Рішення

від 05.06.2014 по справі 922/1063/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2014 р.Справа № 922/1063/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична фірма "САМ", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

Представник позивача - Юрченко С.О., дов. № б/н від 12.09.2013р.

Представник відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична фірма "САМ", в якій просить суд стягнути з відповідача 69 299,24грн., посилаючись на укладення між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 25.04.2012 року, у відповідності до якого позивач надав відповідачеві у тимчасове користування (оренду) відповідачу частину нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м.Харків, вул.Маяковського, 15, загальною площею 110,8 кв.м., вказане приміщення було прийнято відповідачем на підстав акту акту прийому - передачі нежитлового приміщення від 25.04.2012 року .

Як вказує позивач в позовній заяві пунктом 3.1. договору встановлено розмір щомісячної орендної плати - 6648,0грн. - за період з моменту початку дії договору - по 31 липня 2012 року, з 01 серпня 2012 року - розмір орендної плати складає 13 276,06грн., починаючи з жовтня 2013 року відповідач порушував свої обов'язки за договором оренди в частині сплати позивачеві орендної плати та відшкодування комунальних послуг, станом на момент подання позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в сумі 53 148, грн., та заборгованість по відшкодуванню вартості комунальних платежів в сумі 13 553,85грн., вказані обставини стали причиною звернення позивача з позовом до господарського суду, та нарахування позивачем відповідних штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду від 24.03.2014 року порушено провадження у справі №922/1063/14, розгляд справи призначено на 15.04.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2014 року , прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду на підставі ст.22 ГПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 20.05.2014 року .

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2014 року підтримував заявлені збільшені позовні вимоги у повному обсязі , через канцелярію господарського суду надав документи для долучення до матеріалів справи, зокрема надав Витяг з ЄДРПОУ стосовно місцезнаходження відповідача, з якого вбачалося, що відповідач знаходиться, за іншою за іншою адресою, ніж та, що вказана позивачем в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, ухвала направлена на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві повернулась до суду без вручення адресату, з поміткою" за закінченням строку зберігання".

З метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, за адресою, що вказана у Витягу ЄДРПОУ, розгляд справи відкладено до 05.06.2014 року, крім того цією ухвалою задоволено клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи до 05.06.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні 05.06.2014 року підтримує збільшені позовні вимоги у повному обсязі, через канцелярію господарського суду (вх.№18905 від 05.06.2014 року) звернувся до суду з клопотанням щодо залучення до матеріалів справи доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками на адресу , що вказана у Витягу ЄДРПОУ.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

25 квітня 2012 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Туристична фірма «САМ», було укладено договір оренди нежитлового приміщення

Згідно п.1.1. договору орендодавець передав в тимчасове користування (оренду) орендарю частину нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: місто Харків, вул. Маяковського, 15, загальною площею 110,8 кв.м. , укомплектоване обладнанням, перелік якого зазначений у Додатку №2 до договору, для використання з метою розміщення підрозділу орендаря, а Орендар зобов'язується оплачувати орендодавцю плату за користування .

Відповідно до вимог пункту 2.1.1. договору оренди, орендодавець зобов'язаний в з-х денний строк з моменту підписання цього договору надати приміщення орендарю за актом прийому-передачі (Додаток№2), що є невід'ємною частиною цього договору, в якому вказується технічний стан приміщення та інженерного устаткування , перелік та вартість обладнання, яким укомплектоване приміщення , в момент здачі приміщення в оренду.

Відповідно до акта прийому-передачі нежитлового приміщення 25 квітня 2012 приміщення, що є предметом оренди, були передані орендодавцем в користування орендарю відповідно до вимог п.2.1.1 договору.

Пунктом 1.3. вказаного договору оренди встановлено строк оренди - по 30 листопада 2014 року.

Пунктом 3.1. договору сторонами передбачено, що з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі у відповідності до п.2.1.1 договору по 31 липня 2012 року за користування приміщенням, укомплектованим обладнанням, орендар сплачує орендну плату з розрахунку 60,0грн. за 1 кв.м., в тому числі ПДВ10,0грн., в місяць. Загальна сума орендної плати в місяць - 6648,0грн. в тому числі ПДВ 1108,0грн.

З 01 серпня 2012 року за користування приміщенням, укомплектованим обладнанням , орендар сплачує орендну плату з розрахунку 119,82грн. за 1 кв.м., в тому числі ПДВ 19,97 грн., в місяць. Загальна сума орендної плати в місяць - 13276,06грн., в тому числі ПДВ1108,0грн.

У випадку якщо орендна плата сплачується за період користування приміщенням, який менше календарного місяця, орендна плата сплачується орендарем пропорційно до зменшення розрахункового періоду користування.

Пунктом 3.2. договору оренди сторонами передбачено, що в розмір орендної плати не входить вартість спожитої орендарем електричної енергії, опалення, водопостачання, водовідведення, вивезення побутових відходів, супроводження сигналізації, прибирання прилеглої території.

Платежі за електроенергію , опалення водопостачання, водовідведення, вивезення побутових відходів, супроводження сигналізації, прибирання прилеглої території провадяться орендарем самостійно відповідно до фактичного споживання згідно з показаннями лічильників (якщо вони встановлені), пропорційно займаній площі(виходячі з загальної площі приміщення, яке належить орендодавцю -115,3 кв.м.) і діючим тарифам по прямих договорах з відповідними організаціями. На запит орендодавця орендар надає документи , що підтверджують таку сплату .

З моменту підписання сторонами акту прийому - передачі приміщення укладення орендарем прямих договорів з відповідними організаціями про надання комунальних послуг (електроенергію , опалення водопостачання, водовідведення, вивезення побутових відходів тощо), відшкодування сплачених орендодавцем комунальних послуг здійснюється орендарем орендодавцю відповідно до фактичного споживання та показань лічильників (якщо вони встановлені), пропорційно займаній площі і діючим тарифам, на підставі виставлених орендодавцем рахунків та розрахунків протягом п'яти робочих днів з дня отримання орендарем таких рахунків.

Орендар повинен щомісячно повідомляти показники лічильників (якщо вони встановлені), або допускати працівників орендодавця для самостійного знаття показників, до укладення прямих договорів з відповідними організаціями.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, починаючи з жовтня 2013 року відповідач порушував свої обов'язки за договором оренди в частині сплати орендодавцеві орендної плати та відшкодування вартості комунальних послуг.

Пунктами 2.2.4., 6.3. договору оренди встановлено право орендодавця відмовитись в односторонньому порядку від договору у випадку прострочення виконання орендарем його зобов'язань щодо сплати орендної плати та щодо відшкодування орендарем сплачених орендодавцем комунальних послуг на строк понад 10 календарних днів.

17.02.2014 року орендодавцем на адресу орендаря було надіслано повідомлення про відмову орендодавця від договору оренди з 28.02.2014 року, при цьому орендарю було запропоновано повернути банку приміщення за актом прийому-передачі до 1 березня 2014 року, однак, відповідач до теперішнього часу позивачу за актом прийому-передачі не повернув.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви ( з урахуванням збільшених позовних вимог ) заборгованість відповідача по орендній платі складає 53 148,29 грн., заборгованість по відшкодуванню вартості комунальних платежів складає 16003,85 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" .

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі складає 53 148,29 грн., заборгованості по відшкодуванню вартості комунальних платежів в сумі 16003,85 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 6.2. договору сторонами передбачено, що стягнення заборгованості по орендній платі провадиться у встановленому законом порядку з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період порушення строків оплати , від суми заборгованості , за кожний день прострочення . Орендар повинен також сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня нарахована позивачем пеня за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 1561,69грн., пені за несвоєчасне відшкодування комунальних платежів в сумі 265,99грн. визнана судом обгрунтованою та підлягає стгненню з відповідача .

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 318,89грн., інфляційні нарахування за несвоєчасне відшкодування комунальних платежів в сумі 51,60грн., 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 360,39грн., 3% річних в сумі за несвоєчасне відшкодування комунальних платежів в сумі 265,99грн.

Господарський суд констатує, що належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування позивачем на суму боргу 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 318,89грн., інфляційні нарахування за несвоєчасне відшкодування комунальних платежів в сумі 51,60грн., 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 360,39грн., 3% річних в сумі за несвоєчасне відшкодування комунальних платежів в сумі 265,99грн. обґрунтовані, перевірені судом, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.4-3 ГПК України).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 1827,0грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 509, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49,п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристичної фірми "САМ"(61023,Харківська область, м. Харків, Київський район, вул.Маяковського, буд.15, код 24670113) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61001, Харківська область, м.Харків, Червонозаводський район, проспект Московський,буд.60, код 09807750, р/р3619100016в АТ "УкрСиббанк" ,МФО351005) - заборгованості по орендній платі в сумі 53 148,29 грн., заборгованості по відшкодуванню вартості комунальних платежів 16003,85 грн., пеня нарахована позивачем пеня за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 1561,69грн., пені за несвоєчасне відшкодування комунальних платежів в сумі 265,99грн. ,інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 318,89грн., інфляційні нарахування за несвоєчасне відшкодування комунальних платежів в сумі 51,60грн., 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 360,39грн., 3% річних в сумі за несвоєчасне відшкодування комунальних платежів в сумі 265,99грн., витрати по сплаті судового збору 1827,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Повне рішення складено 10.06.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк