ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 822/431/14
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Відділу Держземагенства у Теофопільському районі Хмельницької області до Теофіпольської міжрайонної виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2014 року Відділ Держземагенства у Теофопільському районі Хмельницької області звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Теофіпольської міжрайонної виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення №30 від 14.10.2013 року та повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2014 року позов задоволено, а саме:
скасовано рішення Теофіпольської міжрайонної виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №30 від 14.10.2013 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності;
стягнуто із Державного бюджету України на користь відділу Держземагенства у Теофопільському районі Хмельницької області судові витрати по справі у сумі 182 грн. 70 коп. (10% суми судового збору, що фактично сплачено позивачем при поданні позову) шляхом їх безспірного списання із рахунку Теофіпольської міжрайонної виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
стягнуто судовий збір у сумі 1644 грн. 30 коп. (90% суми судового збору) шляхом їх безспірного списання із рахунку Теофіпольської міжрайонної виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь Державного бюджету України.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Виконавча дирекція Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2014 року та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
За результатами перевірки відділу Держкомзему у Теофіпольському районі Хмельницької області 17.08.2010 року складено акт перевірки, в якому в розділі 8 "Результати перевірки" відображено неправомірні витрати (помилки при нарахуванні лікарняних) 11261,49 грн. нарахування пені 9,98 грн. на недоїмку 333,64 грн.
У вересні 2010 року до відділу Держкомзему у Теофіпольському районі Хмельницької області застосовано штраф у розмірі 50% від суми вищевказаних порушень в розмірі 5797,57 грн. відповідно до ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням" №2240-111 від 18.01.2001 року (в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року, далі - Закон №2240-111 від 18.01.2001 року (в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року)) та п.15.14.5 розділу 15 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що затверджена постановою Правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 року № 38. Даний штраф відображений Відділом Держкомзему у Теофіпольському районі Хмельницької області у звіті Ф4-ФСС з ТВП за дев'ять місяців 2010 року.
Через відсутність коштів на погашення заборгованості у кошторисі позивача на 2010 рік, дані витрати були передбачені кошторисом на 2011 рік та погашені до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в тому числі і штрафні санкції.
Відділ Держкомзему у Теофіпольському районі Хмельницької області (код ЄДРПОУ 23829617) реорганізований шляхом приєднання до відділу Держземагентства у Теофіпольському районі Хмельницької області (код ЄДРПОУ 38237224) в 2013 році, що підтверджується передавальним актом №271 від 12.02.2013 року, згідно якого до відділу Держземагентства у Теофіпольському районі Хмельницької області від первинної юридичної особи переходить правонаступництво щодо всього майна, усіх його прав та обов'язків.
Відповідно до направлення №158 від 23.09.2013 року та планом перевірок посадовими особами Теофіпольської міжрайонної виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у відділі Держземагентства у Теофопільському районі Хмельницької області з 23.09.2013 року по 24.09.2013 року, проведено планову перевірку за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року, з питань правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового і правильного витрачання його коштів.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 24.09.2013 року (надалі - Акт перевірки від 24.09.2013 року), в тексті якого зазначено, що за результатами попередньої перевірки, яка проводилась 17.08.2010 року, у відділі Держкомзему у Теофіпольському районі Хмельницької області не прийнято до заліку витрат на суму 11261,49 грн., нараховано пені 9,98 грн. та накладено штраф 5797,57 грн. З зазначених сум своєчасно не перераховано до Фонду кошти в сумі 16670,83 грн., які зазначені в акті перевірки від 24.09.2013 року як недоїмка та нараховано пеню на ці кошти в сумі 613,93 грн.
На підставі зазначеного акта було прийнято рішення № 30 від 14.10.2013 року, згідно з яким на відділ Держземагентства у Теофіпольському районі накладено штраф у розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків (недоїмки) в сумі 8335,42 грн. та нарахована пеня 613.93 грн.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням № 30 від 14.10.2013 року, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, за результатом розгляду справи, прийшов до висновку що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Зокрема, судом взято до уваги, що в рішенні №30 від 14.10.2013 року вказано, що "...виявлено порушення ст.23 Закону №2240-111 від 18.01.2001 року (в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року), і за наслідками якої виявлено несвоєчасне перерахування страхових коштів (недоїмки) 16670,83 грн.", однак, в абзаці 2 на сторінці 1 Акту перевірки від 24.09.2013 року зазначено: "... Попередня перевірка проведена 17 серпня 2010 року. В результаті перевірки Відділу Держкомзему у Теофіпольському районі Хмельницької області не прийнято до заліку витрат на суму 11261,49 грн., нараховано пені 9,98 грн. та накла дено штрафу 5797,57 грн....".
Вищевказане порушення, а саме: "не прийнято до заліку витрат" та "накладено штрафу" в розділі 8 Результати перевірки Акту від 24.09.2013 р. зазначено як "недоїмка", а в рішенні №30 від 14.10.2013 року названо "несвоєчасне перерахування страхових коштів (недоїмки)".
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що згідно вимог ст.30 Закону №2240-111 від 18.01.2001 року (в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року), за ці два правопорушення передбачена різна відповідальність, а саме: за порушення порядку витрачання страхових коштів (тобто "неприйняття до заліку витрат") накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків. (абзац 5 ст.30 Закону); за несвоєчасну сплату страхових внесків страхувальник сплачує штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків та нараховується пеня (абзац 3 ст.30 Закону).
В листі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 20.05.2010 року №05-31-1009 роз'яснено, якщо страхувальник протягом звітних періодів нараховував страхові внески, але сплачував їх до фонду несвоєчасно, він несе відповідальність, передбачену статтею 30 Закону №2240-111 від 18.01.2001 року (в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року) за несвоєчасну сплату страхових внесків. За несвоєчасність сплати страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків та нараховується пеня.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції вважає, що порушення, яке вчинив відділ Держкомзему у Теофіпольському районі Хмельницької області, а саме: допущені помилки при нарахуванні лікарняних листків є порушенням порядку витрачання коштів. Оскільки позивачем повністю сплачені нараховані штрафні санкції в розмірі 5797,57 грн. за допущені помилки при розрахунку лікарняних на суму 11261,49 грн., суд першої інстанції прийшов до висновку, що таке порушення як "несвоєчасна сплата страхових внесків" не було вчинено.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. №2240 - III (надалі - Закон №2240 ).
Відповідно до ст.2 Закону №2240, страхові внески - відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Страхові кошти - акумульовані страхові внески для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за цим Законом.
Статтею 19 Закону №2240 встановлено, що одним із джерел формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням є суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону та інших актів законодавства. Тобто до складу страхових коштів включаються і фінансові санкції.
Відповідно до ч.І ст.23 Закону №2240, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.
Згідно п.2 ст.27 Закону №2240 страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 30 Закону №2240 встановлено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штрафу розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.
Колегією суддів вважає, що оскільки у період до 2011 року розрахунки Фонду із страхувальником здійснювались шляхом взаємозаліку, тому сума застосованих фінансових санкцій могла зменшити заборгованість Фонду перед страхувальником за наявності такої (погашення заборгованості шляхом взаємозаліку) або створити кредиторську заборгованість страхувальника по коштах Фонду, яка сплачувалась як належний платіж у відповідності до законодавства.
Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до звіту Ф-4 ФСС з ТВП за 9 місяців 2010 року, позивачем відображено штрафні та фінансові санкції по рішенню №25/11 від 20.08.2010 року, винесеного за результатами перевірки від 17.08.2010 року на загальну суму 16670,83 грн. як «прострочена заборгованість» (Розділ 5 звіту «Розшифровка заборгованості за страхувальником»). Вказане вище рішення позивачем не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
При цьому слід врахувати, що рішення №25/11 від 20.08.2010 року не виконано позивачем в повній мірі, в добровільному порядку та у строки, які були передбачені в самому рішенні. Так встановлено, що перша проплата по рішенню проведена позивачем лише 01.10.2010 року в сумі 350 грн., а тому, відповідачем була відображена заборгованість перед Фондом в розмірі 16320,83 грн. в звіті Ф-4 ФСС з ТВП за 2010 рік.
Також встановлено, що станом на 01 січня 2011 року вказана вище сума позивачем не сплачена, а тому стягувалась, як прострочена заборгованість (недоїмка) в судовому порядку.
Зокрема, згідно постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.03.2011 року, позовні вимоги Виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було задоволено, та стягнуто з відділу Держкомзему у Теофіпольському районі заборгованість (недоїмку) згідно зданого звіту ним Ф- 4 ФСС з ТВП за 2010 рік. Загальна сума коштів, які були стягнуті рішенням суду становила 4390,08 грн. (недоїмка в розмірі 11930,75 грн. була сплачена відділом Держкомзему в процесі судового розгляду справи).
Таким чином, під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів встановлено факт несвоєчасного перерахування позивачем страхових коштів (недоїмка) за період з вересня 2010 року по березень 2011 року (день постановлення рішення суду). Наведені обставини знайшли своє підтвердження під час перевірки позивача у 2013 року. Зокрема, актом перевірки від 24.09.2013 року встановлено, що позивачем з порушенням вимог Закону України №2240 в перевіряємому періоді (з вересня 2010 року по березень 2011 року) допущено несвоєчасне перерахування страхових коштів (прострочена заборгованість) до бюджету Фонду на суму 16670, 83грн.
На підставі вищевикладеного, відповідачем, на підставі ст.30 Закону №2240 (в редакції Закону від 30.06.2010року), за несвоєчасне перерахування страхових внесків, позивачу нарахована пеня в розмірі 613, 93 грн. на недоїмку - 16670, 83 грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 50% належної до сплати сум страхових коштів (недоїмки).
Відповідно до абз.6 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464 (надалі Закон №2464), який набув чинності з 01.01.2011 року, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, за результатом апеляційного розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано застосовано до позивача штрафну санкцію за несвоєчасне перерахування страхових коштів (недоїмки) та пені згідно ст. 30 Закону №2240 в тій редакції, яка діяла до 01.01.2011 року.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій та пені оскаржуваним рішенням №30 від 14.10.2013 року, і, як наслідок, висновку про наявність підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Також, враховуючи, що позивачем, у відповідності до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні адміністративного позову сплачено до Державного бюджету України 10 відсотків розміру ставки судового збору (182,70 грн.), решта суми судового збору (90 відсотків - 1644,30 грн.) підлягає стягненню з позивача.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргуВиконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Стягнути з Відділу Держземагенства у Теофопільському районі Хмельницької області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. (90% суми судового збору).
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Ватаманюк Р.В.
Мельник-Томенко Ж. М.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2014 |
Оприлюднено | 10.06.2014 |
Номер документу | 39069915 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Сторчак В. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні