Постанова

від 10.06.2014 по справі 916/703/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р.Справа № 916/703/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 941 від 21.05.2014 року)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача : Пироженко О.І. (довіреність № 3 від 15.01.2014 року)

від відповідача : Перейма Д.О. (довіреність № 133 від 25.12.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт"

на рішення господарського суду Одеської області від „28" квітня 2014 року, повний текст якого складено та підписано „05" травня 2014 року

по справі № 916/703/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільний Дім Одеса"

до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт"

про стягнення 10 441,72 грн.

В С Т А Н О В И В :

26.02.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Автомобільний Дім Одеса" (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 10 441,72 грн., з яких сума основного боргу складає 9 539,35 грн., 3% річних 145,83 грн., 631,95 грн. - пені та 124,59 грн. індекс інфляції. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов Договору про надання послуг з технічного обслуговування і комерційного ремонту дорожньо-транспортних засобів № 984-0 від 23.10.2012 року в частині плати за ремонт дорожньо-транспортного засобу, який відповідач сплатив не в повному обсязі, що підтверджується Актом виконаних робіт, у зв'язку з чим відповідно до норм чинного законодавства нараховані штрафні та фінансові санкції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.04.2014 року по справі № 916/703/14 (суддя Панченко О.Л.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільний Дім Одеса" задовольнити частково. Стягнуто з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Дім Одеса" заборгованість у сумі 9539,35 грн., інфляційні витрати у сумі 114,52 грн., 3% річних у сумі 145,83, пеню у сумі 628,55 грн. та судовий збір у сумі 1824,64 грн.. В решті позову відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач порушив норми чинного законодавства та умови договору, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, заборгованість за надані послуги по ремонту автомобіля відповідно до умов Договору від 23.10.2012 року у сумі 9 539,35 грн. не погашена, а тому такі позовні вимоги щодо нарахування штрафних санкцій є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Крім того, місцевим господарським судом самостійно перераховано пеню за порушення термінів оплати та інфляційні нарахування то визначено їх розміри.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ДП „Іллічівський морський торговельний порт" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить оскаржуване рішення від 28.04.2014 року по справі № 916/703/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ „Автомобільний Дім Одеса" до ДП „Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Апелянт зазначає, що в наслідок реорганізації ДП „Іллічівський морський торговельний порт" та інших підприємств морського транспорту, утворено ДП «Адміністрація морських портів України», яке є правонаступником відповідача щодо майна, прав і обов'язків відповідно до розподільного балансу, переданих Адміністрацією відповідно до Акту приймання передачі майна від 13.06.2013 року № 482/19 та повинно нести відповідальність щодо погашення боргу до Договору від 23.10.2012 року № 984-0.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу ДП „Іллічівський морський торговельний порт", в якому його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 23.10.2012 року між ТОВ „Автомобільний Дім Одеса" (Виконавець) та ДП „Іллічівський морський торговельний порт" (Замовник) було укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування і комерційного ремонту дорожньо-транспортних засобів № 984-0, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець зобов'язується своїми силами та засобами надати замовнику за його замовленням послуги з технічного обслуговування і поточного ремонту дорожньо-транспортних засобів замовника (зазначених із вказівкою державних номерів і моделей) у додатку № 1 до договору, що є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені послуги у порядку та у строк, встановлений договором (а.с.15-19).

Сервісне технічне обслуговування та поточний ремонт автомобіля за цим договором здійснюється Виконавцем згідно з "Положенням про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів", затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998р. № 102, Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних зaco6iв, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 11.11 2002р. № 792 та діючими ДСТУ (п. 2.2 договору).

Відповідно до п.5.4 Договору, плата за послуги, які надаються за договором, здійснюється Замовником у національній грошовій одиниці України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця в строк не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів з моменту виставлення рахунка-фактури та фактичного виконання po6iт (надання послуг).

Пунктом п.5.6 Договору передбачено, що здавання наданих послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом виконаних po6iт. Підписання акта виконаних робіт Замовником є підтвердженням відсутності претензій по наданим послугам в частині якості наданих послуг та строку їх виконання.

У випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт (наданих послуг) Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день затримки платежу (п. 7.2 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом одного календарного року. Даний договір продовжує свою дію на наступний календарний рік при умові, якщо будь-яка сторона за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору письмово не заперечуватиме про його пролонгацію (п. 9.1, п. 9.2 договору).

Додатком № 1 до Договору передбачений перелік дорожніх транспортних засобів замовника, а саме Mercedes 3,5 з державними номерами BH 0099 CB та Mercedes - Benz ML 350, з державними номерами BH 4141 CO (а.с.20).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2013 року відповідач звернувся до сервісного центру позивача для проведення комерційного ремонту транспортного засобу Mercedes - Benz ML 350, з державними номерами BH 4141 CO , який був здійснений останнім що підтверджується Актом викинених робіт № 2013003786 від 03.06.2013 року на суму 20 902,79 грн. (а.с.25-26).

Проте, відповідачем була лише здійснена часткова оплата за послуги у сумі 11 363,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 400 від 21.02.2013 року, залишивши і на даний час непогашеною суму боргу у розмірі 9 539,35 грн. (а.с.24.)

Водночас, сторонами був підписаний Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 16.08.2013 року, яким відповідач визнав заборгованість у сумі 10 065,88 грн.. Також у своєму листі від 23.10.2013 року за № 71/18.3-07 до ТОВ „Автомобільний Дім Одеса", відповідач посилається на відсутність фінансування та знаходженням у підприємства фінансовій кризі, у зв'язку з чим виникла затримка забезпечення виконання зобов'язання за Договором від 23.10.2012 року № 984-0. Крім того у зазначеному вище листі відповідачем зазначено, що після виходу з фінансової кризи, підприємством буде відновлено роботу в напрямку погашення своїх зобов'язань по Договору від 23.10.2012 року (а.с.31).

В подальшому ТОВ „Автомобільний Дім Одеса" неодноразово звертався до ДП „Іллічівський морський торговельний порт" з претензіями, згідно з яких просило перерахувати заборгованість за надані послуги. Дані претензії отримані відповідачем поштою (а.с.27-35), проте залишенні відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог ТОВ „Автомобільний Дім Одеса" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ДП „Іллічівський морський торговельний порт", викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання. (статті 525 Цивільного кодексу України).

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами - ТОВ „Автомобільний Дім Одеса", як виконавцем, та ДП „Іллічівський морський торговельний порт", як замовником, склалися правовідносини пов'язані з наданням послуг з технічного обслуговування і комерційного ремонту дорожньо-транспортних засобів, про що 23.10.2012 року був укладений відповідний Договір № 984-0.

Так, зазначений вище договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Між тим, як встановлено матеріалами справи, ДП „Іллічівський морський торговельний порт" свої зобов'язання відповідно до умов договору належним чином не виконало, а саме не розрахувалося у повному обсязі за ремонт дорожньо-транспортного засобу Mercedes - Benz ML 350.

Відповідач в обґрунтування своїх вимог посилається на реорганізацію ДП „Іллічівський морський торговельний порт" і інших підприємств морського транспорту та створення ДП «Адміністрація морських портів України», який є правонаступником відповідача, у зв'язку з чим всі права та обов'язки відповідно розподільних балансів перейшли саме правонаступнику.

Зазначені вище доводи колегія суддів до уваги не приймає з огляду на наступне.

Актом приймання передачі майна, майнових прав та зобов'язань від 13.06.2013 року № 482/19 вбачається передача ДП «Адміністрація морських портів України» договору про надання послуг з технічного обслуговування і комерційного ремонту дорожньо-транспортних засобів № 984-0 від 23.10.2012 року, проте дебіторська заборгованість, що виникла до підписання зазначеного Акту не передавалась.

Дана обставина, крім того, підтверджується листом ДП «Адміністрація морських портів України» від 07.04.2014 року, згідно якого, останній не визнає передачу відповідачем заборгованості за неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором (а.с.61-66).

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується самим відповідачем наявність заборгованості перед ТОВ „Автомобільний Дім Одеса", про що свідчить підписаний без зауважень Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 16.08.2013 року та лист від 23.10.2013 року, яким ДП „Іллічівський морський торговельний порт" визнає заборгованість та посилається на відсутність фінансування.

Таким чином, судова колегія погоджується з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільний Дім Одеса" про стягнення основного боргу та відповідних штрафних і фінансових санкцій та вважає, що місцевим господарським судом вірно здійснено перерахунок пені та інфляційних нарахувань відповідно до норм чинного законодавства.

Судова колегія також вважає, що всі доводи, заперечення та вимоги ДП „Іллічівський морський торговельний порт", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ДП „Іллічівський морський торговельний порт" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ „Автомобільний Дім Одеса".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської від 28.04.2014 року по справі № 916/703/14 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ДП „Іллічівський морський торговельний порт" - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „28" квітня 2014 року по справі № 916/703/14 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „11" червня 2014 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров