Постанова

від 05.06.2014 по справі 826/4888/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2014 року 16:29 № 826/4888/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндодоходів у м. Києві проскасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2013 року №100426552208 та№100526552208,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет Україна» (надалі - позивач або ТОВ «Дабл-Ю Нет Україна») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндодоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2013 року № 100426552208 та № 100526552208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 21.05.2014 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.12.2013 року № 100426552208 та № 100526552208 підлягають скасуванню, оскільки ТОВ «Дабл-Ю Нет Україна» не порушувало вимог п.198.1, п.198.6 ст.198, ст.185, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані податковому органу та засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит та віднесення до складу валових витрат відповідних витрат позивача по взаємовідносинам з контрагентами.

У судове засідання 21.05.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав суду письмові заперечення, в яких зазначив про законність та обґрунтованість прийнятих ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з підстав встановлення під час перевірки позивача факту нереальності проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, що за правилами діючого податкового законодавства позбавляє платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Суд у судовому засіданні 21.05.2014 року за згодою сторін на підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дабл-Ю Нет Україна» (код за ЄДРПОУ 37002401) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Нордекс Компані ЛТД» (код ЄДРПОУ 38061646), ТОВ «НТТП Контурвент» (код ЄДРПОУ 38061651) за період з 01.01.2012 року по 30.06.2013 року.

За результатами перевірки позивача, відповідачем було складено акт від 21.11.2013 року № 674/26-55-22-08/37002401, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що до складу валових витрат безпідставно віднесені витрати по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Нордекс Компані ЛТД», ТОВ «НТТП Контурвент» на загальну суму 888 817,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 186 652,00 грн., у т.ч. по періодам: за 1 півріччя 2012 року - 186 652,00 грн.;

п.198.1, п.198.6 ст.198, ст.185 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 177 763,34 грн., а саме: за квітень 2012 року - на загальну суму ПДВ 117 226,67 грн., за травень 2012 року - на загальну суму ПДВ 12 295,00 грн., за червень 2012 року - на загальну суму ПДВ 48 241,67 грн.

Зазначені порушення обґрунтовані з боку відповідача наявністю порушень податкового законодавства з боку підприємств-постачальників позивача - ТОВ «Нордекс Компані ЛТД» та ТОВ «НТТП Контурвент».

Так, в ході проведення перевірки позивача, відповідачу листом від СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.08.2013 року № 10614/7/09-10 надані копії протоколів допитів свідків - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, - отримані від 31.07.2013 року в м. Узин ст. о/у з ОВС ОУГУ Міндоходів у м. Києві ст. лейтенантом податкової міліції Мазур О.В. за дорученням слідчого з ОВС КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві М.В. Федосова, згідно яких допитаними надані наступні пояснення:

ОСОБА_1 пояснила, зокрема, що приблизно у лютому 2012 року, не маючи на меті займатися підприємницькою діяльністю, за грошову винагороду зареєструвала ТОВ «Нордекс Компані ЛТД»; податкові накладні, акти приймання-передачі, договори, платіжні доручення, товарні накладні та інші документи товариства не підписувала та нікого на це не уповноважувала; звітні документи ТОВ «Нордекс Компані ЛТД» не підписувала та нікого на це не уповноважувала, товар не приймала та не передавала, роботи та послуги не виконувала; веденням фінансово-господарською діяльністю товариства не займалась; де знаходяться установчі, реєстраційні, первинні фінансово-господарські документи ТОВ «Нордекс Компані ЛТД» їй не відомо, а також невідомо де знаходиться печатка товариства; хто здійснює діяльність товариства від її імені, підписує податкові накладні, акти приймання-передачі, договори, платіжні доручення та інші документи пов'язані з фінансово-господарською діяльністю товариства їй невідомо, також невідомо хто надає податкову звітність до органів податкової інспекції.

ОСОБА_2 пояснив, зокрема, що приблизно у лютому 2012 року, не маючи на меті займатися підприємницькою діяльністю, за грошову винагороду зареєстрував ТОВ «НТТП Контурвент»; податкові накладні, акти приймання-передачі, договори, платіжні доручення, товарні накладні та інші документи товариства не підписував та нікого на це не уповноважував; звітні документи ТОВ «НТТП Контурвент» не підписував та нікого на це не уповноважував, товар не приймав та не передавав, роботи та послуги не виконував; веденням фінансово-господарською діяльністю товариства не займався; де знаходяться установчі, реєстраційні, первинні фінансово-господарські документи ТОВ «НТТП Контурвент» йому не відомо, а також невідомо де знаходиться печатка товариства; хто здійснює діяльність товариства від його імені, підписує податкові накладні, акти приймання-передачі, договори, платіжні доручення та інші документи пов'язані з фінансово-господарською діяльністю товариства йому невідомо, також невідомо хто надає податкову звітність до органів податкової інспекції.

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку про те, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача - ТОВ «Нордекс Компані ЛТД», ТОВ «НТТП Контурвент», - здійснювалась ними поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності між позивачем та ТОВ «Нордекс Компані ЛТД», ТОВ «НТТП Контурвент», а також про нереальність проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Нордекс Компані ЛТД» та ТОВ «НТТП Контурвент», отже, податкові накладні, складені зазначеними контрагентами не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту та понесених ним витрат по взаємовідносинам з такими контрагентами до складу валових витрат підприємства.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем, у порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки, за результатом розгляду яких, висновки акту перевірки від 21.11.2013 року № 674/26-55-22-08/37002401 були залишені без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акта перевірки позивача від 21.11.2013 року № 674/26-55-22-08/37002401, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

від 06.12.2013 року № 100426552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 186 652,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 46 663,00 грн.

від 06.12.2013 року № 100526552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 177 764,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 88 883,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення, за правилами ст.56 Податкового кодексу України, оскаржувались позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві Міністерства доходів і зборів України та Міністерства доходів і зборів України, за результатами чого, останні були залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.12.2013 року № 100426552208 та № 100526552208 необґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та зафіксовано в акті перевірки позивача від 21.11.2013 року № 674/26-55-22-08/37002401, взаємовідносини позивача з контрагентами ґрунтувалися на договірних засадах.

Так, взаємовідносини позивача з ТОВ «НТТП Контурвент» ґрунтувалися на наступних договорах: від 12.04.2012 року № К-04/1, від 15.04.2012 року № К-05/1, за умовами яких Провайдер (ТОВ «НТТП Контурвент») надає Абоненту (позивач) доступ до мережі Інтернет шляхом підключення до порту мережі Провайдера (далі - Послуга). Перелік Послуг наведено у Додатках до цих Договорів, які є їх невід'ємними частинами. Абонент включається до порту по виділеній лінії. Організація цієї лінії не охоплюється Послугою. Послуги надавалися за адресами: м. Київ, вул. Леонтовича, 9; Київ, вул. Гайдара, 50. Вартість договорів визначається у вигляді щомісячної абонентної плати на підставі ціни, наведеної у додатках до договорів у формі розрахунків вартості послуг та закривається актом наданих послуг. Копії зазначених документів надані позивачем суду в якості доказів у справі.

На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій, виконання умов зазначених договорів, включення витрат на оплату послуг до складу валових витрат підприємства, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, позивачем надані суду копії виписаних ТОВ «НТТП Контурвент» податкових накладних до договорів про надання послуг від 12.04.2012 року № К-04/1 та від 15.04.2012 року № К-05/1 відповідно:

від 28.04.2012 року № 59 на суму 53150,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8 858,53 грн.), від 29.04.2012 року № 61 на суму 60000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 10000,00 грн.), від 30.04.2012 року № 64 на суму 59900,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9983,33 грн.), від 14.05.2012 року № 19 на суму 14670,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2445,00 грн.), від 07.06.2012 року № 8 на суму 31250,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5208,33 грн.), від 08.06.2012 року № 9 на суму 35600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5933,33 грн.), від 14.06.2012 року № 19 на суму 31500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5250,00 грн.), від 19.06.2012 року № 28 на суму 38300,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6383,33 грн.), від 20.06.2012 року № 32 на суму 59300,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9883,33 грн.)

від 30.04.2012 року № 63 на суму 59800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9966,67 грн.), від 28.04.2012 року № 60 на суму 47440,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7906,67 грн.), від 29.04.2012 року № 62 на суму 39450,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6575,00 грн.).

Крім того, на підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій та виконання умов вищезазначених договорів позивачем подані суду копії первинних облікових документів, а саме: актів введення послуг в експлуатацію та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Нордекс Компані ЛТД» ґрунтувалися на наступних договорах:

1. договорах про надання послуг Інтернет від 15.03.2012 року № Н-15/12, від 02.04.2012 року № Н-18/12, за умовами яких Провайдер (ТОВ «Нордекс Компані ЛТД») надає Абоненту (позивач) доступ до мережі Інтернет шляхом підключення до порту мережі Провайдера (далі - Послуга). Перелік Послуг наведено у Додатках до цих Договорів, які є їх невід'ємними частинами. Абонент включається до порту по виділеній лінії. Організація цієї лінії не охоплюється Послугою. Послуги надавалися за адресами: м. Київ, вул. Леонтовича, 9; Київ, вул. Гайдара, 50. Вартість договорів визначається у вигляді щомісячної абонентної плати на підставі ціни, наведеної у додатках до договорів у формі розрахунків вартості послуг та закривається актом наданих послуг. Копії зазначених документів надані позивачем суду в якості доказів у справі.

На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій, виконання умов зазначених договорів, включення витрат на оплату послуг до складу валових витрат підприємства, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги позивачем надані суду копії виписаних ТОВ «Нордекс Компані ЛТД» податкових накладних до договорів про надання послуг Інтернет від 15.03.2012 року № Н-15/12, від 02.04.2012 року № Н-18/12 відповідно:

від 28.04.2012 року № 17 на суму 59700,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9950,00 грн.), від 29.04.2012 року № 20 на суму 56600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9433,33 грн.), від 30.04.2012 року № 22 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 15.05.2012 року № 10 на суму 59100,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9850,00 грн.), від 11.06.2012 року № 2 на суму 35800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5966,67 грн.), від 15.06.2012 року № 8 на суму 20000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.), від 19.06.2012 року № 13 на суму 37700,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6283,33 грн.);

від 28.04.2012 року № 18 на суму 53340,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8890,00 грн.), від 29.04.2012 року № 19 на суму 48550,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8091,67 грн.), від 30.04.2012 року № 21 на суму 53580,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8930,00 грн.).

Крім того, на підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій та виконання умов вищезазначених договорів, позивачем подані суду копії первинних облікових документів, а саме: актів введення послуг в експлуатацію та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

2. договорі про надання телекомунікаційних консультаційних послуг від 01.02.2012 року № Н-10/12, за умовами якого Замовник (позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ «Нордекс Компані ЛТД») бере на себе зобов'язання надати консультаційні послуги з питань пошуку клієнтів для послуг Замовника в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. При цьому, п.2.4. договору передбачено, що зобов'язання Виконавця за цим Договором вважаються виконаними належним чином та у повному обсязі з моменту надання звіту та підписання сторонами відповідного Акта приймання-передачі наданих послуг за кожний відповідний місяць. Копії зазначених документів, як то звіт та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) надані позивачем суду в якості доказів у справі.

На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій, виконання умов зазначеного договору, включення витрат на оплату послуг до складу валових витрат підприємства, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, позивачем надана суду копія виписаної ТОВ «Нордекс Компані ЛТД» податкової накладної від 30.04.2012 року № 23 на суму 52850,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8808,33 грн.).

Оплата послуг отриманих позивачем від контрагентів - ТОВ «Нордекс Компані ЛТД», ТОВ «НТТП Контурвент», - підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою (з додатками) ВТБ «Банку» від 21.05.2014 р. № 393/123-2.

В ході розгляду даної справи, судом також встановлено, що на момент укладання вищезазначених договорів та здійснення господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи позивача або його контрагентів не визнані в судовому порядку недійсними та відсутні вироки судів щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб, у тому числі, й укладання нікчемних правочинів чи здійснення нереальних господарських операцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Приписами п.201.4 ст.201 Кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 Кодексу).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 Кодексу).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 Кодексу).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 на виконання положень ст.201 Кодексу затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який набрав чинності 16.12.2011 року та втратив чинність 01.03.2014 року (надалі - Порядок № 1379).

Відповідно до п.5 Порядку №1379, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2 Порядку №1379).

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.6.3 Порядку №1379).

Системний аналіз викладених законодавчих норм свідчить про те, що до складу валових витрат підприємства та податкового кредиту не відносяться витрати і суми сплаченого податку у складі ціни з придбані товари (роботи, послуги), які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами (податковими накладними), складеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Податковим органом не заперечується, що позивачем як платником податків, у податковому та бухгалтерському обліку відображені операції по взаємовідносинам з ТОВ «Нордекс Компані ЛТД» та ТОВ «НТТП Контурвент», на підставі первинних документів, перелік яких наведено вище.

Крім того, під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентами - ТОВ «Нордекс Компані ЛТД», ТОВ «НТТП Контурвент», - судом не встановлено їхньої невідповідності вимогам чинного законодавства, а, отже, такі первинні документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача.

При цьому, доводи відповідача про те, що податкові накладні, складені ТОВ «Нордекс Компані ЛТД» та ТОВ «НТТП Контурвент», не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту та понесених ним витрат по взаємовідносинам з такими контрагентами до складу валових витрат підприємства з підстав їх підписання невстановленими особами, а не ОСОБА_1 та ОСОБА_2, судом сприймаються критично та до уваги не приймаються, оскільки почеркознавча експертиза відповідної первинної документації не проводилась та її проведення в межах судового розгляду справи відповідачем не заявлялась. Крім того, доказів того, що особи, які підписали спірні документи від імені названих контрагентів, не мали відповідних повноважень, а також того, що про ці обставини було відомо або мало бути відомо позивачу, відповідачем суду не представлено.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на позицію Вищого адміністративного суду України з аналогічної ситуації, викладену в ухвалі від 10.07.2013 року у справі № 2а-3662/10/2370 (№ К/9991/17488/11), в якій зазначено, що посилання ДПІ на фіктивність реєстрації контрагентів та на підписання від їх імені первинних документів невстановленими особами об'єктивно відхилені судами як безпідставні, адже такі факти самі по собі, не у зв'язку з іншими обставинами справи, не можуть слугувати об'єктивними ознаками недобросовісності платника та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди. Зазначені обставини є свідченням порушень, допущених постачальниками платника як третіх осіб. Платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності, на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентами оформлені належним чином укладеними договорами, які не визнані недійсними в судовому порядку, а також підтверджені виданими контрагентами відповідними, належним чином оформленими первинними документами. Також, зазначені господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку та у податковій звітності позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами - ТОВ «Нордекс Компані ЛТД», ТОВ «НТТП Контурвент».

Отже, операції позивача з ТОВ «Нордекс Компані ЛТД» та ТОВ «НТТП Контурвент» здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновків, що позивачем виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «Нордекс Компані ЛТД», ТОВ «НТТП Контурвент».

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускають його контрагенти, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний характер здійснених операцій, а тому позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту та формування валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Нордекс Компані ЛТД» та ТОВ «НТТП Контурвент» за перевіряємий період.

Слід зазначити, що у відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову може, зокрема, прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З урахуванням викладеного, а також того, що під час розгляду справи було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та податку на прибуток і застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 06.12.2013 року №100426552208 та№100526552208, які, з огляду на вищевикладене, підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 06.12.2013 року №100426552208 та№100526552208 з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 06.12.2013 року № 100426552208.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 06.12.2013 року № 100526552208.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок