Постанова

від 07.08.2014 по справі 910/23422/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року Справа № 910/23422/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Полянського А.Г., Шаргала В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТАБУДСЕРВІС" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.05.2014р. у справігосподарського суду м. Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "НАФТАБУДСЕРВІС" до підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" про стягнення 145 190, 52 грн. за участю представників:

позивача: Мехед М.І. (представник за дов. від 24.12.2014р. б/н),

відповідача: Журавльов О.С. (представник за дов. від 31.12.2012р. № 278)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтабудсервіс" звернулось з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" про стягнення 145 190, 52 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2014р. у справі № 910/23422/13 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014р. рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2014р. з даної справи скасовано. В позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Нафтабудсервіс" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу підприємство з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" просить залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 21.06.2012р. між ТОВ "Нафтабудсервіс" (підрядник) та підприємством з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" (замовник) на підставі тендерної документації замовника та тендерної пропозиції підрядника укладено договір підряду № 12/993, відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи, здійснити монтаж та налагодження устаткування та обладнання автозаправочної станції з магазином супутніх товарів та кафетерієм, з надвірними побудовами та спорудами, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 39, надалі - "об'єкт", відповідно до вказівок та вимог замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи.

Згідно п. 1.2. договору вартість та види ремонтно-будівельних робіт, які підрядник зобов'язаний виконати, та перелік устаткування та обладнання, монтаж та налагодження яких зобов'язаний провести підрядник, вказуються в додатку № 1 до цього договору. Сторони мають право уточнювати перелік ремонтно-будівельних робіт, асортимент і якість обладнання та устаткування, їх вартість, шляхом підписання угоди про внесення змін в додаток до цього договору.

Відповідно до п. 9.1. договору оплата робіт по договору здійснюється по факту виконаних робіт після підпису сторонами форм КБ-3 і актів виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.

Пунктом 10.1. договору сторони погодили, що приймання-передача закінчених робіт проводиться поетапно по мірі їх виконання підрядником та оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт.

Після закінчення усіх ремонтно-монтажних робіт складається акт виконаних робіт (форма КБ-2в).

У додатку № 1 до договору сторони визначили види робіт на автозаправній станції по наступних об'єктах: будинок АЗС, навіс, облицовка фасадів, сепаратор нафтопродуктів, дорожні покриття, організація дорожнього руху, малі архітектурні форми, зовнішнє електроосвітлення, а також погодили договірну ціну, яка становить 2 390 376, 58 грн. (а с. 28-30, т. 1).

В вересні 2012р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до п. 1 якої в ході ремонтно-будівельних робіт по об'єкту: автозаправна станція з магазином супутніх товарів та кафетерієм, з надвірними побудовами і спорудами, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 39, виникла необхідність проведення додаткових робіт, не передбачених в додатку № 1 до договору підряду, а саме: заміна облицювання навісу. В зв'язку з цим, згідно п. 1.2. договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р., сторони погодились про виконання цих робіт та зміну вартості ремонтно-будівельних робіт за договором підряду.

Пунктом 2 додаткової угоди №1 до договору сторони погодили, що вартість та види додаткових ремонтно-будівельних робіт, які підрядник зобов'язаний виконати, вказуються в додатку № 1.1 до цієї додаткової угоди, який не змінює, але доповнює додаток № 1 до договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р. Вартість додаткових робіт 180 000, 00 грн. з ПДВ.

У додатку № 1.1 до цієї додаткової угоди до договору сторони визначили види робіт та їх вартість.

27.12.2012р. між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до п. 1 якої в ході ремонтно-будівельних робіт по об'єкту: автозаправна станція з магазином супутніх товарів та кафетерієм, з надвірними побудовами і спорудами, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 39, виникла необхідність проведення додаткових робіт, не передбачених в додатку № 1 до договору підряду, а саме: заміна облицювання опор навісу, монтаж парапету, монтаж захисних дуг островків, улаштування коробу інформаційного на навісі, улаштування на навісі декоративної підсвітки. В зв'язку з цим, згідно п. 1.2. договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р., сторони погодились про виконання цих робіт та зміну вартості ремонтно-будівельних робіт за договором підряду.

Вартість та види додаткових ремонтно-будівельних робіт, які підрядник зобов'язаний виконати, вказуються в додатку № 1.1 до цієї додаткової угоди, який не змінює, але доповнює додаток № 1 до договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р. Вартість додаткових робіт 165 000, 00 грн. з ПДВ.

Додатком № 1.1 до додаткової угоди № 2 до договору сторони погодили види робіт та їх вартість.

На виконання умов договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р. та додаткових угод до нього позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 2 735 376, 58 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3), які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що на вимогу відповідача він придбав меблі та торгове обладнання на суму 78952,56 грн., виробничий пилосос та електронний компресор для підкачки шин на суму 62000,0 грн., а також виконав оздоблювальні роботи, пов'язані із монтажно-налагоджувальними роботами по зазначеним товарно-матеріальним цінностям на суму 4237,96 грн., що загалом становить 145190,52 грн., від сплати яких відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором підряду № 12/993 від 21.06.2012р. відмовляється.

Придбання зазначених товарно-матеріальних цінностей і виконання додаткових робіт по встановленню їх безпосередньо на автозаправній станції відповідача за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 39 у вересні 2012р., за твердженням позивача, було здійснено в межах договірних відносин між сторонами, що підтверджується - договором № 20/08/2012 від 02.07.2012р. з ТОВ "МАГНЕС"; - видатковими накладними № РН-0000604 від 04.12.2012р. та № 1652 від 13.09.2012р. від ТОВ "ТК "Ювента2 в особі філії "Ювента-центр", надісланим 08.08.2013р. відповідачу супровідним листом № 52 з пакетом документів та вимогою здійснити оплату вказаної суми згідно умов договору; - листом відповідача від 13.08.2013р. № 4401, яким останній підтвердив отримання листа № 52; - довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форми КБ-3) за грудень 2012р. на суму 145 190, 52 грн. та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форми КБ-2в) за грудень 2012 р. на суму 145 190, 52 грн., які не були підписані та оплачені відповідачем.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Нафтабудсервіс", місцевий господарський суд виходив з того, що: - згідно з додатком №1 до договору підряду ціна договору є динамічною; - договором підряду не передбачено попередньої оплати, а тому ціна договору підряду формується за результатами фактично виконаної роботи підрядником; - відповідно до положень ст. 877, 878 ЦК України підрядник мав право продовжувати роботи без окремих погоджень із замовником та без зупинення ремонтних робіт на об'єкті з подальшим покладанням відшкодувань за виконані роботи на замовника, вартість яких не перевищує 10% від ціни договору.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд виходив з того, що - всі роботи, передбачені умовами договору підряду № 12/993 від 21.06.2012р. та додатковими угодами до нього на загальну суму 2 735 376, 58 грн., були прийняті та оплачені відповідачем; - виконання позивачем додаткових робіт з відповідачем не погоджувалось; - доказів повідомлення відповідача про необхідність проведення додаткових робіт та доказів узгодження між сторонами додаткових робіт на суму 145 190, 52 грн., як того вимагає ст. 844, 877 ЦК України, позивачем суду не надано; - матеріали справи не містять підписаних сторонами згідно п. 9.1 договору підряду актів ф. КБ-2в та ф. КБ-3 на виконання робіт на суму 145 190, 52 грн., отже вимоги позивача про стягнення 145190,52 грн. є необґрунтованими, належними та допустимими доказами не доведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом 1-ї і 2-ї інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 111-5, 111-7 ГПК України, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

На думку колегії прийняті у справі рішення та постанова цим вимогам не відповідають.

Так, згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з п.10.2 договору підряду від 21.06.2012р. №12/993 після одержання замовником акту приймання виконаних робіт від підрядника, замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання та підписати відповідний акт протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня його отримання або повідомити про виявлені недоліки протягом зазначеного строку.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. (Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 02.10.2012 у справі №23/236).

Отже, замовник, який в порушення вимог ст.882 ЦК України безпідставно (немотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором підряду за вказаними актами без укладання додаткових угод до такого договору.

Як зазначає позивач, придбання ним товарно-матеріальних цінностей та виконання додаткових робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати/ (форми КБ-3) за грудень 2012р. на суму 145 190, 52 грн. та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форми КБ-2в) за грудень 2012 р. на суму 145 190, 52 грн., які не були підписані та оплачені відповідачем. На підтвердження придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей останній 08.08.2013р. надіслав відповідачу супровідним листом № 52 пакет документів, а саме: підсумкову відомість ресурсів, розрахунок із договірною ціною, локальний кошторис та акти приймання виконаних будівельних робіт та інші документи, що це підтверджують, з вимогою здійснити оплату 145 190, 52 грн. згідно умов договору.

Листом від 13.08.2013р. № 4401 відповідач підтвердив отримання листа № 52 від 08.08.2013р.

Однак, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою та не надано правової оцінки тим обставинам, що з матеріалів справи не вбачається надання замовником мотивованої відмови від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012р. та будь-яких зауважень щодо допущених підрядником недоліків у виконаних роботах, як того вимагають ч.4 ст.882 ЦК України та п.10.2 договору підряду, що може свідчити про фактичне прийняття вказаних робіт та передчасність висновків суду апеляційної інстанції про необхідність укладання між сторонами додаткових угод з питань збільшення обсягу підрядних робіт та перевищення підрядником приблизного кошторису та визначеної додатком №1 до договору підряду договірної ціни, яка є не твердою, а динамічною, тобто може змінюватися сторонами шляхом складання та підписання актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) і довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3).

При цьому посилання суду 1-ї інстанції на супровідний лист № 52 від 08.08.2013р., яким позивач направив відповідачу пакет документів, в тому числі і акти приймання виконаних будівельних робіт, з вимогою здійснити оплату 145 190, 52 грн. згідно умов договору, отримання якого відповідачем підтверджується листом останнього від 13.08.2013р. № 4401, не може свідчити про направлення відповідачу таких (такого) акта та неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором, оскільки згідно додатку до вказаного вище листа № 52 від 08.08.2013р. відповідачу направлявся акт прийому-передачі торгового та виробничого обладнання, що не є тотожним актам приймання виконаних будівельних робіт, про направлення яких відповідачу наголошує позивач.

За таких обставин, для вирішення спору з урахуванням вимог ст. 882 ЦК України необхідним являється з'ясування обставин, пов'язаних із виконанням сторонами умов договору підряду (п.10.2) щодо направлення позивачем відповідачу акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форми КБ-2в) за грудень 2012 р. на суму 145 190,52 грн. для підпису та оплати, а також наявності чи відсутності мотивованої відмови відповідача від підписання такого акта та будь-яких зауважень щодо допущених підрядником недоліків у виконаних роботах.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ними, а такожне наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено вимоги ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та не застосовано норму права, яка підлягає застосуванню у даних правовідносинах сторін, колегія вважає рішення та постанову такими, що підлягають скасуванню із направленням справи до господарського суду 1-ї інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014р. та рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2014р. у справі № 910/23422/13 скасувати.

Справу направити до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: А.Г. Полянський

В.І. Шаргало