Постанова

від 29.05.2014 по справі 806/1440/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року Житомир справа № 806/1440/14

категорія 6.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Сичова О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "ЛідерПром" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про скасування постанови №6 від 11.03.2014 р. та припису від 25.02.2014 року №4,-

встановив:

Приватне підприємство "ЛідерПром" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень просило скасувати постанову від 11.03.2014 року №6 та припис від 25.02.2014 року №4 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області.

В обгрунтування вимог зазначає, що всупереч п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 перевірка за результатами якої винесено спірні рішення була проведена без присутності уповноваженого представника Приватного підприємства "ЛідерПром", а про проведення перевірки відповідачем позивача повідомлено не було. Щодо правопорушень встановлених відповідачем під час перевірки Приватне підприємство "ЛідерПром" зазначає, що виходячи з вимог п.1.17 ДНБ А.3.1-5-2008 "Організація будівельного виробництва" загальний журнал робіт не належить до виконавчої документації, журнал вхідного контролю конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування, які використовуються на об'єкті та протоколи випробувань контрольних зразків бетону на міцність є наявні у підприємства і заповнені у відповідності до встановлених вимог.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Надіслав до суду письмові заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи без його участі.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі сторони, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини ч.6 ст.128 КАС України розглядає дану справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що на підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 24.12.2013 року №119 «Про затвердження планів перевірок на I квартал 2014 року», посадовою особою останнього була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об'єкта будівництва, а саме реконструкції існуючої АЗС в БП АЗС ТОВ "Рустель" з встановленням газоправного пункту СЗГ-К-10,1 у Літинському районі Вінницької області на території Дяківецької сільської ради, автомобільна дорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка, км.337+958 (праворуч).

В ході проведеної перевірки було встановлено порушення вимог законодавства щодо ведення виконавчої документації на об'єкті будівництва, а саме:

- загальний журнал робіт ведеться з порушенням вказівок додатку "В" ДБН А.3.1-5 -2009 «Організація будівельного виробництва», в якому не вказані акти проміжного приймання відповідальних конструкцій, результати контролю якості будівельно-монтажних робіт, повністю неописані види та умови виконання робіт, порушено хронологію виконанню робіт, відсутні запаси контролюючих органів і служб про зауваження та перевірку їх виконання, невідповідність хронології виконання бетонних робіт у даному журналі та журналі бетонних робіт;

- відсутній журнал вхідного контролю конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування, які використовуються на об'єкті чим порушено вимоги п.9.6 ДБН А.3.1-5 -2009 «Організація будівельного виробництва»;

- відсутні результати лабораторних випробувань контрольних зразків бетону (кубиків) на міцність чим порушено вимоги ГОСТ 10180-90 "Бетоны. Методы определения прочносты по контрольным образцам".

25 лютого 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно Приватного підприємства "ЛідерПром" з повідомленням останнього про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться о 12 год. 00 хв. 11 березня 2014 року у приміщенні Інспекції ДАБК у Вінницькій області (а.с.14-16).

Також 25 лютого 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області відносно Приватного підприємства "ЛідерПром" складено припис №04 зі строком усунення недоліків до 31 березня 2014 року (а.с.12-13).

11 березня 2014 року першим заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області за результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було винесено постанову №6, якою визнано Приватне підприємство "ЛідерПром" винним у вчиненні правопорушення передбаченого п.6 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 21924,00 грн. (а.с.7-9)

Відповідно до п. 9, п. 12, п. 13 "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва та посадові особи інспекції під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має право, зокрема, бути присутнім під час його здійснення, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, подавати свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки.

Згідно із положеннями п. 17, п. 18, п. 19, п. 20, п. 21, п. 22 "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складається протокол та припис про усунення порушень.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції і суб'єктом містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, якому надається копія акту та припис, в разі його винесення, а в разі незгоди з актом перевірки суб'єкт містобудування підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною акту.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис, а в разі відмови від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі.

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства, суд робить висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

В ході судового розгляду справи, представник позивача наполягав, що виїзна перевірка проводилась у відсутності уповноваженої особи Приватного підприємства "ЛідерПром", складені за результатом перевірки акт та протоколи для ознайомлення та підпису не вручались, про що свідчить надані до суду копії зазначених документів без підпису представника підприємства. Також вказав, що з протокол та спірний припис з постановою підприємство отримало поштою. Акт перевірки підприємством на момент розгляду справи так і не отримано.

Суд зазначає, що твердження позивача підтверджується протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.02.2014 року та спірним приписом, в яких відсутній підпис керівника (уповноваженої ним особи) юридичної особи стосовно якої складено протокол, також в них відсутній і запис про відмову керівника (уповноваженої ним особи) позивача від підпису протоколу в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснювався без участі керівника (уповноваженої ним особи) Приватного підприємства "ЛідерПром".

Посилання відповідача в письмових запереченнях на те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснювався у присутності завідуючого виробництва позивача ОСОБА_1, суд оцінює критично, оскільки на вимогу суду, оформлену листом від 15.05.2014 року №806/1440/14/9112/14, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області не надала доказів в підтвердження зазначеного твердження. Крім того, суд зазначає, що відповідно до посадової інструкції завідувача виробництва, затвердженої наказом директором ПП "ЛідерПром" від 20.08.2013 року №16/2013, завідувач виробництвом, в даному випадку ОСОБА_1 не є уповноваженою особою керівника Приватного підприємства "ЛідерПром", яка має право брати участь в державному архітектурно-будівельному контролі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, судом встановлено, що під час проведення перевірки відповідач діяв не у законодавчо визначений спосіб, адже перевірка була проведена не за встановленою процедурою

Щодо ведення загального журналу робіт з порушенням вказівок додатку "В" ДБН 3.1.5-2009 "Організація будівельного виробництва" , суд зазначає наступне.

Згідно п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», на кожному об'єкті будівництва належить вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В.

Відповідно до п. 3 Вказівок щодо ведення загального журналу робіт додатку В до ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, строки, якість і умови виконання будівельно-монтажних робіт.

Пунктом 3 Вказівок передбачено, що загальний журнал робіт веде особа відповідальна за будівництво будівлі або споруди і заповнює його з першого дня роботи на об'єкті особисто або доручає керівникам змін. Спеціалізовані будівельно-монтажні організації ведуть спеціалізовані журнали робіт, що знаходяться у відповідальних осіб, які виконують ці роботи.

Титульний аркуш заповнюється до початку будівництва генеральною підрядною організацією за участю замовника та проектувальника (п. 4).

Згідно п. 11 Вказівок загальний журнал робіт повинен бути пронумерований, прошнурований, оформлений усіма підписами на титульному аркуші і скріплений печаткою будівельної організації, яка його видала.

Форма загального журналу робіт встановлена Додатком В до ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва». Вказаною формою передбачено зазначення на титульному аркуші дати видачі та наявність печатки організації, що видала журнал.

При цьому у вказаному додатку зазначено, що ця форма є рекомендованою, у зв'язку з чим, суд погоджується з доводами позивача, що ведення загального журналу робіт саме за формою, яка вказана в додатку В не є обов'язковою - головним в даному випадку є зазначення всіх передбачених даних.

Спірний загальний журнал робіт складається з трьох титульних сторінок зі змісту яких вбачається, що він містить відмітки про дати початку та закінчення робіт, дані щодо особи, яка відповідальна за будівництво об'єкту та ведення загального журналу робіт, її відповідальної особи, а також дані щодо керівника будівельної організації, що видала журнал.

В самому журналі робіт зазначений перелік актів проміжного приймання відповідальних конструкції і актів закриття прихованих робіт, відомості результатів контролю якості будівельно-монтажних робіт, перелік спеціальних журналів робіт, відомості про виконання робіт та зауваження контролюючих органів і служб.

Відповідно до вимог п. 11 ДБН А.3.1-5-2009 журнал пронумерований, прошнурований, має на титульному листі підписи всіх відповідальних осіб та скріплений відповідною печаткою.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при веденні загального журналу робіт позивачем не порушено ДБН 3.1.5-2009 "Організація будівельного виробництва".

Щодо відсутності у позивача журналу вхідного контролю конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування, які використовуються на об'єкті та результатів лабораторних випробувань контрольних зразків бетону (кубиків) на міцність, суд зазначає наступне.

Журнал вхідного контролю позивачем заповнявся з 25 листопада 2013 року по 30 грудня 2013 року, що стверджується його копією долученою до матеріалів справи (а.с.59-63). Він містить дані щодо особи, яка відповідальна за його ведення, номера документа на основі яких надійшли матеріали, постачальника матеріалів, найменування та позначення матеріалів, об'єм партії, номер паспорта, сертифіката, формуляра, об'єм контрольної вибірки, висновки про придатність матеріалів, прізвище та підпис особи відповідальну за видачу висновків.

Журнал вхідного контролю пронумерований, прошнурований та скріплений відповідною печаткою.

Також в позивача наявні результатів лабораторних випробувань контрольних зразків бетону (кубиків) на міцність, що стверджується доданими до матеріалів справи: протоколом випробувань зразків - кубів бетону (а.с.64), документом про якість на бетонну суміш, (а.с.67), протоколом випробування зразків важкого бетону (а.с.68), паспортом (а.с.69)

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач мав в наявності журнал вхідного контролю конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування, які використовуються на об'єкті та результати лабораторних випробувань контрольних зразків бетону (кубиків) на міцність.

Оскільки, прийнятті відповідачем постанова та припис є наслідком встановлених у ході перевірки порушень містобудівного законодавства в цілому, наявність яких спростовано у ході судового розгляду справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, а постанову від 11.03.2014 року №6 та припис від 25.02.2014 року №4 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області скасувати.

Крім того, спірний припис та постанова містять посилання про порушення позивачем вимог ГОСТ 10180-90 "Бетоны. Методы определения прочности по контрольным образцам", який на момент виникнення спірних правовідносин втратив чинність, що також стверджується письмовими запереченнями відповідача.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх доказів, які спростовували б твердження позивачів, а відтак, не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 11.03.2014 року №6.

Скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 25.02.2014 року №4.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ЛідерПром" (іден. код 37320887) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 182 гривні 70 копійок.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова