Постанова

від 05.06.2014 по справі 823/1230/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року справа № 823/1230/14

м. Черкаси

15 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, за довіреностю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій остання просить:

- визнати рішення комісії з питань захисту прав дитини Кам'янської РДА Черкаської області № 13/76 від 18.10.2013р. таким, що прийняте за відсутності повноважень та його скасувати;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кам'янської РДА Черкаської області № 205 від 30.10.2013р., яке прийняте на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини Кам'янської РДА Черкаської області № 13/76 від 18.10.2013р.;

- зобов'язати Кам'янську РДА Черкаської області надати дозвіл ОСОБА_1 на обмін майна, право власності на яке має ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та придбання майна в інтересах дитини, у відповідності до заяви від 02.10.2013р.

28.05.2014р. представником позивача в судовому засіданні було подано клопотання, в якому останній відкликав позовну вимогу про зобов'язання Кам'янської РДА Черкаської області надати дозвіл ОСОБА_1 на обмін майна, право власності на яке має ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та просив залишити її без розгляду. На задоволення зазначеного клопотання, усною ухвалою суду, вказана позовна вимога була залишена без розгляду, про що в журналі судового засідання від 28.05.2014р. зроблено відповідну відмітку (а.с.55-56).

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує на те, що 02.10.2013р. вона звернулась до служби у справах дітей Кам'янської РДА із заявою, в якій просила надати згоду на обмін майна, право власності на яке за заповітом після померлого чоловіка має її дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та придбання майна в інтересах дитини. На підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини Кам'янської РДА від 18.10.2013р. № 13/76, 30.10.2013р. Кам'янською РДА прийнято розпорядження № 205, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на обмін майна та зобов'язано службу у справах дітей Кам'янської РДА звернутись до нотаріуса щодо накладення заборони на відчуження майна, яке належить її малолітній дитині. Розпорядження відповідача від 30.10.2013р. № 205 ОСОБА_1 вважає протиправним та зазначає, що останнє було прийнято за відсутності відповідних на те повноважень, оскільки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 не є круглою сиротою, а знаходиться під опікою матері. Крім цього, наголошує, що даним розпорядженням фактично порушуються права неповнолітньої дитини на житло, яке вона бажає придбати в інтересах неповнолітньої. Посилання відповідача, що обмін майна та купівля будинку дитині призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав останньої, позивач вважає безпідставним та зазначає, що на даний час дитина та її родина взагалі не мають свого постійного житла.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник Кам'янської РДА Черкаської області в судове засідання не прибув, натомість 28.05.2014р. надав заперечення, в яких проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, як таких, що є безпідставними та необґрунтованими, заперечив в повному обсязі. Крім цього зазначав, що Кам'янська РДА при вчиненні дій, з приводу яких подано позов (прийняття оскаржуваного розпорядження від 30.10.2013р. № 205) діяла виключно в межах повноважень і у спосіб, встановлений чинним законодавством України. В наданих запереченнях представник відповідача просив розглядати справу за його відсутності, на підставі наявних в справі матеріалів та відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 02.10.2013р. ОСОБА_1 звернулася із заявою до служби у справах дітей Кам'янської РДА (а.с.16), в якій просила:

- обміняти земельну ділянку за кадастровим номером 7121880500:02:000:0855 на земельну ділянку гр. ОСОБА_4, кадастровий номер 1825483000:11:000:0147, яка розташована на території Мартинівської сільської ради (Житомирська область, Червоноармійський район), площею 0,0306 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з доплатою 30 000,00грн;

- обміняти земельну ділянку, яка буде оформлена на підставі сервітуту на земельну частку (пай) серія РН № 938288 на земельну ділянку гр. ОСОБА_4, кадастровий номер 1825483000:11:000:0147, яка розташована на території Мартинівської сільської ради (Житомирська область, Червоноармійський район), площею 0,0306 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з доплатою 8 000,00грн., та за отриману доплату 38 000,00грн. придбати у гр. ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 будинок, який розташований в АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,25 га та земельні ділянки площами 0,20 га та 0,24 га для ведення особистого селянського господарства.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.10.2013р., комісія з питань захисту прав дитини Кам'янської РДА 18.10.2013р. прийняла рішення № 13/76, яким відмовила позивачці у наданні дозволу на обмін майна, право власності на яке має малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та рекомендувала звернутись до служби у справах дітей Кам'янської РДА з заявою про надання дозволу на укладення в інтересах ОСОБА_3 договорів оренди на земельні ділянки, які знаходяться у власності останньої (а.с.15).

В подальшому, на підставі вищевказаного рішення комісії з питань захисту прав дитини Кам'янської РДА, 30.10.2013р. Кам'янською РДА прийнято розпорядження за № 205, яким ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на обмін майна, право власності на яке має малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано службу у справах дітей Кам'янської РДА звернутись до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження земельних ділянок, які належать малолітній ОСОБА_3 (а.с.14).

Вважаючи рішення комісії з питань захисту прав дитини Кам'янської РДА від 18.10.2013р. № 13/76, а також прийняте на підставі нього розпорядження Кам'янської РДА від 30.10.2013р. № 205 протиправними, оскільки останні були прийняті з порушенням права неповнолітньої дитини на житло, ОСОБА_1 звернулась до суду для їх скасування.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Правовий статус органів опіки та піклування в законодавстві врегульовано главою 6 Цивільного кодексу України, главою 19 Сімейного кодексу України, а також Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.

У відповідності до ст. 56 Цивільного кодексу України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1999р. № 2263 затверджено «Типовий регламент місцевої державної адміністрації».

У відповідності до п. 43 зазначеного регламенту, для сприяння здійсненню повноважень місцевої держадміністрації її голова утворює консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи (ради, колегії, робочі групи тощо), служби та комісії. Завдання, функції та персональний склад таких органів визначає голова місцевої держадміністрації.

Пунктом 1 Положення про комісію з питань захисту прав дитини Кам'янської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням райдержадміністрації від 18.11.2008р. № 304 (надалі - Положення) визначено, що комісія з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації є консультативно-дорадчим органом, який утворюється головою районної державної адміністрації.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає питання, у тому числі спірні, які потребують колегіального вирішення, зокрема: реєстрація народження дитини, батьки якої невідомі; надання дозволу бабі, діду, іншим родичам дитини забрати її з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я, якщо цього не зробили батьки дитини; позбавлення та поновлення батьківських прав; вирішення спорів між батьками щодо визначення або зміни прізвища та імені дитини; вирішення спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини; участь одного з батьків у вихованні дитини; побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав; визначення форми влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; встановлення і припинення опіки, піклування; утримання і виховання дітей у сім'ях опікунів, піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу та виконання покладених на них обов'язків; збереження майна, право власності на яке або право користування яким мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; розгляд звернень дітей щодо неналежного виконання батьками, опікунами, піклувальниками обов'язків з виховання або щодо зловживання ними своїми правами; інші питання, пов'язані із захистом прав дітей (п.4.2 Положення).

Таким чином, зазначена комісія є консультативно-дорадчим органом, який діє при районній державній адміністрації і повноваження якого спрямовані на захист прав та інтересів дітей, в тому числі і дітей-сиріт, зокрема щодо захисту їх майнових прав (при вчиненні батьками дитини правочинів із відчуження нерухомого майна, яке на праві власності належить дитині).

Отже, беручи до уваги норми Положення про комісію з захисту прав дитини Кам'янської районної державної адміністрації, суд дійшов висновку, що остання є тим повноважним органом, яка вправі розглядати заяву ОСОБА_1 від 02.10.2013р. про надання їй дозволу на обмін майна неповнолітньої доньки ОСОБА_3, в зв'язку з чим, вимога позивача про визнання рішення комісії з питань захисту прав дитини Кам'янської РДА від 18.10.2013р. № 13/76 протиправним та його скасування, не підлягає задоволенню, оскільки воно прийнято на підставі наданих їй повноважень та у відповідності до чинного законодавства.

Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати розпорядження Кам'янської РДА Черкаської області від 30.10.2013р. № 205, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 ст. 177 Сімейного кодексу України визначено, що батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: - укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; - видавати письмові зобов'язання від імені дитини; - відмовлятися від майнових прав дитини.

Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, зареєстрованим Кабінетом Міністрів України від 24.09.2008р. № 866 (надалі - Порядок) врегульовано механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.

У відповідності до п. 67 Порядку, дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у п. 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з'ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.

Районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної в місті ради може відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса для накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, передбачених ч. 5 ст. 177 Сімейного кодексу України (абзац 3 п. 67 Порядку).

Зокрема, п. 7 ч. 5 ст. 177 Сімейного кодексу України визначено, що органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини у випадках, якщо буде встановлено, що вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.69) успадкувала від свого батька ОСОБА_6. 1974р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 права на земельну частку (пай), що знаходиться в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Шевченка (с. Баландино, Кам'янського району, Черкаської області): розміром 2, 00 га та дві ділянки по 3,93 га., вартість яких складає 112 199,00 грн.

На підставі свідоцтва про право на спадщину, на дві земельні ділянки площею по 3,93 га, 10.04.2013р. були оформлені відповідні документи (свідоцтва про право власності), внаслідок чого за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 8, 5366 га (а.с.72).

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що на земельну ділянку площею 2,00 га правовстановлюючі документи, на сьогоднішній день, знаходяться в стадії оформлення.

В ході судового розгляду справи суд також з'ясував, що заява ОСОБА_1 від 02.10.2013р. про надання згоди на обмін майна, право власності на яке має її дитина та придбання майна в інтересах дитини була спрямована на отримання дозволу щодо обміну майна неповнолітньої ОСОБА_3 (земельних ділянок площею 8, 5366 га та 2,00 га), які розташовані в адмінмежах Баландинської сільської ради Кам'янського району Черкаської області на дві земельні ділянки площею по 0,00306 га, які знаходяться в адмінмежах Мартинівської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області з доплатою 38 000,00грн. Та в подальшому, за отримані кошти придбати у гр. ОСОБА_5 будинок, розташований в АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,25 га та земельні ділянки площами 0,20 га та 0,24 га для ведення особистого селянського господарства.

При вивченні матеріалів справи, суд дослідив довідку відділу Держземагенства у Кам'янському району Черкаської області від 16.10.2013р. № 2215 (а.с.35), з якої вбачається, що грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь по Баландинській сільській раді станом на 01.01.2013р. становить 25 483,00грн.

Тобто, судом встановлено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 8, 5366га, яка належить на праві власності ОСОБА_3, без врахування 2,00 га буде становити 217 538,18грн. (8,5366 га х 25,438,00грн).

Таким чином, проаналізувавши доводи представника позивача, якими останній обґрунтовує позовні вимоги, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дійсно, в даному випадку укладення ОСОБА_1 правочину щодо обміну вищевказаного майна малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 призведе до звуження існуючих майнових прав останньої та порушить її законні інтереси, як власника нерухомого майна, в зв'язку з нерівноцінними умовами обміну. А отже, розпорядження Кам'янської РДА від 30.10.2013р. № 205, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на обмін майна, право власності на яке має малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Суд також критично сприймає доводи представника позивача з приводу того, що оскаржуване розпорядження від 30.10.2013р. № 205 фактично порушує права неповнолітньої дитини на житло, яке ОСОБА_1 бажає придбати в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_3, та зазначає наступне.

При дослідженні вказаного розпорядження суд встановив, що воно жодним чином не порушує права ОСОБА_3 на житло, навпаки зазначеним документом визначені рекомендаційні заходи для покращення житлових та соціальних умов життя останньої, а саме: рекомендовано гр. ОСОБА_1 звернутись до служби у справах дітей Кам'янської РДА із заявою про надання дозволу на укладення в інтересах малолітньої ОСОБА_3 договорів оренди земельних ділянок, які знаходяться у власності доньки, а також рекомендовано Баландинській сільській раді вжити всіх заходів, пов'язаних із захистом житлових прав сім'ї гр. ОСОБА_1, відшукати житло для сім'ї гр. ОСОБА_1 те забезпечити укладення договору найму житлового приміщення з оплатою за рахунок коштів, отриманих із сплаченої орендної плати за користування земельними ділянками, які належать малолітній ОСОБА_3

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач під час вчинення дій, з приводу яких подано позов, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 10 червня 2014 року.