Постанова

від 03.09.2014 по справі 902/440/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

03 вересня 2014 року Справа № 902/440/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Баклан Н.С.,

за участю представників:

позивача - Коновалов Дмитро Георгійович (довіреність № б/н від 01.09.2014 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" на рішення господарського суду Вінницької області від 06.06.14 р. у справі №902/440/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіміст" (м. Херсон)

до дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (Вінницька область, м.Немирів)

про стягнення заборгованості в сумі 475460,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптиміст" 08.04.2014 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" про стягнення заборгованості в сумі 475 460,34 грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 06.06.2014р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіміст" задоволено. Стягнуто з дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіміст" 475460,34 грн. - попередньої оплати та 9509,20 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 207-211).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким ТзОВ "Оптіміст" в задоволенні позову відмовити, вважаючи вимоги позивача безпідставними і такими, що не відповідають обставинам справи (арк.справи 217-223).

У скарзі зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази належного направлення позивачем замовлення на адресу відповідача та прийняття відповідачем відповідного замовлення.

Скаржник вважає, що враховуючи п.4.3 договору, який визначає імперативну норму щодо виникнення зобов'язання зі сторони відповідача по поставці відповідної продукції позивачу, позивач не має права обґрунтовувати та посилатись у своїй позовній заяві на ст.ст.612, 693 ЦК України, оскільки відповідач не брав на себе обов'язок по поставці відповідної продукції позивачу на загальну суму 475 460,34 грн., а відтак, говорити про наявність заборгованості відповідача перед позивачем згідно договору №16122013/ДП УГК/Д53 від 16 грудня 2013 р. є недоречним.

Відповідач також звертає увагу, що суд першої інстанції у своїй ухвалі №902/440/14 від 27 травня 2014 року зобов'язав позивача надати докази в підтвердження направлення замовлення згідно договору дистрибуції №16122013/ДП УГК/Д53 від 16 грудня 2013 р., які не були надані позивачем до матеріалів справи.

Однак, незважаючи на вищенаведені обставини та факт відсутності погодженого замовлення, а від так і обов'язку відповідача згідно договору дистрибуції № 16122013/ДП УГК/Д53 від 16 грудня 2013 р. по поставці відповідного товару, суд першої інстанції застосував до вирішення вказаного спору матеріальні норми, що регулюють договірні правовідносини, в той час як правовідносини, що виникли між сторонами носять позадоговірний характер, що в свою чергу свідчить про вибір позивачем невірного способу захисту, а відтак позов не підлягав задоволенню.

У платіжному дорученні №92 від 18.03.2014р. в графі призначення платежу зазначено: «За товар согласно счета №СЧ 0207343 от 17.03.2014 г. в т.ч. НДС 20% - 79243,39 грн.». Тобто, вказане платіжне доручення не містить, жодного посилання на договір дистрибуції №16122013/ДП УГК/Д53 від 16 грудня 2013 року на підставі якого, як стверджує позивач, у нього виникло право стягнення заборгованості 475 460,34 грн.

Щодо посилання у платіжному дорученні на «счет №СЧ 0207343 от 17.03.2014 г.», скаржник зазначає що вказаний рахунок також не містить жодних посилань на договір дистрибуції № 16122013/ДП УГК/Д53 від 16 грудня 2013 року.

При обґрунтуванні апеляційних вимог скаржник посилається на норми ст.ст.1, 32, 33, 34, 104 ГПК України, ст.20 ГК України, ст.ст.11, 15, 16, 628, 638 ЦК України, абз.2 п.2.5 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Зважаючи на викладене, скаржник просить скасувати рішенням господарського суду Вінницької області №902/440/14 від 06.06.2014р. та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2014р. апеляційну скаргу ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" прийнято до провадження та призначено до слухання (арк.справи 216).

Позивач надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№16146/14 від 11.08.2014р.), в якому заперечує проти доводів скаржника (арк.справи 230-232).

Стверджує, що замовлення на поставку продукції, оформлене по формі встановленій додатком №6 до договору дистрибуції №16122013/ДП УГК/Д-53, позивачем було скеровано факсом на телефонний номер зазначений у пункті 4.3. договору дистрибуції як контактний номер, про що свідчить деталізація телефонних дзвінків за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р.

В подальшому, 18.03.2014р., позивачем було отримано підтвердження прийняття замовлення. Даний дзвінок також підтверджується деталізацією дзвінків.

Зазначає, що позивачу від відповідача не надходило жодних грошових коштів, що підтверджується листом ПАТ "Райффайзен банк Аваль" від 30.05.2014р. та довідкою ПАТ "Брокбізнесбанк" від 03.06.2014р.

На підставі викладеного просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 03.09.2014р. представник позивача підтримав свою позицію щодо необгрунтованості та безпідставності вимог, доводів апеляційної скарги, висловлену в попередньому судовому засіданні. Просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 06.06.14 р. у справі №902/440/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку (арк.справи 228, 242).

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

16.12.2013р. дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (компанія) та товариство з обмеженою відповідальністю "Оптиміст" (дистриб'ютор) уклали договір дистрибуції №16122013/ДП УГК/Д-53.

Відповідно до пункту 1.1. компанія зобов'язується передати у власність дистриб'ютора продукцію для її подальшого поширення на території на умовах і в порядку, визначених договором, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти продукцію у власність і оплатити її вартість, а також виконати дії, необхідні для поширення і просування продукції на території на умовах і в порядку, визначених договором.

Послуга вважається наданою і підлягає оплаті компанією лише після підписання сторонами акту приймання - передачі послуг за формою, передбаченого додатком №15 до договору (п. 1.2 договору).

Для виконання взятих на себе зобов'язань дистриб'ютор повинен: подавати замовлення в порядку, установленому цим договором, з періодичністю, необхідною для виконання місячних планів; приймати у власність продукцію в строки, визначені в договорі, і вчасно здійснювати її оплату (п. п. 2.1, 2.1.2, 2.1.3).

Підпунктами 2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 договору передбачені обов'язки компанії: передати у власність дистриб'юторові продукцію компанії відповідно до умов договору; надати дистриб'юторові на його вимогу всю інформацію, що необхідна йому для належного виконання зобов'язань по наданню послуг відповідно до даного договору; вчасно приймати від дистриб'ютора послуги, які надаються відповідно до даного договору.

Ціною продукції є базова ціна в актуальному стані. У ціну продукції включається вартість пляшки (безповоротна тара) і пакування (п. 3.1 договору).

Продукція відвантажується запакованою на піддонах з логотипом компанії. Піддони з логотипом компанії є власністю компанії і підлягають поверненню дистриб'ютором. Заставна вартість одного піддону складає 300 (триста) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ. Повернення піддонів дистриб'ютором відбувається на вимогу компанії на умовах FСА, склад дистриб'ютора (Інкотермс, 2000). При цьому дистриб'ютор зобов'язаний підготувати піддони для їх передачі компанії не пізніше, ніж на наступний день після отримання від компанії відповідної вимоги (повідомлення) про повернення піддонів (п. 3.2 договору).

Загальна сума договору, згідно п.3.14 договору, складається з вартості продукції, отриманої дистриб'ютором на підставі ТТН, вартості піддонів, отриманих на підставі накладної, і вартості послуг, наданих дистриб'ютором на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі послуг.

У випадку придбання продукції на умовах передоплати використовуються базові ціни на продукцію на умовах передоплати, вказані в додатку № 3-2 до договору (п.3.15 договору).

Поставка продукції здійснюється на умовах: DDU, склад дистриб'ютора: м.Херсон, Миколаєвське шосе, 5-й км, згідно Інкотермс 2000; DDU склад дистриб'ютора: Херсонська область, м. Нова Каховка. вул. Ріхарда Зорге, 1а, згідно Інкотермс 2000 (п. 4.1 договору).

Розпорядок роботи складу дистриб'ютора : м.Херсон, Миколаєвське шосе, 5-й км - понеділок-п'ятниця з 8:00 до 19:00; Херсонська область, м. Нова Каховка. вул. Ріхарда Зорге, 1а - понеділок-п'ятниця з 9:00 до 17:00; субота та неділя - вихідні (п. 4.2 договору).

Зобов'язання компанії по поставці продукції дистриб'юторові виникає тільки після акцепту (прийняття) компанією погодженого замовлення до виконання. При цьому: а) замовлення продукції оформлюється дистриб'ютором тільки за формою, установленою в додатку № 6 до договору. Контактна особа дистриб'ютора направляє компанії замовлення по електронній пошті на наступну електронну адресу компанії: svetlana.boyko@nemiroff.ua або по факсу (номер факсу: (04331) 205 59, відповідно до вимог Розділу 10 "Особливості системи документообігу з використанням електронних каналів" договору. При цьому відправник - контактна особа дистриб'ютора, одержувач - контактна особа компанії. Направлене замовлення є офертою. При цьому дистриб'ютор зобов'язаний направляти замовлення у визначені нижче дні тижня : понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя. Направлене в інші дні тижня замовлення не має силу оферти та не розглядається компанією; б) Після оформлення і направлення дистриб'ютором замовлення продукції починається процедура узгодження такого замовлення.

Під час процедури узгодження компанія має право корегувати кількість продукції, вказану в замовленні, з врахуванням мінімальної відвантажувальної кількості продукції, що кратна 30 піддонам (при поставці на умовах DDU, склад дистриб'ютора, згідно Інкотермс 2000) або кратна одиниці упаковки (при поставці на умовах ЕХW, склад компанії, згідно Інкотермс 2000). Умови поставки вказуються в замовленні за формою, встановленою в додатку № 6 до договору. Якщо компанія здійснила корегування замовлення, то контактна особа компанії направляє контактній особі дистриб'ютора відкориговане замовлення. При цьому початкова редакція замовлення (тобто, до моменту корегування) втрачає статус оферти, а відкориговане замовлення набуває статус оферти. Дистриб'ютор зобов'язується розглянути відкориговане замовлення і акцептувати його впродовж 48 (сорока восьми) годин з моменту його отримання від компанії, шляхом направлення письмового повідомлення на адресу компанії, в якому повинно чітко вказуватися про прийняття дистриб'ютором відкоректованого замовлення і додаватися погоджене замовлення. Відсутність відповіді впродовж 48 (сорока восьми) годин з моменту отримання відкоригованого замовлення означатиме відмову від його прийняття; в) Якщо корегування замовлення не здійснювалося, то замовлення вважається погодженим (акцептованим) з боку компанії після направлення дистриб'юторові контактною особою компанії електронного повідомлення електронною поштою на наступну електронну адресу дистриб'ютора : temp-75@mail.ru або факсового повідомлення на номер факсу: (0552) 37-38-51 де повідомляється про прийняття від дистриб'ютора замовлення продукції до виконання.

Електронний лист вважається направленим відповідно до положень Розділу 10 "Особливості системи документообігу з використанням електронних каналів" договору.

Дата одержання дистриб'ютором підтвердження від компанії вважається датою прийняття замовлення до виконання.

Якщо замовлення дистриб'ютора корегувалося, то замовлення вважається погодженим (акцептованим) з моменту, коли контактна особа дистриб'ютора у відповідь на отримане відкориговане замовлення направила контактній особі компанії повідомлення про прийняття умов відкоригованого замовлення.

Електронний лист (повідомлення) про прийняття умов відкоригованого замовлення вважається направленим відповідно до положень Розділу 10 "Особливості системи документообігу з використанням електронних каналів" договору.

Дата одержання компанією від дистриб'ютора підтвердження про прийняття умов відкоригованого замовлення вважається датою прийняття замовлення до виконання (п. 4.3 договору).

Умови оплати (аванс або відстрочення платежу до 30 календарних днів - з обов'язковою вказівкою строку відстрочення) продукції вказуються дистриб'ютором у замовленні (п.5.1 договору).

Авансовий платіж здійснюється дистриб'ютором на підставі акцептування компанією замовлення. Строк виникнення зобов'язань дистриб'ютора по авансовому платежу наступає: з моменту отримання дистриб'ютором підтвердження від компанії про прийняття замовлення (у тому випадку, якщо замовлення не корегувалося); з моменту отримання компанією від дистриб'ютора підтвердження про прийняття умов замовлення (у тому випадку, якщо замовлення корегувалося).

При цьому у випадку, якщо протягом 2 (двох) банківських днів з дати настання строку виконання зобов'язань дистриб'ютора по авансовому платежу дистриб'ютор не оплачує замовлену продукцію, сторони погодилися, що такі дії будуть розцінюватися компанією як оферта зі сторони дистриб'ютора про розірвання замовлення, і компанія може в будь-який час до здійснення дистриб'ютором авансового платежу акцептувати таку оферту (відмовитися від замовлення), про що дистриб'ютору направляється відповідне повідомлення (п.5.2 договору).

У рамках даного договору під системою документообігу з використанням електронних каналів розуміється обмін документами по електронній пошті, телефонним факсимільним зв'язком (п.10.1 договору).

Згідно п.10.2 договору, вся переписка, пов'язана з виконанням умов цього договору (включаючи, але не обмежуючись, створеними, переданими, отриманими документами контактними особами компанії й дистриб'ютора) з використанням електронних каналів створює, змінює, припиняє взаємовідносини сторін відповідно до умов цього договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків - до повного виконання. Винятком є положення розділу 13 договору, що продовжують діяти ще протягом 5 років з дати припинення дії договору, а також положення розділу 9 Договору, які діють протягом усього строку охорони виключних майнових прав інтелектуальної власності, на знаки для товарів та послуг та інші об'єкти прав інтелектуальної власності компанії (п.15.1 договору).

Додатком №1 до даного договору сторони узгодили, що територією на якій дистриб'ютор згідно договору отримує неекслюзивне право на розповсюдження продукції та на надання послуг компанії є : місто Херсон і Херсонська область.

Додатком № 2 до договору дистрибуції № 16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013 року позивач та відповідач погодили перелік продукції (арк.справи 37).

Згідно додатків № 3-1, 3-2, 6 до вказаного договору, сторонами погоджено : базову ціну; базову ціну на умовах передоплати та форму замовлення (арк.справи 38, 39, 42).

Як вбачається з деталізації телефонних дзвінків за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р. позивачем було скеровано факсом на телефонний номер зазначений у пункті 4.3. договору дистрибуції, як контактний номер, замовлення на поставку продукції, а 18.03.2014р., позивачем було отримано підтвердження прийняття замовлення (арк.справи 233).

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок №Сч027343 від 17.03.2014 року на загальну суму 476 170,68 грн., в якому прописом вказано суму 475 460,34 грн. (арк.справи 64). Рахунок містить такі відомості: постачальник - дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff", банк - Промінвест, рахунок №26006620465144; платник - товариство з обмеженою відповідальністю "Оптиміст", банк - АППБ "Аваль", рахунок №26007423031.

Позивачем було сплачено відповідачу кошти в сумі 475460,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням №92 від 18.03.2014р. із призначенням платежу: за товар згідно рахунку №СЧ027343 від 17.03.2014р., в т.ч. ПДВ 20% - 79243,39 грн., яке проведено ПАТ "Райффазен банк Аваль" 18.03.2014р.(арк.справи 65). У даному платіжному дорученні зазначено: платник - ТзОВ "Оптиміст", банк платника - АТ "Райффазен банк Аваль" у м.Києві, рахунок №26007423031; отримувач - "Українська горілчана компанія "Nemiroff", банк отримувача - ПАТ "Промінвест", рахунок №26006620465144.

Позивач у письмовому поясненні №115 від 17.04.2014р. зазначив, що різниця між сумами виставленими у рахунку №Сч027343 від 17.03.2014р. та сплаченою позивачем утворилась внаслідок повернень товарів, що підтверджується наданими до справи розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а саме: №1227043 від 27.12.2013 року на суму 353,94 грн.; №1227044 від 27.12.2013 року на суму 179,76 грн.; №123026 від 23.01.2014 року на суму 176,64 грн . (арк.справи 105-107), які скріплені печаткою відповідача, у них наявне посилання на договір поставки №16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013р. та вказано продавець - дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff"; покупець - товариство з обмеженою відповідальністю "Оптиміст".

21.03.2014 року позивач звернувся до відповідача із вимогою №65 щодо поставки товару за договором № 16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013р., визначеного замовленням та підтвердженим рахунком №СЧ027343 від 17.03.2014р. або здійснити повернення коштів отриманих за платіжним дорученням № 92 від 18.03.2014р.(арк.справи 66).

Відповідачем на вказану претензію було надано відповідь №60-18/0277 від 07.04.2014р. (арк.справи 97, 98) в якій повідомляється, що на підставі рішення єдиного власника ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff"- компанії Nemiroff Holdings Limited № 20-10-2011/1 від 20 жовтня 2011 року, 12 березня 2014 року на виконання рішень, судових інстанцій, ОСОБА_2, був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в якості генерального директора ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" та приступив до виконання посадових обов'язків. Однак, посадовими особами, що здійснювали керівництво та облік діяльності ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" до призначення нового генерального директора, не були передані жодні документи, що стосуються діяльності ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff", в тому числі банківські виписки, бухгалтерські документи та господарські договори, а також автоматизовані електронні системи управління підприємством, включаючи бухгалтерський облік. В даний час на ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" вживаються всі можливі заходи для відновлення діяльності підприємства, в тому числі відновлюється системи обліку на підприємстві для встановлення обсягу діючих господарських зобов'язань підприємства, зокрема, через наявні банківські рахунки визначаються грошові зобов'язання за договорами постачання алкогольної продукції (в тому числі за договорами дистрибуції). З огляду на викладене та метою подальшого співробітництва та належного виконання ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" своїх зобов'язань за договором дистриб'юції № 16122013/ДП УГК/Д-53 від 16 грудня 2013 року перед ТОВ "Оптиміст", відповідач просить направити йому звірені копії вказаного договору, витяг з ЄДР відносно ТОВ "Оптиміст", рахунок № СЧ 027343 від 17.03.2014 року, направлений ДП "УГК "Nemiroff", платіжне доручення № 92 від 18.03.2014 року, акт звірки за операціями здійсненими в 2013-2014 роках між позивачем та відповідачем. Після отримання даних документів, що підтверджують вимоги ТОВ "Оптиміст" до ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff", вказана вимога буде розглянута та надана вмотивована відповідь на неї.

15.04.2014 року позивачем на вказаний лист відповідача, направлено відповідь №108, в якій вказується, що ТОВ "Оптиміст" направляло не претензію, а вимогу щодо виконання зобов'язань у порядку передбаченому ст.530 ЦК України. Оскільки ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" не виконало своєчасно зазначену вимогу, ТОВ "Оптиміст" звернулось до суду з відповідним позовом. Крім того, позивач просить повторно виконати вимогу ТОВ "Оптиміст", оскільки зміна керівництва юридичної особи не тягне за собою зміну зобов'язань стосовно поставок товарів.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару та його оплати.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч.1 ст.691 ЦК України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічне положення містить ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, предметом спору в даній справі є стягнення суми попередньої оплати внаслідок не поставки товару за договором.

Підставою для звернення з позовом стала сплата отриманого від відповідача рахунку обумовленого договором замовлення, однак поставка товару не відбулась, що зумовило звернення до відповідача із письмовою вимогою №65 від 21.03.2014 року.

Виходячи з положень ст. 693 Цивільного кодексу України, до предмета доказування у справі входить встановлення наявності чи відсутності певних юридичних фактів, а саме: підстав виникнення у сторін зобов'язань за договором, зокрема, у відповідача обов'язку поставити певний товар; здійснення позивачем попередньої оплати; порушення відповідачем відповідного зобов'язання передати товар.

Як вже було зазначено, 16.12.2013р. між дочірнім підприємством "Українська горілчана компанія "Nemiroff" та товариством з обмеженою відповідальністю "Оптиміст" укладено договір дистрибуції № 16122013/ДП УГК/Д-53.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок №Сч027343 від 17.03.2014 року щодо оплати горілчаної продукції на загальну суму 476170,68 грн., в рахунку чітко визначено найменування постачальника та платника, банківські реквізити сторін, найменування товару та розмір коштів до оплати. За вказаним рахунком позивачем було перераховано відповідачу кошти в сумі 475460,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням №92 від 18.03.2014 року.

При цьому, внаслідок повернень товарів згідно розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а саме: №1227043 від 27.12.2013 року на суму 353,94 грн.; №1227044 від 27.12.2013 року на суму 179,76 грн.; №123026 від 23.01.2014 року на суму 176,64 грн., виникала різниця між сумою вказаною у рахунку №Сч027343 від 17.03.2014 року та платіжному дорученні № 92 від 18.03.2014 року. А у вказаних розрахунках наявне посилання на договір поставки №16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013р. Сума перерахованих коштів склала 475460,34 грн. (476170,68 грн. - 353,94 грн. - 179,76 грн. - 176,64 грн.).

Місцевим господарським судом вірно відмічено, що у листі ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" № 60-18/0277 від 07.04.2014р., останнім підтверджується наявність правовідносин із позивачем за договором №16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013 року, однак відповідач зазначає, що попереднім керівництвом підприємства не були передані жодні документи, що підтверджують вказані правовідносини та вчиняються заходи щодо відновлення системи обліку на підприємстві. При цьому, в даному листі, відповідачем підтверджується направлення позивачу рахунку № Сч027343 від 17.03.2014 року.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що перелік горілчаної продукції вказаний в рахунку №Сч027343 від 17.03.2014 року, узгоджується із переліком продукції визначеної додатками № 2 та № 6 до договору № 16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013 року.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини щодо виставлення зазначеного рахунку та сплати коштів за платіжним дорученням виникли згідно договору №16122013/ДП УГК/Д-53 від 16.12.2013 року, що зумовлює виникнення відповідних зобов'язань.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В матеріалах справи відсутні докази поставки товару або повернення позивачу перерахованих коштів.

Водночас, суд звертає увагу, що позивачем у позові вказано про стягнення заборгованості в сумі 475 460,34 грн. на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України. Колегія суддів погоджується, що дана сума коштів являється попередньою оплатою, факт перерахування якої підтверджується належними доказами, а тому правомірним є заявлення її до стягнення.

Відповідна правова позиція щодо стягнення сум попередньої оплати визначена у постановах Вищого господарського суду України, зокрема, у справі 14/269/06 від 10.04.2008 року, у справі № 43/308-10 від 09.06.2011 року, у справі № 29/441-09 від 18.04.2012 року, у справі № 26/097-12 від 27.02.2013 року, у справі № 5011-42/13539-2012 від 27.03.2013 року.

З огляду на викладене, господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 475460,34 грн.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" на рішення господарського суду Вінницької області від 06.06.14 р. у справі №902/440/14 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.