Ухвала

від 05.06.2014 по справі 826/1378/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1378/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О. П. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Шурка О. І, Степанюка А. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 18526552201 від 07.02.2014 року.

Свої вимоги мотивував тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а податковий кредит сформований підприємством вірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Вказує, що правочини вчинені за участю контрагента спрямовані на реальне настання правових наслідків та підтверджуються необхідними первинними документами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2014 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем не підтверджено належними первинними і розрахунковими документами господарські відносини з контрагентом, а тому, висновки викладені в Акті перевірки підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Печерському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Будконстракшн» по взаємовідносинах з ТОВ «БКФ Європа-Буд» в березні 2012 та червні 2012.

За результатами перевірки складено акт № 71/26-55-22-01/36925324 від 27.01.2014 року, яким встановлено порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 пункту 201.6 статті 201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 690006,38 грн.

На підставі складеного акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення, №18526552201 від 07.02.2014 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 862508,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 172502,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи, встановлено законні підстави для проведення невиїзної документальної перевірки позивача, а саме, наказу від 14.01.2014 року №96. Про проведення перевірки позивач повідомлений належним чином.

Встановлено, що між позивачем та ТОВ «БКФ Європа-Буд» укладено договір підряду на виконання будівельних робіт № 22 від 01.07.2011 року, предметом якого є зобов'язання підрядника виконати комплекс підготовчих робіт території вздовж вул. Милославській у Деснянському районі міста Києві.

Згідно п. 1.2. договору визначений перелік робіт, що виконується підрядником: - підсипання території будівництва об'єкту згідно проектної документації.

Пунктом 1.3 зазначеного договору визначена вартість робіт, вказаних в пункті 1.2 та встановлено, що вона визначається сторонами по фактично виконаним обсягам робіт на підставі Актів виконаних робіт, складених по узгодженим твердим одиничним розцінкам.

Розділом 3 договору підряду № 22 від 01.07.2011 визначені обов'язки сторін, зокрема, пункт 3.1.1 Підрядник виконує всі види робіт, вказані в пункті 1.2 згідно з вимогами затвердженої проектної документації, пункт 3.1.7 Підрядник до 22-го числа звітного місяця подає на розгляд Замовнику акт (форма № КБ-2в) та довідку про вартість (форма КБ-3) виконаних робіт за поточний місяць, пункт 3.2.3 Замовник протягом трьох календарних днів перевіряє акти (форма № КБ-2в) та довідки вартість (форма № КБ-3) виконаних робіт, підписувати їх у частині фактично виконаних робіт та відповідно правильно розрахованій вартості.

Однак, як вбачається з умов договору підряду № 22 від 01.07.2011 року, первинною документацією яка підтверджує виконання робіт за договором є акти прийняття-передачі матеріалів, конструкцій та виробів, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, податкові накладні.

Позивачем вказаних документів суду не надано.

На підтвердження господарських відносин з контрагентом позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні.

В наданих позивачем актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000011 від 30.03.2012, № ОУ-0000021 від 30.03.2012, № ОУ-0000022 від 30.03.2012 в графах "Від виконавця" та "Від Замовника" міститься лише один підпис скріплений печаткою позивача, без зазначення даних особи яка його вчинила.

Таким чином з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000011 від 30.03.2012, № ОУ-0000021 від 30.03.2012, № ОУ-0000022 від 30.03.2012 є неможливим встановити осіб які їх склали, а відтак, вони складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік".

Крім того, з вказаних актів здачі-прийняття робіт неможливо встановити фактичний об'єм виконаних робіт, що передбачено вимогами договору, згідно якого акти виконаних робіт складаються та оплачуються за фактично виконані роботи.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем договір підряду № 5 від 01.03.2012, договір підряду № 6 від 01.03.2012, договір № 40 від 26.09.2012 укладені між позивачем та ТОВ «БК «Азур груп», договір № 30/04/12 від 30.04.2012 укладений між ТОВ «БКФ Європа-Буд» та ТОВ «Біармсенс», договір № 2001/12 від 20.01.2012 укладений між ТОВ «Молінджі» та ТОВ «БКФ Європа-Буд» та складені відповідно до умов вказаних договорів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт не приймаються судом, з огляду на те, що судом не ставиться під сумнів реальність існування вказаних фінансово-господарських відносин, у той час факт взаємозв'язку між вказаними фінансово-господарських взаємовідносинами та фінансово-господарських взаємовідносинами між позивачем та ТОВ «БКФ Європа-Буд» встановити не вбачається можливим.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Надані позивачем суду на підтвердження реальності взаємовідносин з ТОВ «БКФ Європа-Буд» акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000011 від 30.03.2012, № ОУ-0000021 від 30.03.2012, № ОУ-0000022 не можуть належним чином засвідчувати факт наявності фінансово - господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «БКФ Європа-Буд».

Позивачем не надано суду достатніх первинних документів, які мали бути складені відповідно до умов договору № 22 від 01.07.2011 укладеного з ТОВ «БКФ Європа-Буд», а саме, актів прийняття-передачі матеріалів, конструкцій та виробів, актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, а надані складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік" та в матеріалах справи відсутні докази повноважень осіб, які їх склали, а також не надано суду належних доказів на підтвердження факту використання отриманих за його твердженням від ТОВ «БКФ Європа-Буд» товарів у власній господарській діяльності.

Таким чином, з'ясувавши характер та зміст спірних операцій, дослідивши усі первинні документи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконстракшн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 10.06.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: О. І. Шурко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.