Рішення

від 22.05.2014 по справі 910/1136/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1136/14 22.05.14

За позовомСокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до 1. Державної виконавчої служби України 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпайр" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні: відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" 2. Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" позивача: 3. Фонду державного майна України провизнання недійсними прилюдних торгів Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача 1:Семенов М.В. від відповідача 2:не з'явився від відповідача 3:Цюра П.С. від третьої особи 1:не з'явився від третьої особи 2:не з'явився від третьої особи 3:Федоровський В.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сокальська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - "Інспекція") звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" (надалі - ТОВ "Укрспецторг групп") про визнання недійсними прилюдних торгів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, що належить Публічному акціонерному товариству "Львівська вугільна компанія", а саме: нежитлові приміщення (під літ. А) загальною площею 403,0 кв.м., що знаходяться на третьому поверсі будинку №10-А за адресою: м. Київ, просп. Миколи Бажана, були проведені з порушенням норм чинного законодавства України, а саме, за наявності податкової застави такого майна, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для визнання таких торгів недійсними.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2014 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство "Львівська вугільна компанія" (надалі - "ПАТ "Львівська вугільна компанія") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпайр" (надалі - ТОВ "Імпайр"), розгляд справи призначено на 03.03.2014 р.

17.02.2014 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову за змістом якої останній просив накласти арешт на спірне майно, заборонити третій особі 2 здійснювати будь-які дії щодо відчуження спірного майна, заборонити Реєстраційній службі Головного управління юстиції у місті Києві та будь-яким нотаріусам, як державним реєстраторам, вчиняти будь-які дії реєстраційні дії, у тому числі проводити державну реєстрацію прав власності на спірне майно та державну реєстрацію інших речових прав на спірне майно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. частково задоволено заяву Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про забезпечення позову, заборонено третій особі 2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна, заборонено Реєстраційній службі Головного управління юстиції у місті Києві вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію речових прав на спірне майно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. у зв'язку із неявкою представників позивача, відповідача 1, 2, третьої особи 1 та невиконанням ними вимог ухвали суду розгляд справи відкладено на 24.03.2014 р.

24.03.2014 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог по справі за змістом якої додатково до визначених в позові підстав вказував на те, що оскаржувані прилюдні торги було проведено з порушенням приписів Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", а також, додатково до первісної позовної вимоги про визнання прилюдних торгів недійсними просив визнати недійсними: протокол №08.07.2013 р. №11-0955/13, яким було оформлено оскаржувані торги; акт про проведені прилюдні торги, виданий державним виконавцем за наслідками проведення оскаржуваних прилюдних торгів; свідоцтво №41 від 27.01.2014 р. про право власності на нерухоме майно, видане ТОВ "Імпайр" за наслідками проведення оскаржуваних прилюдних торгів.

24.03.2014 р. в судовому засіданні представником відповідача 1 було подано відзив на позовну заяву за змістом якого в задоволенні позову просив відмовити повністю, вказував на те, що державним виконавцем за наслідками встановлення перебування спірного майна в податковій заставі було знято його з реалізації про що повідомлено торгуючу організації листом від 05.07.2013 р.

Розглянувши подану представником позивача заяву про уточнення позовних вимог, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вказана заява, в частині якою доповнюється предмет позову додатковими вимогами не ґрунтується на положеннях ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому, з огляду на приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не може бути прийнята судом, оскільки в силу наведених положень уточнення позовних вимог шляхом пред'явлення додаткових (нових) вимог, які раніше не були заявлені, не допускається.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р. залучено до участі у справі в якості відповідача 3 - ТОВ "Імпайр" та вилучено його зі складу третіх осіб, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (надалі - "ПАТ "Альфа-Банк"), розгляд справи відкладено до 14.04.2014 р.

14.04.2014 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову за змістом якої просив накласти арешт на спірне нерухоме майно.

14.04.2014 р. в судовому засіданні представником відповідача 3 було подано відзив на позовну заяву за змістом якого в задоволенні позову просив відмовити повністю, вказував на те, що чинне законодавство України не встановлює обов'язку погодження державним виконавцем з органами податкової інспекції примусової реалізації майна боржника.

Судом в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що не накладення арешту на спірне майно з огляду на вжиті судом заходи до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу 3 та Реєстраційній службі Головного управління юстиції у місті Києві вчиняти дії, спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна чи реєстрацію речових прав на таке майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України, розгляд справи відкладено на 05.05.2014 р.

В судовому засіданні 05.05.2014 р. представником відповідача 3 було подано додаткові пояснення за змістом яких вказував на те, що позовні вимоги Інспекції обґрунтовані неправомірними в т.ч. діями державного виконавця, однак в силу положень ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" такі дії можуть бути оскаржені виключно до суду, що видав виконавчий документ, а тому розгляд таких вимог не підвідомчий господарському суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача 2, третіх осіб 1, 2 та невиконанням ними вимог ухвал суду розгляд справи відкладено до 22.05.2014 р.

14.05.2014 р. через канцелярію суду представником третьої особи 3 було подано пояснення за змістом яких позовні вимоги Інспекції підтримав та просив їх задовольнити, вказував на те, що державним виконавцем не було повідомлено Фонд державного майна України про накладення арешту на спірне майно та проведення його реалізації в примусовому порядку.

В судове засідання представники відповідачів 1, 3 з'явилися, проти позову заперечують, в його задоволенні просять відмовити повністю.

Представник третьої особи 3 в судове засідання з'явився, позовні вимоги Інспекції підтримує.

Позивач свого повноваженого представника в судове засідання не направив, надіславши на адресу суду клопотання про проведення судового засідання по справі без участі представника позивача.

Відповідач 2, треті особи 1, 2, повідомлені про час і місце судового розгляду належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, своїх повноважних представників в судове засідання не направили, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Належне повідомлення позивача визнається в його клопотанні про розгляд справи за відсутності його представника.

Місцезнаходження відповідача 2 за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, матеріалами справи та вказано в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 2 повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час і місце судового засідання позивач, відповідач 2 та треті особи 1, 2 були належним чином повідомлені, пояснення представника позивача стосовно суті спору були заслухані в попередніх судових засідання та викладені в позові, а матеріали справи містять достатні докази для розгляду її по суті, то правові підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.01.2009 р. у справі №31/282 за позовом Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Відкритого акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про стягнення заборгованості за кредитним договором було вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" на користь Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованість по кредитом в сумі 14 000 000,00 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 382 161,20 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 277 770,50 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в сумі 7 012,42 грн., державне мито в сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На виконання вказаного рішення 11.07.2011 р. господарським судом Львівської області було видано відповідний наказ №31/282.

20.07.2011 р. ПАТ "Альфа-Банк" звернулося до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою від 19.07.2011 р. №51876-11-б/б про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області від 11.07.2011 р. №31/282.

22.07.2012 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України за наслідками розгляду відповідної заяви було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №27774791 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 22.07.2011 р. №31/282.

18.04.2012 р. державним виконавцем було проведено опис й арешт майна, яке належить ПАТ "Львівська вугільна компанія", а саме: нежитлових приміщень позначених під літ. "А" загальною площею 403,0 кв.м., що знаходяться за адресою: просп. М.Бажана, 10-А, що підтверджується актом опису й арешту майна серії АА №045762 від 18.04.2012 р.

24.05.2013 р. між Державною виконавчою службою України та ТОВ "Укрспецторг групп" було укладено договір №11-0955/13 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за змістом якого відповідачем 1 з метою примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 30.01.2009 р. у справі №31/282 на підставі наказу господарського суду Львівської області від 11.07.2011 р. №31/282 було передано на реалізацію відповідачу 2 спірне майно.

Листом від 31.05.2013 р. №3747/13 ТОВ "Укрспецторг групп" повідомило Державну виконавчу службу України, ПАТ "Львівська вугільна компанія" та ПАТ "Альфа-Банк" про те, що прилюдні торги з реалізації спірного майна відбудуться 17.06.2013 р.

Постановою про відкладення провадження виконавчих дій від 10.06.2013 р. ВП №27774791 державним виконавцем у зв'язку із виявленням податкової застави ДПІ у Сокальському районі з 20.05.2011 р. спірне майно відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 11.07.2011 р. №31/282 до 20.06.2013 р., про що повідомлено сторони виконавчого провадження листом від 11.06.2013 р. №27774791/5.-190/2.

Листом від 17.06.2013 р. №4039/13 ТОВ "Укрспецторг групп" повідомило сторони виконавчого провадження про те, що у зв'язку із надходженням постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 10.06.2013 р. ВП №27774791 спірне майно знято з реалізації.

Листом від 21.06.2013 р. №4133/13 ТОВ "Укрспецторг групп" повідомило сторони виконавчого провадження про те, що прилюдні торги з реалізації спірного майна призначено на 08.07.2013 р.

05.07.2013 р. листом №13-0-31-691/5.190/2 відповідачем 1 у зв'язку із заявою Інспекції про зняття майна з реалізації було повідомлено відповідача 2, позивача та третіх осіб 1, 2 про зняття з реалізації спірного майна та необхідність ТОВ "Укрспецторг групп" повернути таке майно державному виконавцю.

08.07.2013 р. ТОВ "Укрспецторг групп" було проведено прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, яке належить ПАТ "Львівська вугільна компанія", а саме: нежитлових приміщень (під літ. А) загальною площею 403,00 кв.м., що знаходяться на третьому поверсі будинку №10-А за адресою: м. Київ, просп. М.Бажана, переможцем яких було визнано ТОВ "Імпайр", що підтверджується відповідним протоколом №11-0955/13 від 08.07.2013 р.

22.01.2014 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на підставі протоколу №11-0955/13 від 08.07.2013 р. було видано акт про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику - ПАТ "Львівська вугільна компанія".

Спір у справі виник у зв'язку із оспоренням позивачем правомірності проведення спірних прилюдних торгів.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

При цьому, суд зазначає, що виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, які визначені в т.ч. Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. №68/5.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 р. №6-116цс12.

В даному випадку підставами для недійсності спірних прилюдних торгів позивачем визначається порушення під час їх проведення (підготовки) положень Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, (надалі - "Інструкція") та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. №68/5, (надалі - "Тимчасове положення"), які полягають у:

- проведенні оскаржуваних торгів за наявності податкової застави на спірне майно;

- примусовій реалізації спірного майна без повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на майно підприємства, у статутному фонді якого частка держави становить більше 25%;

- не відображення в протоколі оскаржуваних торгів пропозиції ПАТ "Альфа-банк" щодо запропонованої ним ціни купівлі спірного майна;

- не надсилання копії протоколу оскаржуваних торгів на адресу державного виконавця.

В той же час, із системного аналізу положень Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції та Тимчасового положення вбачається, що обов'язок щодо встановлення обставин існування можливих обмежень відносно реалізації майна боржника шляхом його продажу на прилюдних торгах (в т.ч. існування податкової застави чи існування в статутному фонді власника такого майна частки держави не менше 25 відсотків) покладається саме на державного виконавця до призначення прилюдних торгів та повідомляються торговій організації в порядку, визначеному п. 3.2 Тимчасового положення, при подані відповідної заявки на реалізацію арештованого майна боржника.

Доказів того, що державним виконавцем належним чином було повідомлено відповідача 2 про існування податкової застави до призначеної дати проведення оскаржуваних торгів матеріали справи не містять.

Відтак, проведення торгуючою організацією оскаржуваних торгів за наявності податкової застави спірного майна та відсутності повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на майно третьої особи 1 було здійснено у зв'язку із неповідомленням відповідачем 1 про дані факти відповідача 2 до проведення таких торгів, а тому у ТОВ "Укрспецторг групп" були відсутні правові підстави для не проведення оскаржуваних торгів.

Посилання позивача та відповідача 1 на те, що ТОВ "Укрспецторг групп" було повідомлено про зняття спірного майна з реалізації своєчасно листом відповідача 1 від 05.07.2013 р. №13-0-31-691/5.190/2, що підтверджується підписом представника відповідача 2 на такому листі судом відхиляється, оскільки така розписка в отриманні відповідного листа не містить дати, а будь-яких інших доказів на підтвердження того, що такий лист було отримано торгуючою організацією до дати проведення оскаржуваних торгів матеріали справи не містять.

Аналогічні обставини були встановлені Окружним адміністративним судом Києва в постанові від 08.10.2013 р. у справі №826/14028/13-а за позовом ТОВ "Імпайр" до Державної виконавчої служби України, за участю третіх осіб: ТОВ "Укрспецторг групп"; ПАТ "Львівська вугільна компанія"; Інспекція, про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 р., що в силу положень ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доведенню.

Доказів оскарження позивачем відповідних дій державного виконавця в порядку, встановленому положеннями Закону України "Про виконавче провадження", чи скасування наведених судових рішень матеріали справи не містять.

Таким чином, з огляду на висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 24.10.2012 р. №6-116цс12, правові підстави для визнання недійсними спірних прилюдних торгів у зв'язку із невиконанням належним чином відповідачем 1 своїх обов'язків щодо встановлення всіх обставин існування можливих обмежень відносно реалізації майна боржника шляхом його продажу на прилюдних торгах (в т.ч. існування податкової застави чи існування в статутному фонді власника такого майна частки держави не менше 25 відсотків), доказів визнання яких протиправними матеріали справи не містять, відсутні.

Посилання позивача на те, що в протоколі оскаржуваних торгів не було відображено пропозиції ПАТ "Альфа-Банк" відносно запропонованої ним ціни купівлі спірного майна не може бути підставою для визнання оскаржуваних торгів недійсними, оскільки доказів того, що така особа безпосередньо заявляла свою пропозицію для купівлі спірного майна не надано, а ПАТ "Альфа-банк" не заявлялося будь-яких заперечень стосовно даних обставин.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання спірних прилюдних торгів недійсними.

Посилання ж позивача на відсутність доказів отримання протоколу оскаржуваних торгів державним виконавцем не спростовує висновку суду про відсутність підстав для визнання результатів спірних прилюдних торгів недійсними, оскільки останнім не доведено яким чином неотримання копії протоколу оскаржуваних торгів державним виконавцем впливає на законність оскаржуваних торгів, а відповідачем 1 не заперечується факт отримання такого протоколу.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог з викладених у позові Інспекції правових підстав необхідно відмовити.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Статтею 68 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Згідно із п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. №16 враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Враховуючи, що судом не встановлено підстав для задоволення позову, то потреба у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на спірне майно відпала.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування раніше вжитих заходів до забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області відмовити повністю.

2. Скасувати заходи до забезпечення позов, які вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. у справі №910/1136/14.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 27.05.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко