Постанова

від 23.05.2014 по справі 826/4736/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 23 травня 2014 року                    08:16                                № 826/4736/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді – Шулежка В.П., при секретарі Пасічнюк С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Кіберплат Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі  Головного управління  Міндоходів у м. Києві  про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Кіберплат Україна» (надалі – ТОВ «Кіберплат Україна», позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі  Головного управління  Міндоходів у м. Києві (надалі – ДПІ у Печерському  районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від №75426552201 від 28.10.2013p., згідно з яким донараховано податкові зобов‘язання з податку на додану вартість на суму 229 375,00 грн., в тому числі 197 959,00 грн. за основним платежем та 31 416,00 грн. за штрафними санкціями та податкового  повідомлення-рішення №75526552201 від 28.10.2013p., згідно з яким донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 1  014 076, 00 грн., в тому числі 907 889,00 грн. за основним платежем та 106 187,00 грн. за штрафними санкціями. Свої позовні вимоги  ТОВ «Кіберплат Україна» обґрунтовує тим, що висновки акту  перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач   вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Щодо   заниження валового доходу на суму 1 072 060 грн. позивач зазначає, що  ТОВ «Кіберплат Україна» у січні 2012 р. привело бухгалтерський облік у відповідність до зміненого додатковою угодою № 2 від 01.01.2011р. порядку нарахування вартості послуг та правомірно зменшило в бухгалтерському обліку їх вартість на суму 1 072 060 грн., які не можна вважати безоплатно отриманими. Щодо заниження доходу на суму 791 786 грн. позивач вважає, що висновок акту перевірки про безнадійність заборгованості ТОВ «Кіберплат Україна» перед ЗАТ «Кіберплат» у сумі 791 786 грн. суперечить закону. Також позивач зазначає, що ДПІ у Печерському  районі м. Києва безпідставно зроблено висновок про завищення показників валових витрат на збут на суму 2 384 000 грн., оскільки застосування до витрат на збут норм Податкового кодексу України, що регулюють витрати на собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг), є неправомірним. Щодо завищення інших витрат на суму 2 100 626 грн. позивач зазначає,  що визначивши за І квартал 2011 року від'ємне значення оподаткування у сумі 2 100 626 грн., ТОВ «Кіберплат Україна» при виправленні помилки правомірно віднесло його до складу інших витрат у звітності за II-IV квартали 2011 року в силу вимог Податкового кодексу України без оформлення первинних документів, передбачених загальними правилами для витрат. Порушень щодо перенесення від'ємного значення об'єкту оподаткування в цій частині (на суму 2 100 626 грн.) податковий орган не встановив. Окрім того, щодо нарахованого податку на додану вартість позивач стверджує, що отримані ТОВ «Кіберплат Україна» від ЗАТ «Кіберплат» інформаційні послуги були використані  позивачем у господарській діяльності. Податковим органом не встановлено будь-яких порушень позивачем вимог до складання документів, які є підставою для віднесення сплачених (нарахованих) сум ПДВ до податкового кредиту у сумі 196 693 грн. За викладених обставин, податковий орган безпідставно зменшив податковий кредит ТОВ «Кіберплат Україна», сформований за операціями з отримання послуг від нерезидента ЗАТ «Кіберплат» у 2011 році на загальну суму 196 693 грн. У судовому засіданні представник позивача  позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, просив суд у задоволенні позову відмовити. Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне. ТОВ «Кіберплат Україна»  зареєстроване  Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.09.2005р., свідоцтво про державну реєстрацію від 20.09.2005р., реєстраційний №10701020000012560. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 33745125. ТОВ «Кіберплат Україна» взято на податковий 21.09.2005р. за № 39032 та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському  районі м. Києва. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.10.2005р. №37700280, виданого ДПІ у Печерському  районі м. Києва, індивідуальний податковий номер – 337451226550  позивач зареєстрований платником ПДВ. ДПІ у Печерському   районі м. Києва  на підставі направлень від 22.08.2013р. №№411/26-55-22-01, 69/26-55-17-02, 413/26-55-22-03, 416/26-55-22-06, 366/22-55-22-01, 367/26-55-22-07,  згідно із п.п.75.1.2, п.75.1, ст.75, ст. 77 Податкового кодексу України  та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.07.2013р. №651 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Кіберплат Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 30.06.2013р. За результатами перевірки складено акт документальної  планової виїзної  перевірки №495/26-55-22-01/33745125 від 10.10.2013р. (надалі – акт перевірки). Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення ТОВ «Кіберплат Україна»: п.п.14.1.228, п.п. 14.1.11, п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.36, п.14.1, ст.14, п.44.1, ст.44, п.п. 135.5.4. п.135.4. ст.135,  п. 138.2,  п. 138.4, п.138.8, п.138.4 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України,  в результаті чого товариством  занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 907 889 грн., в т.ч. по періодам: за 2011 рік на суму 483 144 грн., за 2012 рік на суму 288 375 грн., за півріччя 2013 року на суму 136 370 грн.; п. 190.2 ст.190, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України,  в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 197 959 грн., у тому числі за лютий 2011 року на суму 17 339 грн., за березень 2011 року на суму 12 978 грн., за квітень 2011 року на суму 15 054 грн., за травень 2011 року на суму 13 716 грн., за червень 2011 року на суму 13 211 грн., за липень 2011 року на суму 14 223 грн., за серпень 2011 року на суму 19 250 грн., за вересень 2011 року на суму 21 598 грн., за жовтень 2011 року на суму 26 442 грн., за січень 2012 року на суму 44 148 грн. Висновки акту перевірки  обґрунтовані тим, що зменшення кредиторської заборгованості на суму 1 072 060,21 грн. виникло внаслідок зменшення відсотка (з 0,15% до 0,01%), згідно з яким обчислювалася вартість послуг у зв‘язку з укладенням сторонами (ТОВ «Кіберплат Україна»  та ЗАТ «Кіберплат») додаткової угоди № 2 від 01.01.2011р. до Договору про надання інформаційних послуг №20061101 від 01.11.2006р. При цьому, податковий орган, керуючись пп. 14.1.13 п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що ТОВ «Кіберплат Україна» безоплатно отримало послуги від ЗАТ «Кіберплат» на суму 1 072 060 грн., а отже  позивач безпідставно занизив валовий дохід на вказану суму. Окрім того, ТОВ «Кіберплат Україна» не включило до складу доходів суму кредиторської заборгованості перед ЗАТ «Кіберплат»  у розмірі 791 786 грн., яка обліковувалася станом на 30.06.2010р. та за якою минув строк позовної давності. Також, перевіркою встановлено завищення у 2011 році задекларованих ТОВ «Кіберплат Україна» «витрат на збут» у розмірі 2 384 000 грн., які сплачено як комісійну винагороду посередникам, чим порушило пп.14.1.228 п.14.1. ст.14, п.138.8, п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України. Перевіркою встановлено завищення задекларованих ТОВ «Кіберплат Україна» інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат на суму 2 100 626 грн. за IV квартал 2011 року. Також, за даними перевірки позивачем неправомірно перенесено від'ємне значення об‘єкта оподаткування попереднього звітного року, чим завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 749 159 грн. Окрім того, ТОВ «Кіберплат Україна» не включило до складу податкових зобов‘язань  ПДВ по послугах, отриманих від нерезидента ЗАТ «Кіберплат» у грудні 2011 року у розмірі 1266 грн. Актом перевірки  встановлено завищення задекларованого ТОВ «Кіберплат Україна» податкового кредиту на загальну суму 196 693 грн. внаслідок неправомірного віднесення до його складу сум податків, нарахованих (сплачених) за наслідками операцій з придбання послуг від нерезидента ЗАТ «Кіберплат». Порушення обґрунтовані тим, що ТОВ «Кіберплат Україна» не були використані в господарській діяльності послуги, придбані у 2011 році від нерезидента ЗАТ «Кіберплат» на загальну суму 1 072 060 грн. На підставі висновків, викладених у акті перевірки ДПІ у Печерському  районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від №75426552201 від 28.10.2013p., яким  донараховано податкові зобов‘язання з податку на додану вартість  у розмірі 197 959,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі  31 416,00 грн., та податкове  повідомлення-рішення №75526552201 від 28.10.2013p., згідно з яким донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму  907 889,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі  106 187,00 грн. Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою від 17.11.201р. №147 до Головного управління Міндоходів у м. Києві. Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17.01.2014р.  №473/10/26-15-060-15  про результати розгляду первинної скарги залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скаргу – без задоволення. Не погоджуючись з рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві, ТОВ «Кіберплат Україна» звернулось із повторною скаргою до Міністерства доходів в зборів України. Рішенням Міністерства доходів в зборів України № 5427/6/99-99-10-01-15 від 27.03.2014р., рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві та податкові повідомлення-рішення  залишено  без змін,  а  скаргу позивача –  без  задоволення. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного. Судом встановлено, що між ТОВ «Кіберплат Україна» та ВАТ «Кіберплат.КОМ» укладено договір про надання інформаційних послуг №20061101 від 01.11.2006р. За вказаним Договором ВАТ «Кіберплат.КОМ» (Виконавець) зобов‘язаний надавати ТОВ «Кіберплат Україна» (Замовник) інформаційні послуги,  пов'язані з реалізацією абонентам електронних ваучерів, призначених для поповнення рахунку (оплати послуг зв'язку) абонентів. Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити такі послуги. В подальшому Виконавець змінив назву - з «Кіберплат.КОМ» на «Кіберплат» та тип акціонерного товариства - з відкритого на закрите акціонерне товариство, у зв‘язку з чим між сторонами укладені відповідно 31.10.2007р. та 30.09.2011р. доповнення № 1, № 3 до договору про надання інформаційних послуг №20061101 від 01.11.2006р. Відповідно до п.4.2. Договору про надання інформаційних послуг №20061101 від 01.11.2006р. вартість послуг Виконавця становить 0,15% від загальної суми прийнятих Замовником (Дилерами) платежів та від загальної суми реалізованого Замовником (дилерами) Товару згідно з номіналом. В подальшому, сторони уклали додаткову угоду № 2  від 01.01.2011р. до Договору про надання інформаційних послуг № 20061101 від 01.11.2006p., якою змінили вартість послуг Виконавця (п.4.2.), а саме; з 01.01.2011 р. вартість послуг Виконавця встановлено сторонами у розмірі 0,01% від загальної суми прийнятих Замовником (дилерами) платежів та від загальної суми реалізованого Замовником (Дилерами) Товару згідно з номіналом. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кіберплат Україна»  та ЗАТ «Кіберплат» при підписанні актів виконаних робіт за 2011 рік не прийняло до уваги підписану додаткову угоду №2 від 01.01.2011р.  до договору №20061101 про надання інформаційних послуг, де передбачено, що з 01.01.2011р. вартість послуг Виконавця по даному договору встановлюється сторонами в розмірі 0,01% від загальної суми прийнятих Замовником платежів або від загальної суми реалізованого Замовником Товару відповідно номіналу, відповідно погодилось з її обсягом та вартістю отриманих послуг, претензій сторони одна до одної не мали. Кредиторська заборгованість станом на 31.11.2011р.  по контрагенту ЗАТ «Кіберплат»  складає 2406906,55 грн.  У січні 2012р. на підставі актів виконаних робіт з урахуванням зменшеного відсотку, а саме: в розмірі 0,01% від загальної суми прийнятих Замовником платежів або від загальної суми реалізованого Замовником Товару відповідно номіналу та додаткової угоди №2 від 01.01.2011р. до договору №20061101 про надання інформаційних послуг зменшено кредиторську заборгованість по Дт 632 рахунку Кт рах.442 на суму 1  072 060,21 грн. Згідно з наданими до перевірки документами податковим органом встановлено, що ТОВ «Кіберплат Україна» проведено акти виконаних робіт, в яких зазначено, що послуги надані повністю, сторони претензій одна до одної не мають. Акти підписано представниками з обох сторін. У 2011р. по даних бухгалтерського обліку проведено акти виконаних робіт на загальну суму 1 149 815,09 грн., з відображенням в бухгалтерському обліку по рах. 632 кредиторської заборгованості на суму 2 406 906,55 грн. При цьому у січні 2012 року  ТОВ «Кіберплат Україна» зменшено кредиторську заборгованість по рах, 632, зробивши бухгалтерські проводки Дт 632 Кт 442 на суму 1  072 060,21 грн., на підставі актів виконаних робіт з меншою вартістю наданих послуг. Тобто, товариство у 2011р. проведено акти, які містять відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення з відображенням в бухгалтерському обліку та облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Крім того, зменшення кредиторської заборгованості по рах. 632 свідчить про те, що ТОВ «Кіберплат.Ком»  в частині наданих послуг на суму 1  072 060,21 грн. не висуває вимоги щодо компенсації їх вартості. Відповідно до положень пп. 135.5.  п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Згідно положень пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи. Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з висновком податкового органу  про порушення позивачем вимог пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в частині заниження інших доходів на суму 1  072 060 грн. та в частині завищення податкового кредиту на суму 196 693 грн. ПДВ. Також, судом встановлено, що  станом на 30.06.2010р. згідно з карткою рах. 632 контрагент ВАТ «Кіберплат.КОМ» (Росія) рахується кредиторська заборгованість на суму 791 786,41 грн. За період з 30.06.2010р. по 30.06.2013р. відповідно до картки рах. 632 сплата за отримані інформаційні послуги не здійснювалась. Станом на 30.06.2013р. згідно з карткою рах. 632 по вказаному контрагенту рахується кредиторська заборгованість на суму 1  159 097,77 грн. З цього приводу суд зазначає, що згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Аналогічна позовна давність встановлена і Цивільним кодексом Російської Федерації. Згідно з абзацом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю. В той же час, як уже зазначалось, відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються, зокрема, безнадійна кредиторська заборгованість. Тобто, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості (з урахуванням ПДВ) включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновком податкового органу, що кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності у сумі 791 786 грн. повинна бути включена до складу інших доходів в декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2013р. Щодо завищення позивачем витрат на суму 5  233  789,00 грн. суд зазначає наступне. За результатами діяльності у 2011 році  ТОВ «Кіберплат Україна»  мало від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі  2  384 004 грн. Фактично у період з 01.01.2011р. по 30.06.2013р. згідно з документами, наданими до перевірки, ТОВ «Кіберплат Україна» здійснювало реалізацію ваучерів та масивів електронних одиниць поповнення рахунків мобільних операторів, надання електронних ваучерів та масивів електронних одиниць, поповнення рахунків мобільних операторів у тому числі по договорах комісії та доручення. Згідно з наданими до перевірки документами встановлено, що  відповідно до актів прийому-передачі послуг за  вартість реалізованих товарів сплачується відсоток винагороди. В додатку ВЗ до декларації з податку на прибуток віднесено до складу витрат на збут - сплату комісійної винагороди торговим агентам. Згідно з наданими до перевірки документами встановлено, що відповідно до актів прийому-передачі послуг за вартість реалізованих товарів сплачується відсоток винагороди. Проте, в ході проведення перевірки не надано собівартість формування відсотку винагороди за вартість реалізованих товарів, по актах прийому-передачі послуг. Відповідно до пп. 14.1.228 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу ІІІ Податкового кодексу України - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу. Пунктом 138.8.ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких І товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи віз реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. В порушення вищезазначених норм права, позивачем не підтверджено собівартість формування відсотку винагороди за вартість реалізованих товарів. Виходячи із вищезазначеного суд погоджується із висновком податкового органу, що  TOB «Кіберплат Україна» на порушення п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14, п..138.8, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України завищено суми рядку 06.2 Декларацій „Витрати на збут ” всього на суму 2 384 000 грн. Також, в ході перевірки встановлено, що в декларації з податку на прибуток підприємств за 2011 рік віднесено інші витрати господарської діяльності в сумі 2  100 626 грн.  Позивачем до перевірки не надано первинних документів, на підставі яких ТОВ «Кіберплат Україна»  формувалися інші витрати на суму 2  100 626 грн. Частинами 2 та 3  ст.9 Закону України « Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт  здійснення господарської операції. Первинні документи  повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити обов'язкові  реквізити. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою додатків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких  передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу. Згідно п. 138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують  собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того  звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання  яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що податковим органом під час проведення перевірки надано директору ТОВ «Кіберплат Україна» лист від імені перевіряючого з пропозицією надати данні бухгалтерського обліку, картки рахунку,  розшифровки, тощо де відображено коригування інших витрат у сумі 2 100 626 грн.; дані податкового обліку з відображенням коригування інших витрат у сумі 2 100 626 грн.; первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до складу інших витрат витрати у сумі 2 100 626 грн. Проте, позивачем належним чином оформлені первинні документи ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду справи надані не були. Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновком податкового органу, що  позивачем неправомірно віднесено в декларації з податку на прибуток підприємств за  2011 рік інші витрати господарської діяльності в розмірі 2 100 626 грн. Окрім того, перевіркою відображених у рядку 06.5 Декларацій «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік)» показників за період з 01.01.2012р. по 30.06.2013р. у загальній сумі 749 159 грн., що дані витрати було сформовано за рахунок наступних показників: перенесення від'ємного значення попереднього звітного року. В результаті встановленого порушення, а саме неправомірного перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік) в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2012р. на суму 525 157 грн., за півріччя 2013р. на суму 224 002 грн., позивачем завищено задекларовані  показники у рядку 06.5 Декларацій «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік)» на загальну суму 749 159 грн., в т.ч. за 2012р. на суму 525 157 грн., за півріччя 2013р. на суму 224 002 грн. Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновком податкового органу, що  товариством на порушення  п.п.14.1.228, п.п. 14.1.11, п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.36, п.14.1, ст.14, п.44.1, ст.44, п.п. 135.5.4. п.135.4. ст.135,  п. 138.2,  п. 138.4, п.138.8, п.138.4 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 907 889 грн. та в порушення п. 190.2 ст.190, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 197 959 грн. Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 197  959,00 грн. та нараховання штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31  416,00 грн. та  збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 907  889,00 грн. та нараховання штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 106  187,00 грн. здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податкові повідомлення-рішення №75426552201 та №75526552201 від 28.10.2013p. винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про  необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення. Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України  відшкодування судового збору позивачу не здійснюється. Керуючись ст.ст.  94, 158-163 КАС України суд,- П О С Т А Н О В И В: В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кіберплат Україна»  відмовити повністю. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва  апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. Суддя                                                                                                             В.П. Шулежко