Постанова

від 11.06.2014 по справі 815/2291/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2291/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Мураховської А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Південь-М'ясо" до Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000962208 від 08.04.2014 року та № 0000972208 від 08.04.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000962208 від 08.04.2014 року та № 0000972208 від 08.04.2014 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що результати проведеної відповідачем планової документальної виїзної перевірки приватного підприємства «Південь-М'ясо», на підставі яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення № 0000962208 від 08.04.2014 року та № 0000972208 від 08.04.2014 року, не відповідають дійсності та суперечать вимогам чинного податкового законодавства України, оскільки господарські відносини приватного підприємства "Південь-М'ясо" з ТОВ «Макропродсистеми» підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Також позивач зазначає, що доказом реального виконання ПП «Південь-М'ясо» договору поставки ТМЦ (м'ясної продукції) № 271010 від 27.10.2010 року є використання придбаної м'ясної продукції у своїй подальшій господарській діяльності.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що доводи, викладені позивачем в адміністративному позові є необґрунтованими, оскільки, позивачем не були надані всі необхідні первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності господарських відносин з ТОВ «Макропродсистеми», договір та окремі первинні документи підписані директором ОСОБА_2, який ніколи не був директором ТОВ «Макропродсистеми». Також представник відповідача зазначив, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Макропродсистеми» було анульовано 18.03.2011 року, у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням, а тому ТОВ «Макропродсистеми» фактично не могло постачати відповідну м'ясну продукцію позивачу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

19.04.2005 року виконавчим комітетом Одеської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи - приватного підприємства «Південь-М'ясо» (а.с. 33 том 1).

Посадовими особами Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено планову документальну виїзну перевірку приватного підприємства «Південь-М'ясо», код за ЄДРПОУ 33508236, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої зроблено висновки про порушення ПП «Південь-М'ясо» п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся, на загальну суму 268487 грн., п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.1., 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у період, що перевірявся, на загальну суму 217677 грн., про що складено акт № 705/15-54-22-01 від 27 березня 2014 року (а.с. 45-88 том 2).

На підставі акту перевірки № 705/15-54-22-01 від 27 березня 2014 року ДПІ в Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000962208 від 08.04.2014 року про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 217677 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 725 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000972208 від 08.04.2014 року про збільшення податку на прибуток приватних підприємств на 268 487 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн. (а.с. 49, 50 том 1).

До 01 квітня 2011 року порядок справляння податку на прибуток було встановлено Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Розділом V Податкового кодексу України регулюється порядок обчислення та сплати податку на додану вартість, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п. п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-Х1У від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки № 705/15-54-22-01 від 27 березня 2014 року зазначено, що ПП «Південь-М'ясо» до складу валових втрат в 1 кварталі 2011 року віднесено суму за придбані м'ясопродукти від контрагента постачальника, по якому на момент проведення перевірки за даними бази «Контрагенти» встановлено відхилення на суму 268 487 грн. внаслідок інформації, зазначеної в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Макропродсистеми», код ЄДРПОУ 37038239) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з 01.09.2010 року по 31.03.2011 року від 28.08.2012 року № 330/22-20/37038239 ДПІ у Подільському районі м. Києва, а саме висновків про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Макропродсистеми» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Також в акті перевірки № 705/15-54-22-01 від 27 березня 2014 року зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року встановлено його заниження всього в сумі 217677 грн. такий висновок зроблено на підставі інформації, наявної в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Макропродсистеми», код ЄДРПОУ 37038239) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з 01.09.2010 року по 31.03.2011 року від 28.08.2012 року № 330/22-20/37038239 ДПІ у Подільському районі м. Києва.

У судовому засіданні встановлено, що 27 жовтня 2010 року приватне підприємство «Південь-Мясо» (іменоване надалі - Покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Макропродсистеми» (іменованих надалі - Постачальник) уклали договір поставки № 271010 від 27.10.2010 року, відповідно до якого Постачальник відповідно до умов цього договору зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити Товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних, що виписуються на кожну партію товару (а.с. 51-53 том 1).

На виконання умов договору поставки № 271010 від 27.10.2010 року сторонами складено та підписано видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури (а.с. 55-56, 68-69, 95-96, 117-118, 138-139, 184-185, 201-202, 221-222 том 1, а.с. 188 том 2).

Договір поставки № 271010 від 27.10.2010 року та окремі видаткові накладні, податкові накладні та рахунки-фактури за договором № 271010 від 27.10.2010 року за період січень 2011 року, лютий 2011 року підписані зі сторони ТОВ «Макропродсистеми» - ОСОБА_2

Відповідно до інформації, що містилась в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дату укладання вказаного договору та дати складання первинних бухгалтерських документів керівником ТОВ «Макропродсистеми» був саме ОСОБА_2, а тому суд вважає безпідставними посилання представника відповідача в обґрунтування правомірності висновків ДПІ в Суворовському районі м. Одеси на те, що ОСОБА_2 не мав ніколи відношення до ТОВ «Макропродсистеми» та не уповноважений на підписання бухгалтерських документів (а.с. 189-190 том 2).

Зі сторони ПП «Південь-М'ясо» видаткові накладні та рахунки - фактури підписані особами, відповідальними у 2011 році на підписання товарних накладних та прийом товару від Постачальників, комірниками - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 133 том 2).

Отримання ПП «Південь-М'ясо» від ТОВ «Макропродсистеми» товару (м'ясної продукції) за договором поставки № 271010 від 27.10.2010 року також підтверджується посвідченнями про якість, накладними на внутрішнє переміщення, оборотно-сальдовими відомостями, витратно-прибутковими накладними, актами про поділ та обвалювання птиці, первинними бухгалтерськими документами про реалізацію ПП «Південь-М'ясо» м'ясної продукції, отриманої від ТОВ «Макропродсистеми», контрагентам: ТОВ «Таврія-В», ТОВ «Таврія Плюс», ТОВ «ТД «Копійка» (а.с. 57-250 том 1, а.с. 1-39 том 2).

Крім цього, згідно відомості по рахунку, що відкритий ПП «Південь-М'ясо» в АБ «Південний», ПП «Південь-М'ясо» сплачено на рахунок ТОВ «Макропродсистеми» вартість отриманого товару (м'ясної продукції) (а.с. 132 том 2).

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Південь-М'ясо» надано до перевірки та до суду всі необхідні бухгалтерські документи, що підтверджуються реальність виконання сторонами договору поставки № 271010 від 27.10.2010 року, та правомірність віднесення позивачем до валових витрат за 1 квартал 2011 року та до податкового кредиту з ПДВ в січні 2011 року - березні 2011 року, січні 2012 року коштів, сплачених за результатом здійснення вказаної господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся, на загальну суму 268487 грн., п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.1., 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у період, що перевірявся, на загальну суму 217677 грн.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на відсутність у ПП «Південь-М'ясо» товарно-транспортних накладних, як на підставу для визнання непідтвердженим факту здійснення ПП «Південь-М'ясо» господарської операції з ТОВ «Макропродсистеми», оскільки відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» обов'язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. Позивач до зазначеної категорії суб'єктів господарювання не відноситься.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язано з дотриманням вимог податкового законодавства.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на інформацію, що міститься в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Макропродсистеми», код ЄДРПОУ 37038239) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з 01.09.2010 року по 31.03.2011 року від 28.08.2012 року № 330/22-20/37038239 ДПІ у Подільському районі м. Києва, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента, проте жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом та контрагентами свого контрагента до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Крім цього, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2011 року по справі № 2а-11112/11/2670 задоволено адміністративний позов ТОВ «Макропродсистеми», визнано протиправним та скасовано рішення № 2654 від 18.03.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Макропродсистеми», винесене ДПІ в Подільському районі м. Києва, поновлено свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Макропродсистеми» за № 100292342 з дати його анулювання, тобто з 18.03.2011 року. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 року апеляційну скаргу ДПФІ в Подільському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2011 року - без змін. Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2011 року по справі № 2а-11112/11/2670 набрала законної сили (а. с. 174-180 том 2).

Згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на підтвердження обґрунтованості висновків акту перевірки ПП «Південь-М'ясо», що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Макропродсистеми» було анульовано 18.03.2011 року, у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням, оскільки, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2011 року по справі № 2а-11112/11/2670, яка набрала законної сили, рішення № 2654 від 18.03.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Макропродсистеми», винесене ДПІ в Подільському районі м. Києва, визнано протиправним та скасовано.

Враховуючи вищевикладені обставини, встановлені судом під час розгляду даної справи, суд дійшов до висновку, що ДПІ в Суворовському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000962208 від 08.04.2014 року та № 0000972208 від 08.04.2014 року, а тому вони підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ПП «Південь-М'ясо» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно до платіжного доручення № 180 від 10.04.2014 року позивачем сплачено судовий збір за подання до адміністративного суду даної позовної заяви в розмірі 487, 20 грн. Враховуючи викладене, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України суд дійшов до висновку, що слід стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області на користь приватного підприємства "Південь-М'ясо" (код ЄДРПОУ 33508236) судовий збір в розмірі 487, 20 грн..

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000962208 від 08.04.2014 року та № 0000972208 від 08.04.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області на користь приватного підприємства "Південь-М'ясо" (код ЄДРПОУ 33508236) судовий збір в розмірі 487, 20 грн..

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 11 червня 2014 року.

Суддя /підпис/ О.А. Левчук