Ухвала

від 05.06.2014 по справі 2-792/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4387/14 Справа № 2-792/11 Головуючий у 1 й інстанції - Городецький Д. І. Доповідач - Калиновський А.Б. Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

Суддів - Гайдук В.І., Єлізаренко І.А.

При секретарі - Півненко С.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу

Селянського (фермерського) господарства «Гайворонський» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Гайворонський» про стягнення незаконно отриманих доходів, відшкодування завданої моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Гайворонський» про стягнення незаконно отриманих доходів, відшкодування завданої моральної шкоди задоволені частково.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Гайворонський» на користь ОСОБА_2 отримані в зв'язку з використанням земельної ділянки доходи за період 2007-2011 роки в сумі 105 190 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 2 500 грн., судові витрати в сумі 1 173 грн., а всього - 108 863 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

У відповідності до ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 390 ЦК України, власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 4,2 кадастрових гектари, кадастровий номер № 1221455800:01:003:0017, яка розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 568131, виданим Дніпропетровським районним відділом земельних ресурсів.

Земельна ділянка ОСОБА_2 площею 4,2 га., розташована в одному масиві з земельними ділянками загальною площею 37,8 га., яку орендує Селянське (фермерське) господарство «Гайворонський», що не заперечувалося відповідачем.

Згідно до акту, складеному 25 жовтня 2007 року заступником начальника управління агропромислового розвитку, головним агрономом КСП «Нижньодніпровський», представником Ювілейної сільської ради, власника земельного паю ОСОБА_2, встановлено, що на земельній ділянці була посіяна та зібрана озима пшениця, а на час обстеження посіяний озимий рапс під урожай 2008 року(а.с.10,26).

Згідно довідки Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської районної державної адміністрації від 24 липня 2007 року, станом на 22 липня 2009 року на належній йому земельній ділянці посіяна озима пшениця.

У відповідності до акту обстеження земельної ділянки від 12 жовтня 2010 року, проведеного депутатом та землевпорядником Ювілейної селищної ради та спеціаліста Дніпропетровського районного управління агропромислового розвитку, встановлено, що межові знаки земельної ділянки ОСОБА_2 відсутні, межі земельної ділянки визначені орієнтовно, зі слів власника та на підставі схематичної земельно-кадастрової інформації, виявлені посіви соняшника.

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 16 вересня 2011 року проведеного депутатом Ювілейної селищної ради, в.о. начальника відділу організації виробництва, переробки та маркетингу сільськогосподарської продукції, головного спеціаліста з інженерно-технічного забезпечення, безпеки праці та автомобільного транспорту, власника земельного паю ОСОБА_2 встановлено, що межові знаки земельної ділянки ОСОБА_2 відсутні, межі земельної ділянки визначені орієнтовно, зі слів власника та на підставі схематичної земельно-кадастрової інформації, виявлені посіви кукурудзи.

Згідно наданої позивачем довідки, станом на 01.11.2007 року середня урожайність пшениці становило 26 центнерів з 1 га., в зв'язку з чим, судом встановлено,що відповідачем було отримано 11 тонни пшениці (26 ц. х 4,2 га.)

Згідно довідок, біржова ціна 1 тони пшениці становила 1100 - 1300 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав доходи в сумі 13 200 грн. (11 т. х 1200 грн.)

Як встановлено судом, в 2008 році на земельній ділянці позивача відповідачем був засіяний озимий рапс.

Згідно наданої позивачем довідки, станом на 09.12.2008 року середня урожайність рапсу становила 21 центнер з 1 га., в зв'язку з чим, відповідачем було отримано 8,5 тонни озимого рапсу (21 ц. х 4,2 га.)

Згідно наданої позивачем довідки, біржова ціна 1 тонни озимого рапсу становила 1900 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав доходи в сумі 16 150 грн. (8,5 т. х 1900 грн.).

Як встановлено судом, в 2009 році на земельній ділянці позивача відповідачем була засіяна пшениця.

Згідно наданої позивачем довідки, станом на 26.10.2009 року середня урожайність пшениці становило 35,5 центнерів з 1 га., в зв'язку з чим, відповідачем було отримано 14 700 тонни пшениці (35,5 ц. х 4,2 га.)

Згідно наданої позивачем довідки, біржова ціна 1 тони пшениці становила 1100 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав доходи в сумі 16 170 грн. (14,7 т. х 1100 грн.)

Як встановлено судом, в 2010 році на земельній ділянці позивача відповідачем був засіяний соняшник.

Згідно наданої позивачем довідки, станом на 03.12.2010 року середня урожайність соняшника становила 15,4 центнерів з 1 га., в зв'язку з чим, відповідачем було отримано 6,460 тонн соняшника (15,4 ц. х 4,2 га.)

Згідно наданої позивачем довідки, біржова ціна 1 тони соняшника становила 4 150 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав доходи в сумі 26 870 грн. (6,46 т. х 4 150 грн.)

Як встановлено судом в 2011 році на земельній ділянці позивача відповідачем була засіяна кукурудза.

Згідно наданої позивачем довідки, станом на 13.12.2011 року середня урожайність кукурудзи становила 49,1 центнерів з 1 га., в зв'язку з чим, відповідачем було отримано 20,5 тонн кукурудзи (49,1 ц. х 4,2 га.)

Згідно наданої позивачем довідки, біржова ціна 1 тони кукурудзи становила 1 600 грн., в зв'язку з чим, відповідач отримав доходи в сумі 32 800 грн. (20,5 т. х 1600 грн.)

Між Селянським (фермерським) господарством «Гайворонський» та ОСОБА_2 договір оренди землі не укладався, господарство використовувало земельну ділянку без законних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд правильно виходив з того, що користування відповідачем земельної ділянки, що належить позивачу, без його дозволу порушило права власника, а тому він має право на відшкодування шкоди.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом не вірно застосовано ст. 390 ЦК України є безпідставними, оскільки саме ця норма регулює правовідносини, що виникли у сторін.

Посилання відповідача на недоведеність обставин використання СФГ «Гайворонський» земельної ділянки ОСОБА_2, ненадання відповідної оцінки показанням свідків та письмовим доказам є необґрунтованими, оскільки судом була надана повна та належна оцінка усім доказам по справі, відповідно до ст.ст. 60, 212 ЦПК України.

Твердження відповідача про те, що позивач у своїй позовній заяві не навів законних підстав для відшкодування моральної шкоди є безпідставними, оскільки, звертаючись до суду з позовом, він обгрунтовував свої вимоги про відшкодування моральної шкоди незаконним заволодінням і використанням відповідачем належного йому земельного паю, порушуючи права власника(а.с. 200).

Таким чином, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Гайворонський» відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: