Ухвала

від 13.05.2014 по справі 2а-5216/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2014 р. м. Київ К/9991/95819/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Ланченко Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Трансмашхолдинг»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року

у справі № 2а-5216/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Трансмашхолдинг»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Трансмашхолдинг» (далі - ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг»; позивач) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі - Ленінська МДПІ у м. Луганську; відповідач) задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо неприйняття та невизнання як податкової звітності уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2011 року. Зобов'язано Ленінську МДПІ у м. Луганську прийняти та вважати поданою податкову звітність ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг», а саме - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг» судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року апеляційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року скасовано. В задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року та залишення в силі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 квітня 2011 року позивачем засобами поштового зв'язку направлено на адресу Ленінської МДПІ у м. Луганську уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2011 року.

В свою чергу, податковим органом листом № 18099/28-517 від 28 квітня 2011 року відмовлено товариству у визнанні поданих документів податковою звітністю у зв'язку з анулюванням 11 квітня 2011 року реєстрації ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг» як платника податку на додану вартість.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про повне задоволення адміністративного позову та відмовляючи в його задоволенні, суд апеляційної інстанції виходив з того, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2011 року подано позивачем після анулювання його реєстрації в якості платника податку на додану вартість, а відтак контролюючим органом обґрунтовано не визнано спірні документи податковою звітністю.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду апеляційної інстанції неправомірним, виходячи з таких підстав.

Відповідно до пунктів 48.1, 48.7 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Згідно з пунктами 49.8, 49.9 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Пунктами 184.5, 184.6 статті 184 ПК України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Враховуючи те, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів подано позивачем за березень 2011 року, тобто за період, коли товариство було зареєстроване як платник податку на додану вартість, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для їх невизнання.

Крім того, слід враховувати, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-3351/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2011 року, визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг» та скасовано рішення № 146 від 11 квітня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ІПГ «Трансмашхолдинг».

За загальними правилами рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість скасовується судом з моменту його прийняття, таке рішення не створює будь-яких правових наслідків, а відтак протиправно анульоване Свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого Свідоцтва до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Трансмашхолдинг» задовольнити.

Скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Ланченко Л.В.