Постанова

від 03.06.2014 по справі 816/967/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 р. Справа № 816/967/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2014р. по справі № 816/967/14

за позовом Зіньківського районного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИЛА:

13 березня 2014 року Зіньківський районний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року адміністративний позов Зіньківського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (далі - відповідач) на користь Зіньківського районного центру зайнятості (далі - позивач) заборгованість у розмірі 6 621 грн. 97 коп.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі..

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що надання позивачем статусу безробітного відповідачу на початок березня 2013р., не вплинуло на правильність виплати останньому допомоги по безробіттю за період квітень - травень 2013р., оскільки в цей період відповідач дійсно був незайнятою особою.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач своєчасно не повідомив про обставини, що впливають на умови виплати йому допомоги по безробіттю, а отже зазначена допомога в сумі 6 621 грн. 97 коп. була отримана ним незаконно.

Колегія суддів з даним висновком суду не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 07 березня 2013 року відповідач звернувся до позивача із заявою про надання статусу безробітного, а 11 березня 2013 року - із заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю до вирішення питання його працевлаштування /а. с. 12-13/. У поданих заявах відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.

11 березня 2013 року ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю /а. с. 11/.

Наказом № НТ 1303.11 від 11.03.2013р. відкладено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з наданням особі вихідної допомоги при звільненні (а.с. 11).

Наказом НТ 130527 від 27.05.2013р. - розпочато виплату допомоги по безробіттю з 29.03.2013р.

Знятий з обліку позивач з 30 травня 2013 року у зв'язку з поданням безробітним заяви про припинення реєстрації.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач отримав допомогу по безробіттю в сумі 6 621 грн. 97 коп., що підтверджується довідкою позивача/а. с. 10/.

Позивачем проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, в ході якого виявлено, що відповідач під час реєстрації в Зіньківському РЦЗ приховав від спеціалістів центру зайнятості інформацію про те, що він працював по трудовій угоді в науково-технічному товаристві з обмеженою відповідальністю "Букрос-сервіс".

Позивачем було отримано трудову угоду від 01 серпня 2011 року, укладену між Науково-технічним товариством з обмеженою відповідальністю "Букрос-сервіс" та відповідачем, відповідно до положень якої ОСОБА_1 зобов'язується виконати роботи "відповідальний за електрогосподарство по об'єктам НТ ТОВ "Букрос-сервіс" на БВО ВАТ БК "Букрос". Строк дії договору з 01 серпня 2011 року до 01 серпня 2013 року.

У зв'язку із виявленим порушенням, 26 лютого 2014 року позивачем було видано наказ № 26-ОД про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 /а. с. 21/. Даний наказ разом із вимогою про повернення коштів направлявся на адресу відповідача /а. с. 26/.

У зв'язку з непогашенням нарахованої заборгованості відповідачем, що становить 6 621 грн. 97 коп., позивач звернувся до суду.

Перевіряючи обгрунтованість позовних вимог колегія суддів зазначає.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Частиною 6 статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду.

Згідно статті 21 Закону України "Про зайнятість населення" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи, згідно вимог статті 22 Закону України "Про зайнятість населення", відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що позивач наділений повноваженнями проводити перевірку наданих особою, яка просить про надання статусу безробітного, відомостей, вказаних у відповідній заяві, та приймати рішення про надання статусу безробітного чи про відмову в наданні такого статусу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач працював в Науково-технічному товаристві з обмеженою відповідальністю "Букрос-сервіс" згідно трудової угоди з 01.08.2011 по 22.03.2013 (а.с. - 17), тобто до видання наказу від 27.05.2013 р. №НТ130527 , яким затверджено розпочати виплату допомоги по безробіттю відповідачу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітною є особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Частиною 2 статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Згідно пункту 2 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.

Згідно ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці України від 20 листопада 2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю в тому випадку, якщо безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, саме під час одержання допомоги по безробіттю. А оскільки на час отримання допомоги по безробіттю з 29.03.2013р. (наказ позивача від 27.05.2013 р. №НТ130527) відповідач не був зайнятою особою (22 березня 2013 року припинено трудову угоду від 01 серпня 2011 року з БВО ВАТ БК "Букрос"), то і підстави для стягунення суми виплаченої допомоги по безробіттю відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновки суду першої інстанції, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню на підставі п.4 ст. 202 КАС України з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі..

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року по справі № 816/967/14 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Зіньківському районному центру зайнятості - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 06.06.2014 р.

Головний спеціаліст Зливко І.М.