Постанова

від 28.05.2014 по справі 826/18216/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18216/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді: Бєлової Л.В., суддів: Гром Л.М. Міщука М.С. при секретарі: Корінець Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за апеляційними скаргами позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Єнакіївське благо» та відповідача - державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівни (далі - державний реєстратор) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єнакіївське благо» до державного реєстратора прав на нерухоме майно Дурицької Марії Євгенівни Державної реєстраційної служби України, реєстраційної служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Дурицької Марії Євгенівни Державної реєстраційної служби України, реєстраційної служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області, в якій просив:

- визнати дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Дурицької Марії Євгенівни Державної реєстраційної служби України неправомірними;

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 6388988 від 03 жовтня 2013 року (далі - рішення № 6388988 від 03 жовтня 2013 року);

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України провести державну реєстрацію права власності на будівлю складу ангару, що розташований за адресою: Донецька область Шахтарський район, с. Малоорлівка, вул. Широка, будинок 226Е за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю «Єнакіївське благо», податковий номер 33665029, яким було укладено договір купівлі-продажу відповідного нерухомого майна б/н від 20 грудня 2005 року з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальності «Єнакіївське». Рішенням Господарського суду Донецької області по справі № 12/40пн від 26 травня 2008 року вищезазначений договір визнано дійсним.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2014 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення № 6388988 від 03 жовтня 2013 року;

- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Єнакіївське благо» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2014 року та прийняти нове рішення по суті, яким задовольнити позовні вимоги.

Водночас, відповідач не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2014 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2014 в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач та відповідач зазначають, що при ухвалені оскаржуваної постанови, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а також не враховано всіх доводів адміністративного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає - частковому задоволенню, та апеляційна скарга відповідача підлягає - частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єнакіївське благо» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальності «Єнакіївське» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 20 грудня 2005 року, зокрема будівлі складу ангару, що розташований за адресою: Донецька область Шахтарський район, с. Малоорлівка, вул. Широка (№ будинку не вказано) за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю «Єнакіївське благо», податковий номер 33665029 та іншого нерухомого майна (а.с. 10).

Договір купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 20 грудня 2005 року сторонами не був нотаріально посвідчений, як це передбачено законодавством, зокрема Цивільним кодексом України (а.с. 10).

Водночас, рішенням Господарського суду Донецької області по справі № 12/40пн від 26 травня 2008 року вищевказаний договір визнано дійсним. (а.с. 14-16)

31 серпня 2013 року позивачем було подано заяву № 2751044 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до реєстраційної служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області (а.с. 8).

Державним реєстратором було прийнято рішення № 6388988 від 03 жовтня 2013 року, яким відмовлено у державній реєстрації права власності на будівлю складу ангару, що розташований за адресою: Донецька область Шахтарський район, с. Малоорлівка, вул. Широка, будинок № 226Е за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю «Єнакіївське благо», податковий номер 33665029.

Підставою відмови вказано, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (а.с. 9).

При ухваленні оскаржуваної постанови, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення № 6388988 від 03 жовтня 2013 року.

Зокрема, при ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Донецької області по справі № 12/40пн від 26 травня 2008 року не є правовстановлюючим документом для проведення державної реєстрації права власності, оскільки вказаним рішенням не визнано право власності за позивачем на об'єкт нерухомості, який є предметом спору, а тільки визнано дійсність договору купівлі - продажу нерухомого майна від 20 грудня 2005 року.

Тобто, на думку суду першої інстанції подані позивачем документи до Державної реєстраційної служби України, зокрема договір купівлі - продажу нерухомого майна від 20 грудня 2005 року, який визнано рішенням суду дійсним, та саме рішення Господарського суду Донецької області по справі № 12/40пн від 26 травня 2008 року, не можуть бути підставою для реєстрації державним реєстратором права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування своїх доводів Окружний адміністративний суд міста Києва посилається на ст. 657 ЦК України, в якій зазначено, що договір підлягає і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги позивача не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст 657 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент укладення договору, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Водночас, ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент укладення договору, зазначено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Крім того, статтею 19 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено підстави, які передбачають державну реєстрацію прав, зокрема договори укладені у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 27 Порядоку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Статтею 24 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень, не передбачених цим законом заборонена.

Виходячи з вище викладеного колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що дії державного реєстратора є неправомірними, оскільки правовстановлюючим документом для проведення державної реєстрації є не рішення Господарського суду Донецької області по справі № 12/40пн від 26 травня 2008 року, яким визнано дійсність вказаного договору, а саме договір купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 20 грудня 2005 року укладений в установленому законом порядку.

Водночас, апеляційний суд вважає, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про те що державний реєстратор Дурицька Марія Євгенівна не мала повноважень приймати рішення стосовно заяви позивача № 2751044 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Зокрема, посилаючись на ч.7 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків установлених абзацом другим і третім частини п'ятої цієї статті, з наступних підстав.

Апеляційний суд не погоджується з доводами суду першої інстанції на підставі п. 1 Наказу Міністерства юстиції України «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» від 02.04.2013 № 607/5 яким встановлено, що у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування) рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицька Марія Євгенівна мала законні підстави та повноваження для розгляду заяви позивача № 2751044 від 31 серпня 2013 року.

Водночас колегія суддів розглянувши позовні вимоги, та дослідивши матеріали справи в частині зобов'язання Державної реєстраційної служби України провести державну реєстрацію права власності на будівлю складу ангару, що розташований за адресою: Донецька область Шахтарський район, с. Малоорлівка, вул. Широка, будинок 226Е за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю «Єнакіївське благо», податковий номер 33665029, дійшла висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, з наступних підстав.

Як вбачається з договору купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 20 грудня 2005 року предметом договору є три об'єкти нерухомості із зазначенням різних адрес:

- будівля контори, загальною площею 197,3 м.кв., вартістю 4071 грн. 00 коп., що розташоване за адресою: Донецька область, Шахтарський район, с. Малоорлівка, вул. Широка, д-226 (а.с.10);

- будівля складу для насіння, загальною площею 578,8 м.кв., вартістю 10024 грн. 00 коп., що розташоване за адресою: Донецька область, Шахтарський район, с. Малоорлівка, вул. Широка, буд. 21 (а.с.10);

- будівля (ангар), загальною площею 440,4 м.кв., вартістю 10800 грн. 00 коп., що розташоване за адресою: Донецька область, Шахтарський район, с. Малоорлівка, вул. Широка (а.с.10);

Апеляційний суд звертає увагу, що в договорі купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 20 грудня 2005 року не вказано точну адресу будівлі (ангару), загальною площею 440,4 м.кв., вартістю 10800 грн. 00 коп., а саме номеру будинку даного об'єкта нерухомості.

Водночас, в заяві № 2751044 яку було подано позивачем 31 серпня 2013 року до реєстраційної служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області для проведення державної реєстрації права власності на будівлю складу ангару вказано адресу: Донецька область Шахтарський район, с. Малоорлівка, вул. Широка, будинок 226Е.

Тобто вказано точний номер будинку, а саме - 226Е.

В матеріалах справи відсутні докази того, що об'єкт нерухомості зазначений в договорі купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 20 грудня 2005 року, а саме будівля (ангар), загальною площею 440,4 м.кв., вартістю 10800 грн. 00 коп., що розташований за адресою: Донецька область, Шахтарський район, с. Малоорлівка, вул. Широка, та об'єкт нерухомості зазначений в заяві № 2751044 , а саме будівля склад ангар, що розташований за адресою: Донецька область Шахтарський район, с. Малоорлівка, вул. Широка, будинок 226Е - є одним і тим самим об'єктом нерухомого майна.

Отже, підсумовуючи зазначене вище, дослідивши матеріали та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Дурицької Марії Євгенівни Державної реєстраційної служби України про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 6388988 від 03 жовтня 2013 року є необґрунтованим та прийняте з порушенням вимог законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції в мотивувальній частині було невірно застосовано норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2014 року та ухвалити по справі нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Єнакіївське благо».

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єнакіївське благо» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2014 року - задовольнити частково .

Апеляційну скаргу державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2014 року - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року- скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Єнакіївське благо» - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Дурицької Марії Євгенівни Державної реєстраційної служби України.

Скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 6388988 від 03 жовтня 2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єнакіївське благо», податковий номер 33665029 судовий збір в розмірі 52 грн. 68 коп (п'ятдесят дві гривні 68 коп.) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.