Постанова

від 10.06.2014 по справі 913/413/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.06.2014р. справа №913/413/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя: Дучал Н.М.

Судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

при секретарі Кулявець Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Пономаренко П.І., за довіреністю

від відповідача - не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного підприємства науково-виробничої фірми «Восток», смт. Станично-Луганське Станично-Луганського району Луганської області на рішення господарського судуЛуганської області від 10.04.2014 р. (підписане 14.04.2014р.) у справі№913/413/14 (суддя Лісовицький Є.А.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10012/01 1-го типу філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», смт. Станиця Луганська Луганської області до Спільного підприємства науково-виробничої фірми «Восток», смт. Станично-Луганське Станично-Луганського району Луганської області простягнення 222 081,72 грн. шляхом звернення стягнення на майно

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10012/01 1-го типу філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», смт. Станиця Луганська Луганської області звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Спільного підприємства науково-виробничої фірми «Восток», смт. Станично-Луганське Станично-Луганського району Луганської області про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії №20 від 24.03.2011р. в розмірі 212 445,13 грн., а саме: залишок заборгованості за кредитом - 199 524,23 грн., залишок заборгованості по нарахованим та неотриманим відсоткам - 12036,35 грн., пеня за прострочену заборгованість по кредиту 884,55 грн., шляхом звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору № 20/21 від 24.03.2011р., а саме: будівлі та споруди промислової бази СП НВФ "Восток", загальною площею 527,7 кв.м., розташовані за адресою: Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Горького, буд. 2, які складаються з: виробничого цеху, площею 128,7 кв.м., позначеного літерами "А-1"; будівлі столярного цеху, площею 23,1 кв.м., позначеної літерами "А1-1"; будівлі зварювального цеху, площею 68,0 кв. м, позначеної літерами "А2-1"; будівлі гаражу, площею 45,5 кв.м, позначеної літерами "А3-1"; оглядової ями, позначеної літерою "а"; складу металу, позначеного літерами "А4-1"; адміністративної будівлі, площею 39, 1 кв.м, позначеної літерами "П-1"; будівлі прорабської, площею 14,6 кв.м, позначеної літерами "Б-1"; тамбуру, позначеного літерою "б"; будівлі складу, площею 124,0 кв. м, позначеної літерами "Т-1, т-1"; вбиральні, позначеної літерами "У, У1"; складу ГЗМ, позначеного літерами "В"; навісу, позначеного літерою "Ж"; навісу, позначеного літерою "З"; навісу, позначеного літерою "И"; фундаменту, позначеного літерою "Е"; огорожі, позначеної цифрами "1,2,3,4,1,2"; колодязю, позначеного цифрою "5"; естакади, позначеної цифрою "10"; замощення, позначеного цифрою "11" та належать Відповідачу на підставі свідоцтва про право власності серії № 971662 від 27.10.2003р., виданого виконкомом Станично-Луганської селищної ради на підставі рішення голови Станично-Луганської селищної ради № 583 від 23 вересня 2003 року. Право власності на вказане майно зареєстроване в Станично-Луганському районному госпрозрахунковому бюро технічної інвентаризації 27 жовтня 2003 року в реєстровій книзі № 3 (реєстраційний № 417). Позивач просив застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки, передбачений ст. 39 Закону України "Про іпотеку", а саме, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде визначена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на договір кредитної лінії №20 від 24.03.2011р. зі змінами; іпотечний договір №20/21 від 24.03.2011р., укладений на забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором кредитної лінії №20 від 24.03.2011р.; невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, в результаті чого Банк набув право звернення стягнення на предмети іпотеки.

Заявою №39-09/50 від 27.03.2014р. про збільшення позовних вимог позивач просив стягнути зі Спільного підприємства науково-виробничої фірми "Восток" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10012/01 1-го типу філії - Луганського обласного управління AT "Ощадбанк" заборгованість за Договором кредитної лінії № 20 від 24.03.2011р. станом на 31.03.2014р. в розмірі 222 081, 72 грн., яка складається з: залишку заборгованості за кредитом - 199524,23 грн., залишку заборгованості по відсоткам - 18727,24 грн., пені за простроченим кредитом 3 434 ,63 грн., пені за простроченими відсотками 395,62 грн., шляхом звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору № 20/21 від 24.03.2011, а саме: будівлі та споруди промислової бази СП НВФ "Восток", загальною площею 527,7 кв.м., розташовані за адресою: Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Горького, буд. 2, які складаються з: виробничого цеху, площею 128,7 кв.м., позначеного літерами "А-1"; будівлі столярного цеху, площею 23,1 кв.м., позначеної літерами "А1-1"; будівлі зварювального цеху, площею 68,0 кв. м, позначеної літерами "А2-1"; будівлі гаражу, площею 45,5 кв.м, позначеної літерами "А3-1"; оглядової ями, позначеної літерою "а"; складу металу, позначеного літерами "А4-1"; адміністративної будівлі, площею 39, 1 кв.м, позначеної літерами "П-1"; будівлі прорабської, площею 14,6 кв.м, позначеної літерами "Б-1"; тамбуру, позначеного літерою "б"; будівлі складу, площею 124,0 кв. м, позначеної літерами "Т-1, т-1"; вбиральні, позначеної літерами "У, У1"; складу ГЗМ, позначеного літерами "В"; навісу, позначеного літерою "Ж"; навісу, позначеного літерою "З"; навісу, позначеного літерою "И"; фундаменту, позначеного літерою "Е"; огорожі, позначеної цифрами "1,2,3,4,1,2"; колодязю, позначеного цифрою "5"; естакади, позначеної цифрою "10"; замощення, позначеного цифрою "11" та належать Відповідачу на підставі свідоцтва про право власності серії № 971662 від 27.10.2003р., виданого виконкомом Станично-Луганської селищної ради на підставі рішення голови Станично-Луганської селищної ради № 583 від 23 вересня 2003 року. Право власності на вказане майно зареєстроване в Станично-Луганському районному госпрозрахунковому бюро технічної інвентаризації 27 жовтня 2003 року в реєстровій книзі № 3 (реєстраційний № 417).

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.04.2014р. у справі №913/413/13 позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10012/01 1-го типу філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Спільного підприємства наукова-виробнича фірма "Восток" про стягнення 222 081 грн. 72 коп. шляхом звернення стягнення на майно задоволений в повному обсязі. Стягнуто зі Спільного підприємства науково-виробничої фірми "Восток" на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10012/01 1-го типу філії - Луганського обласного управління AT "Ощадбанк" заборгованість у сумі 218251 грн. 47 коп., пеню 3830 грн.25 коп. - шляхом звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору №20/21 від 24.03.2011р., а саме: будівлі та споруди промислової бази СП НВФ "Восток", загальною площею 527,7 кв.м., розташовані за адресою: Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Горького, буд. 2, які складаються з: виробничого цеху, площею 128,7 кв.м., позначеного літерами "А-1"; будівлі столярного цеху, площею 23,1 кв.м., позначеної літерами "А1-1"; будівлі зварювального цеху, площею 68,0 кв. м, позначеної літерами "А2-1"; будівлі гаражу, площею 45,5 кв.м, позначеної літерами "А3-1"; оглядової ями, позначеної літерою "а"; складу металу, позначеного літерами "А4-1"; адміністративної будівлі, площею 39, 1 кв.м, позначеної літерами "П-1"; будівлі прорабської, площею 14,6 кв.м, позначеної літерами "Б-1"; тамбуру, позначеного літерою "б"; будівлі складу, площею 124,0 кв. м, позначеної літерами "Т-1, т-1"; вбиральні, позначеної літерами "У, У1"; складу ГЗМ, позначеного літерами "В"; навісу, позначеного літерою "Ж"; навісу, позначеного літерою "З"; навісу, позначеного літерою "И"; фундаменту, позначеного літерою "Е"; огорожі, позначеної цифрами "1,2,3,4,1,2"; колодязю, позначеного цифрою "5"; естакади, позначеної цифрою "10"; замощення, позначеного цифрою "11", та належать Відповідачу на підставі свідоцтва про право власності серії № 971662 від 27.10.2003р., виданого виконкомом Станично-Луганської селищної ради на підставі рішення голови Станично-Луганської селищної ради № 583 від 23 вересня 2003 року. Право власності на вказане майно зареєстроване в Станично-Луганському районному госпрозрахунковому бюро технічної інвентаризації 27 жовтня 2003 року в реєстровій книзі № 3 (реєстраційний № 417). Вирішено застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки, передбачений ст. 39 Закону України "Про іпотеку", а саме, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде визначена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю заявлених позовних вимог, доведеністю факту порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором, що стало підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №20/21 від 24.03.2011р. в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач, Спільне підприємство науково-виробнича фірма «Восток», смт. Станично-Луганське Станично-Луганського району Луганської області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 10.04.2014р. по справі №913/413/14 в повному обсязі та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

На думку апелянта оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що матеріалами справи не підтверджується надіслання Банком на адресу позичальника відповідної вимоги на виконання п.3.3.1. кредитного договору.

Позивач проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві № 39-09/92 від 02.06.2014р. на апеляційну скаргу. Просить рішення господарського суду Луганської області від 10.04.2014р. по справі № 913/413/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу СП НВФ "Восток" - залишити без задоволення.

10.06.2014р. до Донецького апеляційного господарського суду від СП НВФ "Восток" факсом надійшло клопотання (лист № 14/043 від 27.05.2014р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з ситуацією, яка склалась в Донецько-Луганському регіоні та необхідністю надання нових доказів.

Представник позивача категорично заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Судом апеляційної інстанції подане клопотання залишено без задоволення.

Положеннями ст.77 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право відкладення розгляду справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2014р. про порушення апеляційного провадження сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, крім того сторін було попереджено, що у разі нез'явлення їх представників у судове засідання, апеляційну скаргу буде розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Позиція СП НВФ "Восток" є викладеною в апеляційній скарзі, отже, згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2, , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

24.03.2011р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - Банк) в особі керуючого філією - Станично-Луганським відділенням №3119 ВАТ «Ощадбанк» та Спільним підприємством науково-виробничою фірмою «Восток» (далі - Позичальник) був укладений договір кредитної лінії №20.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 23.04.2014р. (п. 2.2. договору).

Пунктами 2.3., 2.3.2. кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування, визначивши його в розмірі 250 000,00 грн., та графік зменшення діючого ліміту кредиту.

Кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів та придбання основних засобів (фінансування цілей, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємства) (п. 2.4. кредитного договору).

Згідно з п. 3.1.1. Банк проводить надання кредиту в безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів, наданих позичальником або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку, для подальшої сплати платіжних документів згідно з цільовим призначенням кредиту, визначеним п. 2.4. цього договору.

За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором (п. 2.7. кредитного договору).

Проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 22,0% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором (п.2.7.1. кредитного договору).

Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно та до повного погашення заборгованості за цим договором (п.2.7.2. кредитного договору).

Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4. цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту (п.2.7.3. кредитного договору).

Позичальник зобов'язався (п.5.3. кредитного договору), зокрема: належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе цим договором зобов'язання (п.5.3.1.); точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно у визначені цим договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки (п.5.3.2.).

Згідно з п. п. 2.3.2., 2.3.3. кредитного договору з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов'язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоді діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів в сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період. У разі якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за договором. Позичальник зобов'язується здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування.

Умовами п. 2.9. кредитного договору встановлено, що погашення зобов'язань позичальником здійснюється в такій послідовності: прострочені проценти за користування кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); прострочена основна сума боргу за кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); сплата прострочених комісійних винагород, які не надійшли у строки, визначені цим договором (якщо прострочення буде мати місце); строкові нараховані проценти за користування кредитом; комісійні винагороди за кредитом, визначені цим договором; пеня за непогашення у строк основної суми боргу за кредитом (якщо непогашення буде мати місце); пеня за непогашення у строк процентів (якщо непогашення буде мати місце); інші платежі та/або штрафні санкції, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього договору; строкова основна сума боргу за кредитом.

Будь-яке невиконання позичальником зобов'язання або його частини в строки, визначені цим договором, породжує у Банку право відмінити наступні видачі кредиту (його частини), а у позичальника створює обов'язок достроково погасити заборгованість у повному обсязі (п.3.1.3. кредитного договору).

За положеннями п. 3.3.1. кредитного договору Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або майновим поручителем/поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключаючи, якщо, позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором.

За порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення (п. 7.1.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 4.1.1. кредитного договору виконання позичальником зобов'язань за цим договором (у тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується іпотекою (будівлі та споруди промислової бази СП НВФ «Восток»), що знаходиться за адресою: Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Горького, буд. 2, загальною площею 527,7 кв.м., що надається в іпотеку СП НВФ «Восток».

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 10.5. кредитного договору).

В подальшому до кредитного договору його сторонами укладені додаткові договори №1 від 28.07.2011р., №2 від 20.12.2011р., №3 від 30.03.2012р., №4 від 26.09.2012р., №5 від 27.06.2013р.

Пунктом 1 додаткового договору №3 від 30.03.2012р. про реструктуризацію до договору кредитної лінії №20 від 24.03.2011р. сторони домовились про відстрочення платежів за траншами, отриманими позичальником згідно договору кредитної лінії №20 від 24.03.2011р. в сумі 246 644,67 грн. терміном на 6 місяців до 29 вересня 2012р.

Додатковим договором №4 від 26.09.2012р. перше речення п. 2.7.3. кредитного договору викладено в наступній редакції: «Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4. цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту».

Пунктом 2 додаткового договору №5 від 27.06.2013р. про реструктуризацію до договору кредитної лінії №20 від 24.03.2011р. викладено в новій редакції п. 2.2. кредитного договору: «п.2.2. Кредит надається у вигляді не відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 23.03.2014р.

Пунктом 3 додаткового договору №5 від 27.06.2013р. про реструктуризацію до договору кредитної лінії №20 від 24.03.2011р. викладений в новій редакції п. 2.3.2. кредитного договору, в тому числі Графік зменшення діючого ліміту кредитування.

24.03.2011р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Іпотекодержатель) в особі керуючого філією - Станично-Луганським відділенням №3119 ВАТ «Ощадбанк» та Спільним підприємством науково-виробничою фірмою «Восток» (Іпотекодавець) був укладений Іпотечний договір №20/21, згідно з п. 1.1. якого іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Кредитним договором, за змістом Іпотечного договору №20/21 від 24.03.2011р., є договір кредитної лінії №20 від 24.03.2011р., укладений між іпотекодержателем та позичальником, а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладання іпотечного договору та можуть бути укладені після його укладання.

Предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди промислової бази СП НВФ "Восток", загальною площею 527,7 кв.м., основна площа - 505,4 кв.м. Опис об'єкта: А-1 - виробничий цех, 128,7 кв.м.; А1-1 - будівля столярного цеху - 23,1 кв.м.; А2-1 - будівля зварювального цеху, площею 68,0 кв. м.; А3-1 - будівля гаражу - 45,5 кв.м.; а - оглядова яма; А4-1 - склад металу; П-1 - адміністративна будівля - 39, 1 кв.м.; Б-1 - будівля прорабської - 14,6 кв.м.; б - тамбур; Т-1, т-1 - будівля складу - 124,0 кв. м.; У, У1 - вбиральня; В - склад ГЗМ; Д - навіс; Ж - навіс; З - навіс; И - навіс; Е - фундамент; 1, 2, 3, 4, 1,2 - огорожа; 5 - колодязь; 10 - естакада; 11 - замощення, яке знаходиться за адресою: Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Горького, буд. 2, на земельній ділянці загальною площею 0,3959га, кадастровий номер 4424855100:18:006:0071, цільове призначення - будівництво виробничої бази та земельній ділянці загальною площею 0,6501 га, кадастровий номер 4424855100:18:006:0059, цільове призначення - землі промисловості, транспорту та зв'язку, які розташовані за адресою Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Горького, буд.2. (п.1.2.1. іпотечного договору).

Вартість предмета іпотеки визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності і згідно зі Звітом про оцінку майна (Актом експертної оцінки) від 10 лютого 2011 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ Експертно-юридичний центр» оцінщик ОСОБА_2 (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності ФДМУ НОМЕР_1 від 26.09.1998р.), становить 563 150,00 грн. Договірна вартість предмета іпотеки становить 563 150,00 грн. (п.1.4. іпотечного договору).

Згідно з п. 3.1.4. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором та/або зобов'язання за цим договором та/або зобов'язання за іншими договорами, укладеними іпотекодавцем та/або поручителем в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, в тому числі: при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій сплаті суми процентів в строки відповідно до кредитного договору; та/або при несплаті або частковій сплаті суми комісійних винагород в строки відповідно до кредитного договору; та/або при несплаті або частковій сплаті штрафних санкцій, збитків в строки відповідно до кредитного договору; та/або в разі невиконання зобов'язань, що визначені цим договором та/або кредитним договором та/або іншими договорами, укладеними з іпотекодавцем та/або позичальником; при несплаті або частковій сплаті інших платежів за кредитним договором.

Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною, тощо (п. 6.1. іпотечного договору).

Іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги у повному обсязі, який визначається іпотекодержателем самостійно на момент реалізації права іпотеки, у тому числі, але не виключно, вимагати до сплати на користь іпотекодержателя: основну суму кредиту; проценти за користування кредитом; комісійні винагороди банку, сплата яких передбачена кредитним договором; нараховані та несплачені на момент реалізації права іпотеки штрафні санкції за порушення зобов'язань за кредитним договором (пеня, штраф); витрати, понесені іпотекодержателем у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію, у тому числі витрати на оплату послуг аудиторів, адвокатів та інші документально підтверджені витрати іпотекодержателя, якщо вони будуть мати місце; спричинені іпотекодержателю збитки в повному обсязі (п.4.3. іпотечного договору).

За умовами п. 6.3. іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення господарського суду у встановленому законодавством та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в п. 6.8. цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення та діє до виконання зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі (п.10.1. іпотечного договору).

24.03.2011р. Іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №199. На підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат», у зв'язку з посвідченням цього договору іпотеки, приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 накладено заборону відчуження зазначених в договорі майна - промислової бази, яка належить Спільному підприємству науково-виробнича фірма «Восток» до припинення або розірвання договору іпотеки (зареєстровано в реєстрі за №200).

З матеріалів справи вбачається виконання банком прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Факт надання позичальнику кредитних коштів на підставі договору кредитної лінії №20 від 24.03.2011р., в порядку, передбаченому п. 3.1.1. кредитного договору, підтверджується матеріалами справи, зокрема платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи, та не спростовується позичальником.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за договором кредитної лінії №20 від 24.03.2011р. стосовно повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, Банк вимогою №1150 від 31.12.2013р., адресованою СП НВФ «Восток», на підставі п.3.3. кредитного договору вимагав у 20 денний строк до 20 січня 2014р. повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів по нарахованим процентам за користування кредитом та інших платежів в сумі 207 771,50 грн., у тому числі: заборгованість за основним боргом по кредиту - 150 000,00 грн., заборгованість за простроченим основним боргом за листопад 2013 року - 24524,23 грн., заборгованість за простроченими процентами за листопад 2013 року - 3 902,32 грн., заборгованість за основним боргом за грудень 2013 року - 25 000,00 грн., заборгованість за процентами за грудень 2013 року - 4067,02 грн., заборгованість за пенею станом на 31 грудня 2013 року - 277,93 грн. Попереджено, що в іншому разі Банк має намір згідно з п. 3.1.4. іпотечного договору звернути стягнення на предмет іпотеки. На вимозі, копія якої наявна в матеріалах справи, міститься відмітка та підпис особи про отримання 31.12.2013р. Вимогу залишено без відповіді та задоволення.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір №20 від 24.03.2011р. з додатковими договорами є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Позивач наполягає та доводить, що станом на 31.03.2014р. заборгованість СП НВФ «Восток» за договором кредитної лінії №20 від 24.03.2011р. становить 222 081, 72 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 199524,23 грн.; заборгованості по процентах за користування кредитом - 18727,24 грн.; пені 3830,25 грн., з яких пеня у сумі 3 434,63 грн. за прострочення сплати кредиту, пеня у сумі 395,62 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Ані місцевому господарському суду, ані на стадії апеляційного провадження до матеріалів справи не представлено доказів належного, повного та своєчасного виконання позичальником зобов'язань за договором кредитної лінії №20 від 24.03.2011р., або доказів на спростування наявності невиконаних зобов'язань та розміру заборгованості, що заявлена позивачем.

Факт невиконання відповідачем зобов"язань за кредитним договором підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом від 26.02.2014р. звірення розрахунків за договором невідновлюваної кредитної лінії №20 від 24.03.2011р., виписками по рахункам позичальника, довідками позивача №б/н від 26.02.2014р., №391 від 26.02.2014р., тощо.

Правовідносини, що випливають з договору іпотеки, регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку».

Згідно зі ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно з частиною першою зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч. 1 ст. 7 Закону «Про іпотеку»).

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням ( ст.11 Закону України «Про іпотеку»).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

За приписами ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідачем не надано доказів належного та своєчасного виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №20 від 24.03.2011р. стосовно повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, сплати пені; матеріалами справи підтверджується порушення СП НВФ «Восток» зобов"язань за договором кредитної лінії №20 від 24.03.2011р., тому позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору №20/21 від 24.03.2011р. для задоволення вимог за договором кредитної лінії №20 від 24.03.2011р., що визначені на момент фактичного задоволення, з вартості майна, що є предметом іпотеки.

Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на матеріалах справи та приписах чинного законодавства.

Враховуючи наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 10.04.2014р. (підписано 14.04.2014р.) у справі №913/413/14.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Результати апеляційного провадження у справі №913/413/14 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спільного підприємства науково-виробничої фірми «Восток», смт. Станично-Луганське Станично-Луганського району Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 10.04.2014р. (підписано 14.04.2014р.) у справі №913/413/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 10.04.2014р. (підписано 14.04.2014р.) у справі №913/413/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано 5 екз.: 1-позивачу,

1-відповідачу, 1-у справу,

1-ДАГС, 1-ГСЗО