Постанова

від 29.04.2014 по справі 826/3547/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2014 року № 826/3547/14

об 11 год. 26 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., при секретарі судового засідання Ковалівській Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Алвіго» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2013 року №0008212208, №0008222208, №0008202208,

за участю представників сторін:

від позивача Карпович А.Р.,

від відповідача Яковлєва М.О.,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Алвіго» (далі - позивач, ТОВ «НТЦ «Алвіго») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2013 року №0008212208, №0008222208, №0008202208.

Позивач мотивується тим, що відповідачем на підставі хибних висновків акту перевірки від 10.12.2013 року №2264/22-08/32984659 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентами ТОВ «Майсер-Буд-Інвест», ФОП ОСОБА_3 прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.12.2013 року №0008202208, №0008222208, №0008212208 вважає необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 10.12.2013 року №2264/22-08/32984659 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 27.12.2013 року №0008202208, №0008222208, №0008212208. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «НТЦ «Алвіго» та контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд-Інвест», ФОП ОСОБА_3.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходив з наступного.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Алвіго», зареєстровано як юридична особа 24.06.2004 року №10741200000001842, ідентифікаційний код юридичної особи 32984659, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.46). До видів діяльності за КВЕД ТОВ «НТЦ «Авіго» відносяться дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук, надання в оренду 1 експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, будівництво житлових і нежитлових будівель, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, виробництво іншої хімічної продукції, комп'ютерне програмування (т.1 а.с.47).

На час розгляду справи ТОВ «НТЦ «Алвіго» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 08.07.2004 року (індивідуальний податковий номер - 329846526595), що підтверджується інформацією з реєстру платників ПДВ, розміщеної на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо правомірності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Майстер-Буд-Інвест» та ФОП ОСОБА_3 за весь період взаємовідносин. (т.1 а.с.7)

В висновках акта перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ «НТЦ «Алвіго» встановлено порушення:

- пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, в розмірі 7250 грн., в тому числі за листопад 2010 року в сумі 7250 грн.;

- п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, в розмірі 68623 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 9239 грн., за квітень 2011 року в сумі 11173 грн., за червень 2011 року в сумі 22141 грн., за вересень 2011 року в сумі 26070 грн.; завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в розмірі 57695 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 1667 грн., за жовтень 2010 року в сумі 152 грн., за січень 2012 року в сумі 19796 грн., за лютий 2012 року в сумі 20833 грн., за березень 2012 року в сумі 15247 грн.; занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду, в розмірі 83112 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 627 грн., за липень 2011 року в сумі 31242 грн., за серпень 2011 року в сумі 17854 грн., за вересень 2011 року в сумі 2568 грн., за жовтень 2011 року в сумі 13840 грн., за листопад 2011 року в сумі 16981 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення: від 27.12.2013 року №0008202208, яким збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму в розмірі 103735,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 83112.00 грн., за штрафними санкціями в сумі 20623,00 грн.; від 27.12.2013 року №0008222208, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 75873,00 грн.; від 27.12.2013 року №0008212208, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 57695,00 грн. (т.1 а.с.22-24)

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договори підряду від 09.09.2010 року №9/09-1-10, від 07.10.2010 року №7/10, від 08.12.2010 року №8/12, відповідно до яких замовник (позивач) доручає, а підрядник (ФОП ОСОБА_3) зобов'язується виконати підготовчі, оздоблювальні та демонтажні роботи по реконструкції адмін. будинку за адресою м. Київ, вул. Виборзька, 42-а. (т.1 а.с.32, 34, 36)

ФОП ОСОБА_3 на ім'я позивача виписано податкові накладні від 27.10.10. №178, від 25.01.2011 року №13, від 09.02.2011 року №36, від 24.05.2011 року №18, (т.1 а.с.62)

До даних договорів надані акти виконаних робіт на підготовчі та демонтажні роботи від 27.10.2010 року, від 28.02.2010 року, від 25.01.2011 року. (т.1 а.с.33, 35, 37)

Між позивачем та ТОВ «Майстер-Буд-Інвест» укладено договір підряду від 18.05.2011 року та додаткові угоди до даного договору від 04.07.2011 року №1 та від 11.07.2011 року №2, відповідно до якого замовник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ «Майстер-Буд-Інвест») зобов'язується виконати оздоблювальні роботи по реконструкції адмін. будинків за адресою м. Київ вул. Виборзька 42-а. До даного договору надані акти виконаних робіт за серпень 2011 року №01, за липень 2011 року №01, за вересень 2011 року №01 (т.1 а.с.38-52)

Також між ТОВ «НТЦ «Алвіго» та ТОВ «Майстер-Буд-інвест» укладено договори підряду від 07.10.2011 року №7/10, від 08.11.2011 року №8/11, відповідно до яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати поточний ремонт на адмін. будинку за адресою м. Київ, вул. Виборзька 42-а з матеріалів замовника. (т.1 а.с.56, 59) До даних договорів підписані акти виконаних робіт за грудень 2011 року №01, за березень 2012 року №01 (т.1 а.с.57, 60-64)

ТОВ «Майстер-Буд-Інвест» на ім'я позивача виписано податкові накладні від 24.05.2011 року №18, від 31.05.2011 року №33, від 10.06.2011 року №7, від 15.06.2011 року №12, від 20.06.2011 року №18, від 23.06.2011 року №23, від 24.06.2011 року №26, від 29.06.2011 року №33, від 01.08.2011 року №1, від 04.08.2011 року №7, від 22.08.2011 року №32, від 22.08.2011 року №31, від 28.09.2011 року №40, від 01.11.2011 року №1, від 30.11.2011 року №20, від 19.12.2011 року №8, від 21.12.2011 року №13, від 27.01.2012 року №10, від 15.02.2012 року №10, від 14.02.2012 року №8, від 21.03.2012 року №9, від 22.03.2012 року №12. (т.1 а.с.65-86)

На думку суду, вказані факти унеможливлюють виконання спірними контрагентами умов за спірними договорами підряду укладеними з позивачем.

Аналізуючи первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснення робіт за договорами підряду, суд наголошує на наступному.

Судом при вивченні наданих до матеріалів справи документів щодо фактичного виконання вище перелічених договорів встановлено, що в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація, а саме: немає жодних документів на підтвердження передачі від позивача будівельних матеріалів для виконання робіт спірними контрагентами або кошторису від спірних контрагентів використаних будматеріалів, немає переліку робіт, які необхідно виконати спірним контрагентам. Відповідно до договорів, в п.8 вказані додатки: кошторис та договірна ціна, водночас до матеріалів справи позивачем не надано цих документів.

Також, із аналізу вказаних матеріалів суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено фактичне виконання вищеперелічених договорів, а саме які особи здійснювали виконання послуг, якими трудовими ресурсами виконувалися роботи.

До того ж, суд звертає увагу, що згідно з договором оренди нежитлового приміщення від 30.09.2011 року №10/2011 ТОВ «НТЦ «Алвіго» орендувало приміщення по вул. Виборзька, 42-а, м. Київ у АТ «Алвіго».

До матеріалів справи надано дозвіл, виданий АТ «Алвіго», на виконання будівельних робіт інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 16.05.2008 року №0336-Сл/Р, відповідно до якого авторський нагляд здійснює позивач, але виконавцем зазначено ТОВ ВКФ «Олексів».

Відповідач на спростування реальності господарських операцій позивача зі спірними контрагентами посилається на провадження СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України. Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 створили/придбали з метою прикриття незаконної діяльності суб'єкт господарювання ТОВ «Майстерня-Буд-Інвест». Досудовим слідством встановлено відсутність у спірних контрагентів трудових ресурсів, виробничого обладнання, устаткування, транспортних засобів, складських приміщень, тощо, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, та те, що господарські взаємовідносини носять характер фіктивності, створені без мети настання правових наслідків.

Також представник відповідача посилається на вирок Деснянського районного суду м. Києва, згідно якого ОСОБА_6, діючи умисно, повторно, вчинив створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності серед яких ТОВ «Майстер-Буд-Інвест», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у наданні послуг іншим суб'єктам фінансово-господарських операцій: формування валових витрат та податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Вищевказаним вироком ОСОБА_6, який діючи з попередньою змовою з особами, підробив офіційні документи, видані від імені ТОВ «Майсер-Буд-Інвест», визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 КК України та частиною третьою статті 358 КК України.(т.1 а.с.246)

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, щоТОВ «НТЦ «Алвіго» не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд-Інвест", ФОП ОСОБА_3, зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарських операцій з вказаними контрагентами, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 10.12.2013 року №2264/22-08/32984659 та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 27.12.2013 року №0008202208, №0008222208, №0008212208.

За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову ТОВ «Науково-технічний центр «Алвіго» - відмовити.

Стягнути з ТОВ «Науково-технічний центр «Алвіго» (адреса: вул. Виборзька, 42-А, м. Київ 03067, код ЄДРПОУ 32984659) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 271 (чотирьох тисяч двохсот семи десяти однієї) грн. 44 коп.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 29 квітня 2014 року.

Постанову у повному обсязі складено 12 травня 2014 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова