Рішення

від 06.06.2014 по справі 903/396/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2014 р. Справа № 903/396/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Панхім" с. Рованці, Луцького району, Волинської області

до відповідача: закритого акціонерного товариства "Луцьке АТП-0261" м. Луцьк

про стягнення 607235, 00грн.

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання Коваль О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кравчук Н.В..-представник(довіреність у справі).

від відповідача: н/з.

Суть спору позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта-Панхім" с. Рованці, Луцького району, Волинської області звернувся в господарський суд з позовною заявою до відповідача закритого акціонерного товариства "Луцьке АТП-0261" м. Луцьк, в якій просить стягнути 607235,30грн. в т.ч. 198039,12грн. основної заборгованості, 323656,00грн. товарний кредит, 14610,18грн. пені, 70930,00грн. 40% річних.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, оскільки, ТзОВ «Нафта-Панхім» взяті на себе зобов'язання виконав, проте розрахунків, за надані відповідачу нафтопродукти, не отримав.

Відповідач - закрите акціонерне товариство "Луцьке АТП-0261"(43022, м. Луцьк, вул. Ранкова 3, код ЄДРПОУ 01350446) в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника ненаправив,хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений вчасно, про що свідчать поштові повідомлення: № 43022 0067113 0 від 12.05.2014 року та 43022 0067444 9 від 30.05.2014 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, в с т а н о в и в:

Згідно ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

07.02.2013 року між Закрите акціонерне товариство «Луцьке АТП-0261», та ТОВ Нафта-Панхім" був укладений договір поставки № 0000007 .

Згідно договору №0000007 від 07.02.2013 року позивач зобов'язується поставити та передати відповідачу у власність нафтопродукти, а відповідач зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її вартість на умовах даного договору.

Позивач згідно договору поставки № 0000007 від 07.02.2013року, умови виконав у повному обсязі на загальну суму 240 984,90 грн., що підтверджується відповідними накладними та платіжними дорученнями (а.с. 6-32).

Відповідач грошові зобов'язання виконав частково, що і стало причиною звернення позивача - ТзОВ «Нафта-Панхім» з позовом до суду.

З метою досудового врегулювання спору до відповідача позивачем було надіслано претензію №6 від 17.02.2014року про не своєчасну оплату товару на

суму 198 039,12 грн.. та акт звірки від 12.02.2014року, відповідач залишив претензію без відповіді, хоча акт звірки підписав

Заборгованість в сумі 198 039,12 грн. станом на 29.04.14р. залишається не погашеною.

Відповідно до п.5.6 договору №0000007 від 07.02.2013 року відповідач зобов'язується здійснити розрахунки за товар протягом 15(п'ятнадцяти) днів з дня відвантаження товару, зазначеного в накладній.

19.05.2014 року на адресу господарського суду Волинської області від представника відповідача надійшла заява, в якій останній вважає, що відповідно до п. 7.5. договору поставки при затримці платежу постачальник має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а покупець зобов'язаний оплатити його в строк не більше 3 банківських днів. Позивач відповідного рахунку не виставляв, отже, його вимога є безпідставною.

Однак, суд не може погодитись з подібною запереченням відповідача, оскільки, як зазначено в п. 7.5 з дня закінчення строків сплати, передбачених п.5.6 даного договору, вважається, що постачальником пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення(минулий чи майбутній) та відсотків річних.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п, 5.9. договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня відвантаження товару з нарахуванням покупцю 0,5% за кожен день використання товарного кредиту. Покупець зобов'язується оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в терміни вказані в п. 5.10. договору №0000007 від 07.02.2013року.

Відповідно до п.5.11. договору № 0000007 від 07.02.2013року, якщо після закінчення 30 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе передбачених даним договором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах передбачених в п.7.2. договору №0000007 від 07.02.2013року.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формують його конкретні умови, а згідно ч.2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів.

Враховуючи, що відповідач не провів оплату за користування товарним кредитом, заборгованість за весь час користування товарним кредитом складає 323 656,00грн. (розрахунок товарного кредиту а.с. 27-28).

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 7.2. договору № 0000007 від 07.02.2013 року сторони дійшли згоди, що при невиконанні або неналежному виконанні умов даного договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення від неоплаченої суми, або суми невиконаної чи неналежно виконаної умови.

Враховуючи те, що відповідачем невиконані умови договору, в частині оплати за поставлений товар, ТОВ „НАФТА-ПАНХІМ" нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення від неоплаченої суми, яка станом на 29.04.2014 року складає: 14 610,18 грн.(розрахунок пені а.с. 29-30).

Відповідно до ст.625 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, згідно договору 7.4 договору № 0000007 від 07.02.2013року сторони дійшли згоди щодо встановлення відсоткової ставки в розмірі 40 % річних від простроченої суми товару, згідно розрахунку позивача 40 % річних становить 70 930,00грн.

На підставі викладеного вище, керуючись ч.1 ст.67, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, ч.1 ст. 548, 625, 627, ч.2 ст. 628 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства "Луцьке АТП-0261"(43022, м. Луцьк, вул. Ранкова 3, код ЄДРПОУ 01350446) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім»(45606, с.Рованці Луцького району, Волинської області, вул. Промислова, 17, код 34051917) 198039,12 грн-суму основної заборгованості, 353656,00грн. -товарного кредиту, 14610,18 грн. -пені, 70930,00 грн.-40 % річних, а також 12 144,71 грн.- витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення

складено 06.06.14

Суддя П. Р. Слободян