Постанова

від 09.09.2014 по справі 910/1136/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа№ 910/1136/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

розглянувши апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 (повний текст підписано - 27.05.2014р.)

у справі №910/1136/14 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом Сокальської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

до 1) Державної виконавчої служби України

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "укрспецторг групп"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпайр"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1)Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія"

2)Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

3)Фонд державного майна України

про визнання недійсним прилюдних торгів

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - "Інспекція") до Державної виконавчої служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" (надалі - ТОВ "Укрспецторг групп") про визнання недійсними прилюдних торгів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, що належить Публічному акціонерному товариству "Львівська вугільна компанія", а саме: нежитлові приміщення (під літ. А) загальною площею 403,0 кв.м., що знаходяться на третьому поверсі будинку №10-А за адресою: м. Київ, просп. Миколи Бажана, були проведені з порушенням норм чинного законодавства України, а саме, за наявності податкової застави такого майна, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для визнання таких торгів недійсними.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.05.14р. в задоволених вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Сокальська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 22.05.14р. у справі № 910/1136/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.14р. апелянту було відновлено строк для подачі апеляційної скарги та призначено її до розгляду на 09.09.14.р

Представник третьої особи 3 в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 22.05.2014 р. у справі № 910/1136/14 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представники відповідачів 1,3 заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили суд залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Представники позивача, відповідача-2 та третіх осіб 1,2 в судове засідання 09.09.2014 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників позивача, відповідача-2 та третіх осіб 1,2.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідачів 1,3, третьої особи 3, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як було вірно встановлено судом першої інстанції Рішенням господарського суду Львівської області від 30.01.2009 р. у справі №31/282 за позовом Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Відкритого акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про стягнення заборгованості за кредитним договором було вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" на користь Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованість по кредитом в сумі 14 000 000,00 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 382 161,20 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 277 770,50 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в сумі 7 012,42 грн., державне мито в сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На виконання вказаного рішення 11.07.2011 р. господарським судом Львівської області було видано відповідний наказ №31/282.

20.07.2011 р. ПАТ "Альфа-Банк" звернулося до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою від 19.07.2011 р. №51876-11-б/б про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області від 11.07.2011 р. №31/282.

22.07.2012 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України за наслідками розгляду відповідної заяви було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №27774791 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 22.07.2011 р. №31/282.

18.04.2012 р. державним виконавцем було проведено опис й арешт майна, яке належить ПАТ "Львівська вугільна компанія", а саме: нежитлових приміщень позначених під літ. "А" загальною площею 403,0 кв.м., що знаходяться за адресою: просп. М.Бажана, 10-А, що підтверджується актом опису й арешту майна серії АА №045762 від 18.04.2012 р.

24.05.2013 р. між Державною виконавчою службою України та ТОВ "Укрспецторг групп" було укладено договір №11-0955/13 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за змістом якого відповідачем 1 з метою примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 30.01.2009 р. у справі №31/282 на підставі наказу господарського суду Львівської області від 11.07.2011 р. №31/282 було передано на реалізацію відповідачу 2 спірне майно.

Листом від 31.05.2013 р. №3747/13 ТОВ "Укрспецторг групп" повідомило Державну виконавчу службу України, ПАТ "Львівська вугільна компанія" та ПАТ "Альфа-Банк" про те, що прилюдні торги з реалізації спірного майна відбудуться 17.06.2013 р.

Постановою про відкладення провадження виконавчих дій від 10.06.2013 р. ВП №27774791 державним виконавцем у зв'язку із виявленням податкової застави ДПІ у Сокальському районі з 20.05.2011 р. спірне майно відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 11.07.2011 р. №31/282 до 20.06.2013 р., про що повідомлено сторони виконавчого провадження листом від 11.06.2013 р. №27774791/5.-190/2.

Листом від 17.06.2013 р. №4039/13 ТОВ "Укрспецторг групп" повідомило сторони виконавчого провадження про те, що у зв'язку із надходженням постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 10.06.2013 р. ВП №27774791 спірне майно знято з реалізації.

Листом від 21.06.2013 р. №4133/13 ТОВ "Укрспецторг групп" повідомило сторони виконавчого провадження про те, що прилюдні торги з реалізації спірного майна призначено на 08.07.2013 р.

05.07.2013 р. листом №13-0-31-691/5.190/2 відповідачем 1 у зв'язку із заявою Інспекції про зняття майна з реалізації було повідомлено відповідача 2, позивача та третіх осіб 1, 2 про зняття з реалізації спірного майна та необхідність ТОВ "Укрспецторг групп" повернути таке майно державному виконавцю.

08.07.2013 р. ТОВ "Укрспецторг групп" було проведено прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, яке належить ПАТ "Львівська вугільна компанія", а саме: нежитлових приміщень (під літ. А) загальною площею 403,00 кв.м., що знаходяться на третьому поверсі будинку №10-А за адресою: м. Київ, просп. М.Бажана, переможцем яких було визнано ТОВ "Імпайр", що підтверджується відповідним протоколом №11-0955/13 від 08.07.2013 р.

22.01.2014 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на підставі протоколу №11-0955/13 від 08.07.2013 р. було видано акт про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику - ПАТ "Львівська вугільна компанія".

Спір у справі виник у зв'язку із оспоренням позивачем правомірності проведення спірних прилюдних торгів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч.1, 4 ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

З огляду на положення зазначеної статті аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в них мають місце всі елементи притаманні правочину. Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту.

Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про право власності на придбане майно. При цьому, оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 року N 68/5 (далі - Тимчасове положення).

У відповідності до положень ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, які визначені в т.ч. Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. №68/5.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону).

Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 р. №6-116цс12.

В даному випадку підставами для недійсності спірних прилюдних торгів позивачем визначається порушення під час їх проведення (підготовки) положень Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, (надалі - "Інструкція") та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. №68/5, (надалі - "Тимчасове положення"), які полягають у:

- проведенні оскаржуваних торгів за наявності податкової застави на спірне майно;

- примусовій реалізації спірного майна без повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на майно підприємства, у статутному фонді якого частка держави становить більше 25%;

- не відображення в протоколі оскаржуваних торгів пропозиції ПАТ "Альфа-банк" щодо запропонованої ним ціни купівлі спірного майна;

- не надсилання копії протоколу оскаржуваних торгів на адресу державного виконавця.

Натомість, як вбачається із системного аналізу положень Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції та Тимчасового положення вбачається, що обов'язок щодо встановлення обставин існування можливих обмежень відносно реалізації майна боржника шляхом його продажу на прилюдних торгах (в т.ч. існування податкової застави чи існування в статутному фонді власника такого майна частки держави не менше 25 відсотків) покладається саме на державного виконавця до призначення прилюдних торгів та повідомляються торговій організації в порядку, визначеному п. 3.2 Тимчасового положення, при подані відповідної заявки на реалізацію арештованого майна боржника.

Належних доказів на підтвердження того факту, що державним виконавцем належним чином було повідомлено відповідача 2 про існування податкової застави до призначеної дати проведення оскаржуваних торгів матеріали справи не містять.

Таким чином місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, про відсутність у торгуючої організації правових підстав для не проведення прилюдних торгів.

Посилання позивача та відповідача 1 на те, що ТОВ "Укрспецторг групп" було повідомлено про зняття спірного майна з реалізації своєчасно листом відповідача 1 від 05.07.2013 р. №13-0-31-691/5.190/2, що підтверджується підписом представника відповідача 2 на такому листі судом відхиляється, оскільки така розписка в отриманні відповідного листа не містить дати, а будь-яких інших доказів на підтвердження того, що такий лист було отримано торгуючою організацією до дати проведення оскаржуваних торгів матеріали справи не містять.

Аналогічні обставини були встановлені Окружним адміністративним судом Києва в постанові від 08.10.2013 р. у справі №826/14028/13-а за позовом ТОВ "Імпайр" до Державної виконавчої служби України, за участю третіх осіб: ТОВ "Укрспецторг групп"; ПАТ "Львівська вугільна компанія"; Інспекція, про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 р., що в силу положень ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доведенню.

Доказів оскарження позивачем відповідних дій державного виконавця в порядку, встановленому положеннями Закону України "Про виконавче провадження", чи скасування наведених судових рішень матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 24.10.2012 р. №6-116цс12, правові підстави для визнання недійсними спірних прилюдних торгів у зв'язку із невиконанням належним чином відповідачем 1 своїх обов'язків щодо встановлення всіх обставин існування можливих обмежень відносно реалізації майна боржника шляхом його продажу на прилюдних торгах (в т.ч. існування податкової застави чи існування в статутному фонді власника такого майна частки держави не менше 25 відсотків), доказів визнання яких протиправними матеріали справи не містять, відсутні.

Твердження позивача про те, що в протоколі оскаржуваних торгів не було відображено пропозиції ПАТ "Альфа-Банк" відносно запропонованої ним ціни купівлі спірного майна не може бути підставою для визнання оскаржуваних торгів недійсними, оскільки доказів того, що така особа безпосередньо заявляла свою пропозицію для купівлі спірного майна не надано, а ПАТ "Альфа-банк" не заявлялося будь-яких заперечень стосовно даних обставин.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вище перелічене, колегія суддів вважає ґрунтовним висновок місцевого господарського суду про відсутність будь-яких фактичних підстав для застосування до оспорюваних прилюдних торгів положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, з якими пов'язана можливість визнання спірних прилюдних торгів недійсними.

Посилання ж позивача на відсутність доказів отримання протоколу оскаржуваних торгів державним виконавцем не спростовує висновку суду про відсутність підстав для визнання результатів спірних прилюдних торгів недійсними, оскільки останнім не доведено яким чином неотримання копії протоколу оскаржуваних торгів державним виконавцем впливає на законність оскаржуваних торгів, а відповідачем 1 не заперечується факт отримання такого протоколу.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 22.05.2014 року по справі № 910/1136/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/1136/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко