Постанова

від 27.05.2014 по справі 826/4202/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4202/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелмер Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелмер Україна» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2013 року №0001442220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову перевірку Позивача з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «АБВ -Техніка» (код ЄДРПОУ 30443501) за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року, за результатами якої складено акт від 21.02.2013 року №524/22-205/35250394.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 7 361 556,26 грн та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.19) на суму 158 305,00 грн.

13.03.2013 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001442220, яким Позивачу визначено податкове зобов»язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 11 279 791,00 грн, в т.ч. за основним платежем - 7 519 861,26 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 3 759 930,63 грн.

Так, 01.11.2011 року між Позивачем (Покупець) та ТОВ «АБВ-техніка» (Постачальник) укладено договір №01/11/11, за умовами якого Постачальник зобов»язується поставляти та передавати у власність Покупця товари народного споживання (електропобутові товари), а Покупець зобов»язується приймати цей товар і оплачувати його на умовах, визначених цим договором.

В ході перевірки контролюючим органом використано довідку від 25.01.2013 року №90/226/30443501 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «АБВ -Техніка» (код ЄДРПОУ 30443501) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за листопад 2012 року, за даними якої контрагент Позивача має стан 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Постачальниками ТОВ «АБВ-Техніка» у листопаді 2012 року були ТОВ «Новий Градъ», ТОВ «Євро-Транс», ТОВ «Балатон».

01.01.2012 року між ТОВ «АБВ-Техніка» та ТОВ «Новий Градъ» укладено договір поставки товару №01-10-12/1, на виконання якого ТОВ «Новий Град» виписано видаткові та податкові накладні.

Суми ПДВ за цими податковими накладними включено підприємством до податкового кредиту за листопад 2012 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проведено у листопаді 2012 року у безготівковій формі на суму 38 510 966,40 грн, в тому числі ПДВ - 6 180 866,66 грн згідно платіжних доручень №115 від 01.11.2012 року, №116 від 02.11.2012 року, №123 від 05.11.2012 року, №128 від 14.11.2012 року, №135 від 28.11.2012 року.

01.10.2012 року між ТОВ «АБВ-Техніка» та ТОВ «Євро-Транс 2007» укладено договір поставки товару від 01.10.2012 року.

Відповідно висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Євро-Транс 2007» №95/22.5/36984486 від 21.01.2013 року підтвердження здійснення господарських операцій на виконання договору поставки товару від 01.10.2012 року є неможливим.

30.11.2012 року між ТОВ «АБВ-Техніка» та ТОВ «Балатон» укладено договір оренди №11.

Згідно пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п. 198.1 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 статті 198 Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст.201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну

Пунктом.201.6 статті 201 Кодексу визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 Кодексу).

Первинним документом згідно визначення ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ст.9 вказаного Закону).

Відповідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (абз.2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704).

Абзацем 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, встановлено, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

У випадку відсутності фактичного здійснення господарської операції відповідні документи є не первинними для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів, передбачених законом.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Проте, надані Позивачем документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності Позивача придбаних товарів.

Так, при проведенні податковим органом звірки контрагента Позивача ТОВ «АБВ-техніка» по господарським взаємовідносинам останнього з постачальником ТОВ «Новий Град», податковому органу не надано товарно-транспортні накладні, сертифікати якості або походження товару, санітарно-гігієнічні висновки, інші документи у підтвердження транспортування та ввезення товару на митну територію України, зберігання товару, журналів ордерів по рахунку.

Вказане підтверджує відсутність факту придбання товарів, подальше їх використання в господарській діяльності, а тому відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Що стосується постачальника контрагента Позивача ТОВ «Євро-Транс 2007», то відповідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Євро-Транс 2007» №95/22.5/36984486 від 21.01.2013 року не підтверджено реальність здійснення господарських операцій вказаним підприємством із контрагентами за листопад 2012 року.

Також контролюючим органом встановлено розбіжність між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов»язань його контрагента за операціями з постачання таких товарів/послуг, а саме: податкові зобов»зання ТОВ «Євро-Транс 2007» за листопад 2012 року становлять 0,00 грн, а податковий кредит ТОВ «АБВ-техніка» задекларовано в сумі 889 307,00 грн.

Крім того, апелянт посилається на економічну недоцільність здійснення постачання товарів по ланцюгу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що діяльність ТОВ «АБВ-техніка» спрямована не на отримання прибутку від здійснення господарської діяльності, а на здійснення операцій з метою мінімізації податкових зобов»язань.

Матеріалами справи не підтверджено реальності господарських операцій, а тому колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що Позивачем безпідставно сформований податковий кредит за звітній період.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року у скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Зелмер Україна» в задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Постанова складена в повному обсязі 02 червня 2014 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.