Рішення

від 19.05.2014 по справі 18/42/5022-716/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2014 р.Справа № 18/42/5022-716/2012

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ", вул. Бродівська, 8в, с. Біла Тернопільського району Тернопільської області

про, з урахуванням заяви від 17.09.2012 р. про збільшення позовних вимог, cтягнення 102 600,00 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

позивача: не прибув;

відповідача: Прімєрова Н.Г., довіреність № 9/1 від 09.01.2014 р., Кочеркевич Т.Б, наказ № 39 від 16.08.2010 р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" про, з урахуванням заяви від 17.09.2012 р. про збільшення позовних вимог, cтягнення 102 600,00 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань не здійснював своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати за орендоване майно, чим допустив заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

Ухвалою господарського суду від 07.09.2012 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 17.09.2012 р., який відкладено на 11.10.2012 р. та 25.10.2012 р.

Разом з тим, 17.09.2012 р. р. на адресу суду надійшла заява позивача (вх.15291 (н ) від 17.09.2012 р.), в якій ФОП ОСОБА_1 просить суд, у зв'язку із перерахунком розміру заборгованості, відповідно до ст. 22 ГПК України, збільшити розмір позовних вимог та cтягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" на його користь 102 600,00 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів за договором від 15.01.2009 р. за період з січня 2011 р. по червень 2012 р. включно.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивачу надано право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову до прийняття рішення судом першої інстанції.

Отже, суд розцінює клопотання позивача від 17.09.2012 р. як заяву про збільшення позовних вимог.

Розглянувши подану заяву про збільшення розміру позовних вимог, господарський суд приймає її до розгляду як таку, що подана в межах прав сторони, визначених ст. 22 ГПК України, відтак розгляд справи здійснюється з урахування збільшених позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.10.2012 р. провадження у справі № 18/42/5022-716/2012, на підставі ч.1 ст.79 ГПК, було зупинено до вирішення справ №16/55/5022-853/2012 та №6/67/5022-876/2012. При цьому, зобов'язано сторони повідомити про результат розгляду справ №16/55/5022-853/2012 та №6/67/5022-876/2012, долучивши відповідні процесуальні документи, що набрали законної сили.

27.01.2014 р. на адресу суду надійшов лист від 23.01.2014 р., згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" повідомило суд, що справу №16/55/5022-853/2012 вирішено, долучивши, відповідно, копії судових рішень першої, апеляційної та касаційної інстанцій по даній справі.

Крім того, 28.04.2014 р. позивачем через канцелярію господарського суду Тернопільської області, супровідним листом від 28.04.2014 р., долучено до матеріалів справи копію рішення від 03.04.2014 р. по справі №6/67/5022-876/2012, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили.

Ухвалою господарського суду від 08.05.2014 р. провадження у справі №18/42/5022-716/2012 було поновлено у відповідності до ч. 3 ст. 79 ГПК України, призначено судове засідання на 19.05.2014 р., витребувавши при цьому у сторін ряд документів, необхідних для повного та всебічного розгляду даного спору.

Згідно супровідного листа від 13.05.2014 р. (вх.№ 9562 від 13.05.2014 р., товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" долучило до матеріалів справи копію рішення від 03.04.2014 р. по справі №6/67/5022-876/2012, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили.

Позивач в судове засідання 19.05.2014 р. не прибув, витребуваних судом документів не подав, хоча про час і місце слухання відповідач був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України про що свідчить наявне у справі повідомлення про вручення поштового відправлення із датою вручення "13.05.2014 р.".

Відповідач, згідно усних пояснень повноважного представника у судовому засіданні 19.05.2014 р., а також згідно письмових відзивів на позов від 02.10.2012 р. № 02-1/10/12 та від 19.05.2014 р., проти позову заперечує, посилаючись на те, що вантажний автомобіль ЗІЛ-130 СПГ бортовий-С,1981 року випуску, шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 у березні 2012 р. повернутий ФОП ОСОБА_1, відтак нарахування орендної плати за квітень, травень та червень 2012 р. є безпідставним. Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" не погоджується із порядком нарахування орендної плати з розрахунку 5400,00 грн. щомісячно починаючи з 01.10.2010 р. згідно додатку від 01.10.2010 р. до договору оренди автомобіля від 28.05.2010 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях судом встановлено наступне.

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

04.01.2010 року між позивачем в особі голови товариства Бобришової К.А. (як орендарем) та відповідачем СПД ОСОБА_1 (як орендодавцем) укладено договір оренди кран - балки за №2, зі сплатою щомісячно 200 грн. та строком дії до 31.12.2010 року.

У зв'язку із збільшенням розміру орендної плати, 28.05.2010 року між сторонам у справі укладено новий договір оренди кран - балки за №3.

За його умовам, щомісячний розмір плати за оренду обладнання склав 600 грн. Термін чинності договору закінчувався 30.12.2010 року, проте якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення дії договору не заявить про його припинення, угода вважається продовженою на тих самих умовах на наступний календарний рік.

На вимогу відповідача позивач зобов'язувався повернути йому орендовану кран - балку у триденний термін (п.6 договору)

В подальшому, до договору оренди №3 від 28.05.2010 року сторонами укладено додатки, які торкаються лише зміни розміру орендної плати. А саме: з 01.09.2010р. до 600,40 грн., з 01.02.2011р. до 602,90 грн., з 01.03.2011р. до 626,80 грн., з 01.05.2011р. до 602,90 грн.

За період дії договору оренди кран - балки від 04.01.2010 р. ТОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" заборгувало позивачу 15 700,00 грн. орендних платежів.

01. 02.2009 р. між сторонами по справі було укладено договір, у відповідності до якого позивач зобов'язався передати відповідачу у строкове платне користування балони .

Згідно з актом прийому - передачі від 01.02.2009 р. позивачем було передано, а відповідачем - прийнято 338 балонів. Крім того, у відповідності до акту прийому - передачі від 01.07.2009 р. позивачем було передано в оренду відповідачу ще 294 балони, відтак в користування відповідачу передано 632 балони.

Згідно з п. 3 договору оренди балонів, щомісячний розмір орендної плати сторони визначили в сумі 0,60 грн. за один балон.

В подальшому до вказаного договору було внесено зміни шляхом оформлення нової редакції договору від 04.01.2010 р., відповідно до п.3 якого, щомісячний розмір орендної плати сторони визначили в сумі 0,60 грн. за один балон, а в силу п.8 вказаного правочину, термін дії договору від 04.01.2010 р. обумовлено до 31.12.2010 р. і у разі, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення дії договору не заявить про його припинення, останній вважається продовженим на тих самих умовах на наступний календарний рік.

Додатками до договору від 04.01.2010 р. було визначено, що з 01.09.2010 р. розмір орендної плати за один балон на місяць становить 4,00 грн., з 01.02.2011 р. - 3,55 грн., з 01.03.2011 р. - 2,00 грн., а з 01.05.2011 р. -3,55 грн.

У відповідності до актів прийому - передачі від 14.05.2012 р., від 15.05.2012 р., від 18.05.2012 р., від 29.05.2012 р. та від 18.06.2012 р. відповідачем повернуто позивачу 309 балонів.

За період дії вказаних вище договорів (01.02.2009 р. по 01.07.2012 р.) розмір плати за оренду балонів становить 55066,70 грн., яка в установленому договорами порядку відповідачем не сплачена.

Крім того, 30.07.2010 р. між сторонами по справі було укладено договір № 8, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати ТОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" у строкове платне користування контейнери для балонів.

Згідно з п.3 даного договору, щомісячний розмір орендної плати становить 10,00 грн. за один контейнер, а силу п.8. договору термін дії останнього обумовлено до 31.12.2010 р. При цьому, передбачено, що якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення дії договору не заявить про його припинення, останній вважається продовженим на тих самих умовах на наступний календарний рік.

У відповідності до акту прийому - передачі від 30.07.2010 р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято 39 контейнерів, однак згідно з актами прийому - передач від 25.04.2012 р., 14.05.2012 р., 15.05.2012 р., 18.05.2012 р., 29.05.2012 р. та від 18.06.2012 р. відповідачем повернуто 39 контейнері, відтак орендні правовідносини за договором оренди від 30.07.2010 р. припинились.

При цьому, за період дії договору (з 30.07.2010 р. по 18.06.2012 р.) за відповідачем числиться борг за оренду контейнерів в сумі 8540,00 грн.

15 січня 2009 року між ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ", м. Тернопіль вул.Тролейбусна,9, в подальшому "Орендар", з однієї сторони, та ПП ОСОБА_1, АДРЕСА_2, в подальшому "Орендодавець", з другої сторони, було укладено договір оренди автомобіля .

Згідно п.3 Договору Орендна плата за користування даним автомобілем встановлена сторонами в розмірі 400 грн. на місяць. Оплата проводиться наймачем не пізніше 6 числа поточного місяця.

В подальшому до вказаного договору 04.01.2010 р. було внесено зміни шляхом викладення його у новій редакції. При цьому, згідно з п.3 договору від 04.01.2010 р. щомісячний розмір орендної плати сторонами було зменшено до 200,00 грн.

28 травня 2010 року учасниками спірних правовідносин знову було внесено зміни в договір від 15.01.2009 р. шляхом викладення його у новій редакції та згідно з п.3 останнього розмір орендної плати знову визначено в сумі 400,00 грн.

01 жовтня 2010 року між ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" -"Орендар" та ПП ОСОБА_1 -"Орендодавець" був підписаний Додаток до договору оренди автомобіля від 28 травня 2010 року, в якому сторони зазначили про те, що п.3 договору слід читати: "3. Орендна плата за користування даним автомобілем встановлена сторонами в розмірі 5400 гривень на місяць.

Оплата проводиться наймачем не пізніше 6 числа поточного місяця".

За період дії договору оренди автомобіля (з 15.01.2009 р. по 01.07.2012 р.) відповідач мав перерахувати позивачу 126 200,00 грн.

Загальний розмір орендної плати за договорами оренди автомобіля від 15.01.2009 р., оренди балонів від 01.02.2009 р. та від 04.01.2010 р., оренди контейнерів до балонів від 30.07.2010 р., а також оренди кран - балки від 28.05.2010 р. становить 205506,70 грн.

При цьому, відповідачем перераховано позивачу лише 45983,20 грн., які зараховані в рахунок погашення заборгованості за вказаними вище договорами.

В свою чергу, відповідачем перераховано позивачу з призначенням платежу "за оренду автомобіля" лише 9132,40 грн., а саме: 19.10.2010 р. суму 4132,40 грн. та 09.12.2010 р. - 5000,00 грн., решта коштів, які надійшли від ТОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" мали призначення - "на погашення кредиторської заборгованості" та "за оренду балонів". З коштів призначених на погашення кредиторської заборгованості , позивачем було зараховано в погашення заборгованості за оренду автомобіля ще 14467,60 грн., а разом зараховано в погашення заборгованості за оренду автомобіля за період з 15.01.2009 р. по грудень 2010 р. включно 23 600,00 грн.

Станом на дату звернення із позовними вимогами до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за період з січня 2011 р. по червень 2012 р., зокрема за договорами оренди автомобіля, згідно заяви ФОП ОСОБА_1 від 17.09.2012 р., становить 102600,00 грн.

Крім того, як вбачається із прохальної частини позовної заяви від 01.08.2012 р., ФОП ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість саме по договору оренди автомобіля.

Таким чином, предметом позовних вимог у даній справі №18/42/5022-716/2012 є заборгованість ТОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" перед ФОП ОСОБА_1 по оплаті орендних платежів за договором оренди автомобіля від 15.01.2009 р., з урахуванням внесених до нього 04.01.2010 р. та 28.05.2010 р. змін, в розмірі 102600,00 грн.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників відповідача у судовому засіданні 19.05.2014 р. суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Як уже зазначалось вище, 15 січня 2009 року між ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ", м. Тернопіль вул.Тролейбусна,9, в подальшому "Орендар", з однієї сторони, та ПП ОСОБА_1, АДРЕСА_2, в подальшому "Орендодавець", з другої сторони, було укладено договір оренди автомобіля.

Згідно п.1 Договору "Орендодавець" надає, а "Орендар" приймає в оренду вантажний автомобіль ЗІЛ-130 СПГ бортовий-С,1981 року випуску, шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, строком на три роки.

Згідно п.3 Договору Орендна плата за користування даним автомобілем встановлена сторонами в розмірі 400 грн. на місяць. Оплата проводиться наймачем не пізніше 6 числа поточного місяця.

Згідно п.2 Договору оцінка найманого автомобіля становить 25000 грн.

Згідно п.3 Договору Орендна плата за користування даним автомобілем встановлена сторонами в розмірі 400 грн. на місяць. Оплата проводиться наймачем не пізніше 6 числа поточного місяця.

Згідно п.4 Договору розмір найомної плати може бути змінено за згодою сторін.

Згідно п.5 Договору "Орендар" зобов'язаний вчасно вносити плату за користування вантажним автомобілем.

Вантажний автомобіль згідно приймально-здавального акту від 15.01.2009 року був переданий ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

В подальшому до вказаного договору 04.01.2010 р. було внесено зміни шляхом викладення його у новій редакції. При цьому, згідно з п.3 договору від 04.01.2010 р. щомісячний розмір орендної плати сторонами було зменшено до 200,00 грн.

Пунктом 12 договору оренди автомобіля від 04.01.2010 р. сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010 року. У разі, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення дії договору не заявить про його припинення, даний договір вважається продовженим на тих же самих умовах на наступний календарний рік.

28 травня 2010 року учасниками спірних правовідносин знову було внесено зміни в договір від 15.01.2009 р. шляхом викладення його у новій редакції та згідно з п.3 останнього розмір орендної плати знову визначено в сумі 400,00 грн.

Згідно з п. 12 договору оренди автомобіля від 28.05.2010 р. сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010 року. У разі, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення дії договору не заявить про його припинення, даний договір вважається продовженим на тих же самих умовах на наступний календарний рік.

01 жовтня 2010 року між ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" - "Орендар" та ФОП ОСОБА_1 - "Орендодавець" був підписаний Додаток до договору оренди автомобіля від 28 травня 2010 року, в якому сторони зазначили про те, що п.3 договору слід читати: "3. Орендна плата за користування даним автомобілем встановлена сторонами в розмірі 5400 гривень на місяць. Оплата проводиться наймачем не пізніше 6 числа поточного місяця."

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу - однією з підстав виникнення зобов'язань.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 ЦК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, при цьому плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із договору оренди автомобіля від 15.01.2009 р., договорів в редакції від 04.01.2010 р. , 28.05. 2010 р. та додатку від 01.10. 2010 р. до договору від 28.05.2010 р. сторони встановили оренду плату за оренду вантажного автомобіля в грошовій формі та її розмір: з 15.01.2009 р. становив 400, грн. на місяць; з 04.01.2010 р. - 200,00 грн. на місяць; з 28.05. 2010 р. - 400 грн. на місяць; з 01.10.2010 р. - 5400 грн. на місяць.

За період дії договору оренди автомобіля від 15.01.2009 р. (з урахуванням внесених до нього 04.01.2010 р. та 28.05.2010 р. змін) з 15.01.2009 р. по 01.07.2012 р. відповідачу нараховано 126 200,00 грн. орендних платежів.

Однак, ТОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" перераховано позивачу з призначенням платежу " за оренду автомобіля" лише 9132,40 грн., а саме: 19.10.2010 р. суму 4132,40 грн. та 09.12.2010 р. - 5000,00 грн., решта коштів, які надійшли від відповідача мали призначення - "на погашення кредиторської заборгованості" та "за оренду балонів". З коштів призначених на погашення кредиторської заборгованості, позивачем було зараховано в погашення заборгованості за оренду автомобіля ще 14467,60 грн., а разом зараховано в погашення заборгованості за оренду автомобіля за період з 15.01.2009 р. по грудень 2010 р. включно 23 600,00 грн.

Проведення відповідачем часткової проплати підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок по рахунку ФОП ОСОБА_1 та копіями платіжних доручень № 18 від 19.10.2010 р. та № 96 від 09.12.2010 р.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання по сплаті орендних платежів виконав не належним чином, чим допустив заборгованість перед позивачем за період з січня 2011 р. по червень 2012 р. в сумі 102600,00 грн.

Втім, розглянувши та перевіривши представлений позивачем розрахунок суми боргу за період з січня 2011 р. по червень 2012 р., суд встановив, що позивачем невірно обраховано розмір орендних платежів, а тому здійснив власні розрахунки (5400,00 грн.*18 (період з червня 2011 р. по червень 2012 р. включно)) та прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, а саме заявлена сума боргу в розмірі 97200,00 грн.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Одночасно, суд критично оцінює заперечення відповідача з приводу того, що дія додатку від 01.10.2010 р. поширюється на розмір орендної плати в сумі 5400,00 грн. тільки у жовтні 2010 р., оскільки товариство не підписувало із ФОП ОСОБА_1 жодних документів які б свідчили про встановлення орендної плати в розмірі 5400,00 грн. та здійснення відповідачем оплати у даній сумі в наступних місяцях.

При цьому, суд виходив з того, що рішенням від 07.12.2012 р. по справі № 16/55/5022-853/2012 за позовом ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" до відповідача ФОП ОСОБА_1 про визнання додатку від 01.10.2010 р. до договору оренди автомобіля від 28.05.2010 р. недійсним, в позові відмовлено в повному обсязі. Обґрунтовуючи відмову в задоволенні даного позову, господарський суд Тернопільської області посилався на те, що додаток від 01 жовтня 2010 року є додатковою угодою, яка укладена між сторонами, і якою внесено зміни в п.3 договору від 28 травня 2010 року оренди автомобіля (нова редакція договору оренди автомобіля від 15.01.2009 р.), зокрема, що стосуються зміни розміру орендної плати. Зокрема, суд виходив з того, що платіжним дорученням № 96 від 09.12.2010 р. згідно накладної № 13 від 29.10.2010 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" було проведено оплату за оренду грузового автомобіля в сумі 5000,00 грн., тобто відповідач прийняв до виконання додаток від 01.10.2010 р. Таких же висновків дійшов і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2013 р. по даній справі.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначену законодавчу норму, суд констатує, що факт дійсності додатку від 01.10.2010 до договору оренди автомобіля від 28.05.2010 р., а також факт прийняття останнього відповідачем до виконання на момент виникнення спірних правовідносин не підлягає доказуванню.

Крім того, згідно усних пояснень повноважного представника відповідача, які зафіксовані в формулярі (протоколі) судового засідання від 19.05.2014 р., останній визнав, що додатком від 01.10.2010 р. до договору від 28.05.2010 р. внесено зміни в договір оренди автомобіля від 15.01.2009 р., які стосувалися розміру орендної плати в сумі 5400,00 грн. і вказані зміни прийнято до виконання, що підтверджується долученим до відзиву на позов (вх. №9908 від 19.05.2014 р.) розробленим самим товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" Актом звірки розрахунків за договором оренди автомобіля від 15.01.2009 р. в редакції від 04.01.2010 р. та в редакції від 28.05.2010 р. станом на 19.05.2014 р. за період з 15.01.2009 р. по 01.03.2012 р., з якого вбачається, що за жовтень 2010 р. проведено оплату в розмірі 5000,00 грн.

Таким чином, додаток від 01.10.2010 р. до договору від 28.05.2010 р. є невід'ємною частиною основного договору від 15.01.2009 р., укладеного строком на 3 (три) роки.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що вантажний автомобіль ЗІЛ-130 СПГ бортовий-С,1981 року випуску, шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 у березні 2012 р. повернутий ФОП ОСОБА_1, відтак нарахування орендної плати за квітень, травень та червень 2012 р. є безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи які б засвідчували факт передачі чи повернення спірного автомобіля позивачу.

Згідно вимог пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів сплати допущеної відповідачем заборгованості по орендній платі в розмірі 97 200,00 грн. сторонами не представлено, а судом не здобуто.

У зв'язку з наведеним, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем у справі, підлягають до задоволення частково, в розмірі 97 200,00 грн.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються судом на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 35, 43, 44, 49, 82-85, 115 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" (вул. Бродівська, 8в, с. Біла Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 35194094) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентиф. номер НОМЕР_2):

- 97 200 (дев'яносто сім тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу;

- 1900 (одну тисячу дев'ятсот ) грн. 89 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, протягом десяти днів з дня його підписання 22.05.2014 р. через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька