Ухвала

від 27.05.2014 по справі 2а-8715/12/0170/24

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2014 р. м. Київ К/800/59091/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2013 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року

у справі №2а-8715/12/0170/24

за позовом Державного підприємства "Радгосп-завод "Плодове" (надалі - ДП «Радгосп-завод "Плодове»)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Бахчисарайському районі АРК ДПС)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Бахчисарайському районі АРК ДПС №00039723/0, №00039723/1 від 15 січня 2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АРК ДПС №00039723/0, №00039723/1 від 15 січня 2007 року.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом була проведена планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01 серпня 2003 року по 30 червня 2006 року.

За підсумками перевірки складено акт №254/27/0412866/23 від 18 грудня 2006 року, в якому зазначено порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4, ст.7, п.11.20 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" , у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість в сумі 651207,00грн.

На підставі вказаного акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суду апеляційної інстанції, цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, на думку податкового органу, по реалізації продукції не власного виробництва ДП "Радгосп-завод "Плодове" реалізувало виноматеріал підприємствам вторинного виноробства по податковим накладним і податкові зобов'язання відобразило по декларації по податку на додану вартість сільськогосподарського товаровиробника.

При цьому, відповідачем зауважено, що відповідно до п.11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" спеціальний режим оподаткування податку на додану вартість поширюється на сільськогосподарських товаровиробників, що здійснюють операції по постачанню товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини.

За висновками відповідача, уся алкогольна продукція є підакцизною тому, що на неї відповідно до законодавства, встановлені ставки акцизного збору. Критерієм віднесення товарів до алкогольних напоїв як підакцизних товарів, є зміст спирту етилового понад 1,1% об'ємних одиниць.

Оскільки продукція ДП "Радгосп-завод Плодове" має зміст спирту етилового від 9% та вище, отримана шляхом спиртового шумування цукрозмістових матеріалів і відноситься до товарної групи Гармонізованої системи опису і кодування товарів під кодом 2204, то платники податку на додану вартість, що виготовляють виноматеріали, які мають ставку акцизного збору на рівні " 0" грн. за 1 литр, мають сплачувати податок на додану вартість у Держбюджет на загальних підставах.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанції, позивач є виробником сільськогосподарської продукції. Відповідно до Указу Президента України "Про підтримку сільськогосподарських виробників" підприємство звільняється від сплати в бюджет суми податку на додану вартість, що нараховуються сільгоспвиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій із продажу сільськогосподарської продукції (крім підакцизних товарів), виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій із продажу переробним підприємствам молока і м'яса в живій вазі, що реалізуються по нульовій ставці з податку на додану вартість, і господарства за них одержують дотації до цін.

Підприємства-виробники алкогольної продукції є платниками акцизного збору згідно з ст.6 Закону України "Про державне регулювання виробництва й обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", якої встановлений відповідний перелік суб'єктів підприємницької діяльності - платників акцизного збору, які виробляють спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий, ректифікований плодовий, алкогольні напої і тютюнові вироби.

Правовідносини сторін у сфері по реалізації сільгоспвиробниками продукції не власного виробництва, в тому числі й підакцизних товарів, регулювалися Законом України "Про податок на додану вартість" , Законом України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої", Законом України "Про стимулювання розвитку сільськогосподарського господарства за період 2001-2004 роки" .

В силу приписів, п.11.29 ст. 29 Закону України "Про податок на додану вартість" до 01 січня 2009 року була зупинена дія п.7.7 ст.7, п.10.1 та 10.2 ст.10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий ) рік становить не менше 50% від загальної суми валового доходу підприємства.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" , на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції (товарів, робіт та послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.

Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідки про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Міністерством аграрної політики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховуються сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до Державного бюджету України у безспірному порядку.

Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою, ними постачальникам, зараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства за період 2001-2004 роки" продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам 01.11 - 01.42 та 05.00.1 - 05.00.42 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97.

Згідно довідки головного управління статистики в АРК №05.3-06-19/1930 від 21 вересня 2005 року позивач здійснює діяльність по КВЕД 01.13.0 - вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв та прянощів. Підклас по КВЕД 01.13.0 включає не тільки вирощування, а й переробку на вино фруктів, ягід, винограду, в межах господарства.

Відповідно до постанови Верховної Ради "Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір було встановлено, що перелік товарів (продукції) визначається та обмежується переліком підакцизних товарів, які ввійшли до законів України: від 06 лютого 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита а тютюнові вироби", від 07 травня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита не деякі транспортні засоби та шини до них", від 11 липня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)".

Згідно ст.2 Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕТ 2204 30), що реалізується посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції - 1,00 грн. за 1 літр.

Поряд з цим, за висновками Верховного Суду України у Законі України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" вживається термін "виноматеріали". "Само по собі вживання у зазначеному Законі слова "виноматеріали" не дає підстав відносити будь-яку продукцію, яка позначається цим словом, до підакцизної, оскільки самим Законом до підакцизної продукції віднесено лише спирт та алкогольні напої.. Словом "напій", входячи з його семантики, позначається спеціально приготовлена рідина, призначена для пиття. Алкогольний напій - це напій, який містить алкоголь. Зважаючи на викладене до підакцизної продукції може бути віднесено лише ті виноматеріали, які призначені для пиття та містять алкоголь".

Разом з тим, позивачем були надані первинні бухгалтерські документи (видаткові накладні, заключний звіт за результатом переробки врожаю) за період 2004-2005 роки, відповідно до яких у 2004 році позивачем був реалізований певний перелік продукції.

Згідно з висновком Торгівельно-промислової палати Криму "по привласненню кодів виноматеріалами по Гармонізованої системі описання та кодування товарів" виноматеріалам привласнені відповідні коди.

Коди вироблених товарів визначаються регіональними торгівельно-промисловими палатами, а відповідно до п.2 ст.11 Закону України "Про торгівельно-промислові палати в Україні" методологічні та експертні документи, видані торгівельно-промисловими палатами в межах своєї компетенції є обов'язковими для застосування на всієї території України.

У висновку Торгівельно-промислової палати Криму №О-285 від 29 травня 2006 року зазначено, що виноробний завод ДП "Радгосп-завод "Плодове - є заводом первинного виноробства, на якому переробляється виноград та виноматеріали із власної сировини, призначені для виробництва вин тихих, ігристих та викруткі спиртів, які відвантажуються на заводи вторинного виноробства.

Крім того, позивачем були надані наступні документи: посвідчення якості №№1-8, технологічні схеми та розклади на відправлену продукцію залежно від якісного стану сировини відповідно до Технічної інструкції з виробництва виноградних плодово-ягідних та ігристих вин, коньяків, вироблених на заводі первинного виноробства виноградні матеріали- коньячні суміши білих технічних сортів, шампанські "Каберне", "Шардоне", "Совиньон", Столове червоне, сортові "Каберне Кримське", "Совіньйон Кримський" після зняття з дрожжових осадків не оброблялися за схемами, які відносять до первинного виноробства, нерозливостійкими та відносяться до категорії необроблених виноматеріалів, яким визнаються відповідно до ст. 1 Закону України "Про виноград та виноградне вино" продукти первинної переробки винограду, призначені для виготовлення вина.

В свою чергу виноматеріалами коньячними є молоді натуральні сухі виноматеріали, виготовлені з винограду і призначені для виробництва спирту коньячного; виноматеріали шампанські - виноматеріали, виготовлені з регламентованих сортів винограду у "білий" або "червоний" спосіб і призначені для виробництва шампанського та вин ігристих.

Закон України "Про виноград та виноградне вино" регулює правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов'язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права, обов'язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні. Дія цього Закону поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства.

Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що сировиною є предмети праці та природні компоненти, які підлягають подальшій переробці.

До того ж, ДСТУ 2163-93 "Виноробство. Терміни та позначення", ДСТУ 4805:2007 "Виноматеріали оброблені. Технічні умови" та ДСТУ 4806:2007 "Вина. Загальні технічні умови" визначено терміни "виноматеріал", "необроблений виноматеріал", "оброблений виноматеріал", встановлено перелік "сировини" та "допоміжних матеріалів", що використовуються для виготовлення вин.

Відповідно до зазначених державних стандартів України можна виділити відмінні ознаки виноматеріалів і готової продукції (вина), які є підставою для визначення виноматеріалів сировиною для виробництва і готової підакцизної продукції.

Отже, законодавством України чітко розрізняються поняття виноматеріал виноградний - сировина дня виробництва вина і вино - продукт, який з'являється у процесі переробки винограду та обробки виноматеріалу. Виноматеріал оброблений дозволено використовувати для виготовлення вина, після надання йому властивостей, вказаних у відповідному стандарті.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що виноматеріали не можуть вважатися готовою підакцизною продукцією, оскільки вони не є кінцевим продуктом - вином, а є лише сировиною для його виготовлення, яка при реалізації повного технологічного циклу виробництва потребує обов'язкової технологічної переробки чи обробки, залежно вид виду та стану сировини.

Згідно з Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" , спиртом коньячним вважається спирт, отриманий шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією для подальшої багаторічної витримки в контакті з деревиною дуба.

Відповідно до Закону України "Про виноград та виноградне вино" , коньяками України вважаються міцні алкогольні напої з характерними букетом і смаком, виготовлені шляхом купажу коньячних спиртів, отриманих шляхом дистиляції коньячних виноматеріалів на спеціальних мідних апаратах з фракціонуванням, витриманих не менше 3 років у дубовій тарі, або нержавіючих чи емальованих ємкостях з дубовою клепкою.

ДСТУ 4700:2006 "Коньяки України. Технічні умови" до сировини та матеріалів для виготовлення коньяків України відносяться спирти коньячні, цукор-пісок, вода питна, кислота лимонна та інші матеріали.

Таким чином, спирт коньячний, відповідно до вказаних законів та державного стандарту України, є лише сировиною для виготовлення коньяку. Він є частиною повного технологічного циклу з виробництва коньяку, при цьому потребує витримки в контакті з деревиною дубу, купажування з іншими коньячними спиртами тощо.

Також судами попередніх інстанцій слушно зауважено, що коньячний спирт не може вважатися готовою підакцизною продукцією, оскільки у процесі переробки змінює свої властивості.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В.Вербицька

---

О.В.Муравйов