Ухвала

від 04.06.2014 по справі 2-708/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 2-708/09 Номер провадження 22-ц/775/2238/2014

Справа № 22ц/775/2238/14 Головуючий в 1 інстанції Моцний В.В.

Єдиний унікальний номер 2-708/2009 Доповідач Канурна О.Д.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Санікової О. С.

суддів: Барсукової О. І., Канурної О.Д.,

при секретарі Хохулі М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 09 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням та розірвання кредитного договору,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 09 жовтня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ Державний ощадний банк України" в особі філії - Ленінське відділення № 6111 м. Донецька, розташованої за адресою: 83080, м. Донецьк, пр. Ленінський, 120 Донецької області, р\р № 29092009, у філії - Ленінське відділення № 6111 м. Донецька ВАТ "Ощадбанк", код банку 394037, код ЄДРПОУ 02789262 заборгованість за кредитом у розмірі 340274 грн. 93 коп., сплачені судові витрати у розмірі 3306 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього - 343610 грн. 93 коп.

Звернуто стягнення на рухоме майно згідно договору застави автомобілю реєстровий № 256 від 13.02.2008 року, а саме: транспортний засіб - "Skoda Octavia Tour", легковий седан, колір червоний, 2008 року випуску, об'єм двигуна 1781 куб.см., шассі (кузов) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, взятий на облік у РЕВ ДАЇ смт. Старобешево УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 12.02.2008 року.

З вказаним рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Просить апеляційний суд заочне рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 09 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою, зареєстрованою в журналі телефонограм № 2 за № 1825 (а.с. 261).

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Частиною 1 статті 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Ленінське відділення № 6111 м. Донецька та позичальником ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 718917, згідно якого позичальнику наданий кредит в сумі 164100 гривень, під 17% річних, строком на 72 місяці, з кінцевим терміном повернення не пізніше 12.02.2014 року. Для забезпечення виконання кредитних зобов'язань між банком і позичальником був укладений договір застави від 13.02.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 256, у відповідності до якого позичальник забезпечує вимогу банку належним йому на праві власності рухомим майном, а саме: транспортним засобом "Skoda Octavia Tour", легковий седан, колір червоний, 2008 року випуску, об'єм двигуна 1781 куб.см., шасі (кузов) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1. Загальна вартість заставленого майна складає 164100 грн.

Відповідно до п.3.3.3. вказаного кредитного договору, Позичальник зобов'язався погашати кредит згідно з графіком: тіло кредиту 30% в перші півтора року та 70% рівними частинами починаючи з другою половини другого року та відсотків щомісячно, після видачі Кредиту шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань. Останній платіж в рахунок погашення Кредиту здійснити не пізніше 12 лютого 2014 року (а.с. 11-12).

Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору позичальником, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість станом на 30.07.2012 р., яка складає: 340274 грн. 93 коп., з яких: сума основного боргу по кредиту - 161124 грн., сума нарахованих відсотків - 102587 грн. 13 коп., пеня за несвоєчасне погашення боргу по кредиту - 45472 грн. 22 коп., пеня за несплату процентів - 31091 грн. 58 коп.

Як вбачається із частини 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 718917 від 13.02.2008 року і станом на 30.07.2012 року становить 340274 грн. 93 коп., а також звернути стягнення на рухоме майно згідно договору застави транспортного засобу від 13.02.2008 року з наступних підстав.

Згідно п. 3.2.2. кредитного договору № 718917 від 13.02.2008 року, у разі порушення Позичальником умов цього Договору або договору застави транспортних засобів, Банк має право стягнути кредит та суму нарахованих процентів, комісійних винагород та інших платежів, що достроково підлягають сплаті.

Відповідно до п. 4.1. договору застави транспортного засобу від 13.02.2008 року, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання боржником та/або заставодавцем будь-якого з своїх обов'язків, передбачених договором та/або кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих заставодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.

Частиною 1 статті 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що оскільки загальна вартість заставленого майна складає 164100 грн., а позивачем була нарахована сума боргу в розмірі 343610,93 грн. і тільки бухгалтер-експерт міг надати достовірну інформацію щодо дійсної суми грошового боргу, не заслуговують на увагу, оскільки частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Апеляційний суд погоджується з розрахунком заборгованості позивача по вказаному кредитному договору від 13.02.2008 року, яка станом на 30.07.2012 року складає 340274,93 грн., оскільки відповідач погодився з умовами кредитного договору, які передбачають відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих зобов'язань.

Апеляційний суд не бере до уваги також доводи апеляційної скарги відповідача про те, що при нарахуванні суми боргу банком не був врахований коефіцієнт зносу автомобіля, яким незаконно заволодів працівник банку ОСОБА_3 та який використовувався в його особистих цілях майже півтора року, оскільки відповідно до частини 4 статті 60 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях. В матеріалах справи є акт опису й арешту майна від 18.04.2010 року, відповідно до якого транспортний засіб - "Skoda Octavia Tour", легковий седан, колір червоний, 2008 року випуску, об'єм двигуна 1781 куб.см., шасі (кузов) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 прийняла на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - керуюча філією Ленінського відділення № 6111 м. Донецька ВАТ «Ощабданку» (а.с. 202-205). Відповідно до повідомлення про оцінку арештованого майна № 2-429/10 від 30.07.2010 року, вартість вищевказаного автомобіля складає 91490,69 грн. (а.с. 207).

Апеляційний суд не бере до уваги також інші доводи апеляційної скарги відповідача, оскільки суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які уклалися між сторонами і дав їм належну правову оцінку.

Виходячи із встановлених судом обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального закону, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки судом першої інстанції не розглянуті усі вимоги позивача, а ухвалою Старобешівського районного суду Донецької області від 08 травня 2014 року в ухваленні додаткового рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням та розірвання кредитного договору, відмовлено, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 09 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: