Постанова

від 04.06.2014 по справі 906/501/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 906/501/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Споживчого товариства "Житомирське обласне споживче товариство" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 у справі № 906/501/13 Господарського суду Житомирської області за позовомСпоживчого товариства "Житомирське обласне споживче товариство" до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Малинського споживчого товариства Житомирської обласної спілки споживчих товариств провизнання недійсним рішень загальних зборів від 18.11.2011

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаСероветник О.А. - - відповідачаЧерниш М.М., Підсуха Н.В. - - третьої особиЛотюк П.В. В С Т А Н О В И В:

В квітні 2013 року Споживче товариство "Житомирське обласне споживче товариство" звернулось до Малинського споживчого товариства, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирської обласної спілки споживчих товариств, в якій просило суд визнати недійсними рішення загальних зборів членів Малинського споживчого товариства, які оформлені протоколом від 18.11.2011, з моменту їх прийняття.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.12.2013 (суддя Ляхевич А.А.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 (головуючий Коломис В.В.., судді: Огороднік К.М., Тимошенко О.М.) у справі № 906/501/13 у позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішенням, Споживче товариство "Житомирське обласне споживче товариство" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу Малинське споживче товариство не погоджується з доводами скаржника і просить суд відмовити у задоволенні скарги, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу Житомирська обласна спілка споживчих товариств не погоджується з доводами скаржника і просить суд відмовити у задоволенні скарги, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засновниками Малинського споживчого товариства є 508 пайовиків та Споживче товариство "Житомирське обласне споживче товариство" (т.1, а.с.26, 58, 79, 96-97).

На вимогу членів Малинського споживчого товариства у кількості 314 осіб, керівництвом останнього були скликані загальні збори на 18 листопада 2011 року.

Частиною п'ятою статті 15 Закону України "Про кооперацію" та пунктом 20 Статуту Малинського споживчого товариства встановлено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Про скликання 18 листопада 2011 року о 17:00 год. в м. Житомирі за адресою вул. Київська, 3 загальних зборів членів Малинського споживчого товариства та рекомендаційний порядок денний зборів було повідомлено членів Малинського споживчого товариства шляхом публікації відповідного оголошення в газеті "Малинські новини" за № 88 від 16.11.2011 (т.2, а.с.9-10).

Судами попередніх інстанцій встановлено факт недотримання строків повідомлення членів споживчого товариства, тобто, за 2 дні до призначеної дати проведення зборів, замість 10 днів до визначеного строку їх проведення.

18 листопада 2011 року в м. Житомирі по вул. Київська, 3 відбулися загальні збори членів Малинського споживчого товариства за участю 417 членів споживчого товариства, оформлені протоколом від 18.11.2011 (т.1, а.с.10-14).

З протоколу загальних зборів членів Малинського споживчого товариства від 18.11.2011 вбачається, що вказаними зборами був затверджений порядок денний, відповідно до якого зборами розглядались наступні питання: 1. Інформація про діяльність Малинського споживчого товариства в умовах рейдерської атаки та розслідування кримінальної справи, а також розгляду цивільної справи в суді; 2. Про відміну рішень загальних зборів членів Малинського споживчого товариства від 05 серпня 2009 року, а також всіх наступних рішень, прийнятих після 05 серпня 2009 року по даний час, як таких, що прийняті з порушенням Законів України "Про кооперацію", "Про споживчу кооперацію" та Статуту споживчого товариства; 3. Про відміну рішення колективного члена Малинського споживчого товариства - Житомирського обласного споживчого товариства (код ЄДРПОУ 36402900) від 10 жовтня 2011 року щодо припинення юридичної особи, яке пов'язано з незаконною реорганізацією Малинського споживчого товариства; 4. Про виключення зі складу Малинського споживчого товариства колективного члена - Житомирське обласне споживче товариство; 5. Про дострокове припинення повноважень голови та членів правління, голови та членів ревізійної комісії споживчого товариства; 6. Про обрання нового складу органів управління та контролю споживчого товариства: голови правління; членів правління; членів ревізійної комісії; 7. Про вступ Малинського споживчого товариства в члени Житомирської обласної спілки споживчих товариств; 8. Про затвердження змін та доповнень до Статуту Малинського споживчого товариства, викладених у новій редакції та надання повноважень, щодо підпису Статуту в новій редакції, надання повноважень, щодо подання документів для внесення відповідних змін Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В своєму позові позивач послався на те, що його права, як члена Малинського споживчого товариства були порушені, у зв'язку з недотриманням вимог статуту та закону щодо скликання та проведення загальних зборів. На думку позивача, рішення загальних зборів членів Малинського споживчого товариства від 18.11.2011 підлягають визнанню недійсними, оскільки зазначене порушення призвело до перешкод у реалізації його права на участь у зборах.

Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій послались на те, що ні статут, ні Закони України "Про кооперацію" та "Про споживчу кооперацію", якими регулюються питання створення і діяльності споживчої кооперації, не містять норм щодо правових наслідків недотримання при скликанні загальних зборів членів споживчого товариства строків повідомлення про призначену дату зборів.

Колегія вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій зроблені без належного дотримання вимог діючого законодавства.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Слід враховувати, що права члена товариства можуть бути порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Встановивши факт недотримання строків повідомлення членів споживчого товариства, суди попередніх інстанцій обмежились висновком про відсутність правових наслідків не дотримання при скликанні загальних зборів строків повідомлення про призначену дату зборів.

Слід зазначити, що сам по собі факт відсутності правових наслідків щодо порушення строків повідомлення про проведення загальних зборів споживчого товариства в статуті та Законах України "Про кооперацію" та "Про споживчу кооперацію" не є підставою для обмеження позивача у судовому захисті своїх прав.

Як вже зазначалось, звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

У такому випадку, суди попередніх інстанцій зобов'язані були встановити, чи потягнуло несвоєчасне повідомлення про проведення зборів порушення прав позивача, передбачених пунктами 11, 20 Статуту Малинського споживчого товариства, пунктом четвертим статті 6 Закону України "Про споживчу кооперацію", статтею 12 Закону України "Про кооперацію", та визначити у який спосіб ці порушені права підлягають відновленню. Судові рішення таких висновків не містять.

Так, пунктом 20 Статуту Малинського споживчого товариства передбачено, що члени споживчого товариства, які мають бажання внести питання до порядку денного зборів, подають письмову заяву про це голові правління споживчого товариства не пізніше ніж за 7 днів до проведення зборів.

Відповідно до пункту 11 зазначеного статуту члени споживчого товариства має право: а) брати участь у діяльності споживчого товариства, обирати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності споживчого товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб; б) одержувати кооперативні виплати та виплати на паї з доходу (прибутку), що розподіляється за результатами господарсько-фінансової діяльності за рік між членами споживчого товариства відповідно до їх пайових внесків та права на пай (частку) у майні споживчого товариства, а також виплати у спільному господарюванні; в) використовувати можливості гарантованого збуту на договірних засадах продукції особистого господарства та промислу через заготівельні та торговельні підприємства споживчої кооперації; г) здавати кооперативним підприємствам у першочерговому порядку сільськогосподарську продукцію та сировину для переробки на давальницьких умовах; д) бути прийнятим у першочерговому порядку на роботу в споживче товариство відповідно до освіти, професійної підготовки та х врахуванням потреби в кадрах;є) користуватися об'єктами соціально-культурного призначення, створюваними споживчим товариством, спілками, а також при дольовій участі їх з іншими організаціями і підприємцями;ж) користуватися іншими послугами споживчого товариства та пільгами, передбаченими для членів споживчого товариства відповідно до порядку, встановленого загальними зборами (зборами уповноважених);з) одержувати від виборних та посадових осіб споживчого товариства інформацію будь-якого питання його діяльності, за винятком тієї, що повязана з комерційною таємницею; і) добровільного виходу зі споживчого товариства.

Пунктом четвертим статті 6 Закону України "Про споживчу кооперацію" передбачено, що член споживчого товариства має право: брати участь у діяльності споживчого товариства, обирати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб; на перевагу у придбанні товарів і одержанні послуг у магазинах та інших підприємствах споживчої кооперації; одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску; бути прийнятим у першочерговому порядку на роботу в споживче товариство відповідно до освіти і професійної підготовки та одержувати направлення в учбові заклади, в тому числі на правах господарського стипендіата на договірних засадах.

Статтею 12 Закону України "Про кооперацію", яка визначає основні права та обов'язки члена кооперативу, передбачено основні права члена кооперативу, а саме: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Отже, судами попередніх інстанцій не з'ясовано та не зроблено висновків про те, чи призвів факт недотримання при скликанні загальних зборів строків повідомлення про призначену дату зборів порушенню зазначених вище прав позивача, як члена споживчого товариства.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що про скликання 18 листопада 2011 року о 17:00 год. в м. Житомирі за адресою вул. Київська, 3 загальних зборів членів Малинського споживчого товариства та рекомендаційний порядок денний зборів було повідомлено членів Малинського споживчого товариства шляхом публікації відповідного оголошення в газеті "Малинські новини" за № 88 від 16.11.2011 (т.2, а.с.9-10).

Відповідно до цього оголошення порядок денний складався з двох питань, в той час як відповідно до протоколу, що оскаржується, порядок денний складається з 8 питань, які були розглянуті на зборах.

Вказаним обставинам судами попередніх інстанцій не надано ніякої правової оцінки. Відповідних висновків тексти судових рішень не містять.

Колегія суддів приходить до висновку, що ні рішення суду першої інстанції, ні постанова апеляційної інстанції не містять мотивів вирішення доводів та аргументів представників сторін щодо суті спору.

Частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 3 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 та рішення Господарського суду Житомирської області від 03.12.2013 у справі № 906/501/13 у скасувати.

Справу № 906/501/13 направити на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова