Ухвала

від 29.05.2014 по справі 2а/0270/1404/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року м. Київ К/9991/52334/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Горбатюка С.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року у справі за позовом Санаторія-профілакторія "Залізничник" Жмеринської територіальної профспілкової організації залізничників і транспортних будівельників до виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними та скасувати рішення,

в с т а н о в и л а:

У березні 2012 року Санаторій-профілакторій «Залізничник» Жмеринської територіальної профспілкової організації залізничників і транспортних будівельників звернувся до суду з позовом до виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними та скасувати рішення від 23.02.2012 №17.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю рішення від 23.02.2012 №17, згідно з яким до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підлягає поверненню виплачені кошти в сумі 83033,18 грн., а також згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкцій у розмірі 50% неправомірно використаної суми, як такого, що прийнято на підставі хибних висновків акту передвіки щодо порушенням позивачем порядку використання страхових коштів.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо нарахування коштів в сумі 83033,18 грн., як коштів, які підлягають поверненню до Фонду, а також фінансових санкцій в розмірі 50% на цю суму у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення №17 від 23.02.2012 виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про нарахування коштів в сумі 83033,18грн., як коштів, які підлягають поверненню до Фонду, а також фінансових санкцій в розмірі 50% на цю суму.

У поданій касаційній скарзі виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Фонду проведено планову перевірку цільового використання Санаторієм-профілакторієм «Залізничник» коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 4 квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 13.02.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем розділу І та ІІ «Умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду» Порядку часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду від 16.06.2011 № 31, (зміни до порядку набрали чинності з 07.10.2011) та п.3.4. розділу ІІІ в частині не внесення до Договору від 05.01.2010 №1 після 07.10.2011 змін щодо коригування статей фінансування та п. 7 зазначеного договору, укладеного з Фондом.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 23.02.2012 №17 про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності використаних неправомірно в сумі 83033,18 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 50% неправомірно використаної суми, а саме 41516,59 грн.

Вказуючи на протиправність зазначеного рішення, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірне рішення Фонду від 23.02.2012 №17 прийнято без дотримання норм чинного законодавства, оскільки дія договору від 05.01.2010 №1 у передбаченому законом порядку не припинялась.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Порядком часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності", затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 №16 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок), визначаються умови часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій (далі - санаторій-профілакторій) за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Відповідно до статті 48 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків, в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Згідно з пунктами 1.3 та 1.4 Порядку часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду здійснюється в межах асигнувань, передбачених бюджетом Фонду за статтею "Оздоровчі заходи" та кошторисами програм відділень Фонду щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей із зазначеною метою. За рахунок коштів Фонду передбачаються витрати (часткове фінансування) на харчування, лікування, культобслуговування, проведення медичних консультацій спеціалістами, оплату праці та підвищення кваліфікації медичних працівників санаторіїв-профілакторіїв, які утримуються за рахунок коштів Фонду, оплату послуг та інших видатків.

Пунктом 3.4. Порядку визначено, що кошти Фонду згідно із затвердженим кошторисом щомісяця перераховуються на рахунок санаторію-профілакторію Виконавчою дирекцією відділення Фонду відповідно до договору, укладеного із власником санаторію-профілакторію.

Судами встановлено, що між Фондом (Замовник) з однієї сторони, Жмеринською дирекцією залізничних перевезень (Власник) з другої сторони та Санаторієм-профілакторієм «Залізничник» (Виконавець) з третьої сторони, укладено Договір № 1 від 05.01.2010, яким, зокрема, передбачено порядок виконання сторонами зобов'язань, права і обов'язки сторін, відповідальність сторін та порядок припинення договору, інші умови.

Так, згідно з пунктом 1.1. Договору виконавець зобов'язується надати протягом строку дії цього договору послуги із санаторно-курортного лікування застрахованим особам та членам їх сімей відповідно до затвердженого та погодженого із Замовником кошторису санаторію-профілакторію, що частково фінансується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Замовник зобов'язується здійснити часткове фінансування Виконавця на організацію лікування, харчування культобслуговування, проведення медичних консультацій спеціалістами, оплату праці та підвищення кваліфікації медичних працівників, оплату послуг та інших видатків Виконавця, а Власник зобов'язується здійснювати господарське утримання Виконавця.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що дія договору припиняється у випадку припинення часткового фінансування Виконавця на підставі наказу Фонду.

Пунктом 4.6. даного договору встановлено можливість та виключні випадки одностороннього розірвання договору Фондом, підставою якої є, зокрема, наказ Фонду про припинення часткового фінансування, копія якого, разом з повідомленням про розірвання договору надсилається Санаторію-профілакторію та його Власнику. В цьому випадку договір вважається розірваним в односторонньому порядку з дати видання наказу ВД Фонду про припинення фінансування.

Відповідно до пункту 3.9. Порядку №16 в редакції, як на момент укладання Договору №1, так і в редакції чинній з 07.10.2011, припинення часткового фінансування Санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду здійснюється згідно з наказом Фонду та встановлені умови, за яких може бути припинено часткове фінансування.

Тобто, розділ ІІІ «Часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду» Порядку №16, свідчить про те, що будь-які зміни у частковому фінансуванні санаторію-профілакторію, відкриття, збільшення або зменшення, припинення чи відновлення часткового фінансування здійснюється на підставі наказу Фонду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, такого наказу ні 07.10.2011, ні в інший час до кінця 2011 року Фондом видано не було.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості прийняття відповідачем рішення про повернення виплачених коштів в сумі 83033,18 грн. та застосовування фінансових санкцій у розмірі 50% використаної суми.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: