Ухвала

від 22.05.2014 по справі 810/3658/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3658/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба» на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба» до Яготинського районного управління юстиції Київської області, державного реєстратора реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції Київської області Козинця Сергія Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба» звернулися до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Яготинського районного управління юстиції Київської області, державного реєстратора реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції Київської області Козинця Сергія Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - ОСОБА_4, в якому просили визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції Київської області Козинця Сергія Сергійовича від 15.05.2013 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 2292301, яке стосується речового права оренди земельної ділянки площею 50,2541 га, яке виникло на підставі договору оренди від 13.05.2013, укладеного між головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_4.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмолено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що Держреєстратор при прийнятті рішення про реєстрацію договору оренди землі, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_4, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та не мав підстав для відмови в такій реєстрації.

З такими висновками Київського окружного адміністративного суду повністю погоджується і суд апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.05.2013 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області (орендодавець) та ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 50,2541 га (кадастровий номер 3225582100:05:002:0004, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 53058532255), що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Актом прийому-передачі земельної ділянки від 13.05.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв зазначену земельну ділянку. 15.05.2013 на підставі заяви ОСОБА_4 зазначений договір оренди земельної ділянки від 13.05.2013 зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції Київської області Козинцем Сергієм Сергійовичем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №3468065 від 15.05.2013.

Спеціальним законом, який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 цього Закону встановлено, що речові права та обтяження на нерухоме майно, зокрема право постійного користування та право оренди земельної ділянки, підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ст. 19 Закону однією з підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень є укладений у порядку, встановленому законом, договір.

Приписами статті 24 Закону встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до пункту 13 статті 15 Закону № 1952 порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав тощо регулює Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703.

Вищезгаданий порядок встановлює, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію. Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком. Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком. Документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 8 договору оренди землі (кадастровий номер 3225582100:05:002:0004) від 18.11.2011 року визначено, що після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 (сто вісімдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як підтверджується матеріалами справи, договір оренди земельної ділянки, рішення про реєстрацію якого оскаржується, був укладений через три місяці після втрати чинності договору, укладеного з ТОВ «Агрофірма Дружба». Доказами, наявними в матеріалах справи, не підтверджується той факт, що позивач письмово повідомляв орган виконавчої влади про намір поновлювати дію договору на новий строк чи укладав додаткову угоду з органом виконавчої влади (Яготинською РДА до 01.01.2013 року чи ГУ Держземагенства в Київській області після 01.01.2013 року).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача не виникло право подальшої оренди земельної ділянки, оскільки відсутня додаткова угода про оренду такої, у зв'язку з чим таке право не зареєстровано та відсутнє у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, рішення постановлено судом з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 71, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Дружба» на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року - залишити без задоволення .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.