Рішення

від 02.06.2014 по справі 924/477/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2014 р.Справа № 924/477/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Західтехпостач", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький ливарно-механічний завод",

м. Дунаївці Дунаєвецький район Хмельницька область

про стягнення 17 876,07 грн., з яких 16 501,61 грн. основного боргу, 617,11 грн. пені, 757, 35 грн. 3% річних

За участю представників сторін:

від позивача: Клюка І.В. - за довіреністю від 27.03.2014р. б/н;

від відповідача: не прибув.

В судовому засіданні 02.06.2014р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просив стягнути із відповідача 17 876,07 грн., з яких 16 501,61 грн. основного боргу, 617,11 грн. пені та 757,35 грн. 3% річних, посилаючись на доводи, викладені в позові.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір поставки №20 від 01.05.2012р., відповідно до п.1.1. якого позивач зобов'язується передати відповідачу, а відповідач - прийняти й оплатити товар в порядку та на умовах, визначених договором: підшипники, ремні привідні, ланцюги привідні та іншу продукцію виробничо-технічного призначення згідно з заявкою відповідача.

Повідомив, що виходячи з умов договору поставки №20 від 01.05.2012р. ТОВ „Західтехпостач" всі зобов'язання виконало. Відповідачу згідно видаткової накладної № Ж-00096 від 21.05.2012 року було передано товар на суму 3924,00 грн., згідно видаткової накладної №Ж-00128 від 08.06.2012 р. - на суму 12 636,00 грн., згідно видаткової накладної №Ж-00188 від 20.07.2012р. - на суму 6 592,20 грн., згідно видаткової накладної №Ж-00213 від 15.08.2012р. - на суму 25 234,80 грн., всього передано товару на загальну суму 48 387,00 грн.

Позивач вказує, що відповідач частково провів розрахунки із позивачем на суму 19 288,20 грн. та передав товару на суму 12 597,19 грн., (вартість поставлених товарів було зараховано з рахунок погашення заборгованості).

Таким чином, стверджує, що станом на сьогоднішній день загальна сума заборгованості відповідача становить 16 501,61 грн. На направлену відповідачу претензію від 01.10.2013р. будь-якої відповіді не надійшло, кошти не сплачені. У зв'язку із цим, позивач звернувся із позовом до суду за захистом порушеного права.

Посилається на те, що згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк, (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Крім того, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Представник позивача в засідання суду 02.06.2014р. прибув, позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову. Повідомив, що відповідач на дату слухання справи не погасив суму боргу.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив, повноважного представника в судові засідання не направляв, письмового відзиву на позов із документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, хоча про розгляд справи повідомлявся із направлення ухвал від 10.04.2014р., від 05.05.2014р., від 19.052.2014р. із відміткою про їх отримання відповідачем згідно поштових повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі ст.75 ГПК України, за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Західтехпостач", м. Хмельницький як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Витягу із ЄДР від 26.03.2014р. №478485.

01.05.2012р. між ТОВ „Західтехпостач" (постачальник) та ТОВ „Дунаєвецький ливарно-механічний завод" (покупець) укладено договір поставки №20, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцеві, а покупець прийняти й оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором: підшипники, ремені привідні; ланцюги привідні, болт, гайку; шайбу, набивку сальникову АП, АПР, ХБЖ та іншу продукцію виробничо-технічного призначення згідно заявки покупця. На кожну партію продукції, що визначається за цим договором, постачальник виписує Специфікацію або рахунок, що є невід`ємною частиною даного договору. (п.п.1.1 договору).

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 договору передбачено, що найменування, кількість, ціна, асортимент продукції, що постачається, погоджується сторонами заздалегідь. Документи на товар, які постачальник має передати покупцю: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, паспорт, правила зберігання та експлуатації продукції.

Вказаним договором сторони передбачили, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю за поставлений товар (за кожну окрему партію) згідно із специфікацією, рахунком-фактурою тощо не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів (якщо інше не буде погоджено сторонами додатково) з моменту отримання цієї партії у власність. (п.п.5.1 договору).

Згідно п.п.6.1, 6.2, 6.3 договору сторони передбачили, що у випадку поставки товару неналежної якості постачальник зобов'язаний без зволікання замінити неякісний товар якісним. При необґрунтованій відмові від прийому товару покупець повністю відшкодовує постачальнику спричинені цим збитки. У випадку прострочення оплати за поставлений товар покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від несплаченої вчасно суми за кожний день такого прострочення.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 48 387,00грн., що підтверджується видатковими накладними №Ж-00096 від 21.05.2012 року на суму 3924,00 грн., №Ж-00128 від 08.06.2012 р. на суму 12 636,00 грн., №Ж-00188 від 20.07.2012р. на суму 6 592,20 грн., №Ж-00213 від 15.08.2012р. на суму 25 234,80 грн. згідно довіреностей №96 від 21.05.2012р., №122 від 08.06.2012р., №182 від 19.07.2012р., №206 від 13.08.2012р.

Відповідач частково провів розрахунки із позивачем на суму 19 288,20 грн. та передав товару на суму 12 597,19 грн., що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків від 12.03.2014р., банківськими виписками. Решта боргу в сумі 16 501,61 грн. залишилась непогашеною.

Оскільки відповідач зобов'язання по договору не виконав, борг в сумі 16 501,61 грн. не сплатив, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 17 876,07 грн., з яких 16 501,61 грн. основного боргу, 617,11 грн. пені та 757,35 грн. 3% річних згідно поданих розрахунків.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір поставки №20 від 01.05.2012р., відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно проводити розрахунки за отриманий товар, проте в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 16 501,61 грн.

Вказана заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, розрахунками заборгованості. При цьому, доказів про сплату боргу відповідачем суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Із врахуванням вищевикладеного, вимогу про стягнення з відповідача 16 501,61 грн. основного боргу суд вважає правомірною та такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу, також 617,11 грн. пені та 757,35 грн. 3% річних згідно наявних у справі розрахунків.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Пунктом 6.3 договору поставки №20 від 01.05.2012р. сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати за поставлений товар покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від несплаченої вчасно суми за кожний день такого прострочення.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку пені в сумі 617,11 грн. слідує, що позивачем правомірно проведено нарахування пені за період прострочення з 15.09.2012р. по 15.03.2013р., враховуючи дати часткових проплат відповідачем, виходячи із подвійної облікової ставки НБ України за кожний день прострочення.

Тому, вимога позивача про стягнення пені в сумі 617,11 грн. судом приймається як правомірна, оскільки підтверджена відповідним розрахунком, узгоджується із матеріалами справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, судом перевірено нарахування 3% річних в сумі 757,35 грн. та приймається як правомірно обраховане, виходячи із наданого суду розрахунку та вимог ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Західтехпостач", м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький ливарно-механічний завод", м. Дунаївці Дунаєвецький район Хмельницька область про стягнення 17 876,07 грн., з яких 16 501,61 грн. основного боргу, 617,11 грн. пені, 757, 35 грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Дунаєвецький ливарно-механічний завод", м. Дунаївці Дунаєвецький район Хмельницька область, вул. Красінських, 13 (код ЄДРПОУ 34544034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Західтехпостач", м.Хмельницький, вул. Тернопільська,13 (код ЄДРПОУ 37329392) 16 501,61 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот одна гривня 61 коп.) основного боргу, 617,11 грн. (шістсот сімнадцять гривень 11 коп.) пені, 757,35 грн. (сімсот п'ятдесят сім гривень 35 коп.) 3% річних, 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 06.06.2014р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. Тернопільська, 13, м. Хмельницький, 29000) - згідно заяви

3 - відповідачу (вул. Красінських, 13, м. Дунаївці, Дунаєвецький р-н, Хмельницька область, 32400) - рекоменд. кореспонд.