Рішення

від 03.06.2014 по справі 7/699

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/699 03.06.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Житлово-будівельного кооперативу «Ліра»

про стягнення 160 690,81 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Кучкова Ю.В.- довіреність б/н від 30.12.2013 року;

від відповідача: Куценко О.М. - голова правління., Стаценко Н.С. - секретар правління.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Ліра" про стягнення 160 690,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої теплової енергії у гарячій воді згідно умов Договору №8242124 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.07.2001 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 123 616,31 грн. - основного боргу, 31 502,00 грн. - інфляційних втрат, 5 572,51 грн. - 3% річних, 1 606,91 грн. - витрат із сплати державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 27.10.2009 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.11.2009.

26.11.2009 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвалою розгляд справи відкладено на 07.12.2009.

В судовому засіданні 07.12.2009 судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Зазначена постанова залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року по справі № 22-а 14381/08.

Статтею 7 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі віднесено до їх повноваження встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, а в статті 31 цього Закону передбачено порядок формування цін, тарифів на житлово-комунальні послуги.

Таким чином, судом встановлено, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якими встановлені тарифи на підставі яких позивачем визначається вартість наданих відповідачу послуг, в судовому порядку визнані протиправними та скасовані. Проте Постанова Окружного адміністративного суду від 24.01.2008 року та Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року оскаржені до Вищого адміністративного суду України.

У зв'язку з вище викладеним, ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2009 року зупинено провадження у справі № 7/699 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Cудом встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.08.2012 року № К/9991/33592/12 ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643 без змін.

В свою чергу ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 року у справі № 2а-376/ 11 апеляційна скарга залишена без задоволення, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2011 року, якою залишено без розгляду адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643 без змін.

Ухвалою суду від 24.03.2014 року поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 29.04.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Якименко М.М. у відпустці, справу передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Митрохіна А.В.) від 29.04.2014 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 03.06.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 05.05.2014 року у зв'язку з поверненням судді Якименка М.М. з відпустки, справу передано судді Якименку М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Якименко М.М.) від 05.05.2014 року справу прийнято до провадження.

03.06.2014 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву та клопотання про розстрочку виконання рішення суду строком на 2 роки (24 місяці).

03.06.2014 року представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про зміну найменування позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Судом встановлено, що зміна найменування позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин суд вважав за необхідне замінити позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2014 року позовні вимоги підтримав в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, зазначив що основний борг сплачено відповідачем, а також не заперечував проти розстрочки виконання рішення строком на 18 місяців.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.06.2014 року позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних визнав та просив суд задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 03.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі по тексту - позивач, постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Ліра» (далі по тексту - відповідач, споживач) укладено Договір №8242124 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1 Договору) постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому договорі.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року (п. 4.1. Договору).

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору у встановленому законом чи договором порядку.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Згідно з п. 2.3.1. Договору споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Відповідно до п. 9 Додатку № 2 «Тарифи та порядок розрахунків» до Договору (далі по тексту - Додаток № 2) споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двух днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 Додатку № 2 споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості спожитої теплової енергії відповідно до умов Договору у останнього за період з 01.10.2006 року по 01.09.2009 року (спірний період) перед позивачем виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 123 616,31 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії облікових карток (табуляграм) за спірний період (копії табуляграм містяться в матеріалах справи), за спожиту теплову енергію за Договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв споживачу теплову енергію згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з 01.10.2006 року по 01.09.2009 року.

В судовому засіданні 03.06.2014 року представник позивача зазначив про сплату відповідачем основного боргу в розмірі 123 616,31 грн., на підтвердження чого позивач надав довідку про надходження коштів від відповідача.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що частину основний борг в розмірі 123 616,31 грн. було сплачено відповідачем, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 123 616,31 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 31 502,00 грн. - інфляційних втрат, та 5 572,51 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 31 502,00 грн. - інфляційних втрат, та 5 572,51 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 24 місяці (2 роки), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.1.2. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п. 7.2. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зважаючи на викладені в заяві обставини та вимоги ст. 121 ГПК України, господарський суд приходить до висновку, що заявником (відповідачем) доведено наявність виняткових обставин , що ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим, а тому подана відповідачем заява про розстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва - підлягає частковому задоволенню строком на 18 місяців.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 123 616 (сто двадцять три тисячі шістсот шістнадцять) грн. 31 коп.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Ліра» (04112, м. Київ, ВУЛИЦЯ ШАМРИЛА, будинок 4-А, код ЄДРПОУ 23493442) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, Печерський район, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) 31 502 (тридцять одну тисячу п'ятсот дві) грн. 00 коп. - інфляційних втрат, 5 572 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 51 коп. - 3% річних, 1 606 (одну тисячу шістсот шість) грн. 91 коп. - витрат із сплати державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Розстрочити виконання рішення господарського суду м. Києва від 03.06.2014 року у справі №7/699 строком на 18 (вісімнадцять) місяців починаючи з 03.06.2014 року, визначивши сплату боргу Житлово-будівельного кооперативу «Ліра» (04112, м. Київ, ВУЛИЦЯ ШАМРИЛА, будинок 4-А, код ЄДРПОУ 23493442) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, Печерський район, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) наступним чином:

- до 03.07.2014 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.08.2014 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.09.2014 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.10.2014 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.11.2014 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.12.2014 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.01.2015 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.02.2015 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.02.2015 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.03.2015 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.04.2015 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.05.2015 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.06.2015 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.07.2015 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.08.2015 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.09.2015 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.10.2015 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 27 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- до 03.11.2015 року - сплатити 1 750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 13 коп. - інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн. 65 коп. - 3% річних, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 32 коп. - витрат із сплати державного мита, 13 (тринадцять) грн. 13 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 04.05.2014 року.