Ухвала

від 05.06.2014 по справі 1/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

05 червня 2014 року Справа № 1/256

За позовом Національного банку України, м. Київ в особі позивача Управління Національного банку України в Харківській області, м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус Вівенді", м. Кремінна Луганської області

за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Земельний банк", м. Харків

про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 53628082 грн. 84 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Вороніна О.С.

В засіданні брали участь:

від стягувача - представник не викликався ;

від боржника - представник не прибув;

від державної виконавчої служи - представник не прибув ;

- розгляд скарги боржника за листом від 11.04.2014 № 80 на дії Державної виконавчої служби України в особі Відділу примусового виконання рішень (далі за текстом - ДВС України в особі ВПВР) у порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до наступного.

Так, рішенням господарського суду від 24.05.2011 позов задоволено повністю, звернуто стягнення на нерухоме майно боржника на користь стягувача, встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки через проведення прилюдних торгів з укладанням договору купівлі-продажу та стягнуто з боржника в доход державного бюджету України 25500 грн. 00 коп. державного мита, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

На виконання вищевказаного рішення були видані судові накази від 18.08.2011, а 19.10.2011 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження № 29359035.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу суду надійшла скарга боржника на дії ДВС України в особі ВПВР з вимогами про визнання їх незаконними щодо визначення вартості та оцінки його нерухомого майна, яка проведена ТОВ "Маркон" та зобов'язанням проведення повторної оцінки.

У відповідності до п. 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначення вартості, оцінка майна боржника (ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121 2 ГПК.

Стягувач за листом від 24.04.2014 № 17-010/5634 проти задоволення скарги заперечує, посилаючись на те, що при оцінці майна рецензентом Жировим А.К. було використано як вихідні дані фотографії об'єкта оцінки та його складових, які достатні для ідентифікації об'єкта оцінки, встановлення його фізичних та інших характеристик, тому вважає, що скаргу слід залишити без задоволення.

Оцінивши доводи сторін та виконавчої служби, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої відповідачем скарги та відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

Так, ст. 121 2 ГПК України, встановлено, що скарги на бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду можуть бути подані стягувачем протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Правове регулювання здійснення виконавчого провадження за матеріалами справи розглядається за Законом України "Про виконавче провадження" у редакції Закону від 04.11.2010.

Статтею 2 даного Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Згідно п. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, у ході виконання судового рішення ДВС України в особі ВПВР 02.08.2012 прийнято постанову про утворення виконавчої групи щодо примусового виконання наказу № 1/256 від 18.08.2012; 31.08.2012 ухвалено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору; 07.09.2012 описане й арештоване майно ТОВ "Модус Вівенді"; 27.09.2012 постановою призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ТОВ "Оціночна компанія "Вега" в особі Макогона В.В.

У зв'язку з тим, що постановою державного виконавця від 22.08.2013 здійснено відвід ТОВ "Оціночна компанія "Вега" в особі Макагона В.В., 06.11.2013 винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, - ТОВ "Консалтинговий центр "Маркон" в особі Польовничого Р.С.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 15.01.2014 Управління НБУ в Харківській області, в порядку ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження" повідомлено про проведення рецензування звіту про оцінку майна. Також листом від 17.01.2014 ТОВ "Модус Вівенді" повідомило про заперечення проти результатів звіту про оцінку майна та просило провести рецензування.

Згідно з п. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", яка регулює питання визначення вартості та оцінки майна боржника, у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Як свідчать матеріали скарги, лист ВПВР ДВС України № 11-0-35-20/5-46/15 від 21.03.2014 з результатами рецензування боржник отримав 01.04.2014, а зі скаргою до суду звернувся 11.04.2014, тобто процесуальні строки є дотриманими, тому скаргу судом було прийнято до розгляду.

Згідно з висновком про вартість майна від 28.11.2013 за звітом про оцінку будівлі гуртожитку загальною площею 3491,20 м", що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Кремінна, пл. Красна, буд. № 4, вартість вказаного майна становить 2300000,00 грн., тому посилання боржника на те, що сума зазначена цифрами та прописом не відповідають одна одній спростовані вказаними документами.

04.02.2014 державним виконавцем прийнято постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні Жирова А.К. для проведення рецензування звіту про оцінку майна від 28.11.2013.

За змістом рецензії на звіт про оцінку майна зазначається, що він у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання незаконними дій ДВС України щодо визначення вартості та оцінки будівлі гуртожитку загальною площею 3491,20 м", що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Кремінна, пл. Красна, буд. № 4 за звітом від 28.11.2013 у виконавчому провадженні № 29359035, а тому відсутні й підстави для проведення повторної оцінки, у т.ч. з урахуванням того, що, як обгрунтовано зазначає виконавча служба, постанови про призначення експертів для проведення оцінки арештованого майна та рецензування боржником не оскаржувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Скаргу боржника за листом від 11.04.2014 № 80 на дії Державної виконавчої служби України в особі ВПВР залишити без задоволення.

Суддя Н.М.Зюбанова