Ухвала

від 20.05.2014 по справі 826/1432/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1432/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська насосна компанія» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 січня 2013 року №0000132240/832 та №0000142240/831, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська насосна компанія» (далі - позивач, ТОВ «Київська насосна компанія») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 січня 2013 року №0000132240/832 та №0000142240/831.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, у період з 28.12.2012 року по 04.01.2013 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Київська насосна компанія» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнібіт» (код ЄДРПОУ 34503380), за період діяльності з 01.01.2012р. по 30.11.2012р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 09.01.2013 року №25/2240/36628110 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

22 січня 2013 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000132240/832, яким позивачу за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 68 162,50 грн., з яких 54 530,00 грн. - основного платежу та 13 632,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.20) та податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000142240/831, яким позивачу, у зв'язку із порушенням пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 71 570,00 грн., з яких основного платежу - 57 256,00 грн., та 14 314,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Під час перевірки було встановлено, що позивачем всупереч пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України задекларовано податковий кредит у 54 530 грн. та сформовано валові витрати у розмірі 272 648 грн. за наслідками операцій з контрагентом - ТОВ Компанія «Юнібіт» (код ЄДРПОУ 34503380), яке здійснює діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.

Як вбачається з Акту перевірки, висновки податкового органу про порушення позивачем зазначених положень законів ґрунтуються на встановлених в ході перевірки позивача даних про неможливість фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Компанія «Юнібіт».

Обговорюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та випливає з матеріалів справи, між позивачем - ТОВ «Київська насосна компанія» (Замовник) та ТОВ «Компанія «Юнібіт» (Виконавець) було укладено наступні Договори від 01.03.2012 р. за №0103/032601, №0103/02312, №0103/03601, №0103/031203, за умовами яких Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових послуг за напрямками, що цікавлять замовника.

На виконання умов зазначених Договорів ТОВ «Компанія «Юнібіт» було надано послуги з технічного супроводу роботи ІТ-техніки, мереж, з архівації баз даних, обслуговування комп'ютерної техніки та програмного забезпечення в процесі експлуатації, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26 березня 2012р., послуги з адресної розсилки, пошуку та підбору покупців, продавців, проведення навчальних тренінгів для співробітників замовника в частині начитки інформації, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 6 березня 2012р., надано консультації з ведення управлінського обліку, консультації та ведення окремих операцій по бухгалтерського обліку, консультації з оподаткування, контролю складання первинної документації, оптимізації документообігу, перевірки внутрішніх документів на відповідність законодавству, консультації по розробці посадових інструкцій, усунення дублюючих функцій, консультації по розробці посадових інструкцій, усунення дублюючих функцій, що підтверджується актами здачі - приймання робіт (надання послуг) від 12 березня 2012р. та від 30 березня 2012р., послуги з редагування та доповнення сторінок сайту knk.net.ua, що підтверджується актами здачі - приймання робіт (надання послуг) від 28 березня 2012р. та від 30 березня 2012р., а також послуги з просування сайту в топ 5 та топ 10 google, що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 23 березня 2012р.

За наслідками виконаних робіт ТОВ «Компанія «Юнібіт» було виписано на користь ПАТ «Київська насосна компанія» податкові накладні, які містяться в матеріалах справи.

На підставі виставлених ТОВ «Компанія «Юнібіт» рахунків-фактур позивачем була здійснена оплата за надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Компанія «Юнібіт», що підтверджується платіжними дорученнями.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Договори, укладені між позивачем та його контрагентом в судовому порядку не оспорювалися, недійсними (фіктивними) не визнавалися, їх зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому висновок податкового органу про нікчемність договорів не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З у рахуванням наведеного, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ «Компанія «Юнібіт» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а послуги, що придбавалися (замовлялись) позивачем у вказаного підприємства, замовлялись з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновок відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України ґрунтується на поясненнях гр. ОСОБА_2 який був директором ТОВ «Компанія «Юнібіт», який зокрема, зазначив, що про те, що він є директором та засновником підприємства ТОВ «Компанія «Юнібіт» дізнався через півроку, коли підписував довіреність на іншу особу. Про фінансово-господарську діяльність ТОВ «Компанія «Юнібіт» йому нічого не відомо, ніякого відношення до нього він не має: ніяких декларацій він не складав, не підписував та не подавав до податкових органів; статутний фонд не формував; свідоцтво платника ПДВ не отримував; будь-які документи пов'язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства ТОВ «Компанія «Юнібіт» він не складав та не підписував; рахунки в банківських установах не відкривав.

Однак, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані контрагентом позивача, були сфальсифікованими, як і не надано доказів на підтвердження факту притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Крім того, необґрунтованими є посилання апелянта на пояснення гр. ОСОБА_2, оскільки такі пояснення не є належними доказами, які встановлюють недійсність договорів та не підтверджують наявності умислу службових осіб позивача на укладення договору, що завідомо суперечить інтересам держави.

Належними засобами, які підтверджували б відповідні юридичні факти, є судові рішення, що набрали законної сили.

Відповідно до статті 218 Цивільного кодексу України заперечення однією із сторін правочину факту його вчинення або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на поясненнях.

З огляду на зміст вказаних норм, колегія суддів приходить до висновку, що заперечення щодо факту вчинення правочину можуть підтверджуватися виключно доказами, зазначеними в статті 218 Цивільного кодексу України, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися лише на поясненнях. Проте, відповідач в основу висновків, зроблених у акті перевірки поклав саме пояснення гр. ОСОБА_2

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, договори, за якими здійснювалися правовідносини позивача з ТОВ «Компанія «Юнібіт» з надання маркетингових послуг, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) до вказаних договорів, рахунки фактури, а також податкові накладні, були підписані від імені ТОВ «Компанія «Юнібіт» не ОСОБА_2, а гр. ОСОБА_3, як особою, що діяла за довіреністю від 15.03.2012р.

За таких обставин колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що твердження відповідача про те, що договір та інші первинні документи від імені ТОВ «Компанія «Юнібіт» підписані не уповноваженою особою є безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Компанія «Юнібіт» останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених до п.п., 138.1, 138.2, 138.8, ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139, 198.1, 198.2, 198.3, ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України , надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги не спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.