Рішення

від 03.06.2014 по справі 923/496/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 р. Справа № 923/496/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "Адміністрація морських портів України" м. Миколаїв

до товариства з обмеженою відповідальністю " СКЛ " м. Херсон

3-я особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» м. Миколаїв

про про стягнення 100183грн. 54коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Павленко І.В.

від відповідача - директор Кутковський А.П.

від третьої особи - уповноважена особа Петровський Д.О.

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "Адміністрація морських портів України" (позивач) звернулось з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛ" (відповідач) 100183грн. 54коп., в тому числі: 96460грн.15коп. заборгованості з канального збору та послуг служби регулювання руху суден і 3723грн.39коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за надані послуги відповідно до договору № 75/П-11 від 01.01.2011року.

Від товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" надійшла заява про допущення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача з посиланням на те, що відповідно до договору № 1006/10У-СК від 10.06.2010року відповідач здійснює агентське обслуговування суден ТОВ СП "Нібулон" при здійсненні заходів до портів м. Херсона, внутрішніх/зовнішніх рейдерів, а також порти річки Дніпро та інших внутрішніх водах України. ТОВ СП "Нібулон" зазначає, що рішення по справі може вплинути на його права та обов'язки, оскільки позивач просить стягнути з відповідача канальний збір та збір за послуги служби регулювання руху суден з суден, які належать на праві власності саме ТОВ СП "Нібулон", агентське обслуговування яких здійснює відповідач.

Ухвалою від 29.04.2014року суд задовольнив клопотання ТОВ СП «Нібулон» і залучив його до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення у справі може вплинути на права або обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" щодо однієї із сторін.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених в наданому ним відзиві на позовну заяву.

Третя особа також не визнає позовні вимоги з підстав, зазначених у відзиві та додаткових поясненнях на позов.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК оголошувалася в засіданні суду 15.05.2014 року до 03.06.2014року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

1 січня 2011 року між державним підприємством „Дельта-лоцман" та товариством з обмеженою відповідальністю „СКЛ" було укладено договір №75/П-11 відповідно до п. 1.1 якого позивач взяв на себе зобов'язання надавати відповідачу послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, послуги служби регулювання руху суден у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морським каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги на умовах визначених договором.

Додатковою угодою від 18.06.2013року до договору № 75/П-11 від 01.01.2011року про заміну сторони в зобов'язані, укладеною між ДП „Дельта-лоцман", (сторона 1) ТОВ „СКЛ", (сторона 2) та ДП „Адміністрація морських портів України" (сторона 3), в порядку та на умовах, визначених цією додатковою угодою сторони домовились про заміну з 13.06.2013 року сторони 1 на сторону 3 як зобов'язану та управнену сторону в договорі.

Пунктом 2 цієї додаткової угоди сторона-2 підтвердила згоду на заміну сторони 1 на сторону 3 в договорі в порядку та на умовах, визначених додатковою угодою.

Таким чином, з 13.06.2013року всі права та обов'язки сторони 1 за договором №75/П-11 від 1 січня 2011 року перейшли до сторони 3 (позивача по справі).

Пунктом 4 додаткової угоди від 18.06.2013року сторони також узгодили, що заміна сторони за цією додатковою угодою не тягне за собою жодних інших змін умов договору, окрім тих, що пов'язані із заміною сторони 1 на сторону 3.

Відповідно до п. 2.1.2. договору позивач зобов'язався надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог цього договору.

Пунктом 2.2.3. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати своєчасну оплату відповідно до умов цього договору.

Згідно з пунктом 4.2.2 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 15.04.2011року, обов'язком відповідача є здійснення остаточного розрахунку протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними в рахунках.

Крім того, пунктом 5.4 договору, в редакції додаткової угоди від 25.04.2012року, сторони узгодили, що в разі порушення строків здійснення остаточних розрахунків, встановлених пунктами 4.2.2, 4.3 договору, відповідач несе перед позивачем відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості послуг за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому відповідно до ст.. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.

Належним виконанням є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 01.01.2011року №75/П-11 з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наданими до матеріалів справи доказами та розрахунком суми позову підтверджується, що в період з жовтня по грудень 2013року позивач на підставі договору № 75/П-11 від 01.01.2011року надав послуги з регулювання руху суден та право проходження Херсонським каналом суднам (баржі та буксири), які знаходились під агентування відповідача на загальну суму 96876грн.57 коп.

Позивачем були виставлені рахунки, які відповідач сплатив частково в сумі 416грн.42коп., тому його борг становив 96460грн.15коп.

Надіслані позивачем претензії від 26.11.2013року №2624, від 24.12.2013року №3222, від 23.01.2014року №344, від 26.02.2014року №949, від 21.03.2014року №1427 залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином заборгованість відповідача на день звернення з позовом становила 96460грн.15коп.

Належних доказів на підтвердження погашення боргу станом на день розгляду справи відповідач не надав, тому позовні вимоги про стягнення 96460грн.15коп. підлягають задоволенню.

Заперечення проти позову, викладені у відзивах відповідача та третьої особи судом відхиляються з огляду на наступне.

Проходження суднами каналом та надання послуг служб регулювання руху суден підтверджується наданими позивачем квитанціями СРРС, виписками та копіями з вахтового журналу, записами радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача автоматичної інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання суден «Дельта-Навігатор», виписками з радіопереговорів між ЦРРС та капітанами суден.

Статтею 3 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, інші центральні органи виконавчої влади та національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Згідно з цим Кодексом, іншими актами законодавства та міжнародними договорами України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, в межах своїх повноважень за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади розробляє та затверджує нормативні документи з питань торговельного мореплавства, інструкції, правила перевезень вантажів, пасажирів, пошти і багажу, правила перевезень у прямому змішаному та прямому водному сполученні, які є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про морські порти України", у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.

Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Канальний збір справляється на користь власника каналу.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013року № 316 „Про портові збори", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013року за № 930/23462 затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів (далі-Порядок).

Відповідно до ч.4 ст. 22 Закону України «Про морські порти України», п. 1.2 розділу І, пункту 3.1 Порядку, канальний збір справляється на користь власника каналу.

Відповідно до п. 1.3 розділу І Порядку портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до п. 3.1 розділу III Порядку канальний збір за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом (далі - БДЛК), Херсонським морським каналом (далі -ХМК), Керч-Єнікальським каналом (далі - КЄК) справляється на користь суб'єкта, визначеного пунктом 1.2 розділу І цього Порядку.

Відповідно до п. 3.2 розділу III Порядку нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за ставками, наведеними в додатку 3 до цього Порядку.

За проходження БДЛК і ХМК без заходження в зазначені морські порти (морські термінали) канальний збір справляється на користь суб'єкта, визначеного пунктом 1.2 розділу І цього Порядку, за ставками, які встановлені згідно з додатком 3 до цього Порядку, за прохід БДЛК 1-12 колін та морського порту Херсон (прохід БДЛК і ХМК) відповідно.

Приміткою 2 додатку № 1 до Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів (пункт 1.3 розділу 1) визначено, що судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А.

Відповідно до примітки 3 пункту 18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про портові збори» №1544 від 12.10.2000року, п. 3.5 розділу III Порядку для суден, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більше як 4,5 метра, ставки канального збору застосовуються з коефіцієнтом 0,38 крім морського порту Білгород-Дністровський та каналу Прорва, підхідного каналу порту «Азовсталь».

З метою забезпечення безпеки судноплавства відповідно із зобов'язаннями міжнародних договорів, стороною яких є Україна, Кабінет Міністрів України постановою №2098 від 10.07.2006року «Питання безпеки судноплавства України» поклав функції з лоцманського проведення, регулювання руху суден та утримання судноплавних шляхів на державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку, виконання яких здійснюється за рахунок відповідних лоцманського збору, збору за користування послугами служби регулювання руху суден та канального збору.

ДП «Дельта-Лоцман» віднесено до переліку підприємств, установ і організацій, що безпосередньо підпорядковуються Міністерству транспорту та зв'язку України (на час розгляду справи - Міністерство інфраструктури України), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №440 від 23.05.2007року.

Згідно з Правилами плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.08.2007року №655, проходження суднами будь-якої осадки до/з портів Херсонського регіону є неможливим без проходження Херсонського каналу.

Таким чином, відповідно до п. 1.2 розділу І Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, канальний збір справляється на користь власника каналу яким є Державне підприємство „Адміністрація морських портів України" в особі філії „Дельта-лоцман" ДП „Адміністрація морських портів України".

Посилання третьої особи на те, що позивач не є власником каналу, та не має повноважень на стягнення канального збору судом відхиляється з огляду на наступне.

Пунктами 3, 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про морські порти України» надано визначення судноплавного каналу як гідротехнічної споруди, природний або штучний шлях для безпечного підходу суден до портів, для проходу суден або для сполучення окремих водних басейнів.

Відповідно до п.4 ст.6 Закону України «Про морські порти України» порядок ведення Реєстру гідротехнічних споруд встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 18.02.2013року №91, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.03.2013року за №363/2285, затверджено Порядок ведення Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку цей Порядок встановлює механізм ведення Реєстру гідротехнічних споруд та поширюється на гідротехнічні споруди, які використовуються з метою здійснення господарської діяльності та забезпечення безпеки судноплавства на території морських портів України.

Реєстр розміщується на веб-сайті адміністрації морських портів України. Доступ до Реєстру є відкритим і безоплатним.

Пунктом 2.2 Порядку зазначено, що внесенню до Реєстру підлягають відомості про власника (балансоутримувача) гідротехнічних споруд та/або експлуатуючу організацію, технічні характеристики та її технічний стан.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013року №163 передано на баланс ДП «Дельта-Лрцман» гідротехнічні споруди Бузько-Дніпровсько-лиманський та Херсонський морські канали згідно технічних паспортів та інше державне майно. Актом приймання-передачі №14 від 13.06.2013року філії «Дельта-Лоцман» передано зазначені канали

Позивач надав до матеріалів справи витяг із Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України відповідно до якого власником (балансоутримувачем) Бузько-Дніпровсько-лиманського та Херсонського морських каналів є філія «Дельта-лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України» відповідно до акту приймання-передачі від 13.06.2013року.

Таким чином, інформація щодо власника (балансоутримувача) Бузько-Дніпровсько-лиманського та Херсонського морських каналів внесена до Реєстру гідротехнічних споруд, тому іншої реєстрації права власності не потребує, оскільки третьою особою не надано належних доказів щодо необхідності їх державної реєстрації відповідно до вимог ст. 181 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З урахуванням вищезазначеного судом в засіданні 15.05.2014року було відхилено клопотання третьої особи про витребування у Реєстраційної служби Херсонського міського управління юстиції відомостей щодо права власності на гідротехнічну споруду -Херсонський морський канал. До того ж позивач не заперечував того факту, що такі відомості в Державному реєстрі речових прав відсутні, оскільки канали є власністю держави Україна, а йому передані у володіння на праві господарського відання. Він утримує канали в належному стані за рахунок канального збору.

Той факт, що судна відповідача рухаються рекомендованим шляхом, оминаючи перше коліно, не свідчить про те, що вони не рухаються каналом, оскільки на другому та третьому колінах ХМК взагалі відсутні зони забровочного плавання, а тому судно не має можливості рухатися інакше, ніж по каналу.

З урахуванням зазначеного не є належним доказом в розумінні статті 34 ГПК України надана третьою особою морехідна карта, оскільки документального підтвердження того, що фактично судна відповідача не використовують перше та друге коліна каналу картою не підтверджені.

До того ж факт проходження буксирами та баржами відповідача окремими ділянками каналу окрім норм права, підтверджується записами радіолокаційного контролю про рух зазначених суден, на яких чітко видно, що судна відповідача знаходяться на каналі.

Посилання відповідача та третьої особи на те, що судна не відносяться до групи А за ознакою здійснення вантажних операцій також не підтверджені належними доказами в розумінні ст..ст.33, 34 ГПК України.

Приміткою 2 до п.1 Положення про портові збори визначено, що судна груп В (буксири та баржі), Д, Е, що виконують комерційні вантажів рейси, також належать до групи А.

Т0В СП «Нібулон», який є судновласником суден, що знаходяться під агентуванням ТОВ "СКЛ", є підприємством, що здійснює господарську діяльність, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції вартісного характеру, що має цінову визначеність. Зазначене підприємство спеціалізується на продажі зернової продукції.

Відповідно до положень частини 2 статті 3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Таким чином, ТОВ СП „Нібулон" здійснює комерційну господарську діяльність (господарська діяльність з метою одержання прибутку).

Відповідно до статті 138 Податкового кодексу України до складу витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, входять витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у тому числі і витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства.

Зазначена норма Податкового кодексу визначає, що транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів ТОВ „СП Нібулон" є одною із складових господарської діяльності зазначеного підприємства з метою реалізації продукції (отримання прибутку), тому зазначене переміщення є комерційною діяльністю.

Таким чином, судна (буксири та баржі), агентом яких є ТОВ „СКЛ", та які належать ТОВ СП „Нібулон" відповідно до примітки 2 додатку № 1 до Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів виконують комерційні вантажні рейси та належать до групи А.

Враховуючи, що буксири та баржі, агентом яких є ТОВ „СКЛ" , а судновласником ТОВ СП „Нібулон", мають осадку менш ніж 4,5 метра, ставки канального збору застосовувались з коефіцієнтом 0,38 відповідно до п. 3.5 розділу III Порядку.

Саме такої правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, що зазначено, зокрема, в його постановах від 05.03.2014року по справі № 915/1488/13, від 25.02.2014 № 923/1308/13 між тими ж сторонами.

Відповідно до статті 115 Кодексу торгівельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, (СРРС) справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Міністерством транспорту та зв'язку України видано наказ № 340 від 28.05.2001року „Про затвердження Положення про службу регулювання руху суден".

Відповідно до п. 4.1 цього Положення СРРС створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.

Відповідно до п. 3.6 цього Положення утримання СРРС здійснюється за рахунок коштів від збору за послуги СРРС відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 15.12.2000року № 711 „Про внесення змін і доповнень до зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських портах України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2001 року за № 5/5196.

Наказом Міністерства транспорту України від 09.01.2003року № 10, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996року № 1548 „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", було внесено зміни і доповнення до Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996року № 214, які полягали, зокрема, у виключенні зі сфери регулювання цього нормативного акту державних цін на послуги, що надаються в морських торговельних портах України суднам у каботажному плаванні.

Пунктом 46 Зборів і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996року № 214 (у редакції наказу Міністерства транспорту України від 15.12.2000року № 711), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.1996року за № 374/1399, встановлено, що при наданні судновласникам інших послуг, не передбачених цими Зборами і платою, застосовуються вільні ціни відповідно до законодавства.

Оскільки державою не здійснюється регулювання цін на послуги служби регулювання руху суден каботажного плавання, ціна на ці послуги є вільною і встановлюється підприємством самостійно.

Порядок стягнення та розмір ставок збору за послуги СРРС з суден каботажного плавання визначаються Положенням про лоцманський збір і збір за користування послугами служби регулювання руху суден, що справляються ДП „Дельта-лоцман" з суден у каботажному плаванні, розробленим науково-дослідним проектно-конструкторським інститутом морського флоту України та затвердженим наказом ДП „Дельта-лоцман" від 11.06.2007року №298.

Матеріалами справи підтверджується, що листом від 26.12.2012року № 7534 позивач повідомив відповідача про тарифи на послуги на 2013рік.

Відповідно до п. 2.1. Порядку надання послуг з регулювання руху суден затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 08.05.2013року № 291 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.05.2013року за № 807/23339, надання цих послуг у районах інтенсивного судноплавства (портові та узбережні води, вузькості, перетин морських шляхів) рішенням Міністерства інфраструктури України створюються ЦРРС/ПРРС, що здійснюють радіолокаційне обслуговування суден.

Відповідно до п. 5.2. Порядку надання послуг з регулювання руху суден, кожне судно за 30 хвилин до входу в зону дії ЦРРС/ПРРС повинно встановити радіозв'язок з відповідним ЦРРС/ПРРС.

Відповідно до п. 5.4. Порядку надання послуг з регулювання руху суден, зв'язок між ЦРРС/ПРРС та суднами здійснюється відповідно до регламенту радіозв'язку. Усі судна у зоні дії ЦРРС/ПРРС повинні нести постійну радіовахту на робочих каналах ЦРРС/ПРРС, що встановлюються правилами плавання у відповідній зоні.

Пунктом 5.9. Порядку надання послуг з регулювання руху суден передбачено, що під час заходу судна до зони дії ЦРРС/ПРРС капітан цього судна повинен надати ЦРРС/ПРРС відомості про судно. Капітан відповідного судна забезпечує належну організацію зв'язку з ЦРРС/ПРРС та надання достовірних відомостей (інформації) про судно.

Пунктом 1.3 Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.08.2007року № 655, і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.10.2007року за № 1150/14417 надано визначення терміну послуг СРРС - це інформаційні послуги, навігаційна допомога, радіолокаційне проведення, радіолокаційний контроль за рухом та стоянкою суден на якорі, організація руху та регулювання руху суден.

Регулювання руху суден - організація руху та відповідний контроль за рухом суден, передбачає встановлення режиму руху суден, надання суднам рекомендацій та вказівок, які стосуються черговості руху, часу початку руху, маршруту, швидкості та інтервалів руху, місць якірних стоянок, а також попереджень про порушення цих Правил у зоні дії служби (посту) регулювання руху суден, попередження суден у разі виникнення (розвитку) ситуації небезпечного проходження з іншими суднами, об'єктами, небезпечними глибинами та надання рекомендацій щодо уникнення небезпеки, попередження судна в разі відхилення його від безпечного маршруту та повернення до зазначеного маршруту.

Відповідно до пунктів 2.2.8, 2.4.1 Правил плавання, відповідачу (у кожному випадку транзитного проходження БДЛК) надавались наступні послуги: інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування та гідрометеорологічні умови; радіолокаційний контроль.

Надання позивачем послуг регулювання руху суден підтверджується квитанціями СРРС, виписками та копіями з вахтового журналу, записами радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден» Дельта-Навігатор», виписками з радіопереговорів між ЦРРС та капітанами суден, з яких вбачається, що судна відповідача користувалися послугами СРРС.

Відповідно до п. 2.2.3 Правил плавання усі судна, які проходять через зони дії ЦРРС/ПРРС, зобов'язані отримувати інформацію, виконувати рекомендації та вказівки ЦРРС.

Таким чином, обов'язковість отримання інформації (інформаційних послуг) визначена Правилами плавання.

Рух суден у зоні дії ЦРРС/ПРРС, вхід до зони дії, постановка на якір, зняття з якоря, відхід від причалу виконуються суднами тільки з дозволу відповідного ЦРРС/ПРРС. Дозвіл повинен бути отриманий не менш ніж за 30 хвилин до початку зазначеної дії. Дозвіл анулюється і повинен бути одержаний знову, якщо судно не почне зазначені дії протягом 30 хвилин.

Пунктом 2.3.1. Правил плавання встановлено що кожне судно за 30 хвилин до входу в район дії повинно встановити радіозв'язок з відповідним ЦРРС/ПРРС (канали зв'язку і позивні та МЛС зазначені в додатку 2, канали зв'язку з портами, портопунктами, ІДПН - у додатку 3). Судна осадкою до 4,0 м, капітани яких мають право на плавання без лоцмана, які прямують КДЛК по РШ-59 та РШ-2, повинні завчасно встановити радіозв'язок з ПРРС „Очаків" та повідомити прізвище капітана.

Згідно з п. 2.2.8. цих Правил ЦРРС/ПРРС надають суднам такі послуги: інформаційне обслуговування, надання навігаційної допомоги (радіолокаційне проведення), регулювання руху суден.

Відповідно до п. 2.2.9. Правил плавання, ЦРРС/ПРРС дають вказівки, які мають відношення до черговості руху; маршруту та швидкості руху; місць якірних стоянок; заходів щодо попередження безпосередньої небезпеки судноплавства.

Ці вказівки є обов'язковими для виконання всіма суднами. Судно повинно підтвердити отримання вказівок ЦРРС/ПРРС, які мають відношення безпосередньо до нього, а в разі неможливості їх виконати - повідомити причину, а також проінформувати про подальші свої наміри.

До того ж відповідно до п. 2.4.2. Правил плавання радіолокаційний контроль за рухом суден та стоянкою суден на якорі здійснюється постійно.

Тобто, судна відповідача отримували кожного разу обов'язково послуги з інформаційного обслуговування та радіолокаційного контролю, відповідно до п. 2.3.1. та 2.4.2. Правил плавання.

Пунктом 3.2.7. Правил визначено, що судна, що постійно здійснюють плавання в межах зони дії РС РРС (буксири місцевого базування, судна портового флоту портів регіону, судна днопоглиблювальних караванів, що ведуть роботи в зоні дії РС РРС та ін.), подають заявку на рух не менш, ніж за 30 хвилин до передбачуваного часу початку руху на робочому каналі радіозв'язку ЦРРС/ПРРС, у зоні дії якого вони перебувають.

Оскільки судна відповідача постійно здійснюють плавання в межах зони РС РРС заявку на рух судна вони подають в усному порядку по робочому каналу радіозв'язку за 30 хвилин до початку руху судна.

Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що відповідно до пунктів 2.3.1, 3.2, 3.2.7 Правил плавання вихід капітана судна на радіозв'язок з відповідним ЦРРС/ПРРС вважається поданням заявки на надання послуг з регулювання руху суден і є доказом того, що судно користується послугами СРРС, оскільки проходження судном в зоні дії Правил плавання є неможливим без користування послугами служби регулювання руху суден.

Належних доказів на підтвердження викладених в запереченнях обставин, якими б спростовувалося вищезазначене, а також факт надання позивачем послуг з регулювання руху суден, ні відповідачем, ні третьою особою суду не надано.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 3723грн.39коп. пені, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

При укладенні договору сторони пунктом 5.4 (в редакції додаткової угоди від 25.04.2012року) узгодили, що при порушенні строків здійснення остаточних розрахунків, передбачених п. 4.2.2. і п. 4.3 договору відповідач несе перед позивачем відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору та приписів чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 3723грн.39 коп. за прострочку виконання грошового зобов'язання також підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛ" м. Херсон, вул. Комунарів №5 кімната 5, п/рахунок 2600801694071 в Херсонській філії ПАТ «Укрексімбанк», ідентифікаційний код 33725957 на користь державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "Адміністрація морських портів України" м. Миколаїв, вул. Лягіна №27, р/рахунок 260091640 у відділення ПУМБ м. Миколаєва, МФО 334851, ідентифікаційний код 38728507 - 96460грн.15коп. основного боргу, 3723грн.39коп. пені та 2003грн. 67 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04 червня 2014р.

Суддя З.І. Ємленінова