Ухвала

від 13.05.2014 по справі 2а/1770/1562/2011

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 року м. Київ К/9991/79602/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Ланченко Л.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року

у справі № 2а/1770/1562/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Дім»

до Державної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Дім» (далі - ТОВ «Інтер-Дім»; позивач) до Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі - ДПІ у м. Рівне; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення № 50 від 31 березня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Інтер-Дім». Присуджено на користь ТОВ «Інтер-Дім» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року, ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року та прийняття нового рішення про повну відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Інтер-Дім» зареєстровано в якості платника податку на додану вартість 17 квітня 2006 року, у зв'язку з чим йому видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 24942083.

В свою чергу, комісією, створеною відповідно до наказу ДПІ у м. Рівне № 363 від 27 травня 2010 року, встановлено закінчення строку дії Свідоцтва про реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість з підстав набрання чинності Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).

З огляду на викладене, контролюючим органом прийнято рішення № 50 від 31 березня 2011 року про анулювання реєстрації ТОВ «Інтер-Дім» як платника податку на додану вартість на підставі підпункту «з» пункту 184.1 статті 184 ПК України.

Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту «з» пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, у разі, якщо закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість.

Згідно з підпунктами 5.2.12, 5.2.13 підпункту 5.2 пункту 5 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 978 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПК України є: Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість або корінець Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість; документ, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку на додану вартість, укладено договір про спільну діяльність, договір управління майном, угоду про розподіл продукції.

Водночас, як встановлено судами в розглядуваній ситуації, в Свідоцтві № 24942083 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Інтер-Дім» спеціальний запис про його дійсність лише до конкретної дати відсутній. Також, контролюючим органом не подано доказів на підтвердження тієї обставини, що товариство створено на певний визначений період часу.

А відтак, слід визнати обґрунтованою правову позицію судових інстанцій, відповідно до якої у ДПІ у м. Рівне були відсутні підстави для прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Інтер-Дім» на підставі підпункту «з» пункту 184.1 статті 184 ПК України.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Ланченко Л.В.