Ухвала

від 04.06.2014 по справі 2а-4306/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

04 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-4306/12/1470

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Бітова А.І.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2012 року № 0000702360,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» (далі - позивач, ТОВ «Судносервіс») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) від 07.08.2012 року №0000702360, яким ТОВ «Судносервіс» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2197380,84 грн. в тому числі, за основним платежем 1464920,56 грн. та за штрафними санкціями 732460,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем було безпідставно проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Судносервіс» всупереч абз.3 п.44.5 ст.44 ПК України у проміжок часу, коли Позивач відновлював втрачені (викрадені) фінансово-господарські документи. Акт від 26.07.2012 року №1993/22-200/23619147, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, складений з порушенням пункту 5 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України №984 від 22 грудня 2010 року. Висновки акту перевірки про нікчемність правочинів між Позивачем та контрагентами є необґрунтованими та суперечать нормам діючого законодавства.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову, вважає податкове повідомлення-рішення від 07.08.2012 року № 0000702360 правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.09.2013 року позовні вимоги ТОВ «Судносервіс» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 07.08.2012 року №0000702360, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 197 380,84 грн.

Відповідачем на зазначену постанову подано апеляційну скаргу. Апелянт просить оскаржувану постанову від 19.09.2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно наказу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 24.07.2012 року №724 з 24.07.2012 року по 30.07.2012 року проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «СУДНОСЕРВІС» з питань правомірності формування податкового кредиту, податкових зобов'язань та валових доходів, валових витрат за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року.

Як вбачається з наказу, підставою для проведення перевірки стали пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 та пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України, згідно положень яких контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків, а документальна позапланова перевірка здійснюється, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Податковим органом на адресу ТОВ «СУДНОСЕРВІС» було направлено запити від 08.05.2012 року №2246/10/221-117, від 08.05.2012 року №2249/10/22-117, від 11.05.2012 року №2303/10/22-117 про надання інформації та її документального підтвердження.

Судом встановлено, що позивачем на вказані вище листи в межах десятиденного строку була надана відповідь, а саме, лист ТОВ «СУДНОСЕРВІС» від 23.05.2012 року №101 (на запит ДПІ від 08.05.2012 року №2246/10/221-117), від 23.05.2012 року №100 (на запит ДПІ від 08.05.2012 року №2249/10/22-117), від 23.05.2012 року №104 (на запит ДПІ від 11.05.2012 року №2303/10/22-117), в яких йшлася мова про неможливість надати витребувані документи в зв'язку з форс-мажорними обставинами, про які підприємство зобов'язалося додатково повідомити в найближчий термін.

25.05.2012 року до контролюючого органу позивачем додатково було надіслано лист від 25.05.2012 року №105, в якому відповідно до вимог п.44.5 ст.44 ПК України позивачем було повідомлено, що значну частину витребуваних в листах документів не має можливості надати в зв'язку з їх викраденням. Копія постанови слідчого від 23.05.2012 року, в якій зафіксовано факт викрадення документів була додана до листа та наявна в матеріалах справи.

29.05.2012 року ТОВ «СУДНОСЕРВІС» отримано лист ДПІ від 28.05.2012 року №2790/10/22-117, в якому запропоновано провести інвентаризацію наявних на підприємстві документів бухгалтерського та податкового обліку за період ІІ півріччя 2011 року та І квартал 2012 року та надати переліки втрачених (викрадених документів).

На вказаний запит було надано витребувану інформацію згідно листа від 01.06.2012 року №115, а саме - було надано копії розпорядчих документів підприємства про проведення інвентаризації та відновлення втрачених документів, а також копії описів втрачених документів на 179 аркушах.

Відповідно до абз.3 п.44.5 ст.44 ПК України у разі неможливості проведення перевірки у випадку втрати (крадіжки) документів, терміни проведення перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, тобто 90 днів.

У Наказі від 24.07.2012 року №724 на проведення перевірки міститься посилання на постанову прокурора Ленінського району м. Миколаєва про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.06.2012 року, як на підставу для ігнорування положень абз.3 п.44.5 ст.44 ПК України. При цьому у постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 23.05.2012 року зафіксовано факт викрадення документів.

Як вбачається з постанови прокуратури Ленінського району м. Миколаєва, підставою для скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.05.2012 року була необхідність проведення додаткової перевірки правоохоронними органами. Станом на дату проведення перевірки така додаткова перевірка правоохоронними органами була проведена і результат її залишився незмінним - факт крадіжки було підтверджено постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.06.2012 року.

ТОВ «СУДНОСЕРВІС» у відповідності до чинного законодавства України, зокрема, до вимог п. 44.5 ст. 44 ПК України (у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку), надіслав відповідний лист до відповідача, додав документ правоохоронних органів, що підтверджує факт крадіжки, провів інвентаризацію, результати якої також надіслав до ДПІ та повідомив, що протягом 90-денного строку головним бухгалтером Товариства в порядку визначеному чинним законодавством будуть здійснюватися заходи, направлені на відновлення втрачених документів.

За таких обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що перевірка була здійснена відповідачем з порушенням вимог ПК України, зокрема, ст. 44 ПК України. Проте, на порушення зазначеної вимоги закону та права платника податків на перенесення терміну перевірки до дати відновлення фінансово-господарських документів, незважаючи на фактичну відсутність у позивача їх значної частини, ДПІ провела перевірку без використання первинних документів, а лише на підставі листів, актів перевірок податкових інспекцій м. Миколаєва, а також програмних продуктів ОДПС.

За результатами перевірки складено Акт від 26.07.2012 року №1993/22-200/23619147 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «СУДНОСЕРВІС» з питань правомірності формування податкового кредиту, податкових зобов'язань та валових доходів, валових витрат за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «КОМПАНІ ГАРАНТ» (код ЄДРПОУ 36880258), ТОВ «МЕРИДІАН СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 33437087), ТОВ «ТВ-КО» (код ЄДРПОУ 34437334)».

На підставі зазначеного Акту №1993/22-200/23619147 прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.08.2012 року №0000702360, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2197380,84 грн., в тому числі за основним платежем 1 464 920,56 грн. та за штрафними санкціями 732 460,28 грн.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем п.1, п.5 ст.203, п.1 п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «СУДНОСЕРВІС» з зазначеними у акті перевірки постачальниками; п.138.2 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2012 року на загальну суму 1 464 920,56 грн.

Зазначені висновки зроблені податковим органом за результатами дослідження по ланцюгам постачання та ґрунтуються на тому, що документування поставок товару та включення відповідних сум до складу валових витрат за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «КОМПАНІ ГАРАНТ», ТОВ «МЕРИДІАН СТРОЙ», ТОВ «ТВ-КО» відбувалося на підставі договорів та документів, які є недійсними згідно з ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України і в силу ст. 216 цього Кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Підставою для визнання вказаних договорів та документів недійсними стали сумніви податкового органу щодо господарських можливостей контрагентів позивача - ТОВ «КОМПАНІ ГАРАНТ», ТОВ «МЕРИДІАН СТРОЙ», ТОВ «ТВ-КО» - виконувати свої зобов'язання, оскільки вони станом на час проведення перевірки не знаходяться за своєю адресою, не мають в штаті значної кількості працівників, не мають основних засобів та не надають податкову звітність.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно хибності доводів відповідача з огляду на наступне.

Акт перевірки не містить жодних доказів того, що договори позивача з ТОВ «КОМПАНІ ГАРАНТ», ТОВ «МЕРИДІАН СТРОЙ», ТОВ «ТВ-КО» були спрямовані на незаконне використання об'єктів майна будь-якої форми власності (в тому права власності Українського народу) або укладений стосовно викраденого майна чи майна, вилученого (обмеженого) в обігу.

За наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. Чинним законодавством не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, у позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В Акту перевірки відповідачем встановлено завищення ТОВ «СУДНОСЕРВІС» витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування, за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року на загальну суму 6 975 812,19 грн., у т.ч. по ТОВ «КОМПАНІ ГАРАНТ» на 180 756, 41 грн., по ТОВ «МЕРИДІАН СТРОЙ» - 288 709,82 грн., по ТОВ «ТВ-КО» - 6 506 345,96 грн.

Як було вказано вище, під час перевірки податковим органом не використовувалися первинні документи ТОВ «СУДНОСЕРВІС», а розглядалася лише наявна у податкового органу інформація, зокрема:

- запити щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з контрагентами в ході проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «СУДНОСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.12 по 31.03.12;

- лист ТОВ «СУДНОСЕРВІС» від 01.06.12 №115;

- Акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 13.07.2012 року №1882/221-100/34437334 «Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТВ-КО» (код за ЄДРПОУ 34437334) щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з грудня 2011 року по травень 2012 року»;

- листи ВПМ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва МО ДПС від 04.05.12 №1611/7/07-007, №6-вн від 04.04.2012 року, №1249/7/07-502 від 15.05.2012 року, від 15.06.12 №3259/7/07-502, від 21.06.12 №3438/7/07-303.

- програмні продукти «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АІС «ТАХ», АІС «Аудит», АІС «Бест-Звіт», база даних ДПС платників ПДВ.

Згідно до вимог до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу», а пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку».

Згідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивачем сформовано витрати, які враховуються при визначення об'єкта оподаткування, на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Судом досліджено фінансово-господарські відносини ТОВ «СУДНОСЕРВІС» у розрізі контрагентів:

- ТОВ «ТВ-КО» - господарські операції з постачання товару (культур зернових - сорго, кукурудзи) відбувалися у січні-лютому 2012 року. До суду надавалися всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення цих операцій. Подальша реалізація товару відбулася відповідно до експортного контракту на «Nibulon S.A.», Швейцарія. Під час взаємовідносин Позивача з ТОВ «ТВ-КО» останнє перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було платником ПДВ.

Акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 13.07.2012 року №1882/221-100/34437334 «Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТВ-КО» (код за ЄДРПОУ 34437334) щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з грудня 2011 року по травень 2012 року» не є документом, яким можна підтвердити чи спростували наявність або відсутність господарським взаємовідносин, оскільки перевірка як така взагалі не відбулася;

- ТОВ «МЕРИДІАН СТРОЙ» - господарські операції з постачання товару (культур зернових - кукурудзи) відбувалися у лютому 2012 року. До суду надавалися всі первинні документи, що підтверджують факт здійснення цих операцій. Подальша реалізація товару відбулася відповідно до експортного контракту на «Nibulon S.A.», Швейцарія. Під час взаємовідносин Позивача з ТОВ «МЕРИДІАН СТРОЙ» останнє перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців й було платником ПДВ.

Листи ВПМ ДПІ, зокрема лист №1249/7/07-502 від 15.05.2012 року, не є документами, якими можна підтвердити чи спростували наявність або відсутність господарським взаємовідносин, оскільки перевірка як така взагалі не відбулася;

- ТОВ «КОМПАНІ ГАРАНТ» - господарські операції з постачання товару (культур зернових - кукурудзи) відбувалися в лютому 2012 року. До суду надавалися всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення цих операцій. Подальша реалізація товару відбулася відповідно до експортного контракту на «Nibulon S.A.», Швейцарія. Під час взаємовідносин Позивача з ТОВ «КОМПАНІ ГАРАНТ» останнє перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців й було платником ПДВ.

Листи ВПМ ДПІ, зокрема лист №6-вн від 04.04.2012 року, не є документом, яким можна підтвердити чи спростували наявність або відсутність господарським взаємовідносин, оскільки така перевірка не відбулася.

Судом досліджено первинні документи, на підставі яких позивачем сформовано валові витрати, а саме: копії первинних документів на підтвердження отримання товарів від підприємств-постачальників (ТОВ «КОМПАНІ ГАРАНТ», ТОВ «МЕРИДІАН СТРОЙ, ТОВ «ТВ-КО»), видаткові і податкові накладні, товарно-транспортні накладні, договори, банківські виписки. Копії первинних документів, які підтверджують подальшу реалізацію придбаних у зазначених контрагентів товарів на «Nibulon S.A.», Швейцарія - зовнішньоекономічні контракти, рахунки, акти приймання-приймання передачі, вантажно-митні декларації. Пояснення Позивача та дослідження матеріально-технічної бази ТОВ «СУДНОСЕРВІС».

Як встановлено судом, товар був придбаний позивачем відповідно до договорів поставки, виконання яких мало реальний характер та якими спричинено зміни у структурі активів позивача, підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку, та у подальшому дані товари було реалізовано.

Податковим органом ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій зауважень щодо даних документів не надано.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не було доведено, що позивачем не було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на майновий стан, капітал, зобов'язань та фінансових ресурсів, оскільки факт отримання позивачем відповідного товару та подальше його використання у своїй господарській діяльності шляхом реалізації своєму контрагенту за ціною вищою, ніж було придбано позивачем підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, господарські операції між позивачем та підприємствами-постачальниками, зазначеними в акті перевірки, є реальними, товарними, мають відношення до господарської діяльності позивача, та такими, що спрямовані на досягнення економічного ефекту та отримання прибутку.

Хибними є посилання відповідача на акти інших податкових органів по контрагентам позивача та листи ВПМ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва МО ДПС, оскільки висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу фінансової діяльності спірних контрагентів, є необґрунтованими. Результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагентів відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків в частині податкового обліку позивача.

Разом з тим, відповідно до п.п. 5.2.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України № 984 від 22.12.2010 року, акт документальної перевірки повинен містити чіткий, систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Висновки відповідача про відсутність у контрагентів ТОВ «СУДНОСЕРВІС» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, що свідчить про «проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання», базуються лише на припущеннях податкового органу. Відсутність у підприємств-постачальників основних засобів чи трудових ресурсів не впливає на дійсність укладених між позивачем та ТОВ «КОМПАНІ ГАРАНТ», ТОВ «МЕРИДІАН СТРОЙ, ТОВ «ТВ-КО» договорів та можливість реального та якісного виконання передбачених у них зобов'язань.

Враховуючи всі викладені обставини та представлені сторонами докази, колегія суддів не вбачає у діях ТОВ «СУДНОСЕРВІС» порушень норм законів, на які посилається податковий орган, та вважає твердження останнього про наявність таких порушень недоведеними та такими, що ґрунтуються лише на припущеннях відповідача, а також спростовуються матеріалами даної адміністративної справи.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 10.06.2014 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.І.Бітов

Суддя: О.І.Шляхтицький