Рішення
від 06.06.2014 по справі 902/440/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 червня 2014 р. Справа № 902/440/14

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіміст" (код ЄДРПОУ 21272895, 73000, м. Херсон, вул. Декабристів, буд. 22, кв. 5)

до : дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (код ЄДРПОУ 30805594, 22800, м. Немирів, вул. Горького, буд. 31, Вінницька область)

про стягнення заборгованості в сумі 475 460,34 грн.

представники сторін не з'явилися

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптиміст" 08.04.2014 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" про стягнення заборгованості в сумі 475 460,34 грн..

Ухвалою суду від 09.04.2014 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/440/14 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 22.04.2014 року.

Також ухвалою суду від 09.04.2014 року відмовлено повністю у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Оптиміст" про вжиття заходів до забезпечення позову б/н від 04.04.2014 року шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать дочірньому підприємству "Українська горілчана компанія "Nemiroff" в сумі 475 460,34 грн..

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Крім того, ухвалою суду від 13.05.2014 року повернуто позивачу заяву про збільшення позовних вимог № 126 від 05.05.2014 року.

27.05.2014 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву слідуючого змісту.

Посилаючись на умови договору дистриб'юції № 16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013 року, відповідач вказує, що для того, щоб у відповідача виник обов'язок по поставці товару за даним договором, позивач має направити на адресу відповідача замовлення і відповідне замовлення має бути прийняте відповідачем, з додержанням приписів п. 4.3 договору.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б підтверджували не лише прийняття відповідачем відповідного замовлення, а й належного направлення позивачем замовлення на адресу відповідача. Враховуючи той факт, що п. 4.3 договору визначає імперативну норму, щодо виникнення зобов'язання зі сторони відповідача по поставці відповідної продукції позивачу, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази підтвердження відповідного замовлення зі сторони відповідача, позивач не має права обґрунтовувати та посилатись у своїй позовній заяві на ст. 612 та 693 ЦК України, оскільки відповідач не брав на себе обов'язок по поставці відповідної продукції позивачу на загальну суму 475 460,34 грн., а відтак стверджувати наявність заборгованості відповідача перед позивачем згідно договору № 16122013/ДП УГК/Д53 від 16 грудня 2013 р. є недоречним.

Оскільки відповідач не приймав відповідного замовлення позивача, жодних порушень договору № 16122013/ДПУГК/Д53 від 16 грудня 2013 р. відповідач не вчиняв, а відтак і немає підстав для задоволення позовної заяви позивача, оскільки до правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем слід застосовувати норми права, що регулюють позадоговірні зобов'язання, а не положення, що регулюють договірні зобов'язання, в зв'язку з чим, на думку відповідача, позивач обрав невірний спосіб захисту, що в свою чергу виключає можливість правового захисту прав позивача тим способом який він обрав, а відтак позов не підлягає задоволенню.

Також у відзиві вказується, що платіжне доручення № 92 від 18 березня 2014 р. надане позивачем до матеріалів справи, в графі призначення платежу, зазначається, "за товар согласно счета № СЧ 0207343 от 17.03.2014 г. в т.ч. НДС 20% - 79 243,39 грн.". Тобто вказане платіжне доручення не містить, жодного посилання на договір дистрибуції № 16122013/ДП УГК/Д53 від 16 грудня 2013 року на підставі якого, як стверджує позивач, у нього виникло право стягнення заборгованості 475 460,34 грн..

При цьому, рахунок № СЧ 0207343 от 17.03.2014 р., не містить жодних посилань на договір дистрибуції № 16122013/ДП УГК/Д53 від 16 грудня 2013 року, не зазначено місце його складення, не містить особистого підпису особи, що його склала, що в свою чергу не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у його складенні, а відтак вказаний документ є таким, що не відповідає чинному законодавству і не може прийматись судом, як допустимий доказ у розумінні ст. 34 ГПК України.

З огляду на викладене, відповідач вказує, що подані позивачем докази в обґрунтування позову є неналежними та недопустимими доказами, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

На визначену дату 06.06.2014 року представники сторін в судове засідання не з'явилися. Про час та місце судового розгляду справи позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 27.05.2014 року та повідомленнями про вручення поштового відправлення вх. № 08-65/3847/2014 від 05.06.2014 року, вх. № 08-65/3861/2014 від 05.06.2014 року.

Відсутність представників сторін в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача і відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому, судом встановлено, що від представника відповідача надійшло клопотання № 68-20/0527 від 06.06.2014 року про витребування у ПАТ "УкрСиббанк" довідки про рух коштів на розрахункових рахунках дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" пов'язаних з вчиненням розрахунків з позивачем на підставі договору дистрибуції № 16122013/ДП УГК/Д53 від 16.12.2013 року.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що з 12.03.2014 року відповідач неодноразово звертався до АТ "УкрСиббанк" з проханням надати доступ до рахунків та інформацію, однак з відповідей банку вбачається, що останній вклоняється від надання належної інформації та доступу до документів. В зв'язку з цим, неможливо встановити всі обставини справи щодо стану розрахунків за договором.

Крім того, через не передачу документів колишнім керівництвом відповідача, на підприємстві відсутні на паперових носіях або в електронному вигляді будь-які документи щодо правовідносин між позивачем та відповідачем. Таким чином, з підстав, що не залежать від волі відповідача, останній не може самостійно надати будь-які документи, які б свідчили про визнання чи невизнання з його боку зобов'язань.

З огляду на викладене, відповідач просить суд витребувати у ПАТ "УкрСиббанк" відповідні документи, відкласти розгляд справи та продовжити строку розгляду спору.

Суд розглянувши подане клопотання, дійшов слідуючого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Як вбачається з листів доданих до клопотання, супровідним листом № 2 від 12.03.2014 року, відповідач направив АТ "УкрСиббанк" нотаріально посвідчену копію виписки з ЄДР щодо ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" та нотаріально посвідчену картку зі зразками підпису генерального директора ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" ОСОБА_1.

Також супровідним листом № 77-30/0222 від 27.03.2014 року відповідачем направлено АТ "УкрСиббанк" посвідчену копію наказу про призначення генерального директора від 12.03.2014 року та посвідчену копію рішення Nemiroff Holdings Limited від 20.10.2011 року.

На вказані вище листи, ПАТ "УкрСиббанк" надано відповідачу відповідь № 05-3/9990 від 07.04.2014 року, в якій останній просить відповідача для належного обслуговування банком рахунків ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" надати нотаріально засвідчену копію рішення Nemiroff Holdings Limited від 20.10.2011 року з метою належної ідентифікації ОСОБА_1 як генерального директора ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff", оскільки дане рішення прийняте та складене в м. Нікосія, Кіпр. Тобто, банк звертає увагу на подання належним чином засвідченої копії відповідного рішення.

В підтвердження перерахування позивачем коштів відповідачу, позивачем надано платіжне доручення № 92 від 18.03.2014 року на суму 475 460,34 грн., в якому банком отримувача вказано - ПАТ "Промінвестбанк", а не ПАТ "УкрСиббанк".

При цьому, суд зазначає, що зміна керівництва відповідача є його внутрішньою господарською діяльністю та не може бути підставою для неможливості надання доказів.

Крім того, згідно письмового клопотання представника відповідача, яке було надано в судовому засіданні 27.05.2014 року, останній повідомив суд, що в наступне судове засідання будуть надані докази щодо зарахування коштів перерахованих позивачем за платіжним дорученням № 92 від 18.03.2014 року.

З огляду на викладене, та беручи до уваги тривалий розгляд справи, суд приходить до висновку відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Оглянувши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

16.12.2013 року між дочірнім підприємством "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (компанія) та товариством з обмеженою відповідальністю "Оптиміст" (дистриб'ютор) укладено договір дистрибуції № 16122013/ДП УГК/Д-53 на таких умовах.

Компанія зобов'язується передати у власність дистриб'ютора продукцію для її подальшого поширення на території на умовах і в порядку, визначених договором, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти продукцію у власність і оплатити її вартість, а також виконати дії, необхідні для поширення і просування продукції на території на умовах і в порядку, визначених договором (п. 1.1).

Послуга вважається наданою і підлягає оплаті компанією лише після підписання сторонами акту приймання - передачі послуг за формою, передбаченого додатком № 15 до договору (п. 1.2).

Для виконання взятих на себе зобов'язань дистриб'ютор повинен: подавати замовлення в порядку, установленому цим договором, з періодичністю, необхідною для виконання місячних планів; приймати у власність продукцію в строки, визначені в договорі, і вчасно здійснювати її оплату (п. п. 2.1, 2.1.2, 2.1.3).

Обов'язки компанії: передати у власність дистриб'юторові продукцію компанії відповідно до умов договору; надати дистриб'юторові на його вимогу всю інформацію, що необхідна йому для належного виконання зобов'язань по наданню послуг відповідно до даного договору; вчасно приймати від дистриб'ютора послуги, які надаються відповідно до даного договору (п. п. 2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3).

Ціною продукції є базова ціна в актуальному стані. У ціну продукції включається вартість пляшки (безповоротна тара) і пакування (п. 3.1).

Продукція відвантажується запакованою на піддонах з логотипом компанії. Піддони з логотипом компанії є власністю компанії і підлягають поверненню дистриб'ютором. Заставна вартість одного піддону складає 300 (триста) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ. Повернення піддонів дистриб'ютором відбувається на вимогу компанії на умовах FСА, склад дистриб'ютора (Інкотермс, 2000). При цьому дистриб'ютор зобов'язаний підготувати піддони для їх передачі компанії не пізніше, ніж на наступний день після отримання від компанії відповідної вимоги (повідомлення) про повернення піддонів (п. 3.2).

Загальна сума договору складається з вартості продукції, отриманої дистриб'ютором на підставі ТТН, вартості піддонів, отриманих на підставі накладної, і вартості послуг, наданих дистриб'ютором на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі послуг (п. 3.14).

У випадку придбання продукції на умовах передоплати використовуються базові ціни на продукцію на умовах передоплати, вказані в додатку № 3-2 до договору (п. 3.15).

Поставка продукції здійснюється на умовах: DDU, склад дистриб'ютора: м.Херсон, Миколаєвське шосе, 5-й км, згідно Інкотермс 2000; DDU склад дистриб'ютора: Херсонська область, м. Нова Каховка. вул. Ріхарда Зорге, 1а, згідно Інкотермс 2000 (п. 4.1).

Розпорядок роботи складу дистриб'ютора : м.Херсон, Миколаєвське шосе, 5-й км - понеділок-п'ятниця з 8:00 до 19:00; Херсонська область, м. Нова Каховка. вул. Ріхарда Зорге, 1а - понеділок-п'ятниця з 9:00 до 17:00; субота та неділя - вихідні (п. 4.2).

Зобов'язання компанії по поставці продукції дистриб'юторові виникає тільки після акцепту (прийняття) компанією погодженого замовлення до виконання. При цьому: а) замовлення продукції оформлюється дистриб'ютором тільки за формою, установленою в додатку № 6 до договору. Контактна особа дистриб'ютора направляє компанії замовлення по електронній пошті на наступну електронну адресу компанії: svetlana.boyko@nemiroff.ua або по факсу (номер факсу: (04331) 205 59, відповідно до вимог Розділу 10 "Особливості системи документообігу з використанням електронних каналів" договору. При цьому відправник - контактна особа дистриб'ютора, одержувач - контактна особа компанії. Направлене замовлення є офертою. При цьому дистриб'ютор зобов'язаний направляти замовлення у визначені нижче дні тижня : понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя. Направлене в інші дні тижня замовлення не має силу оферти та не розглядається компанією; б) Після оформлення і направлення дистриб'ютором замовлення продукції починається процедура узгодження такого замовлення.

Під час процедури узгодження компанія має право корегувати кількість продукції, вказану в замовленні, з врахуванням мінімальної відвантажувальної кількості продукції, що кратна 30 піддонам (при поставці на умовах DDU, склад дистриб'ютора, згідно Інкотермс 2000) або кратна одиниці упаковки (при поставці на умовах ЕХW, склад компанії, згідно Інкотермс 2000). Умови поставки вказуються в замовленні за формою, встановленою в додатку № 6 до договору. Якщо компанія здійснила корегування замовлення, то контактна особа компанії направляє контактній особі дистриб'ютора відкориговане замовлення. При цьому початкова редакція замовлення (тобто, до моменту корегування) втрачає статус оферти, а відкориговане замовлення набуває статус оферти. Дистриб'ютор зобов'язується розглянути відкориговане замовлення і акцептувати його впродовж 48 (сорока восьми) годин з моменту його отримання від компанії, шляхом направлення письмового повідомлення на адресу компанії, в якому повинно чітко вказуватися про прийняття дистриб'ютором відкоректованого замовлення і додаватися погоджене замовлення. Відсутність відповіді впродовж 48 (сорока восьми) годин з моменту отримання відкоригованого замовлення означатиме відмову від його прийняття; в) Якщо корегування замовлення не здійснювалося, то замовлення вважається погодженим (акцептованим) з боку компанії після направлення дистриб'юторові контактною особою компанії електронного повідомлення електронною поштою на наступну електронну адресу дистриб'ютора : temp-75@mail.ru або факсового повідомлення на номер факсу : (0552) 37-38-51 де повідомляється про прийняття від дистриб'ютора замовлення продукції до виконання.

Електронний лист вважається направленим відповідно до положень Розділу 10 "Особливості системи документообігу з використанням електронних каналів" договору.

Дата одержання дистриб'ютором підтвердження від компанії вважається датою прийняття замовлення до виконання.

Якщо замовлення дистриб'ютора корегувалося, то замовлення вважається погодженим (акцептованим) з моменту, коли контактна особа дистриб'ютора у відповідь на отримане відкориговане замовлення направила контактній особі компанії повідомлення про прийняття умов відкоригованого замовлення.

Електронний лист (повідомлення) про прийняття умов відкоригованого замовлення вважається направленим відповідно до положень Розділу 10 "Особливості системи документообігу з використанням електронних каналів" договору.

Дата одержання компанією від дистриб'ютора підтвердження про прийняття умов відкоригованого замовлення вважається датою прийняття замовлення до виконання (п. 4.3).

Умови оплати (аванс або відстрочення платежу до 30 календарних днів - з обов'язковою вказівкою строку відстрочення) продукції вказуються дистриб'ютором у замовленні (п. 5.1).

Авансовий платіж здійснюється дистриб'ютором на підставі акцептування компанією замовлення. Строк виникнення зобов'язань дистриб'ютора по авансовому платежу наступає: з моменту отримання дистриб'ютором підтвердження від компанії про прийняття замовлення (у тому випадку, якщо замовлення не корегувалося); з моменту отримання компанією від дистриб'ютора підтвердження про прийняття умов замовлення (у тому випадку, якщо замовлення корегувалося).

При цьому у випадку, якщо протягом 2 (двох) банківських днів з дати настання строку виконання зобов'язань дистриб'ютора по авансовому платежу дистриб'ютор не оплачує замовлену продукцію, сторони погодилися, що такі дії будуть розцінюватися компанією як оферта зі сторони дистриб'ютора про розірвання замовлення, і компанія може в будь-який час до здійснення дистриб'ютором авансового платежу акцептувати таку оферту (відмовитися від замовлення), про що дистриб'ютору направляється відповідне повідомлення (п. 5.2).

У рамках даного договору під системою документообігу з використанням електронних каналів розуміється обмін документами по електронній пошті, телефонним факсимільним зв'язком (п. 10.1).

Вся переписка, пов'язана з виконанням умов цього договору (включаючи, але не обмежуючись, створеними, переданими, отриманими документами контактними особами компанії й дистриб'ютора) з використанням електронних каналів створює, змінює, припиняє взаємовідносини сторін відповідно до умов цього договору (п. 10.2).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків - до повного виконання. Винятком є положення розділу 13 договору, що продовжують діяти ще протягом 5 років з дати припинення дії договору, а 'і також положення розділу 9 Договору, які діють протягом усього строку охорони виключних майнових прав інтелектуальної власності, на знаки для товарів та послуг та інші об'єкти прав інтелектуальної власності компанії (п. 15.1).

Додатком № 1 до даного договору сторони узгодили, що територією на якій дистриб'ютор згідно договору отримує неекслюзивне право на розповсюдження продукції та на надання послуг компанії є : місто Херсон і Херсонська область.

Додатком № 2 до договору дистрибуції № 16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013 року позивач та відповідач погодили перелік продукції (а.с. 37).

Згідно додатків № 3-1, 3-2, 6 до вказаного договору, сторонами погоджено : базову ціну; базову ціну на умовах передоплати та форму замовлення (а.с. 38-39, 42).

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок № Сч027343 від 17.03.2014 року на загальну суму 476 170,68 грн., в якому прописом вказано суму 475 460,34 грн..

Даний рахунок містить такі відомості : постачальник - дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff", банк - Промінвест, рахунок № 26006620465144; платник - товариство з обмеженою відповідальністю "Оптиміст", банк - АППБ "Аваль", рахунок № 26007423031.

В подальшому позивачем було сплачено відповідачу кошти в сумі 475 460,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 92 від 18.03.2014 року із призначенням платежу: за товар згідно рахунку № СЧ 027343 від 17.03.2014 року, в т.ч. ПДВ 20% - 79243,39 грн., яке проведено ПАТ "Райффазен банк Аваль" 18.03.2014 року.

У даному платіжному дорученні зазначено : платник - ТОВ "Оптиміст", банк платника - АТ "Райффазен банк Аваль" у м. Києві, рахунок № 26007423031; отримувач - "Українська горілчана компанія "Nemiroff", банк отримувача - ПАТ "Промінвест", рахунок № 26006620465144.

Згідно письмового пояснення позивача № 115 від 17.04.2014 року, різниця між сумами виставленими у рахунку № Сч027343 від 17.03.2014 року та сплаченою позивачем утворилась внаслідок повернень товарів, що підтверджується наданими до справи розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а саме : № 1227043 від 27.12.2013 року на суму 353,94 грн.; № 1227044 від 27.12.2013 року на суму 179,76 грн.; № 123026 від 23.01.2014 року на суму 176,64 грн..

Вказані розрахунки скріплені печаткою відповідача, в яких наявне посилання на договір поставки № 16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013 року та вказано продавець - дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff"; покупець - товариство з обмеженою відповідальністю "Оптиміст".

21.03.2014 року позивач звернувся до відповідача із вимогою № 65 щодо поставки товару за договором № 16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013 року, визначеного замовленням та підтвердженим рахунком № СЧ 027343 від 17.03.2014 року або здійснити повернення коштів отриманих за платіжним дорученням № 92 від 18.03.2014 року.

Відповідачем на вказану претензію було надано відповідь № 60-18/0277 від 07.04.2014 року в якій повідомляються наступні обставини.

На підставі рішення єдиного власника ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff"- компанії Nemiroff Holdings Limited № 20-10-2011/1 від 20 жовтня 2011 року, 12 березня 2014 року на виконання рішень, судових інстанцій, ОСОБА_1, був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в якості генерального директора ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" та приступив до виконання посадових обов'язків.

Однак посадовими особами, що здійснювали керівництво та облік діяльності ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" до призначення нового генерального директора, не були передані жодні документи, що стосуються діяльності ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff", в тому числі банківські виписки, бухгалтерські документи та господарські договори, а також автоматизовані електронні системи управління підприємством, включаючи бухгалтерський облік.

В даний час на ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" вживаються всі можливі заходи для відновлення діяльності підприємства, в тому числі відновлюється системи обліку на підприємстві для встановлення обсягу діючих господарських зобов'язань підприємства, зокрема, через наявні банківські рахунки визначаються грошові зобов'язання за договорами постачання алкогольної продукції (в тому числі за договорами дистрибуції).

З огляду на викладене та метою подальшого співробітництва та належного виконання ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" своїх зобов'язань за договором дистриб'юції № 16122013/ДП УГК/Д-53 від 16 грудня 2013 року перед ТОВ "Оптиміст", відповідач просить направити йому звірені копії вказаного договору, витяг з ЄДР відносно ТОВ "Оптиміст", рахунок № СЧ 027343 від 17.03.2014 року, направлений ДП "УГК "Nemiroff", платіжне доручення № 92 від 18.03.2014 року, акт звірки за операціями здійсненими в 2013-2014 роках між позивачем та відповідачем. Після отримання даних документів, що підтверджують вимоги ТОВ "Оптиміст" до ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff", вказана вимога буде розглянута та надана вмотивована відповідь на неї.

15.04.2014 року позивачем на вказаний лист відповідача, направлено відповідь № 108, в якій вказується, що ТОВ "Оптиміст" направляло не претензію, а вимогу щодо виконання зобов'язань у порядку передбаченому ст. 530 ЦК України. Оскільки ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" не виконало своєчасно зазначену вимогу, ТОВ "Оптиміст" звернулось до суду з відповідним позовом. Крім того, позивач просить повторно виконати вимогу ТОВ "Оптиміст", оскільки зміна керівництва юридичної особи не тягне за собою зміну зобов'язань стосовно поставок товарів.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

В силу п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару та його оплати.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом позовної заяви, предметом спору в даній справі є стягнення суми попередньої оплати внаслідок не поставки товару за договором.

Підставами позову, позивач зазначив, що згідно обумовленого договором замовлення було отримано від відповідача рахунок за яким сплачено кошти, однак поставка товару не відбулась, що зумовило звернення до відповідача із письмовою вимогою № 65 від 21.03.2014 року.

Виходячи з положень ст. 693 Цивільного кодексу України, до предмета доказування у справі входить встановлення наявності чи відсутності певних юридичних фактів, а саме: підстав виникнення у сторін зобов'язань за договором, зокрема, у відповідача обов'язку поставити певний товар; здійснення позивачем попередньої оплати; порушення відповідачем відповідного зобов'язання передати товар.

Як встановлено судом, 16.12.2013 року між дочірнім підприємством "Українська горілчана компанія "Nemiroff" та товариством з обмеженою відповідальністю "Оптиміст" укладено договір дистрибуції № 16122013/ДП УГК/Д-53.

Також судом з'ясовано, що відповідачем було виставлено позивачу рахунок № Сч027343 від 17.03.2014 року щодо оплати горілчаної продукції на загальну суму 476170,68 грн..

В даному рахунку чітко визначено найменування постачальника та платника, банківські реквізити сторін, найменування товару та розмір коштів до оплати.

За вказаним рахунком позивачем було перераховано відповідачу кошти в сумі 475460,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 92 від 18.03.2014 року.

При цьому, внаслідок повернень товарів згідно розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а саме : № 1227043 від 27.12.2013 року на суму 353,94 грн.; № 1227044 від 27.12.2013 року на суму 179,76 грн.; № 123026 від 23.01.2014 року на суму 176,64 грн., виникала різниця між сумою вказаною у рахунку № Сч027343 від 17.03.2014 року та платіжному дорученні № 92 від 18.03.2014 року.

З огляду на викладене, сума перерахованих коштів склала 475 460,34 грн. (476170,68 грн. - 353,94 грн. - 179,76 грн. - 176,64 грн.), яку просить стягнути позивач з відповідача згідно позовної заяви.

Слід зазначити, у вказаних вище розрахунках наявне посилання на договір поставки № 16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013 року.

Крім того, у листі ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" № 60-18/0277 від 07.04.2014 року, останнім підтверджується наявність правовідносин із позивачем за договором № 16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013 року, однак відповідач зазначає, що попереднім керівництвом підприємства не були передані жодні документи, що підтверджують вказані правовідносини та вчиняються заходи щодо відновлення системи обліку на підприємстві.

При цьому, в даному листі, відповідачем підтверджується направлення позивачу рахунку № Сч027343 від 17.03.2014 року.

Також суд зазначає, що перелік горілчаної продукції вказаний в рахунку № Сч027343 від 17.03.2014 року, узгоджується із переліком продукції визначеної додатками № 2 та № 6 до договору № 16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013 року.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що правовідносини щодо виставлення зазначеного рахунку та сплати коштів за платіжним дорученням виникли згідно договору № 16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013 року, що зумовлює виникнення відповідних зобов'язань.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідачем доказів щодо поставки товару або повернення позивачу перерахованих коштів суду не надано.

Водночас, суд звертає увагу, що позивачем у позові вказано про стягнення заборгованості в сумі 475 460,34 грн. на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України. Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що дана сума коштів являється попередньою оплатою, факт перерахування якої підтверджується належними доказами, а тому правомірним є заявлення її до стягнення.

Відповідна правова позиція щодо стягнення сум попередньої оплати визначена у постановах Вищого господарського суду України, зокрема, у справі 14/269/06 від 10.04.2008 року, у справі № 43/308-10 від 09.06.2011 року, у справі № 29/441-09 від 18.04.2012 року, у справі № 26/097-12 від 27.02.2013 року, у справі № 5011-42/13539-2012 від 27.03.2013 року.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 475 460,34 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами наявними у матеріалах справи.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (код ЄДРПОУ 30805594, 22800, м. Немирів, вул. Горького, буд. 31, Вінницька область, р/р 26006620465144 в АТ "Промінвестбанк", МФО 300012) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіміст" (код ЄДРПОУ 21272895, 73000, м. Херсон, вул. Декабристів, буд. 22, кв. 5, р/р 26007423031 в АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805) 475 460,34 грн. - попередньої оплати та 9 509,20 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити позивачу та відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повне рішення складено 11 червня 2014 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (73000, м. Херсон, вул. Декабристів, вуд. 22, кв. 5)

3 - відповідачу (22800, м. Немирів, вул. Горького, буд. 31, Вінницька область)

СудГосподарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення06.06.2014
Оприлюднено13.06.2014
Номер документу39151348
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/440/14

Ухвала від 27.05.2014

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

Ухвала від 13.05.2014

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

Ухвала від 13.05.2014

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

Ухвала від 13.05.2014

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

Ухвала від 13.05.2014

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

Ухвала від 22.04.2014

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

Ухвала від 20.08.2014

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Саврій В.А.

Постанова від 03.09.2014

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Саврій В.А.

Рішення від 06.06.2014

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

Ухвала від 13.05.2014

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні