Постанова

від 03.06.2014 по справі 51/528

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 51/528 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" на постановувід 27.01.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду міста Києва № 51/528 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віпкар" до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" за участю третьої особиОСОБА_4 простягнення 738 246, 86 грн., за участю представників: позивача - відповідача - третьої особи - Пасенюк К.О., Бугайчук В.І. ОСОБА_7 не з'явились ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 у справі №51/528, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013, задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпкар" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" (далі - відповідач), за участю третьої особи - ОСОБА_4 (далі - третя особа), про стягнення з відповідача на користь позивача 714390,00 грн. заборгованості за договором доручення №АВТО-2009-01 від 25.08.2009, 996,38 грн. 3% річних та 22862,48 грн. інфляційних втрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2013 зазначені судові акти у цій справі скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами здійснення нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 (суддя Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 (колегія суддів у складі головуючого судді Новікова М.М., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.), позовні вимоги задоволені частково. Стягнено з відповідача на користь позивача борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 656455,20 грн. та 3% річних в сумі 996,38 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 626 - 629 Цивільного кодексу України, приписів Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, Порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №283, ст. ст. 33, 34, 111 12 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає, що в ході нового розгляду справи судами попередніх інстанцій, всупереч вказівкам, які містились у постанові суду касаційної інстанції, не досліджено змісту довідки-рахунку ДДР №801188, яка засвідчує отримання позивачем коштів за проданій автомобіль від покупця і є документом суворої звітності, а також акту наданих послуг від 11.02.2010 №2 та пунктів 3.7, 3.8 укладеного між сторонами договору доручення, зміст яких, при належній оцінці обставин справи, свідчить про виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо перерахування позивачеві коштів за реалізований автомобіль.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 25.08.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпкар" (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" (повірений), укладено договір доручення №АВТО-2009-01, за умовами якого довіритель доручає повіреному укладати договори реалізації автомобілів марки Chevrolet (Шевролє), Cadillac (Каділлак) та Hummer (Хамер), різних моделей та модифікацій, а також виконувати їх від імені й за рахунок довірителя, особливі умови договорів на реалізацію автомобілів можуть бути зазначені в типових договорах, що стануть додатками до цього договору, а повірений зобов'язався виконувати вищевказане доручення відповідно до положень цього договору (п.1.1 договору); за виконання доручення, зазначеного в п. 1.1 цього договору, повірений одержує винагороду відповідно до положень ст.4 цього договору (п.1.2 договору); довіритель зобов'язується підписати з повіреним акт наданих послуг протягом 5 робочих днів з дати виконання повіреним положень п.3.7 ст.3 "Обов'язки повіреного" цього договору (п.2.3 договору); повірений зобов'язаний на підставі цього договору та довіреності, виданої довірителем, укладати від імені й за рахунок довірителя договори на реалізацію автомобілів, а також виконувати їх (підписувати необхідні протоколи, акти приймання-передачі, накладні, а також інші документи по окремій додатковій вказівці довірителя) (п.3.2 договору); по окремій вказівці довірителя приймати від покупців готівкові та/або безготівкові кошти в якості оплати вартості реалізованих автомобілів (п.3.6 договору); у виключних випадках повірений має право перераховувати вартість автомобілів, що реалізуються за цим договором, на підставі наданих довірителем рахунків-фактур, але за будь-яких умов повірений зобов'язаний перераховувати довірителеві грошові кошти, які надійшли від покупців у якості оплати вартості автомобілів на рахунок/у касу повіреного в строк не пізніше 3 робочих днів з дати їхнього надходження на рахунок/оприбуткування в касі повіреного, а при реалізації в кредит (з використанням кредитної схеми оплати) у строк не пізніше 5 робочих днів з дати відвантаження відповідного автомобіля покупцеві (п.3.7 договору); підписати з довірителем акт наданих послуг у строк не пізніше 5 робочих днів з моменту виконання положень п.3.7 цього договору (п.3.8 договору); за виконання положень п.1.1 цього договору, а також інших обов'язків за цим договором, довіритель виплачує повіреному винагороду, розмір якої визначається сторонами щодо кожного автомобіля окремо і зазначається у відповідній додатковій угоді до цього договору (п.4.1 договору); датою оплати вартості автомобілів сторони погодились вважати дату зарахування коштів на рахунок довірителя (п.4.2 договору); договір діє з дати його укладення до 31.12.2010 (п.8.6 договору).

На виконання умов зазначеного договору доручення, а також відповідно до положень договору від 25.08.2009 №ОТАВ-2009-1 про надання послуг по відповідальному зберіганню автомобілів, позивач передав, а відповідач прийняв один автомобіль 2009 року випуску марки CHEVROLET (ШЕВРОЛЄ), моделі EXPRESS LT EXPLORER (ЕКСПРЕС ЛТ ЕКСПЛОРЕР), кузов НОМЕР_1, ціна 690000,00 грн. з урахуванням ПДВ (20%).

10.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпкар" (продавець), від імені якого на підставі договору доручення діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє", та ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір №КПШФ-2010-01 купівлі-продажу автомобіля, за умовами якого продавець продає покупцю, а покупець купує і приймає у власність 1 новий автомобіль 2009 року випуску, марки CHEVROLET (ШЕВРОЛЄ), моделі EXPRESS LT EXPLORER (ШЕВРОЛЄ ЕКСПРЕС ЛТ ЕКСПЛОРЕР), американського виробництва корпорації G.M. U.S.A., якісні та технічні характеристики якого погоджені сторонами окремо і вказані у відповідній специфікації (додаток №1) (п.1.1 договору); місце продажу/передачі автомобіля є Україна, м. Київ, Залізничне шосе, 21, автомобільний салон ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" (п. 2.1 договору); строк передачі автомобіля: не пізніше 2 робочих днів з дати оплати ціни автомобіля (п.2.2 договору); покупець зобов'язаний сплатити ціну автомобіля в строки та на умовах відповідно до положень статті 3 "ціна і порядок розрахунків" цього договору (п.2.3 договору); приймання автомобіля оформляється актом прийому-передачі, після підписання якого автомобіль переходить у власність покупця (п.2.5. договору); при передачі автомобіля продавець, від імені якого на підставі договору доручення діяв відповідач, зобов'язався передати покупцю документи, передбачені положеннями п.2.3 Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, що затверджені наказом від 31.07.2002 №228 Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, які необхідні для наступної реєстрації автомобіля в органах ДАІ МВС України (п.2.6 договору); ціна автомобіля складає 714390,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% в сумі 119065,00 грн. (п.3.1 договору); покупець сплачує ціну автомобіля продавцю, від імені якого на підставі договору доручення діє відповідач, в розмірі, вказаному в п.3.1 даного договору, не пізніше 11.02.2010 (п.3.2 договору).

На виконання умов договорів доручення та купівлі-продажу, позивач за видатковою накладною від 11.02.2010 №РН-080120 передав відповідачеві автомобіль СНЕVRОLЕТ ЕХРRЕSS LT НОМЕР_1 вартістю 714390 грн., який в подальшому відповідач передав покупцеві - ОСОБА_4 за видатковою накладною від 11.02.2010 №РН-000142.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ОСОБА_4 11.02.2010 сплатив в касу відповідача 478100,00 грн. та 15.02.2010 - 158000,00 грн., що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами №97 та №111, виписаними відповідачем, в яких зазначено про отримання виручки від реалізації за видатковою накладною №РН-142 від 11.02.2010.

Водночас, на виконання договору купівлі-продажу, позивачем як юридичним продавцем виписано покупцеві довідку-рахунок №801188, за змістом якої останньому продано і видано легковий автомобіль СНЕVROLET марки ЕХРRESS LТ EXPLORER, кузов НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію (техпаспорт) НОМЕР_2, вартістю 714390,00 грн., адреса покупця: АДРЕСА_1, кошти в сумі 714390,00 грн. одержані касою торгівельної організації.

Крім того, 11.02.2010 між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №2 до договору доручення №АВТО-2009-01 від 25.08.2009, за змістом якої, на виконання положень п.4.1. статті 4 "Винагорода" договору доручення, за реалізацію 1 нового автомобіля, 2009 року випуску, марки СНЕVROLET (ШЕВРОЛЄ) моделі ЕХРRESS LТ EXPLORER (ЕКСПРЕС ЛТ ЕКСПЛОРЕР), кузов НОМЕР_1, винагорода відповідача складає 3000,00 гривень з урахуванням ПДВ 20 % (п.1 додаткової угоди); згідно положень п. 8.1. статті 8 "Заключні положення" договору довіритель погодився на утримання повіреним вищевказаної суми винагороди за виконання положень цього договору із суми грошових коштів, які отримав повірений від третіх осіб (кінцевого споживача, покупця автомобіля) в якості оплати ціни вищевказаного автомобіля (п.2 додаткової угоди).

11.02.2010 відповідачем надано позивачеві звіт №2 про виконання доручення відповідно до договору доручення №АВТО-2009-01 від 25.08.2009, яким сторони підтвердили факт, умови та обставини реалізації зазначеного вище автомобіля.

Також, 11.02.2010 між позивачем та відповідачем підписаний акт №2 наданих послуг, відповідно до якого сторони підтверджують, що за період з 25.08.2009 по 11.02.2010 на виконання положень договору доручення №АВТО-2009-01 від 25.08.2009, відповідачем від імені позивача був реалізований 1 новий автомобіль 2009 року випуску, марки СНЕVRОLЕТ (ШЕВРОЛЄ) моделі ЕХРRЕSS LT EXPLORER (ЕКСПРЕС ЛТ ЕКСПЛОРЕР), кузов НОМЕР_1, що підтверджується видатковою накладною №РН-000142 від 11.02.2010 та виписаною довідкою-рахунком на ім'я ОСОБА_4 (п. 1 акта); сторони підтверджують відсутність будь-яких взаємних претензій стосовно виконання кожною із сторін особистих зобов'язань, які були прийняті на себе відповідно до положень договору (п. 3 акта).

Зазначаючи про невиконання умов укладеного між сторонами договору доручення від 25.08.2009 щодо перерахування довірителю коштів отриманих повіреним від реалізації автомобіля, позивач 11.08.2011 направив відповідачеві претензію №20110811 про сплату 714390,00 грн. з вимогою перерахування цих коштів в 5-ти денний строк з моменту отримання претензії на розрахунковий рахунок позивача.

У відповідь на претензію відповідач листом від 16.08.2011 №73 повідомив позивача, що грошові кошти від продажу автомобіля були внесені в касу підприємства не в повному обсязі, а саме, що фактично була внесена сума в розмірі 636100,00 грн., а 78290,00 грн. в касу підприємства внесені не були, та зазначив, що отримана сума була витрачена керівництвом підприємства на попередню оплату поставки автомобіля та погашення витрат з орендних платежів. Крім того, в цьому листі відповідач повідомив, що нове керівництво підприємства не може завершити виконання договору доручення в повному обсязі в зв'язку з відсутністю оборотних коштів.

Зазначені обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпкар" до господарського суду з цим позовом, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ст. 525, 526, 530, 625, 1006 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спір у справі вдруге, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено обставини отримання відповідачем від третьої особи грошових коштів за договором купівлі-продажу лише в сумі 636100,00 грн., у зв'язку з чим не перерахування цих коштів на виконання договору доручення є підставою для стягнення цієї суми та нарахованих на неї інфляційних втрат та 3% річних.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарських судів попередніх інстанцій законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги непереконливими, враховуючи таке.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, внаслідок реалізації автомобіля за договором купівлі-продажу №КПШФ-2010-01 від 10.02.2010, грошові кошти готівкою сплачені третьою особою саме відповідачеві, отримання яких в загальній сумі 636100,00 грн. останній підтвердив виписаними прибутковими касовими ордерами №97 від 11.02.2010 та №111 від 15.02.2010, а також своїми листами на адресу позивача.

Відтак, враховуючи умови укладеного між сторонами договору доручення №АВТО-2009-01 від 25.08.2009, у повіреного з'явився передбачений пунктом 3.7 обов'язок перерахування отриманих коштів у 3-х денний строк на рахунок довірителя, втім доказів виконання свого зобов'язання відповідач не надав, а заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначив, що грошові кошти за легковий автомобіль, проданий за договором купівлі-продажу №КПШФ-2010-01 від 10.02.2010, були перераховані покупцем безпосередньо позивачеві, в обґрунтування чого посилається на видану останнім довідку-рахунок серії ДДР №801188 на ім'я ОСОБА_4 як на бухгалтерський документ, що підтверджує розрахункову операцію.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.8 постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" від 07.09.1998 №1388 (в редакції, діючій на момент реалізації автомобіля) реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах. Такими документами можуть бути, зокрема, довідка-рахунок за формою згідно з додатком № 1 до цих Правил, видана суб'єктом підприємницької діяльності, який реалізує транспортний засіб. Бланки довідок-рахунків, актів приймання-передачі транспортних засобів підприємств-виробників цих засобів і їх складових частин за формами згідно з додатками №№ 1 і 6 до цих Правил є бланками суворого обліку і виготовляються в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 283.

Отже, як вірно визначено судами попередніх інстанцій, виписана позивачем довідка-рахунок є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, втім не первинним бухгалтерським документом, який підтверджує сплату третьою особою коштів безпосередньо позивачеві.

Про безпідставність вищевказаних посилань відповідача також свідчать і пояснення третьої особи у справі, відповідно до яких грошові кошти за договором купівлі-продажу №КПШФ-2010-01 від 10.02.2010 були перераховані ним представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" в офісі цієї компанії.

Відтак, враховуючи умови укладеного між сторонами договору доручення №АВТО-2009-01, відповідно до яких повірений зобов'язаний перераховувати довірителеві грошові кошти, які надійшли від покупців у якості оплати вартості автомобілів на рахунок/у касу повіреного в строк не пізніше 3 робочих днів з дати їхнього надходження на рахунок/оприбуткування в касі повіреного (п.3.7 договору), а також те, що позивачем доведені, а відповідачем не спростовані обставини перерахування третьою особою грошових коштів за договором купівлі-продажу в сумі 636100,00 грн. саме відповідачеві, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про підставність та ґрунтовність позовних вимог в частині стягнення з відповідача саме цієї суми грошових коштів, а також нарахованих на неї суми інфляційних втрат та 3% річних.

Посилання скаржника на складений сторонами договору доручення акт наданих послуг №2 як на доказ, що, на його думку, свідчить про належне виконання повіреним умов договору відносно перерахування довірителю грошових коштів за реалізований автомобіль, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки зазначений акт не підтверджує фактичну сплату відповідачем позивачеві отриманих від третьої особи грошових коштів у сумі 636100,00 грн., а свідчить лише про те, що станом на день його підписання - 11.02.2010 у позивача відсутні претензії стосовно виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором доручення щодо реалізації автомобіля, а в частині обов'язку перерахування отриманих коштів ці зобов'язання на той час ще не були виконані і прострочені відповідачем, адже, останній, отримавши кошти від третьої особи 11.02.2010 та 15.02.2010, повинен був перерахувати їх позивачеві протягом 3 робочих днів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.4.2 договору доручення датою оплати вартості автомобіля вважається дата зарахування коштів на рахунок довірителя, а не дата підписання акта наданих послуг, чи то виписки довідки-рахунку.

Всі інші доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог та фактично зводяться до намагання переоцінити досліджені судами докази та встановлені судами обставини, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 111 7 ГПК України при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 у справі Господарського суду міста Києва № 51/528 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І.Глос