Постанова

від 29.05.2014 по справі 910/23422/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2014 р. Справа№ 910/23422/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шубко О.О. - керівник, витяг з ЄДРПОУ серії ААВ

№ 895510 від 15.03.2013р.

Скачко А.А. - дов. б/н від 24.12.2013р.

від відповідача: Брагіна Н.О. - дов. № 276 від 31.12.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2014р. (повний текст підписано 20.01.2014р.)

у справі № 910/23422/13 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«НАФТАБУДСЕРВІС»

до Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»

про стягнення 145 190, 52 грн.

В судовому засіданні 29.05.2014р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТАБУДСЕРВІС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» про стягнення 145 190, 52 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 12/993 від 21.06.2012р., а саме щодо повної та своєчасної оплати придбаних на вимогу відповідача меблів та торгового обладнання на суму 78 952, 56 грн. та виробничого пилососу та електронного компресору для підкачки шин на суму 62 000, 00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2014р. у справі № 910/23422/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс» 145 190, 52 грн. та 2 903, 81 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014р. для розгляду справи № 910/23422/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 13.03.2014р.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представниками сторін неодноразово подавались додаткові пояснення, клопотання про долучення до матеріалів справ документів.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України, останній раз на 24.04.2014р.

У відзиві на апеляційну скаргу від 11.03.2014р. представником позивача було заявлено клопотання про залучення в якості третіх осіб ТОВ «Магнес» та ТОВ «ТК «Ювента» до участі у справі, яке колегією суддів відхилене у зв'язку з тим, що за наявними матеріалами справи рішення у справі не може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Зеленіна В.О. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 24.04.2014р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 29.05.2014р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 29.05.2014р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 29.05.2014р. заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс» (позивач, підрядник за договором) та Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (відповідач, замовник за договором) на підставі тендерної документації замовника та тендерної пропозиції підрядника укладено договір підряду № 12/993, відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи, здійснити монтаж та налагодження устаткування та обладнання автозаправочної станції з магазином супутніх товарів та кафетерієм, з надвірними побудовами та спорудами, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 39, надалі - «об'єкт», відповідно до вказівок та вимог замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи.

Згідно п. 1.2. договору вартість та види ремонтно-будівельних робіт, які підрядник зобов'язаний виконати, та перелік устаткування та обладнання, монтаж та налагодження яких зобов'язаний провести підрядник, вказуються в додатку № 1 до цього договору.

Сторони мають право уточнювати перелік ремонтно-будівельних робіт, асортимент і якість обладнання та устаткування, їх вартість, шляхом підписання угоди про внесення змін в додаток до цього договору.

Відповідно до п. 9.1. договору оплата робіт по договору здійснюється по факту виконаних робіт після підпису сторонами форм КБ-3 і актів виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.

Пунктом 10.1. договору сторони погодили, що приймання-передача закінчених робіт проводиться поетапно по мірі їх виконання підрядником та оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт.

Після закінчення усіх ремонтно-монтажних робіт складається акт виконаних робіт (форма КБ-2в).

Договір, згідно п. 14.1., набирає чинності з дня підпису договору.

Договір діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків по договору (п. 14.2. договору).

У додатку № 1 до договору сторони визначили види робіт на автозаправній станції по наступних об'єктах: будинок АЗС, навіс, облицовка фасадів, сепаратор нафтопродуктів, дорожні покриття, організація дорожнього руху, малі архітектурні форми, зовнішнє електроосвітлення, а також погодили договірну ціну, яка становить 2 390 376, 58 грн. (а с. 28-30, т. 1).

В вересні 2012р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до п. 1 якої в ході ремонтно-будівельних робіт по об'єкту: автозаправна станція з магазином супутніх товарів та кафетерієм, з надвірними побудовами і спорудами, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 39, виникла необхідність проведення додаткових робіт, не передбачених в додатку № 1 до договору підряду, а саме: заміна облицювання навісу. В зв'язку з цим, згідно п. 1.2. договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р., сторони погодились про виконання цих робіт та зміну вартості ремонтно-будівельних робіт за договором підряду.

Пунктом 2 додаткової угоди №1 до договору сторони погодили, що вартість та види додаткових ремонтно-будівельних робіт, які підрядник зобов'язаний виконати, вказуються в додатку № 1.1 до цієї додаткової угоди, який не змінює, але доповнює додаток № 1 до договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р. Вартість додаткових робіт 180 000, 00 грн. з ПДВ.

У додатку № 1.1 до цієї додаткової угоди до договору сторони визначили види робіт та їх вартість.

27.12.2012р. між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до п. 1 якої в ході ремонтно-будівельних робіт по об'єкту: автозаправна станція з магазином супутніх товарів та кафетерієм, з надвірними побудовами і спорудами, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 39, виникла необхідність проведення додаткових робіт, не передбачених в додатку № 1 до договору підряду, а саме: заміна облицювання опор навісу, монтаж парапету, монтаж захисних дуг островків, улаштування коробу інформаційного на навісі, улаштування на навісі декоративної підсвітки. В зв'язку з цим, згідно п. 1.2. договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р., сторони погодились про виконання цих робіт та зміну вартості ремонтно-будівельних робіт за договором підряду.

Вартість та види додаткових ремонтно-будівельних робіт, які підрядник зобов'язаний виконати, вказуються в додатку № 1.1 до цієї додаткової угоди, який не змінює, але доповнює додаток № 1 до договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р. Вартість додаткових робіт 165 000, 00 грн. з ПДВ.

Додатком № 1.1 до додаткової угоди № 2 до договору сторони погодили види робіт та їх вартість.

Зі змісту укладеного договору № 12/993 від 21.06.2012р. вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р. та додаткових угод до нього позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 2 735 376, 58 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3), які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).

З вищенаведеного вбачається, що позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 2 735 376, 58 грн. без будь-яких зауважень щодо кількості, якості та вартості робіт.

Виконані позивачем роботи згідно договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р. та додаткових угод до нього відповідачем оплачені в повному обсязі на загальну суму 2 735 376, 58 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначав про те, що при проведенні будівельних робіт по договору підряду №12/993 від 21.06.2012р. ним додатково на вимогу відповідача придбано меблі та торгове обладнання на суму 78 952, 56 грн., виробничий пилосос та електронний компресор для підкачки шин на суму 62 000, 00 грн., а також виконано оздоблювальні роботи, пов'язані із монтажно-налагоджувальними роботами по зазначеним товарно-матеріальним цінностям на суму 4 237, 96 грн.

Придбання зазначених товарно-матеріальних цінностей, на думку позивача, було здійснено в межах договірних відносин між сторонами та встановлено безпосередньо на автозаправній станції відповідача за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 39 у вересні 2012р. На підтвердження викладеного позивачем надано договір № 20/08/2012 від 02.07.2012р., укладений між ним та ТОВ «МАГНЕС», та видаткові накладні № РН-0000604 від 04.12.2012р. та № 1652 від 13.09.2012р. від ТОВ «ТК «Ювента» в особі філії «Ювента-центр».

За твердженням позивача, зазначені товарно-матеріальні цінності були встановлені на об'єкті відповідача з переданням всієї супровідної документації цих ТМЦ та прийняті відповідачем в експлуатацію в межах спірного договору підряду, однак розрахунок за них відповідачем здійснено не було, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 145 190, 52 грн.

На підтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем 08.08.2013р. було надіслано відповідачу супровідним листом № 52 пакет документів з вимогою здійснити оплату вказаної суми згідно умов договору.

Листом від 13.08.2013р. № 4401 відповідач підтвердив отримання листа № 52 від 08.08.2013р. та звернув увагу на оплату усіх робіт, визначених договором та зафіксованих в актах виконаних робіт, та відсутність підстав для задоволення претензії.

Як зазначає позивач, виконання ним додаткових робіт підтверджується долученими до матеріалів справи довідкою про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати/ (форми КБ-3) за грудень 2012р. на суму 145 190, 52 грн. та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форми КБ-2в) за грудень 2012 р. на суму 145 190, 52 грн., які не були підписані та оплачені відповідачем (а. с. 60-64, т. 1).

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на погодження між сторонами в договорі підряду №12/993 від 21.06.2012р. та додаткових угодах до нього кошторисів, відповідно до яких вартість виконання робіт становила 2 735 376, 58 грн., позивачем було виконано роботи на загальну суму 2 735 376, 58 грн., які прийняті та оплачені відповідачем, в той час, як придбання матеріальних цінностей та виконання додаткових робіт на суму 145 190, 52 грн. відповідач не замовляв та з позивачем не погоджував. Посилаючись на ч. 4 ст. 877 ЦК України, відповідач вказує, що оскільки позивачем не було повідомлено відповідача про необхідність виконання додаткових робіт, то позивач позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи.

Дійшовши висновку в мотивувальній частині рішення про необґрунтованість позовних вимог, місцевий господарський суд задовольнив позов повністю, посилаючись на те, що вартість додаткових робіт не перевищує 10% від ціни договору.

Колегія суддів не може погодитись з висновками місцевого господарського суду , вважає їх помилковими, виходячи з наступного

Згідно умов договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р. (п. 9.1.) оплата робіт по договору здійснюється по факту виконаних робіт після підпису сторонами форми КБ-3 та актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) за цим договором.

Матеріали справи не містять, а позивачем не надано суду підписаних між сторонами актів ф. КБ-2в та ф. КБ-3 за спірним договором на виконання робіт на суму 145 190, 52 грн.

Як свідчать матеріали справи, перше звернення позивача про необхідність підписання документів та сплати вартості додаткових робіт датовані серпнем 2013р., майже через 10 місяців після закінчення робіт по договору та узгодження між сторонами питань щодо виконання договору підряду.

Договір підряду № 12/993 від 21.06.2012р. був укладений на підставі тендеру, проведеного позивачем, про свідчать дані преамбули договору.

Договірна ціна спірного договору визначена згідно п. 1.2., в додатку № 1 до цього договору.

Сторони мають право уточнювати перелік ремонтно-будівельних робіт, устаткування, їх вартість, шляхом підписання угоди про внесення змін в додаток до цього договору.

Таким чином, сторони узгодили між собою порядок зміни вартості договору - шляхом підписання додаткових угод (п. 13.2. договору).

Вартість договору у відповідності з додатком № 1 складала 2 390 376, 58 грн.

Додатковою угодою № 1 ціна договору була збільшена на 180 000, 00 грн., а додатковою угодою № 2 - на 165 000, 00 грн. Загальна вартість договору склала 2 735 376, 58 грн., яка була перерахована відповідачем позивачеві.

Матеріали справи не містять доказів підписання між сторонами будь-яких додаткових угод до спірного договору підряду на виконання додаткового обсягу робіт на суму 145 190, 52 грн. Отже, нова договірна ціна сторонами не погоджувалась.

Згідно ч. 4 ст. 844 Цивільного кодексу України, якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Ухвалою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 31.03.2010р. визначено, що згідно ч. ч. 1, 4 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (а. с. 116-118).

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитись від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Посилання позивача на узгодження обсягу додаткових робіт та їх вартості з посадовими особами відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки згідно ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами підлягають вчиненню у письмовій формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 877 Цивільного кодексу підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Аналіз вказаної норми права та умов договору свідчить про наявність у позивача обов'язку дотримуватись встановленої договором кошторисної вартості робіт, а в разі збільшення кошторису - повідомляти відповідача та узгоджувати з ним подальше ведення будівельних робіт.

Згідно ч. 4 ст. 877 Цивільного кодексу України, якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Матеріали справи не містять, а позивачем не надані належні та допустимі докази направлення на адресу відповідача повідомлення щодо необхідності виконання додаткових робіт та узгодження їх вартості.

Більш того, жодним актом діючого законодавства підрядник (позивач) не уповноважений самостійно визначати вартість робіт, матеріалів та обладнання в ході виконання договору підряду.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту передачі позивачем відповідачеві товарно-матеріальних цінностей, оплату за які просить позивач стягнути з відповідача.

Згідно інвентаризаційного опису, станом на 01.02.2013р. на АЗС відповідача за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 39-а, відсутнє майно, вартість оплати якого потребує позивач.

В загальному журналі робіт позивача на об'єкті виконання робіт по будівництву АЗС 11-17 м. Київ, вул. Братиславська, 39-а відсутні записи щодо виконання спірних робіт, а останні роботи по Об'єкту датовані 20.08.2012р.

Серед переліку документів, переданих позивачем відповідачеві на виконання умов укладеного договору підряду, вістуні дані про передачу всієї супровідної (технічної) документації на торгове обладнання, меблі, виробничий пилосос та електричний компресор для підкачки шин на АЗС за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 39-а. Лише одні посилання позивача на використання відповідачем за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 39-а обладнання, меблів, пилососу та компресору, поставлених, на думку позивача, ним, не ґрунтуються на матеріалах справи та не підтверджені відповідними доказами.

Наданий позивачем касовий чек про оплату послуг пилососа на АЗС з магазином № 11-20 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 139-а, не свідчить про встановлення саме позивачем на виконання умов спірного договору підряду обладнання на АЗС за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 39-а.

З огляду на викладене, колегія суддів не знайшла правових підстав для задоволення клопотання позивача про витребування у відповідача книг обліку розрахункових операцій та контрольної стрічки за період з 18.11.2012р. і до кінця 2013р.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що всі роботи, передбачені умовами договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р. та додатковими угодами до нього на загальну суму 2 735 376, 58 грн., були прийняті та оплачені відповідачем, як то передбачено умовами договору підряду, виконання позивачем додаткових робіт з відповідачем не погоджувалось, доказів повідомлення відповідача про необхідність проведення додаткових робіт позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів узгодження між сторонами додаткових робіт на суму 145 190, 52 грн., колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 145 190, 52 грн. є необґрунтованими, позивачем належними та допустимими доказами не доведеними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевий господарський суд не звернув увагу на вказані обставини справи, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» з підстав, викладених в ній, підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2014р., прийняте із невірним застосуванням норм матеріального права, без з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2014р. у справі № 910/23422/13 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2014р. у справі № 910/23422/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТАБУДСЕРВІС» відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТАБУДСЕРВІС» (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, ідентифікаційний код 34419540) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68, ідентифікаційний код 30603572) 1 451, 91 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/23422/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 30.05.2014р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко