Постанова

від 05.06.2014 по справі 814/1343/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Миколаїв

05 червня 2014 року справа № 814/1343/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БУДГРАД", вул. Кінцева, 1, м. Миколаїв, 54007 представник: Стоянова Галина Петрівна, пр-т Леніна, 149, м. Миколаїв, 54000

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

провизнання неправомірним коригування, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання неправомірним коригування в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», здійснені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на підставі акта № 1430/22-200/32655643 від 26.06.2013, зобов'язання вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі акта № 1430/22-200/32655643 від 26.06.2013 та поновити раніше видалені відомості, що відповідають даним податкової звітності.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач на підставі акта перевірки від 26.06.2013 податкові повідомлення-рішення не приймались, тому відповідач безпідставно відкоригував інформацію внесену до бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА, тому його дії є неправомірними.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить в позові відмовити, оскільки за результатами перевірки був складений акт від 26.06.2013, відповідно до якого перевіркою не підтверджено реальність фактичного здійснення фінансово - господарських відносин ТОВ «Будград» з ПП «Нико-Автотранс-Юг» за період жовтень-листопад 2012 р. та з ТОВ «Будівництво Укр-М» за період серпень 2012 р. Перевіркою зменшено податковий кредит та зменшено податкові зобов'язання. На підставі пп.14.1.171 п.14.1 ст.14 ПК України акт є податковою інформацією, яка може зберігатись та опрацьовуватись в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими особами контролюючих органів. Наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи « Податковий блок», яким передбачено внесення результатів проведених перевірок. Матеріали перевірки та її результати було внесено та опрацьовано в ІС « Податковий блок» для забезпечення їх збереження та використання для виконання покладених функцій та завдань на контролюючі органи.

Сторони надали суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи , суд дійшов наступного висновку:

Актом № 1430/22-200/32655643 від 26.06.2013 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВП «Будград» правомірності формування податкового кредиту, податкових зобов'язань та доходів і витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування по взаємовідносинах з ПП «Нико-Автотранс-Юг» за період 01.08.2012 р. по 31.10.2012 встановлено порушення п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137 ст.137 ПК України, в результаті чого завищено доходи, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування за 2012 р. на суму 643 785 грн., п.п.138.1.1 п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст.139 ПК України в результаті чого завищені витрати, що враховуються при обчислені об'єкту оподаткування за 2012 рік на суму 643 785 грн., порушення п.185.1 ст.185, п.187 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201 ПК України в результаті чого завищено загальну суму податкового кредиту та податкових зобов'язань на суму 128 757 грн.

За наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймались.

Позивач зазначає, що 07.04.2014 дізнався від свого основного контрагента ТОВ «Форсаж» про проведену перевірку ТОВ «Форсаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ «Будград» за період жовтень 2012 року та контрагентами покупцями. В цьому акті відповідач посилається на акт перевірки позивача від 26.06.2013. За результатами перевірки складено акт від 27.03.2014 № 241/14-03-22-08/31882072, яким встановлено порушення ТОВ «Форсаж» вимог Податкового законодавства та підлягає сплаті до бюджету податку на додану вартість в розмірі 178 988 грн. за період жовтень 2012 р., та податку на прибуток у розмірі 187 937 грн. за період 2012 року.

Відповідач виконав ухвалу суду від 22.05.2014 та надав суду витяг з інформаційної системи «Податковий блок», який свідчить, що на підставі акта перевірки від 26.03.2014 позивачу були зменшені податковий кредит та податкові зобов'язання на суму 128 757 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст.2 КАС України суд повинен перевірити, чи діяв суб'єкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

На підставі підпункта 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Перевірки та звірки, як вказано у статті 62 Податкового кодексу України, є способами здійснення податкового контролю.

Відповідно до пункту 1.7 розділу 1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням якого здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276 (надалі - Інструкція),(яка була чинна на момент виникнення правовідносин), облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів.

Згідно зі статтями 54 і 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган зменшує суму від'ємного значення з ПДВ (або збільшує суму грошового зобов'язання з ПДВ) шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень.

Документами, на підставі яких може бути здійснено коригування, згідно з розділом 4 Інструкції, є податкова звітність платника податку та податкові повідомлення-рішення.

Позивач змін до податкових декларацій ніяких не вносив, відповідач за актом перевірки від 26.03.2013 повідомлень-рішень не приймав.

Посилання відповідача на те, що акт це податкова інформація, яка зберігається та використовується для покладених функцій та завдань на контролюючі органи не приймаються судом до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на законодавстві та не спростовують доводів позивача.

Відповідач - є суб'єктом владних повноважень, тому відповідно до ст. 2 КАС України повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Чинним законодавством не передбачено право податкової інспекції вносити будь - які зміни до автоматизованої системи «Податковий блок» на підставі акта перевірки, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 11,71, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати неправомірним коригування в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», здійснені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на підставі акта № 1430/22-200/32655643 від 26.06.2013.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі акта № 1430/22-200/32655643 від 26.06.2013 та поновити раніше видалені відомості, що відповідають даним податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будград», м. Миколаїв, вул. Кінцева, 1, код 32655643.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будград», м. Миколаїв, вул. Кінцева, 1, код 32655643 судовий збір в сумі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т. О. Гордієнко