яка знаходиться на цій земельній ділянці, іншою особою. Зазначене свідчить, що позивач має право на розірвання договору в судовому порядку з зазначених підстав навіть і у випадку, коли

інша сторона за договором заперечує проти цього, оскільки законодавець прямо встановив і визначив момент переходу права на користування землею у випадку переходу права власності на будівлі.

Така ж правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 20.08.2013 року у справі №18/5005/12936/2011.

Статтею 111 28 ГПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

За таких обставин місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2014 р. у справі № 904/356/14 залишити без змін.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: О.С. Євстигнеєв

І.М. Кощеєв