Рішення

від 05.06.2014 по справі 904/2257/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.06.14р. Справа № 904/2257/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АГРОЕКСПЕРТДНІПРО", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ІСФРЕ УКРАЇНА", м. Одеса (відповідач-1)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ (відповідач-2)

про стягнення 167909,03грн.

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

Від позивача: представник Кравченко В.Г. - довіреність № б/н від 05.05.14р.;

Від відповідача-1: не з'явився.

Від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроекспертдніпро", смт.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ІСФРЕ Україна", м.Одеса (далі по тексту - відповідач-1) та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач-2) про стягнення:

- з відповідача-1 на користь позивача 125910,45грн. на підставі договорів поставки сільськогосподарської продукції №П-06/09 від 26.06.2012р. та №П-07/06 від 09.07.2013р.;

- з відповідача-1 на користь позивача штраф за прострочення виконання договірних зобов'язань у розмірі 27999,05грн. та відсотки за користування чужими грошами у розмірі 13699,53грн.;

- з відповідача-2 на користь позивача відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 300,00грн. в межах солідарної відповідальності передбаченої договором поруки №01 від 18.12.2013р.

Судові витрати по справі позивач просить суд стягнути з відповідача-1 та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем-1 укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №П-06/09 від 26.06.2013р. та №П-07/06 від 09.07.2013р. Позивач на виконання вказаних договорів поставив відповідачу-1 обумовлений договорами товар, а відповідач-1 його отримав без зауважень та заперечень, що підтверджується актами приймання-передачі.

Відповідач-1 за договором поставки сільськогосподарської продукції №П-06/09 від 26.06.2013р. розрахувався у повному обсязі, однак з порушенням строків, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з метою стягнення з відповідача-1 штрафу за прострочення виконання договірних зобов'язань та відсотки за користування чужими грошовими коштами.

За договором поставки сільськогосподарської продукції №П-07/06 від 09.07.2013р. відповідач-1 здійснив лише перший платіж, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення основної заборгованості, штрафу за прострочення виконання договірних зобов'язань та відсотків за користування чужими грошами.

Вимоги до відповідача-2 ґрунтуються на підставі договору поруки №01 від 18.12.2013р.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. №б/н від 04.03.14р. ухвалою суду від 10.04.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 06.05.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 20.05.2014р. в якому містяться відомості про явку в судове засідання повноважного представника позивача.

Позивач позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач-1 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується витягом з сайту Укрпошти, який долучено до матеріалів справи.

В якості додаткового доказу повідомлення відповідача-1 про час та місце розгляду справи позивач надав суду фіскальний чек за №00067860005615 від 15.05.2014р. (а.с.53), який підтверджує відправлення відповідачу-1 листа за вих.№б/н від 15.05.2014р. з інформацією про час та місце розгляду справи (а.с.55).

Відповідач-2 про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, що підтверджується конвертом, який повернувся на адресу господарського суду з відміткою пошти "за истечением срока хранения".

Позивач клопотанням за вих.№б/н від 06.05.2014р. надав суду для долучення до матеріалів справи заяву за вих.№б/н від 06.05.2014р. відповідача-2 про визнання позову.

Суд розгляд справи відкладав з 06.05.14р. на 20.05.14р.; з 20.05.2014р. на 05.06.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача-1 в судове засідання, невиконання останнім вимог ухвал суду і необхідністю витребувати додаткові документи.

Враховуючи відсутність процесуального строку суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.06.2014р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроекспертдніпро" (далі по тексту - позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІСФРЕ Україна" (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено договір №П-06/09 поставки сільськогосподарської техніки (далі по тексту - договір №П-06/09 від 26.06.2013р.). Відповідно до пункту 1.1. договору №П-06/09 від 26.06.2013р. постачальник зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (далі по тексту - товар) згідно з умовами оплати, які викладені у пункті 2.2.

Пунктом 1.2. договору №П-06/09 від 26.06.2013р. сторони узгодили найменування товару.

Пунктом 2.1. договору №П-06/09 від 26.06.2013р. визначено, що на момент підписання цього договору загальна вартість товару становить 140000,00грн. без ПДВ.

Відповідно до пункту 2.2. договору №П-06/09 від 26.06.2013р. сторони домовилися, що протягом терміну дії договору, грошові зобов'язання покупця існують та підлягають сплаті у гривнях в наступному порядку:

- перший платіж в сумі 15480,00грн. без ПДВ, здійснюється покупцем протягом двох банківських днів з моменту підписання договору (підпункт 2.2.1. пункту 2.2. договору №П-06/09 від 26.06.2013р.);

- другий платіж в сумі 124520,00грн. без ПДВ, здійснюється покупцем до 31 серпня 2013 року (підпункт 2.2.2. пункту 2.2. договору №П-06/09 від 26.06.2013р.).

Пунктом 4.4 договору №П-06/09 від 26.06.2013р. визначено, що при передачі товару обов'язково складається акт приймання-передачі, в якому вказується стан товару на момент передачі.

Позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору №П-06/09 від 26.06.2013р. поставив відповідачу товар на загальну суму 140000,00грн., який відповідач отримав без заперечень та зауважень, що підтверджується долученим до матеріалів справи актом №1 приймання-передачі техніки з підписами представників сторін, які засвідчені печатками сторін (а.с.14).

Відповідач-1 на виконання умов укладеного між сторонами договору №П-06/09 від 26.06.2013р. здійснив перший платіж у розмірі 15480,00грн. 03.07.2013р., в той час коли повинен був його здійснити до 01.07.2013р., з урахуванням того, що 28.06.2013р. є державним святом, а 29-30.06.2013р. вихідними днями.

Другий платіж у розмірі 124520,00грн., який відповідач повинен був здійснити до 31.08.2013р., здійснив у повному обсязі в період з 12.09.2013р. до 29.10.2013р., тобто з порушенням строку платежу. Банківські виписки долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ч.1). Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.2).

Частиною 2 статті 1214 Цивільного кодексу України визначено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Пунктом 7.1. договору №П-06/09 від 26.06.2013р. сторони визначили, що у разі порушення строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором покупець сплачує постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами, в порядку статтей 536, 1214 Цивільного кодексу України, в розмірі 0,5% від суми належної до сплати за кожен день прострочення, але в цілому не більше 5% загальної вартості товару.

Позивач нарахував 7000,00грн. (5% від 140000,00грн. (ціна договору №П-06/09 від 26.06.2013р.) відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Господарський суд перевірив розрахунок позивача, визнав його вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2).

Пунктом 7.3. договору №П-06/09 від 26.06.2013р. визначено, що у разі порушення покупцем строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором більш ніж на двадцять календарних днів, додатково до штрафних санкцій згідно п.п.7.1., 7.2. договору сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від загальної вартості товару.

Позивач нарахував 14000,00грн. (10% від 140000,00грн. (ціна договору №П-06/09 від 26.06.2013р.) штрафу.

Господарський суд перевірив розрахунок позивача, визнав його вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

09.07.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір №П-07/06 поставки сільськогосподарської техніки (далі по тексту - договір №П-07/06 від 09.07.2013р.). Відповідно до пункту 1.1. договору №П-07/06 від 09.07.2013р. постачальник зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (далі по тексту - товар) згідно з умовами оплати, які викладені у пункті 2.2.

Пунктом 1.2. договору №П-07/06 від 09.07.2013р. сторони узгодили найменування товару.

Пунктом 2.1. договору №П-07/06 від 09.07.2013р. визначено, що на момент підписання цього договору загальна вартість товару становить 139990,50грн. без ПДВ.

Відповідно до пункту 2.2. договору №П-07/06 від 09.07.2013р. сторони домовилися, що протягом терміну дії договору, грошові зобов'язання покупця існують та підлягають сплаті у гривнях в наступному порядку:

- перший платіж у розмірі 10% в сумі 13990,05грн. без ПДВ, здійснюється покупцем протягом двох банківських днів з моменту підписання договору (підпункт 2.2.1. пункту 2.2. договору №П-07/06 від 09.07.2013р.);

- другий платіж у розмірі 90% від вартості товару, здійснюється покупцем до 31 серпня 2013 року (підпункт 2.2.2. пункту 2.2. договору №П-07/06 від 09.07.2013р.).

Пунктом 4.4 договору №П-07/06 від 09.07.2013р. визначено, що при передачі товару обов'язково складається акт приймання-передачі, в якому вказується стан товару на момент передачі.

Позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору №П-07/06 від 09.07.2013р. поставив відповідачу товар на загальну суму 139900,50грн., який відповідач отримав без заперечень та зауважень, що підтверджується долученим до матеріалів справи актом №1 від 15.07.2013р. приймання-передачі техніки з підписами представників сторін, які засвідчені печатками сторін (а.с.17).

Відповідач-1 на виконання умов укладеного між сторонами договору №П-07/06 від 09.07.2013р. здійснив перший платіж у розмірі 13990,50грн. 11.07.2013р. (строк оплати до 12.07.2013р.). Таким чином, відповідач-1 здійснив перший платіж за договором №П-07/06 від 09.07.2013р. вчасно.

Другий платіж відповідач-1 повинен був здійснити до 31.08.2013р., однак і станом на час прийняття рішення по суті не здійснив розрахунок з позивачем.

Так як відповідач-1 не розрахувався з позивачем за отриманий товар, позивач просить суд стягнути 125910,45грн. основної заборгованості за договором №П-07/06 від 09.07.2013р.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.2). У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3). Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4). Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч.5).

В силу ст. 627 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що заборгованість відповідача-1 перед позивачем не погашена, господарський суд визнав обґрунтованою вимогу позивача про стягнення 125910,45грн. основної заборгованості за договором №П-07/06 від 09.07.2013р.

Пунктом 7.1. договору №П-07/06 від 09.07.2013р. сторони визначили, що у разі порушення строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором покупець сплачує постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами, в порядку статтей 536, 1214 Цивільного кодексу України, в розмірі 0,5% від суми належної до сплати за кожен день прострочення, але в цілому не більше 5% загальної вартості товару.

Позивач нарахував 6999,53грн. (5% від 139990,50грн. (ціна договору №П-07/06 від 09.07.2013р.) відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Господарський суд перевірив розрахунок позивача, визнав його вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 7.3. договору №П-07/06 від 09.07.2013р. визначено, що у разі порушення покупцем строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором більш ніж на двадцять календарних днів, додатково до штрафних санкцій згідно п.п.7.1., 7.2. договору сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від загальної вартості товару.

Позивач нарахував 13999,05грн. (10% від 139990,50грн. (ціна договору №П-07/06 від 09.07.2013р.) штрафу.

Господарський суд перевірив розрахунок позивача, визнав його вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.2).

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 по договору №П-06/09 від 26.06.2013р. і договору №П-07/06 від 09.07.2013р. між позивачем та відповідачем-2 18.12.2013р. укладено договір поруки №01 (далі по тексту - договір поруки).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1). Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч.2). Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ч.3).

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2). Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.3).

Відповідно до п.1.1 договору поруки у відповідності до цього договору поручитель (відповідач-2) поручається перед кредитором (позивачем) за виконання обов'язку боржника (відповідача-1) щодо виконання зобов'язань за договорами, передбаченими статтею 2 цього договору.

Пунктом 1.2 договору поруки визначено, що у випадку порушення боржником (відповідачем-1) обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники за прострочення виконання грошових зобов'язань за основними договорами, передбаченими пунктом 2.1 цього договору.

В пункті 2.1 договору поруки визначено, що під основними договорами в цьому договорі розуміють договір поставки сільськогосподарської продукції №П-07/06 від 09.07.2013р. та договір поставки сільськогосподарської продукції №П-06/09 від 26.06.2013р., які укладені між кредитором (позивачем) та боржником (відповідачем-1).

Поручитель (відповідач-2) зобов'язаний у разі порушення боржником (відповідачем-1) обов'язку за основними договорами, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника (відповідача-1) перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк десять днів шляхом перерахування заборгованості/штрафу боржника (відповідача-1) на користь кредитора (позивача) в межах відповідальності розміром 300,00грн.

Враховуючи, що на час розгляду справи у суді договір поруки є чинним, відповідальність відповідача-1 та відповідача-2 солідарна, однак обмежена 300,00грн., у зв'язку з чим господарський суд визнав позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в порядку визначеному в позовній заяві.

Судові витрати по справі покласти на відповідача-1 та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених за їх рахунок позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 509, 530, 536, 546, 547, 549, 627, 692, 712, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІСФРЕ Україна" (65026, м.Одеса, пров.Чайковського, 6, кв.1; ідентифікаційний код 37810380) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроекспертдніпро" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Ювілейне, вул.Виробнича, 1; ідентифікаційний код 38695587) 125910,45грн. (сто двадцять п'ять тисяч дев'ятсот десять грн. 45 коп.) - основної заборгованості; 27999,05грн. (двадцять сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 05 коп.) - штраф за прострочення виконання договірних зобов'язань; 13699,53грн. (тринадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять грн. 53 коп.) - відсотки за користування чужими грошовими коштами; 3352,14грн. (три тисячі триста п'ятдесят дві грн. 14 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49100, АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроекспертдніпро" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Ювілейне, вул.Виробнича, 1; ідентифікаційний код 38695587) 300,00грн. (триста грн. 00 коп.) - відсотків за користування чужими грошовими коштами; 6,04грн. (шість грн. 04 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

10.06.14р.

Суддя І.В. Петренко