Рішення

від 14.10.2014 по справі 910/23422/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23422/13 14.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтабудсервіс"

До Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна"

Про стягнення 145 190, 52 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

Від позивача: Скачко А.А. (дов.№б/н від 24.12.2013),

Від відповідача: Яковенко Д.А. (дов. № 277 від 31.12.2012)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтабудсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" про стягнення 145 190, 52 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 у справі № 910/23422/13 позов задоволено повністю, а саме стягнуто з Підприємства із іноземними інвестиціями "Лукойл - Україна" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68, ідентифікаційний код 30603572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтабудсервіс" ( м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 34419540) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 145 190 (сто сорок п'ять тисяч сто девяносто) грн. 52 коп. та 2 903 (дві тисячі дев'ятсот три) грн. 81 коп. витрат по сплаті судового збору.

29.05.2014 постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 у даній справі скасовано, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 у справі 910/23422/13 скасовані та зазначена справа направлена до Господарського суду міста Києва на новий розгляд у цій частині.

Ухвалою суду від 15.08.2014 судом прийнято справу №910/23422/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 11.09.2014 року.

У судових засіданнях 11.09.2014 та 30.09.2014 судом оголошено перерву до 30.09.2014 та 14.10.2014 відповідно.

Під час судового засідання 14.10.2014 представник позивача надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові та додаткових письмових поясненнях, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, у свою чергу, заперечував проти позову, посилаючись на обставини та факти, викладені у письмових поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ :

21.06.2012 між ТОВ "Нафтабудсервіс" (підрядник) та підприємством з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" (замовник) на підставі тендерної документації замовника та тендерної пропозиції підрядника укладено договір підряду № 12/993, відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи, здійснити монтаж та налагодження устаткування та обладнання автозаправочної станції з магазином супутніх товарів та кафетерієм, з надвірними побудовами та спорудами, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 39, надалі - "об'єкт", відповідно до вказівок та вимог замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи.

Згідно п. 1.2. договору вартість та види ремонтно-будівельних робіт, які підрядник зобов'язаний виконати, та перелік устаткування та обладнання, монтаж та налагодження яких зобов'язаний провести підрядник, вказуються в додатку № 1 до цього договору. Сторони мають право уточнювати перелік ремонтно-будівельних робіт, асортимент і якість обладнання та устаткування, їх вартість, шляхом підписання угоди про внесення змін в додаток до цього договору.

Відповідно до п. 9.1. договору оплата робіт по договору здійснюється по факту виконаних робіт після підпису сторонами форм КБ-3 і актів виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.

Пунктом 10.1. договору сторони погодили, що приймання-передача закінчених робіт проводиться поетапно по мірі їх виконання підрядником та оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт.

Після закінчення усіх ремонтно-монтажних робіт складається акт виконаних робіт (форма КБ-2в).

У додатку № 1 до договору сторони визначили види робіт на автозаправній станції по наступних об'єктах: будинок АЗС, навіс, облицовка фасадів, сепаратор нафтопродуктів, дорожні покриття, організація дорожнього руху, малі архітектурні форми, зовнішнє електроосвітлення, а також погодили договірну ціну, яка становить 2 390 376, 58 грн. (а с. 28-30, т. 1).

У вересні 2012 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до п. 1 якої в ході ремонтно-будівельних робіт по об'єкту: автозаправна станція з магазином супутніх товарів та кафетерієм, з надвірними побудовами і спорудами, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 39, виникла необхідність проведення додаткових робіт, не передбачених в додатку № 1 до договору підряду, а саме: заміна облицювання навісу. В зв'язку з цим, згідно п. 1.2. договору підряду № 12/993 від 21.06.2012, сторони погодились про виконання цих робіт та зміну вартості ремонтно-будівельних робіт за договором підряду.

Пунктом 2 додаткової угоди №1 до договору сторони погодили, що вартість та види додаткових ремонтно-будівельних робіт, які підрядник зобов'язаний виконати, вказуються в додатку № 1.1 до цієї додаткової угоди, який не змінює, але доповнює додаток № 1 до договору підряду № 12/993 від 21.06.2012 року. Вартість додаткових робіт 180 000,00 грн. з ПДВ.

У додатку № 1.1 до цієї додаткової угоди до договору сторони визначили види робіт та їх вартість.

Надалі, 27.12.2012 між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до п. 1 якої в ході ремонтно-будівельних робіт по об'єкту: автозаправна станція з магазином супутніх товарів та кафетерієм, з надвірними побудовами і спорудами, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 39, виникла необхідність проведення додаткових робіт, не передбачених в додатку № 1 до договору підряду, а саме: заміна облицювання опор навісу, монтаж парапету, монтаж захисних дуг островків, улаштування коробу інформаційного на навісі, улаштування на навісі декоративної підсвітки. У зв'язку з цим, згідно п. 1.2. договору підряду № 12/993 від 21.06.2012, сторони погодились про виконання цих робіт та зміну вартості ремонтно-будівельних робіт за договором підряду.

Вартість та види додаткових ремонтно-будівельних робіт, які підрядник зобов'язаний виконати, вказуються в додатку № 1.1 до цієї додаткової угоди, який не змінює, але доповнює додаток № 1 до договору підряду № 12/993 від 21.06.2012 року. Вартість додаткових робіт 165 000,00 грн. з ПДВ.

Додатком № 1.1 до додаткової угоди № 2 до договору сторони погодили види робіт та їх вартість.

На виконання умов договору підряду № 12/993 від 21.06.2012 та додаткових угод до нього позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 2 735 376,58 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3), які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

У матеріалах справи наявна копія листа відповідача за № 09/0423 від 04.09.2012 про усунення недоліків, із змісту якого вбачається, що відповідач звертався до позивача з вимогою в негайному порядку усунути недоліки згідно доданого до вказаного листа переліку, зокрема "п. 41 не встановлено сервіс-бокс та пилосос".

Придбання товарно-матеріальних цінностей і виконання додаткових робіт по встановленню їх безпосередньо на автозаправній станції відповідача за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 39 у вересні 2012 року, за твердженням позивача, здійснено у межах договірних відносин між сторонами, що підтверджується договором № 20/08/2012 від 02.07.2012 з ТОВ "МАГНЕС", видатковими накладними № РН-0000604 від 04.12.2012 та № 1652 від 13.09.2012 від ТОВ «ТК «Ювента» в особі філії "Ювента-центр", надісланими 08.08.2013 відповідачу супровідним листом № 52 з пакетом документів та вимогою здійснити оплату вказаної суми згідно умов договору, а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форми КБ-3) за грудень 2012р. на суму 145 190,52 грн. та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форми КБ-2в) за грудень 2012 року на суму 145 190,52 грн., які не були підписані та оплачені відповідачем.

Отримання супровідного листа № 52 із пакетом документів відповідачем підтверджується наявним у матеріалах справи листом №4401 від 13.08.2013, в якому відповідач підтвердив отримання листа № 52.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач стверджує, що на вимогу відповідача він придбав меблі та торгове обладнання на суму 78952,56 грн., виробничий пилосос та електронний компресор для підкачки шин на суму 62000,0 грн., а також виконав оздоблювальні роботи, пов'язані із монтажно-налагоджувальними роботами по зазначеним товарно-матеріальним цінностям на суму 4237,96 грн., що загалом становить 145190,52 грн., від сплати яких відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором підряду № 12/993 від 21.06.2012 відмовляється.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач стверджує, що в нього відсутній обов'язок здійснювати оплату поставлених товарно-матеріальних цінностей та виконаних робіт, оскільки виконання таких робіт з ним не погоджувалось, шляхом укладання додаткової угоди.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, наведені у постанові від 07.08.2014 та які зумовили скерування справи на новий розгляд, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі- ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Укладений сторонами Договір є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 879 Цивільного кодексу України в частині 4 визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Аналогічна норма міститься в ч.5 ст.321 Господарського кодексу України, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк.

Згідно з п.10.2 договору підряду №12/993 від 21.06.2012після одержання замовником акту приймання виконаних робіт від підрядника, замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання та підписати відповідний акт протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня його отримання або повідомити про виявлені недоліки протягом зазначеного строку.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами частини 4 статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити, законом покладений саме на замовника.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Таким чином, оскільки відповідач, як замовник, у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України, не довів належними та допустимими доказами про наявність обґрунтованої своєчасної відмови від прийняття робіт, як то заявлення про недоліки (у разі наявності таких), а тому Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконанні за договором підряду.

Тотожну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України у справі № 21/5005/14068/2011 від 11.05.2012, про що зауважено в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013.

Суд визнає хибними твердження відповідача щодо обов'язкового укладання додаткової угоди на виконання, як він стверджує додаткових позадоговірних робіт, з огляду на таке.

На об'єкті, що розташовано за адресою: м. Київ, вул. Братіславська, 39, сторони погодили проведення ремонтно-будівельні роботи за відповідним переліком робіт, тому проектна документація відповідачем не надавалась, з чого не було відхилень від проектної документацією, як то зазначено у статті 877 ЦК України.

Крім того, інші роботи, ніж то передбачено при укладанні договору у ході ремонтних робіт, виявлено не було, тому роботи не можуть вважатись додаткові в розумінні ст. 877 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 878 ЦК України замовник має право вносити зміни до проектно- кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.

Загальна вартість договору підряду складає 2 390 376,58 грн., що підтверджено Відповідачем у відзиві на позовну заяву. Відповідачем сплачено по договору 2 735 376,58 грн. з врахуванням підписаними ним додаткових угод.

Десять відсотків від ціни договору становить 2 73 537,66 грн., що є більшою від суми, яка є предметом стягнення у справі.

Таким чином, враховуючи позицію статей 877 та 878 ЦК України, підрядник мав право продовжувати роботи без окремих погоджень з замовником та без зупинення ремонтних робіт на об'єкті з подальшим покладанням відшкодувань за виконані роботи з боку замовника робіт.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вище викладеного, суд дійшов висновку про те, що всі доводи відповідача зводять до умисного ухилення від виконання обов'язку щодо оплати виконаних робіт, покладених на нього умовами договору підряду та нормами чинного законодавства.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтабудсервіс» до Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» про стягнення 145 190,52 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства із іноземними інвестиціями "Лукойл - Україна" (04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 68; ідентифікаційний код 30603572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтабудсервіс" ( місто Київ, вулиця Електриків, будинок 26; ідентифікаційний код 34419540) 145 190 (сто сорок п'ять тисяч сто дев'яносто) гривень 52 копійок та 2 903 (дві тисячі дев'ятсот три) гривні 81 копійок витрат по сплаті судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 14.10.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 20.10.2014 року

Суддя К.В. Полякова