Постанова

від 23.01.2007 по справі 30/278-06-8280

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/278-06-8280

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"23" січня 2007 р. Справа № 30/278-06-8280

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді  Ліпчанської Н.В.

          Суддів Лавренюк О.Т., Мацюри П.Ф.          

При секретарі Федорові В.А.

за участю представників сторін від:

         Від позивача -  Орзіх Ю.Г., довіреність  № 01-13/10521,  дата видачі : 29.08.06;  

         Олійніченко Г.А., довіреність  № 01-13/58,  дата видачі : 12.01.07;

          Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;

Від відповідача -  Бобровник Д.А., довіреність  № 78,  дата видачі : 01.03.07; Громадська організація  "Одеський комітет ветеранів війни в Афганістані";

розглянувши у відкритому  судовому засіданні апеляційну скаргу Представництва по   

управлінню комунальною власності Одеської міської ради

 на рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2006 р.

 по справі № 30/278-06-8280

 за позовом Представництва по управлінню комунальною власності Одеської міської ради

 до Громадської організації „Одеській комітет ветеранів війни в Афганістані”

 про  виселення

та за зустрічним позовом Громадської організації „Одеській комітет ветеранів війни в Афганістані”

до Представництва по управлінню комунальною власності Одеської міської ради

про зобов'язання продовжити договір оренди нежитлових приміщень

         Розпорядженням першого заступника голови суду Бандури Л.І.  № 10 від 23.01.2007р. у справі проведено заміну судді Андрєєвої Е.І. на суддю Лавренюк О.Т.

Встановив:

          16.08.2006р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської   міської ради ( далі Представництво) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації „Одеській комітет ветеранів війни в Афганістані” ( далі Організація) про виселення відповідача з нежилого приміщення технічного поверху, загальною площею 238,1 кв.м, що розташоване за адресою: м.Одеса, пров. Світлий,14, ІІ під'їзд, та стягнення судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що договір оренди спірного об'єкту припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку дії, на який він був укладений, про що позивач повідомив відповідача повідомленням про відсутність наміру продовжувати строк договору оренди.

        Відповідач позов не визнав, а навпаки звернувся до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом, в якому просить зобов'язати Представництво продовжити договір оренди  спірного приміщення на новий термін до 31.12.2009р.(а.с25)

        Рішенням господарського суду Одеської області від 31.10.2006р., прийнятим суддею Рога Н.В., у задоволенні позову Представництву відмовлено, зустрічний позов Організації задоволено та зобов'язано Представництво продовжити договір № 42/61 оренди нежитлових приміщень від 01.12.2003р на той же строк до 31.12.2009р. Постановляючи таке рішення, суд зазначив, що згідно рішення Одеської міської ради від 26.08.2004р. № 3003-ХХІУ „О выполнении протокольного поручения Х сессии Одесского городского совета от 26.03.2003г.  о проверке целевого использования помещений, занятых политическими партиями, общественными и благотворительными организациями» Організації встановлено орендну плату у розмірі 1 гривня у рік  за все приміщення на строк дії договору, а тому посилання Представництва на наявність у орендаря заборгованості по орендній платі у сумі 15 354,70 грн. не відповідають дійсним обставин справи. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, органи державної виконавчої влади, місцеві органи державної виконавчої влади та самоврядування у межах своєї компетенції безоплатно надають ветеранським організаціям будинки, приміщення та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань. За таких обставин, зустрічна вимога є правомірною, а спірний договір підлягає пролонгації на новий термін.

З ухваленим судовим рішенням не погоджується Представництво. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення, як такого, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняття нового про відмову у зустрічному  позові, та задоволенні первісного позову. На думку скаржника, при вирішенні спору суд не врахував приписи Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, який регулює орендні відносини відносно майна, що перебуває у комунальній власності. Відповідно до ст. 26 вказаного Закону договір оренди припинив свою дію 21.01.2006р, внаслідок закінчення строку на який він був укладений, а відповідно до п.4.7. договору та п.1 ст.785 Цивільного кодексу України  орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди.  Крім того, Орендар не довів, що має переважне право на продовження договору оренди на новий термін, оскільки не надав суду доказів про укладення договору оренди між Представництвом та іншим господарським суб'єктом.

У відзиві на апеляційну скаргу Організація просить залишити рішення суду без змін, а скаргу без задоволення. В обґрунтування своєї позиції, відповідач вказує, що протягом всього терміну оренди нежитлових приміщень, він належним чином виконував і продовжує виконувати свої обов'язки за договором, а з 2002р. здійснює капітальний ремонт орендованих приміщень.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

01 грудня 2003р. між сторонами укладений договір оренди нежитлового приміщення № 42/61, за яким Організація отримала у строкове платне користування нежитлове приміщення технічного поверху, загальною площею 238,1 кв.м., розташоване за адресою м. Одеса, провул. Світлий,14, ІІ під'їзд, під розміщення організації, строком дії до 21.01.2006р.( а.с.10-11)

Повідомленням № 01-15/5131 від 26.12.2005р. Представництво сповістило Організацію  про закінчення строку дії вказаного договору оренди та про відмову від його продовження. ( а.с. 13)

Незвільнення  відповідачем приміщення у запропонований строк, спричинило звернення позивача  до господарського суду з відповідним позовом.

Розглянувши справу та відмовивши в позові Представництву, місцевий господарський суд виходив з приписів Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Апеляційна інстанція підтримує таку позицію суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ст. 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, цей Закон регулює організаційні  відносини,  пов'язані  з  передачею  в  оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих  на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у  комунальній власності, їх структурних підрозділів. Оскільки об'єкт оренди перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, то до спірних відносин застосуються приписи вказаного Закону.

Статтею 17 Закону встановлено, що строк дії договору визначається за погодженням сторін. При цьому п.3 передбачає, що після закінчення терміну  договору оренди орендар,  який належним чином виконував свої обов'язки,  має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Відповідно до ст. 18 Закону основними обов'язками орендаря є  використання об'єкту оренди за цільовим призначенням, використання та зберігання його відповідно умов договору та внесення орендної плати своєчасно і у повному обсязі.

У відзиві на зустрічну позовну заяву, Представництво посилається на наявність у орендаря заборгованості по орендній платі в сумі 15 354,70 грн., яка є свідченням неналежного виконання останнім своїх договірних відносин, що тягне за собою втрату переважного права на продовження строку дії договору.  

Однак, таке твердження Представництва спростовується матеріалами справи, а саме рішенням Одеської міської ради № 3003-ХХІУ від 26.08.2004р. „О выполнении протокольного поручения Х сессии Одесского городского совета от 26.03.2003г.  о проверке целевого использования помещений, занятых политическими партиями, общественными и благотворительными организациями», яким Організації встановлена орендна плата у розмірі 1 грн. на рік за все приміщення на строк дії договору. ( а.с. 73)

Крім того, згідно ст. 20 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, органи державної виконавчої влади,  місцеві органи державної виконавчої влади і самоврядування, Уряд Автономної Республіки Крим у межах  своєї  компетенції надають  ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити з  коштів  відповідних  бюджетів,  а також безплатно надають будинки, приміщення,  обладнання  та  інше майно, необхідне  для здійснення їх статутних завдань. Ветеранські організації  звільняються  від  плати за користування комунальними послугами (газом,  електроенергією та іншими послугами)  в  межах середніх  норм  споживання  (надання),  телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.

Слід також зауважити, що Організацією здійснюється капітальний ремонт орендованого приміщення, витрати на який становлять більше ніж 200 тисяч гривень.

Наведене свідчить про те, що Організація належним чином виконує свої обов'язки, покладені на неї, як на орендаря умовами ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а тому підстави для відмови у продовженні строку дії договору оренди № 42/61 від 01.12.2003р. у Представництва  відсутні, тим більше, що Організація своїм листом № 47 від 29.12.2005р. зверталась до начальника Представництва з проханням на підставі ст. 20 Закону України „  Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” пролонгувати дію зазначеного договору.

        Наведені обставини в повному обсязі досліджені судом першої інстанції, а тому підстав для скасування постановленого ним рішення не вбачається.

Керуючись  ст.ст.99; 101; 103-105  Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

П о с т а н о в и в:

       Апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власності Одеської міської ради залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2006 р.  по справі № 30/278-06-8280 залишити без змін.

                   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий суддя                                                            Н.В.Ліпчанська

Суддя                                                                                О.Т.Лавренюк

          Суддя                                                                       П.Ф.Мацюра