Ухвала

від 22.05.2014 по справі 2а-4676/09/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

22 травня 2014 року м. Київ К/800/4371/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Золочівського районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2009 року позивач - Золочівський районний центр зайнятості звернувся в суд першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з відповідача - ОСОБА_4 незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 1295 грн. 16 коп.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року, адміністративний позов задоволено.

У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

08.08.2008 року ОСОБА_4 звернулася в Золочівський районний центр зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом Золочівського районного центру зайнятості № НТ 080808 від 08.08.2008 року громадянці ОСОБА_4 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_4 серія НОМЕР_1, 23.01.2009 року Золочівським РВ УМВСУ у Львівській області її знято із реєстрації місця проживання.

30.01.2009 року ОСОБА_4 зареєструвалась в Галицькому РВ УМВСУ у Львівській області за адресою: АДРЕСА_1.

Про факт реєстрації в іншій місцевості відповідач не повідомила Золочівський районний центр зайнятості, тому наказом Золочівського районного центру зайнятості № НТ 090528 від 28.05.2009 року гр. ОСОБА_4 знято з обліку відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю.

Відповідно до довідки Золочівського РЦЗ, за період з 13.02.2009 року по 26.05.2009 року дохід ОСОБА_4 становив 1295,16 грн.

Як вбачається із даних відвідування особою ЦЗ, надані послуги та прийнятті рішення, відповідач знала про зняття її з обліку в центрі зайнятості, однак кошти в сумі 1295,16 грн. незаконно отриманої допомоги ЦЗ не повернула.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 КАС, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 36 вказаного Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За встановлених судами обставин відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а виступав особою, яка мала своєчасно подавати відомості, необхідні для отримання соціальних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18.06.2013 року у справі № 21-204а13.

На підставі наведеного, враховуючи характер спірних правовідносин, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки така підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 228, 231 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року у справі № 2а-4676/09/1370 - скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Провадження у справі за позовом Золочівського районного центру зайнятості до ОСОБА_4 - закрити.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска

Суддя І.Я. Олендер