Ухвала

від 27.05.2014 по справі 801/6755/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року м. Київ К/800/4530/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим на постанову та постановуОкружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2013 року Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 року у справі№ 801/6755/13-а за позовомПублічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2013 року у справі № 801/6755/13-а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0000054010 від 27.08.2012 року.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 року апеляційну скаргу Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2013 року у справі № 801/6755/13-а змінено. Викладено пункт 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» (м. Керч, вул. Танкістів, 4, код ЄДРПОУ 14307251) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 372,38 грн. (Триста сімдесят дві гривні тридцять вісім копійок». В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2013 року у справі № 801/6755/13-а залишити без змін.

Не погоджуючись із вказаними постановами, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року складено акт від 13.04.2012 року № 6/07-0/14307251.

На підстав акта перевірки відповідачем 08.05.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішенням № 0000104000, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року в сумі 4 046 088,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 023 044,00 грн.

Рішенням ДПС в Автономній Республіці Крим від 18.07.2012 року № 1985/10/10-0223 «Про результати розгляду первинної скарги» податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012 року № 0000104000 скасовано в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року в сумі 4 021 263,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 010 631,50 грн.

27.08.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000054010 про зменшенням позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року в розмірі 24 825,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 12 412,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що фактичне виконання ПП «Марк-Арт» робіт за укладеними договорами.

Колегія суддів погоджується з висновком про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Відповідно до п. п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій по договорам від 01.01.2011 року, 03.01.2011 року, 29.12.2011 року, укладених позивачем та ПП «МАКС-АРТ» щодо виконання робіт по збиранню, зварюванню, добудові, проведенню трубо-мідницьких робіт при виготовленні секції та формування на стапелі корпусу судну з метою виконання платником умов контракту на будівництво корпуса судна № 832 C-Zal, укладеного 03.03.2011 року з Argali Holdings Limited, та подальша оплата отриманих послуг підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено правомірність висновків акта перевірки, що стали підставою прийняття податкового повідомлення-рішення, колегія суддів погоджуються з висновком апеляційного суду про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності фактичного виконання операцій із зазначеним контрагентом викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим відхилити.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 року у справі № 801/6755/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак