Рішення

від 11.06.2014 по справі 908/1574/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 6/29/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2014 Справа № 908/1574/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Глобус" (юридична адреса : вул. Білостоцького, буд. 114, кв. 7, м. Дніпропетровськ, 49064; фактична адреса : вул. Мічуріна, буд. 4, м. Дніпропетровськ, 49064)

До Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035)

Про стягнення 80 563 грн. 74 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача : Антипович Д.О. - дов. від 20.05.2014р.

Від відповідача : Сиваш А.М. - дов. №18-191 від 17.12.2013р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Глобус" м. Дніпропетровськ, до Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" м. Запоріжжя, про стягнення 80 563 грн. 74 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість за поставний товар по договору № 410 від 17.04.2012 року в сумі 43 452 грн. 60 коп., штраф в сумі 98 297 грн. 28 коп., 3 % річних в сумі 845 грн. 47 коп. та інфляційні витрати в сумі 1 165 грн. 10 коп.

Позивач двічі зменшував позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача: основний борг в розмірі 14 557 грн. 80 коп., штраф в розмірі 64 002 грн. 36 коп., 3% річних в сумі 841 грн. 52 коп. та інфляційні витрати в розмірі 1 162 грн. 06 коп.

Заяви позивача приймаються судом, оскільки заявлені у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне: позовну заяву ТОВ «ТК «Глобус» про стягнення з ПАТ «ЗФЗ» суми заборгованості за поставлений товар за Договором № 410 від 17.04.2012р. вважаємо необґрунтованою та не визнаємо в повному обсязі з наступних підстав. Дійсно, 17.04.2012р. між ТОВ «ТК «Глобус» та ПАТ "ЗФЗ" було укладено Договір № 410 (далі - Договір) відповідно до якого ГОВ «ТК «Глобус» зобов'язалось поставити, а ПАТ «ЗФЗ» прийняти та оплатити Товар в асортименті та за цінами, вказаних в специфікаціях або додаткових угодах до даною Договору. Згідно наданих рахунків-фактур ТОВ "ТК "Глобус": СФ-0000092 від 20.04.2012р. на суму 1 143,95 грн., СФ-0000125 від 18.06.2012р. на суму 3 651,84 грн., СФ-0000149 від 25.07.2012р. на суму 4 507,68 грн., СФ-0000214 від 28.11.2012р. на суму 3 595,97 грн., СФ-0000049 від 29.04.2013р. на суму 2 985,00 грн., СФ-0000051 від 08.05.2013р. на суму 5 572,00 грн., СФ-0000056 від 14.05.2013р. на суму 19 104,00 грн., РН-0000072 від 18.06.2013р. на суму 2 865,59 грн., СФ-0000084 від 26.06.2013р. на суму 4 218,80 грн., СФ-0000093 від 22.07.2013р. на суму 3 371,24 грн. Всього на суму 51 016,07 грн. ПАТ "ЗФЗ" здійснило платежі: платіжне доручення № 196158 від 16.05.2012р. - 1 143,95 грн., платіжне доручення № 198450 від 26.06.2012р. - 3 651,84 грн., платіжне доручення № 201166 від 11.10.2012р. - 4 507,68 грн., платіжне доручення № 214134 від 19.05.2014р. - 5 572,00 грн., платіжне доручення № 231751 від 19.05.2014р. - 4 218,80 грн., платіжне доручення № 214136 від 28.05.2014р. - 19 104,00 грн. Всього на суму 38 198,27 грн. Отже, сума заборгованості станом на 03.06.2014р. складає 12 817,80 грн., (відповідач звертає увагу суду на те, що в даному переліку зазначена сума, яка не заявлялася позивачем у позові, а саме: 3 371,24 гри. а рахунком-фактури № СФ-0000093 від 22.07.2013р.). Що стосується посилання позивача на рахунок-фактури № СФ-0000133 від 02.10.2013р., то в даному випадку це посилання є безпідставним, так як даний рахунок на адресу відповідача не надходив. Відповідач вказує, що на виконання ухвали суду 05.06.2014р. надіслав по пошті на адресу позивача Акт звірки взаєморозрахунків від 03.06.2014р. за договором № 410 від 17.04.2012р. Що стосується несвоєчасного виконання зобов'язань щодо сплати за поставлений товар згідно умов договору № 410 від 17.04.2012р., то відповідач пояснює наступне: в продовж починаючи з 2012р. по теперішній час відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становище і не має можливості своєчасно виконувати зобов'язання по сплаті за отриманий товар в повному обсязі, але, коли з'являється можливість, відповідач одразу виконує взяті на себе зобов'язання, що підтверджується вище викладеними обставинами (частковою сплатою за останній час). Просить суд прийняти до уваги вище зазначені обставини при прийнятті рішення щодо визначення суми штрафних санкцій за порушення відповідачем умов договору, враховуючи при цьому положення ст. 233 Господарського кодексу України, де зазначається, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні: не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Також, відповідач звергає увагу суду на ч. 6 ст. 232 ГК України, де зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Просить у задоволенні позову позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар за договором № 410 від 17.04.2014р. відмовити в повному обсязі.

Розгляд справи відкладався, в зв'язку з неявкою відповідача.

11.06.2014 року розгляд справи продовжено і прийнято рішення.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що зменшені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав :

17.04.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 410 з додатковими угодами (надалі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а відповідач - прийняти та оплатити продукцію (надалі - товар)в асортименті та за цінами, вказаними в специфікаціях або додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 2.2 договору, ціна на узгоджений обсяг та період поставки товару вказується в специфікаціях або додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до п. 2.3 договору, загальна сума договору на момент його укладання становить 5 279 грн. 76 коп., з урахуванням ПДВ. Сума договору може бути змінена в бік її збільшення на суму поставки товару, згідно з додатковими угодами до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

22.11.2012 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 2 до договору (надалі - додаткова угода № 2), яка є невід'ємною частиною договору.

В п. 1 вказаної додаткової угоди № 2 сторони погодили найменування, кількість, ціну з ПДВ, суму з ПДВ, терміни поставки товару.

За умовами п. 1 додаткової угоди № 2 загальна сума договору змінилась на суму даної додаткової угоди і становила 13 158 грн. 66 коп. з ПДВ.

Пунктом 2 додаткової угоди № 2 передбачено, що ціна не підлягає коригуванню у бік збільшення на період поставки товару, згідно погодженого сторонами переліку в п. 1.

Також, п. 3 додаткової угоди № 2 сторони змінили редакцію п. 5.1 договору.

Так, відповідно до умов п. 5.1 договору, в редакції додаткової угоди № 2, відповідач здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 35 банківських днів за умови виконання позивачем п. 4.1.1, 4.1.5-4.1.8 договору.

На виконання умов договору та додаткової угоди № 2 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3 595 грн. 97 коп., який був прийнятий останнім, та надав передбачені договором документи, що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № РН-0000204 від 28.11.2012р., довіреністю № 1266 від 26.11.2012 року та рахунком - фактурою № СФ-0000214 від 28.11.2012р. на суму 3 595 грн. 97 коп. (ар. с. 21-23).

15.04.2013 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 3 до договору (надалі - додаткова угода № 3), яка є невід'ємною частиною договору.

В п. 1 вказаної додаткової угоди № 3 сторони погодили найменування, кількість, ціну з ПДВ, суму з ПДВ, терміни поставки товару.

За умовами п. 1 додаткової угоди № 3 загальна сума договору змінилась на суму даної додаткової угоди і становила 94 708 грн. 86 коп. з ПДВ.

Пунктом 2 додаткової угоди № 3 передбачено, що ціна не підлягає коригуванню у бік збільшення на період поставки товару, згідно погодженого сторонами переліку в п. 1.

Також, п. 3 додаткової угоди № 3 сторони змінили редакцію п. п. 3.1 та 5.1 договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, в редакції додаткової угоди № 3, товар повинен бути новим, випущеним виробником не раніше 2013 року.

Так, відповідно до умов п. 5.1 договору, в редакції додаткової угоди № 3, відповідач здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 35 (тридцяти п'яти) календарних днів за умови виконання позивачем п. 4.1.1, 4.1.5-4.1.8 договору.

На виконання умов договору та додаткової угоди № 3 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 985 грн., який був прийнятий останнім, та надав передбачені договором документи, що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № РН-0000051 від 29.04.2013р., довіреністю № 230 від 26.04.2013 року та рахунком - фактурою № СФ-0000049 від 29.04.2013р. на суму 2 985 грн. (ар. с. 24-26).

07.05.2013 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 4 до договору (надалі - додаткова угода № 4), яка є невід'ємною частиною договору.

В п. 1 вказаної додаткової угоди № 3 сторони погодили найменування, кількість, ціну з ПДВ, суму з ПДВ, терміни поставки товару.

За умовами п. 1 додаткової угоди № 4 загальна сума договору змінилась на суму даної додаткової угоди і становила 173 274 грн. 06 коп. з ПДВ.

Пунктом 2 додаткової угоди № 4 передбачено, що ціна не підлягає коригуванню у бік збільшення на період поставки товару, згідно погодженого сторонами переліку в п. 1.

Також, п. 3 додаткової угоди № 4 сторони змінили редакцію п. п. 3.1 та 5.1 договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, в редакції додаткової угоди № 4, товар повинен бути новим, випущеним виробником не раніше 2013 року.

Так, відповідно до умов п. 5.1 договору, в редакції додаткової угоди № 4, відповідач здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 35 (тридцяти п'яти) календарних днів за умови виконання позивачем п. 4.1.1, 4.1.5-4.1.8 договору.

На виконання умов договору та додаткової угоди № 4 позивач поставив відповідачу товар, який був прийнятий останнім, та надав передбачені договором документи, а саме:

- 08.05.2013р. товар на суму 5 572 грн., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № РН-0000053 від 08.05.2013р., довіреністю № 261 від 08.05.2013 року та рахунком - фактурою № СФ-0000051 від 08.05.2013р. на суму 5 572 грн.;

- 14.05.2013р., з урахуванням проведеного сторонами коригування товар на суму 19 104 грн., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № РН-0000055 від 14.05.2013р., видатковою коригування накладної № РН-0000055/1 від 20.05.2013р. на суму „- 4 776 грн.", довіреністю № 261 від 08.05.2013 року, рахунком - фактурою № СФ-0000056 від 14.05.2013р. на суму 23 800 грн. та рахунком - фактурою коригування № СФ-0000056/1 від 20.05.2013р. на суму „- 4 776 грн.";

- 18.06.2013р. товар на суму 2 865 грн. 59 коп., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № РН-0000072 від 18.06.2013р., та рахунком - фактурою № СФ-0000078 від 18.06.2013р. на суму 2 865 грн. 59 коп.;

- 26.06.2013р. товар на суму 4 218 грн. 80 коп., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № РН-0000079 від 26.06.2013р., та рахунком - фактурою № СФ-0000084 від 26.06.2013р. на суму 4 218 грн. 80 коп.

16.07.2013 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 5 до договору (надалі - додаткова угода № 5), яка є невід'ємною частиною договору.

В п. 1 вказаної додаткової угоди № 5 сторони погодили найменування, кількість, ціну з ПДВ, суму з ПДВ, терміни поставки товару.

За умовами п. 1 додаткової угоди № 5 загальна сума договору змінилась на суму даної додаткової угоди і становила 176 645 грн. 31 коп. з ПДВ.

Пунктом 2 додаткової угоди № 5 передбачено, що ціна не підлягає коригуванню у бік збільшення на період поставки товару, згідно вищевказаного переліку.

Також, п. 3 додаткової угоди № 5 сторони змінили редакцію п. п. 3.1 договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, в редакції додаткової угоди № 5, товар повинен бути новим, випущеним виробником не раніше 2013 року.

Пунктом 4 додаткової угоди № 5 сторони змінили редакцію розділу 5 договору.

Так, відповідно до п. 5.1 договору, в редакції додаткової угоди № 5, відповідач здійснює оплату за цим договором постачання шляхом оформлення на адресу позивача гарантованого платежу „з датою виконання у майбутньому". Гарантований платіж „з датою виконання у майбутньому" - фінансовий інструмент ПАТ КБ „Приватбанк", який гарантує одержувачу оплату коштів від платника в зазначену у гарантованому платежу дату. Дата відправки гарантованого платежу - дата створення і підписання електронного цифрового підпису гарантованого платежу в Інтернет-банку Приват-24. Дата виконання гарантованого платежу - дата зарахування безготівкових коштів на поточний рахунок позивача. Гарантійний лист - електронний документ, що формується одночасно з гарантованим платежем, який містить в собі гарантійний лист від імені ПАТ КБ „Приватбанк", що гарантує обов'язкове зарахування грошових коштів на зазначену у гарантованому платежу дату.

Згідно з п. 5.2 договору, в редакції додаткової угоди № 5, відповідач відправляє гарантійний платіж на адресу позивача. Дата відправки гарантійного платежу - на 15 календарний день за фактичну кількість поставленого товару за умовами виконання позивачем п. 4.1.1, 4.1.5-4.1.8 цього договору. Дата виконання гарантованого платежу - 25 календарний день від дати відправки гарантованого платежу.

Відповідно до п. 5.3 договору, в редакції додаткової угоди № 5, у разі отримання безготівкових коштів по гарантованому платежу від відповідача та невиконання зобов'язань з поставки продукції, позивач зобов'язаний протягом 3-х банківських днів від дати отримання від відповідача вимоги/листа повернути на поточний рахунок відповідача грошові кошти в повному обсязі.

Згідно умов п. 5.4 договору, в редакції додаткової угоди № 5, у разі надходження неякісного, некомплектного товару або нестачі відповідач має право: провести часткову відмову в оплаті рахунку на суму вартості нестачі товару або на суму вартості забракованого товару, згідно з приймально - здавальними документами; повністю відмовити в оплаті рахунку, згідно з чинним законодавством.

На виконання умов договору та додаткової угоди № 5 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3 371 грн. 24 коп., який був прийнятий останнім, та надав передбачені договором документи, що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № РН-0000086 від 22.07.2013р. та рахунком - фактурою № СФ-0000093 від 22.07.2013р. на суму 3 371 грн. 24 коп.

Позивач в позовній заяві вказує, що на підставі додаткової угоди № 6 від 03.09.2013 року, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 740 грн., що підтверджується рахунком - фактурою № СФ-0000133 від 02.10.2013р. на суму 1 740 грн.

Але рахунок - фактура не являється документом, який підтверджує факт поставки товару. Видаткову накладну на поставку товару позивач суду не надав. Відповідач в судовому засіданні пояснив, що товар на суму 1 740 грн. позивачем не був поставлений відповідачу і рахунок - фактура № СФ-0000133 від 02.10.2013р. не був направлений відповідачу.

За таких підстав, позивач не довів суду факт поставки відповідачу товару на суму 1 740 грн., а тому в задоволені позову , в цій частині, слід відмовити.

В судовому засіданні 11.06.2014р. представник відповідача визнав, що перші два рахунка - фактури та перші два платіжні доручення, які зазначені у відзиві, не мають відношення до предмету спору, та визнав, що рахунок - фактура № СФ-0000093 від 22.07.2013р. має відношення до предмету спора.

Загалом, позивач поставив відповідачу в рамках виконання умов договору товару на загальну суму 41 712 грн. 60 коп.

Відповідач товар оплатив частково, в сумі 28 894 грн. 80 коп., що підтверджується виписками банку від 19.05.2014р. та від 28.05.2014р.

Заборгованість в сумі 12 817 грн. 80 коп. відповідачем не оплачена. Відповідач у відзиві на позов також визнає, що заборгованість в сумі 12 817 грн. 80 коп. відповідачем не оплачена.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12 817 грн. 80 коп. є обґрунтованими.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання .

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у встановлений термін заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час, в зв'язку з інфляційними процесами в державі.

З відповідача підлягають стягненню інфляційні витрати в сумі 1 162 грн. 06 коп. та 3% річних в сумі 836 грн. 81 коп.

В частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4 грн. 71 коп. слід відмовити, в зв'язку з необґрунтованим нарахуванням.

Відповідно до п. 8.8 договору, за кожний день прострочення оплати, згідно п. 5.1, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 1 % від вартості поставленого товару та пеню в розмірі 0,1 % від вартості поставленого товару за кожний день прострочення оплати, але не більше ніж розмір подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання.

В заяві про зменшення позовних вимог від 05.06.2014р. позивач просить стягнути з відповідача штраф в загальній сумі 64 002 грн. 36 коп.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що позивач вірно нарахував штраф з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України.

Однак, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності зі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, якщо підлягаюча сплаті неустойка (штраф , пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора , суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню). При цьому судом повинні бути прийняті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майнове положення сторін, що беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін... .

Приймаючи до уваги клопотання відповідача, все вищезазначене, в тому числі ступінь виконання зобов'язання боржником, а також те, що розмір штрафу надмірно великий у порівнянні зі збитками кредитора, суддя визнав за необхідне зменшити розмір штрафу до 30 000 грн.

У частині стягнення штрафу в сумі 34 002 грн. 36 коп. у позові варто відмовити.

Судові витрати покласти на відповідача від усієї суми штрафу - 64 002 грн. 36 коп., тому, що штраф позивачем нарахований обґрунтовано.

В судовому засіданні суд просив представника відповідача надати суду пояснення відносно того, чому відповідач в відзиві на позов просить відмовити позивачу у позові, але представник відповідача пояснив, що в нього не має ніяких додаткових заперечень, крім тих, що зазначені у відзиві на позов, в тому числі відносно правомірності нарахування штрафу, 3% річних та інфляційних витрат.

Заперечення відповідача, за виключенням тих, що стосується розміру штрафних санкцій, не приймаються судом по вказаним вище підставам.

Судовий збір в сумі 1 576 грн. 29 коп. покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

При подачі позову позивач платіжним дорученням № 569 від 15.04.2014 року переплатив судовий збір на суму 49 грн. 54 коп., а тому ця сума підлягає поверненню позивачу, відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір". Оригінал платіжного доручення № 569 від 15.04.2014 року знаходиться в матеріалах справи № 908/1574/14.

Крім цього, в зв'язку з зменшенням позивачем позовних вимог, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та п. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011, слід повернути із Державного бюджету України позивачу судовий збір у розмірі 1 263 грн. 94 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00186542; р/р № 26005130029045 в ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Глобус" (юридична адреса: вул. Білостоцького, буд. 114, кв. 7, м. Дніпропетровськ, 49064; фактична адреса: вул. Мічуріна, буд. 4, м. Дніпропетровськ, 49064; код ЄДРПОУ 36206393; р/р № 26007060285582 в ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 305299) основний борг в сумі 12 817 грн. 80 коп., штраф в сумі 30 000 грн., 3 % річних в сумі 836 грн. 81 коп., інфляційні витрати в сумі 1 162 грн. 06 коп. та судовий збір в сумі 1 576 грн. 29 коп. Надати наказ.

В інший частині позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Глобус" (юридична адреса: вул. Білостоцького, буд. 114, кв. 7, м. Дніпропетровськ, 49064; фактична адреса: вул. Мічуріна, буд. 4, м. Дніпропетровськ, 49064) судовий збір в загальній сумі 1 313 грн. 48 коп., сплачений платіжним дорученням № 569 від 15.04.2014р. Оригінал вказаного платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 908/1574/14.

Дане рішення є підставою для повернення із Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Глобус" м. Дніпропетровськ судового збору у розмірі 1 313 грн. 48 коп., сплаченого платіжним дорученням № 569 від 15.04.2014р.

Повне рішення складено : 11.06.2014р.

Суддя Л.С. Місюра